Вишенський Іван Короткослівна відповідь Феодула
Вишенський І. Твори / З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с. КОРОТКОСЛІВНА ВІДПОВІДЬ ФЕОДУЛА1, ЯКИЙ СКИТУЄ У СВЯТІЙ АФОНСЬКІЙ ГОРІ, НА БЕЗБОЖНЕ, НАКЛЕПНИЦЬКЕ, БРЕХЛИВЕ В ТЕПЕРІШНЬОМУ ВІЦІ ПО-ПОГАНСЬКОМУ, А НЕ ПО-ЄВАНГЕЛЬСЬКОМУ МУДРУЮЧЕ ПИСАННЯ ПЕТРА СКАРГИ ЩОДО ОПИСАНОГО ПОРЯДКУ І ЄДНОСТІ БОЖОГО КОСТЬОЛУ ПІД ОДНИМ ПАСТИРЕМ І ПРО ГРЕЦЬКЕ ТА РУСЬКЕ ВІДСТУПНИЦТВО ВІД ТІЄЇ ЄДНОСТІ
“Ваше ж слово хай буде стах, так”, “ні, ні”. А що більше над це, то те від лукавого”2.
“Щоб
ПРАВОСЛАВНИМ ХРИСТИЯНАМ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ СХІДНІЙ ЦЕРКВІ, СИНАМ МАЛОЇ РУСІЇ В ГОСПОДІ РАДУВАТИСЯ!
Ознаймовую вашу милість, що від Александрії, за повелінням святійшого александрійського патріарха Мелетія, прислано на Святу гору списаний ієродияконом Ісааком Скаржин твір і звелено відповісти правдою супроти неправди, без байкослів’я, риторичних викрутасів. а просто, по-євангельському.
Там-таки і те виклав: тому ті книжки натепер вичерпалися, бо багатша Русь, викупивши їх, попалила.
Чи не бачиш, улюблений брате, євангельського проповідника, так званого єзуїту, що він на першому кроці кинув на руський народ фальш, брехню, заздрість та ворожнечу. А що ж можна далі почути правдешнього в тому писанні? Воістину правдиво сказав і не дав тому [істинного] писання, бо це є таємна й неправдива ловитва, а не істинна і явна правда й проповідь євангельської науки.
Хочу запитати тебе на цьому місці, проповідниче Христової науки: хто це з багатшої Русі попалив ті книжки, викупивши їх? Чому ж не називаєш? Хто тобі забороняє казати правду, чому утаюєш такий їхній лихий учинок, тобто книгопаління твоїх творів? Чи не бачиш, як брехнею збуджуєш свого короля на гнів супроти руського народу? Чи така істинна проповідь на таємній вечері – від Іоанна: “Отче, заховай в ім’я своє їх, яких дав ти мені, щоб, як ми, єдині були”5, то тоді хай буде і Русь лжа!
Збережи, господи, руський народ од латинської брехні, оскільки вона йде від лукавого! Про це досить.
Прочитавши те Скаржине писання, я зрозумів, що за дух йому шептав, коли писав він його. Не знаю, чи ваша милість пам’ятаєте ту історію про Єпіфанія Кіпрського6, який від одного юнака-оратора, що не міг слова перемогти молитвою, духа велемовного прогнав, і той юнак у простоті та невченості тоді показав себе, як простий мужичок. Отож той дух, виходячи з того чоловіка, кричав на Єпіфанія, кажучи: “Чи ти, виганяючи мене з моєї давно уфундованої оселі, знаєш, – мовив, – хто я такий?” Відповів Єпіфаній, не дозволяючи посилатися на боже ймення: хай скаже, хто ж він такий. Дух мовить: “Я, – вістить, – в Орігені-єретику7 жив і через мою вправність та злі підступи Оріген склав ті неправдиві книги”. Не вірячи тому, Єпіфаній наказав духові: хай щось скаже із написаного в Орігенових книгах.
