ВІРШОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ВІРШОВАНА ЛІТЕРАТУРА. Випадкові елементи віршування спостерігаються в багатьох зразках паремій – прислів’ях, приказках, загадках, скоромовках, замовляннях, а також у “словах” та “плачах”; віршованими були ритуальні співи календарного циклу, співи до танців і трудових процесів, також і обрядові, епічні віршо-твори, зокрема поезія дружинна й корпоративна, яка з розвитком ставала професійною. Із прийняттям християнства елементи віршованої мови поширювалися через передмови, похвали, молитви й церковні гімни. Однак літературне,

книжне, регулярне, свідоме віршування в Україні слід пов’язувати з виникненням осередків освіти – шкіл, академій. Не останню роль у цьому відігравало бажання багатьох українців здобувати освіту в інших країнах Європи. Не випадково серед перших українських поетів бачимо Юрія Дрогобича (XV ст.), Павла Русина з Кросна (XVI ст.), Григорія Чуя Русина (XVI ст.), Григорія Тичинського Рутенця (XVI ст.), Івана Рутенця (XVI ст.), Севастяна Фабіана Кленовича (XVI – XVII ст.), Симона Пекаліда (XVI ст.) та ін.

У своїх віршованих творах вони оспівували Україну, її природу, подвиги захисників рідної землі латиною – міжнародною мовою науки

й літератури (цікавим відгалуженням є також і українська польськомовна поезія).

Важливим фактором поширенім віршування є винахід книгодрукування, яке дало змогу розмножувати результати індивідуальної діяльності віршописання і, отже, робити їх загальнодоступними.

Наприкінці XVI – на початку XVII ст. паралельно співіснують дві системи віршування: 1) ізосилабічне, зорієнтоване на візантійський молитвословний вірш; найяскравіші зразки цього віршування – у творах Герасима Смотрицького, анонімній “Просфонимі” та у творах Кирила Транквіліона-Ставровецького, написаних не рівноскладовим віршем із парним римуванням; 2) силабічне віршування, яке набуло поширення в Україні не без впливу польської поезії; в його основі лежить принцип екстраполяції, тобто передбачуваності кількості складів у рядках, ритміки, римування, строфіки; одним із перших силабістів був Андрій Римша, автор “Хронології”. Водночас ці первістки віршованої літератури є й першими друкованими поезіями.

Згодом у граматиках і поетиках було викладено правила версифікації (Лаврентій Зизаній, Мелетій Смотрицький, поетики XVII – XVIII ст. – тут подавалися відомості про роди й види поезії, наводилися зразки різних жанрів, узяті з античної спадщини, здебільшого латинської).

Найпоширенішим розміром у поезії XVI – XVIII ст. був тринадцятискладник. Проте поети писали й іншими розмірами – 12-, 11-, 10-, 9-, 8-, 7-, 6- і 5-складниками.

Строфіка української поезії – дистих, катрен (сапфічна строфа, строфа із кільцевим і перехресним римуванням).

Українська поезія XVI – XVIII ст. характеризується тематичною різноманітністю, неабиякою образністю, формальною вишуканістю – вилив бароко позначився на поезії найбільшою мірою.

У центрі уваги більшості поетів XVI – XVIII ст. перебувають біблійні сюжети, мотиви й образи. Водночас їхні твори насичені античними образами, постатями світової і вітчизняної історії. У результаті поставали вірші, ляменти, панегірики, поеми, пройняті ренесансними ідеями, що зближувало вітчизняну літературу з загальноєвропейською.

Протягом двох століть в українській поезії сформувалася релігійно-філософська, геральдична, панегірична, історична, гумористична, батальна, інтимна, курйозна поезія. Перекладачі успішно справлялися з такими велетенськими творами, як “Звільнений Єрусалим” Торквато Тассо та ін. Набувають поширення пісні літературного походження, любовна медитація та лірика.

Ліг.: Українська поезія. Кінець XVI – початок XVII ст. К., 1978; Аполлонова лютня Київські поети XVII – XVIII ст.

К., 1982; Антологія української поезії: У 6 т. К., 1984. Т. 1; Пісні Купідона. Любовна поезія на Україні

XVI – поч. XIX ст. К., 1984; Українська поезія XVI століття. К., 1987; Марсове поле.

Книга перша. Героїчна поезія на Україні X – першої половини XVII ст. К., 1988; Українська поезія XVII століття (перша половина). К, 1988; Марсове поле. Книга друга.

Героїчна поезія на Україні: Друга половина XVII – поч. XIX століть. К., 1989; Українська поезія.

Середина XVII ст. / Упорядники В. І. Крекотень, М. М. Судима. К., 1992.

М. Судима


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВІРШОВАНА ЛІТЕРАТУРА