Тоді лукавий дух почав по порядку, як можна швидко, читати Орігеновий твір про латинський чистець та інші єресі. Єпіфаній, слухаючи те, пізнав, що правду сказав той дух, котрий в єретику Орігені діяв, і прославив бога за звільнення юнака від того нестерпного ораторського велемовного, нечистого, диявольського духу. Отож, гадаємо, коли б був другий Єпіфаній, сильний у молитві, напевне б, і Скаргу, коли б той сам добровільно захотів, звільнив би від того недугу; тоді б пізнав Скарга, що за дух ту роботу неправдивого писання і наклепів його примусив складати. Але, бачу, немає достойного Єпіфанія, бо покорився тому духу з усім бажанням серця та думки і навіки записав себе зі своїми єдиномудренними; бог же не примушує нікого силою, а дає змогу провадити цей вік, як людина сама того хоче.
Згаданий же юнак не від науки, а від простоти був прихопив того духа, і через це його бог, як творіння своє, звільнив через чудотворця Єпіфанія. А тепер латинці з дитинства й до старості тієї вправності та неправдивого вчення навчаються, тому їх від того недугу і бог не звільнить, оскільки з роду в рід те своїм нащадкам передають і, один за одним із цього життя відходячи, як вічне дідицтво, передають цю мирську мудрість один одному і утверджують це упривілейованими заповітами. Але хай вони тим широким шляхом хитрості та неправдивої науки мандрують, як собі хочуть.
Ви ж, благочестивий руський народе, мандруйте в цьому житті тісним євангельським шляхом, щоб доступитися широких просторів вічного життя й царства небесного, чого вас, господи, сподоби. Амінь!
Там отож, на тому всесвітньому позорищі всі станемо перед Христом і тоді за наслідком побачимо, хто буде ліпший – латина а чи греки з руссю. Хай нині латина по-фарисейському хвалиться, хай у багатстві зі згаданим багачем багатиться, хай у славі князем віку цього виноситься, хай для розмноження земної честі та достоїнства з поганами шириться і множиться, а ми, православні, терпимо, а ми оганьблені, ми в нарузі й осміянні будемо, а ми утиснені, убогі й голодні, а ми смиряймося й принижуймося, а ми гіршими не станемо, хоч і змаліємо, але вдячно цей хрест несімо. Мало є доброго і мало тих, що спасуться, мало вибраних, і мало в кому спасіння хоче віднайтися. “Не лякайся, – каже, – черідко мала, бо сподобалося отцю вашому дати вам царство”8. І коли б нас на те стало, щоб ми суперечили тій неправді, латині відповідали і латину суперечкою перемогли – це нічого, жодного пожитку ані нам, ані їм не принесе, тільки заведе зваду й велику ворожнечу, бо латину і сам Христос, не тільки ми, не приведе у віру. Уже-бо до решти вони у тому невір’ї заматеріли, уже-бо до решти у світолюбності потонули, отож покиньмо їх рятувати і витягати з тієї світолюбної погибелі, щоб самим із ними не загрузнути й не потонути, як це сталося іншим єпископам – ви в цьому переконалися.
Себе стережімо, про себе чинімо старання, щоб не бути потопленими в цьому віці й щоб вічно не загинути. А до того ж і Христос, і апостоли, а найбільше Павло, забороняючи нам суперечки про віру й закон з незціленими, не велять перлів своїх розсипати перед свиньми9. Павло ж до Тита й до корінфян каже так: “Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про закон, бо вони некорисні й марні” 10 І “коли ж хто сперечатися хоче – ми такого звичаю не маємо, ані церкви божі”11, або: “Людини-єретика по першім та другім наставленні відрікайся; знавши, що зіпсувався такий та грішить, і він сам себе засудив”12. Іоанн Богослов каже: “Коли хто приходить до вас і цього вчення не приносить, не приймайте його, не радуйтеся йому і не розмовляйте” та інше. Досить нам того, коли ми правовірні й православні.
Досить нам знати про себе і про своїх однодумців та ближніх! Тих утверджуймо і згадуймо через знання нашого православ’я писанням, наукою, друкуванням книг, училищами і задовольняймося від здобутків наших. А латину зовсім у всьому запишімо і не питаймо їх ні про що, як нібито мудрих; не слухаймо їхньої науки та неправдивого православ’я, бо вони на спокусу; так само і їхньої вправності не навчаймося для своєї науки й просвіти; не біймося їхньої влади й начальства; не дивуймося, що вони множаться і ширяться! Хай будуть вони, як є! Ми ж будемо перед їхніми очима, за Євангелієм, прості, дурні й незлобиві.
Досить нам спасти себе самих. Однак, щоб не гадала латина, що ми не здатні розпізнати прицукрованої брехні їхнього солодкослів’я, по порядку ідучи через писання Скарги, почавши від передмови, зверненої до короля, і до третього розділу, де показує знаки, за якими пізнається правдива божа церква, вибравши головніші стовпи того фундаменту, супротивні духовному розуму його слова, поставлю їх перед ваші очі на плац, як голі й брудні перед євангельською та апостольською згодою, – ви-бо, православні християни і всілякий читальнику, дивлячись на них, розсудите, що то явна антихристова брехня, а не євангельська правда.
Related posts:
- ІBAH ВИШЕНСЬКИЙ – Іван Вишенський Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського, який викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й “власть мирскую”, польсько-шляхетських і українських гнобителів. Народився І. Вишенський десь між 1545 – 1550 pp. у містечку Судова Вишня в Галичині (теперішня Львівська область) у міщанській родині. З творів письменника […]...
- Вишенський Іван Книжка Вишенський І. Твори / З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с. КНИЖКА ЧЕНЦЯ ІОАННА ВИШЕНСЬКОГО ВІД СВЯТОЇ АФОНСЬКОЇ ГОРИ ДЛЯ НАГАДУВАННЯ ВСІМ ПРАВОСЛАВНИМ ХРИСТИЯНАМ, БРАТСТВАМ І ВСІМ БЛАГОЧЕСТИВИМ, КОТРІ ЖИВУТЬ У МАЛІЙ РОСІЇ, В КОРОНІ ПОЛЬСЬКІЙ, ІНОКАМ, ЩО ПО ОБИТЕЛЯХ СПІЛЬНО МЕШКАЮТЬ, АРХІМАНДРИТАМ, […]...
- Іван Вишенський Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку т$ в Острозі. У 70- 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем. Іван Вишенський – видатний […]...
- Іван Вишенський (дуже стисло/скорочено) – Франко Іван Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали гордо, Просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Вишенський Іван Христолюбному братству Львівському та іншим братіям Вишенський І. Твори / З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с. ХРИСТОЛЮБНОМУ БРАТСТВУ ЛЬВІВСЬКОМУ ТА ІНШИМ БРАТІЯМ, СПІЛЬНОМУДРЕНИМ ТА СПІЛЬНОДУМНИМ, РАЗОМ І ВСІМ ПРАВОСЛАВНИМ ХРИСТИЯНАМ МАЛОЇ РУСІЇ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У РІЗНИХ САНАХ ТА ДОСТОЙНОСТЯХ, БАГАТИМ І ВБОГИМ, КНЯЗЯМ, І ПАНАМ, І ПРОСТИМ, І […]...
- Вишенський Іван Писання, яке зветься “Видовище мислене” Вишенський І. Твори / З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с. ПИСАННЯ, ЯКЕ ЗВЕТЬСЯ “ВИДОВИЩЕ МИСЛЕНЕ”, СКЛАДЕНЕ ІНОКОМ, ЯКИЙ СИДИТЬ У ПЕЧЕРІ В ГОРІ І ЯКИЙ СЕБЕ ПИЛЬНО СЛУХАЄ, ПРОТИ ОГУДИ В ПРИЛОГАХ (додаток, приписка) ТЛУМАЧЕННЯ АПОСТОЛЬСЬКОГО – ЦЕ ВИДРУКУВАНО В КНИЗІ “ПРО […]...
- Вишенський Іван Чесній і благоговійній стариці Домнікії Вишенський І. Твори / З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с. ЧЕСНІЙ І БЛАГОГОВІЙНІЙ СТАРИЦІ (старша інокиня) ДОМНІКІЇ1 БАЖАЄ В ГОСПОДІ РАДІТИ І ПРАГНЕ СПАСІННЯ ІОАНН-МАНДРІВНИЧИЙ Пише до мене пан Юрко2, що я постраждав від диявола, коли відійшов до Унева3; і те сказав […]...
- Вишенський Іван Зачіпка мудрого латинника з дурним русином Вишенський І. Твори / З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с. ЗАЧІПКА МУДРОГО ЛАТИННИКА З ДУРНИМ РУСИНОМ ХАЯ БУДЕ ПЕРША ЧЕСТЬ ЧИТАТИ ЦЕ ПИСАННЯ НАЙЧЕСНІШОМУ З УСІХ. Тобі, христолюбивий, благочестивий, правовірний і православний християнине, пане княже Михайло Вишневецький1, посилаю це писання для розсудливо-уважного […]...
- Іван Вишенський – видатний український полеміст Історична доба, в яку жив Іван Вишенський, була складною і суперечливою, а сама постать Івана Вишенського оповита легендами, багато чого з його життя залишається невідомим для нас і, зважаючи на прірву часу, яка розділяє нас із ним, вже таким і залишиться. Саме життя Івана Вишенського викликає багато питань. Він народився в невеличкому містечку Судова Вишня, […]...
- Історична правда у поемі І. Франка “Іван Вишенський” Хто рече: кохаю Бога, А не порятує брата – Той брехню на душу взяв. З Біблії Франко, як засвідчують літературознавці, був першим дослідником і популяризатором творчості Івана Вишенського, видатного полеміста, борця проти унії, проти релігійно-національного і феодально-шляхетського гніту в Україні. Він високо цінував його за яскраві сатиричні малюнки тогочасного суспільно-політичного життя, за його блискучий полемічний […]...
- Скорочено ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – ІВАН ФРАНКО Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали Гордо, просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Вишенський Іван Боголюбному братові моєму в Христі, отцю Йову Вишенський І. Твори / З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с. БОГОЛЮБНОМУ БРАТОВІ МОЄМУ В ХРИСТІ, ОТЦЮ ЙОВУ 1, ЯКИЙ СКИТУЄ У СКИТІ, В ПУСТИНІ МАРКОВІЙ 2, ГРІШНИЙ ІОАНН ЖАДАЄ СПАСІННЯ Мав бажання нині відвідати вас, але судьби божі і деякі тілесні хвороби […]...
- Іван Вишенський – історична постать українського письменства І. Іван Вишенський – письменник-полеміст. (Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського. Він викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й “вдасть мирскую”, польсько-шляхетських і українських гнобителів. До наших днів дійшло мало біографічних відомостей про відомого українського письменника-полеміста. Народився у середині XVI ст. у Судовій Вишні. […]...
- Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО Скорочено (скорочено)Х Знову ніч, і знову ранок, і поклони, і молитва, і в старій душі тривога, сумніви і неспокій. Аж нараз почувся стукіт – на горі хтось, по закону, каменем о скали стукав, старець стуком відповів. І спускавться на шнурі кіш з поживою для нього, а на дні коша білів запечатане письмо. Затряслись у старця руки: […]...
- Проблема морального вибору людини (за поемою І. Я. Франка “Іван Вишенський”) Проблема морального вибору людини (за поемою І. Я. Франка “Іван Вишенський”) Чи має право людина вважати себе вільною від нелегких проблем життя свого народу? Чи може вона задля спасіння своєї душі відокремитися від співвітчизників, що потерпають у біді, і остаточно вирішити для себе: Щезло все, дрібне, болюще, Що чуття в душі ворушить І увагу відвертає […]...
- Про аскетизм і не тільки. Мої роздуми над історично поемою І. Франка “Іван Вишенський” Прочитав історичну поему Івана Франка “Іван Вишенський” і спробував її осмислити. Вкотре шукаю відповідь на питання “Що таке аскетизм?” Це втеча від проблем буденного життя чи подвиг людського духу? Чи можна назавжди поховати себе живцем у печері, відгородитися від усього світу? Філософи кажуть, що людина народжується, щоб жити, страждати і померти. Страждань і так вистачає […]...
- Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”. Присвячена Агатангемові Кримському, поема ввійшла у збірку “Із днів журби”. Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть […]...
- Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час (за поемою І. Франка “Іван Вишенський”) Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час (за поемою І. Франка “Іван Вишенський”) Коли читаєш поему Івана Франка “Іван Вишенський”, то відчуваєш, що кожний рядок, кожне її слово звернене до нас сьогоднішніх. Афонський чернець надзвичайною силою свого красномовства став на захист українства, виступив проти нищення народу, його віри і мови. І це був його вибір, […]...
- Іван Вишенський і сучасність Іван Вишенський – загадкова постать не тому, що такі скупі відомості про нього лишилися, а тому, що він так палко, так пристрасно виступив проти церковного устрою, хоча сам належав до церковників. Він відокремив такі речі як віра, Церква Божа і церковні храми та служителі при храмах. Він виступив проти тих, хто взяв на себе тлумачення […]...
- Скорочено ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПІВ – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ Послання пишеться у відповідь на “Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить”, яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, Діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію – об’єднання католицької та православної церков. Він називає їх унію – “гадючою унією”, дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості […]...
- Іван Вишенський Реферат Іван Вишенський Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського, який викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й “власть мирскую”, польсько-шляхетських і українських гнобителів. Народився І. Вишенський десь між 1545 – 1550 pp. у містечку Судова Вишня в Галичині (теперішня Львівська область) у міщанській родині. […]...
- ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН (бл. 1550 р., м. Судова Вишня, тепер Львівської обл. – після 1621 р. на Афоні) – письменник – полеміст, мислитель. Про його життя відомо небагато: Іван – це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження, хоч у м. Судова Вишня фіксується прізвище Вишенський (В. Щурат). Навчався спершу в рідному місті, потім у […]...
- ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПІВ – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Українська література Ренесансу і бароко (Фрагмент) (…) Покажіть же мені, о ви, котрі згоду в’яжете, чи хтось із вас, будучи в мирському житті, виконав оті шість заповідей, узаконених Христом: тобто чи голодних нагодував, чи спраглих напоїв, чи мандрівних людей прихистив, чи голих одягнув, чи хворим послужив, чи темничників навідував? […]...
- Послання до єпископів (дуже стисло/скорочено) – Вишенський Іван Послання пишеться у відповідь на “Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить”, яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію – об’єднання католицької та православної церков. Він називає їх унію – “гадючою унією”, дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості […]...
- Послання до Єпископів (скорочено) – Вишенський Іван (пр. 1545 -20-ті роки XVII ст.) Уривки Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. до автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як […]...
- ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ Загальна характеристика Повної його біографії не існує. Вважають, що Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. Можливо, як припускає І. Франко, в Острог його запросив найбільший із тогочасних українських магнатів князь Костянтин Острозький. Потреба в присвяті себе Богові штовхнула […]...
- Тема. Іван Вишенський Біографічні відомості Про життя Івана Вишенського відомо небагато: Іван це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження. Приблизно у 1550 р. – народився Іван Вишенський у м. Судова Вишня (тепер Львівської області). Навчався спочатку в рідному місті, потім у Луцьку, де був близький до римо-католи-ків. У перший період життя був близький, очевидно, до протестантів […]...
- Вишенський Іван – Біографія Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського, який викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й “власть мирскую”, польсько-шляхетських і українських гнобителів. Народився І. Вишенський десь між 1545 – 1550 pp. у містечку Судова Вишня в Галичині (теперішня Львівська область) у міщанській родині. З творів письменника […]...
- Філософська проблематика в поемі І. Франка “Іван Вишенський” Поема Івана Франка “Іван Вишенський” – це Твір на історичній основі, але твір насамперед філософський: автор ставить непросту проблему вибору, співвіднесення індивідуального та суспільного, самопожертви та саморозвитку. Іван Вишенський – реальна історична постать, відомий нам письменник, громадський діяч, який у своїх творах боровся за православну віру, за право української нації на вибір власної віри та […]...
- “Душевний стан аскета в поемі Івана Франка “Іван Вишенський” Смирення, терпимість і самопожертва іноді стають дуже важливими в житті кожної людини. З цим напевно погодяться багато людей. Часом лише ці цінності і ніщо інше насправді не цікавлять особу. І коли в житті настає певний момент, багато людей відчувають бажання піти, сховатися, щоб терпіти позбавлення і переживати нудьгу, але при цьому намагатися знайти глибинний сенс […]...
- Скорочено “Іван Вишенський” Франка Під безхмарним небом у синьому морі височить зелена Афонська гора. Здається, що вона спить: не оживляють її ні спів, ні сміх, ні розмови. Лише тричі на день лунають сумні дзвони монастирів. “Ті ридання металеві – знак, що хтось розставсь із світом”, і це “щоденна новина”. Хто б не покинув світ – скитник, чернець, послушник (може, […]...
- Іван Вишенський – видатний полеміст Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVІ – початку XVІІ століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою […]...
- Історична правда у поемі “Іван Вишенський” Хто рече: кохаю Бога, а не порятує брата – той брехню на душу взяв. З Біблії Франко, як засвідчують літературознавці, був першим дослідником і популяризатором творчості Івана Вишенського, видатного полеміста, борця проти унії, проти релігійно-національного і феодально-шляхетського гніту в Україні. Він високо цінував його за яскраві сатиричні малюнки тогочасного суспільно-політичного життя, за його блискучий полемічний […]...
- Постать мислителя XVІІ століття в поемі І. Франка “Іван Вишенський” У світогляді І. Вишенського боролись погляди релігійно-аскетичні і життєві, церковні і народні, традиційні і сучасні. “Іван Вишенський” – філософський твір на історичну тему про видатного письменника, мислителя і громадського діяча XVІІ століття. Його біографія і купа, ніхто навіть дати народження та смерті достовірно назвати не може. V молоді роки Вишенський вів життя, сповнене “палких людських […]...
- Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…” – ІІ варіант – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У 1596 році в Україні була створена унія, що мала би об’єднати православну та католицьку церкви. Уніати повинні були коритися Папі Римському, але це не подобалось як священикам, так і простому люду. Тим більше, що єпископи уніатської церкви, розбагатівши та здобувши високі посади, забули Христові заповіді. І. […]...
- Розуміння людського призначення у поемі “Іван Вишенський” Людина хоч раз у житті замислюється над вічним питанням: для чого вона живе? Адже ніхто не з’являється на світ випадково – у кожного своє призначення. Хтось стане всесвітньо відомим художником і буде дарувати людям прекрасні шедеври, хтось – геніальним ученим, який рухатиме науково-технічний прогрес, хтось – лікарем, який рятуватиме людські життя… Популярні зірки й ті, […]...
- Іван Вишенський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. Іван Вишенський Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку т$ в Острозі. У 70- 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись […]...
- Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…” – І варіант – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Пнуться рівні скелі Афонської гори до неба, піднімається море до скель, демонструючи вічне бажання дістатися того, що вище. Високого і чистого неба прагнула душа Івана Вишенського – поета в миру, аскета в Бога. Поніс свою душу високо над злободенними і земними спокусами, а тіло назавжди заховав в […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема УРОК 26 Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка […]...
- Історичні події, або як писати твір з історичної поемі І. Франка “Іван Вишенський” Історичні події – не тільки сукупність фактів, які стались колись, історія міже бути переосмислена, проаналізована, тоді вона стає уроком нащадкам, тоді вона живе і впливає на теперішнє, створює майбутнє. Іван Вишенський жив у XVІІ сторіччі. До нас дійшли відомості про ті часи про важливі суспільні, політичні події, але навряд чи ми можемо вповні уявити і […]...