Вісник культури і життя

“Вісник культури і життя” – ілюстрований громадсько-культурний і літературний тижневик, виходив у Києві 1914 (чотири номери) за редакцією П. Богацького та активною участю Г. Хоткевича. Ставив за мету тримати “руку на пульсі культурного життя, приносити в українську сім’ю знання того, чим живе і дише культурний світ, новини наукового й артистичного руху; а передусім має на цілі знайомити кожну частину нашого краю з культурним життям других його частин, стати органом, що підтримував би духовну зв’язь між Україною, Галичиною, Буковиною,

Угорською Руссю, канадійською, загальноамериканською і всякою іншою українською еміграцією”. Культивував оригінальну і перекладну белетристику, поезію, літературну й мистецтвознавчу критику, бібліографію, широку інформацію про духовне життя українців в усіх землях, хроніку подій. На сторінках тижневика вперше були видрукувані психологічно-драматичний етюд “Люблю женщину”, статті “Новіша скульптура С. Т. Коньонко”, “Спомини селянина-поляка з 1863 року”, рецензії (відгук на колективний збірник “Z dziejow Ukrainy”) Г. Хоткевича (деякі з них підписані криптонімом Г. Х.).

З питань церковного мистецтва

вирізняється розвідка С. Яремича “Живопис Андріївської церкви у Києві (1752-1756)”. Часопис містив статті про японську драму, польську музику, новини науки і техніки, відгукнувся на праці М. Вороного (“Театр і драма”), О. Синявського (“Про що співають кобзарі”), Д. Донцова (“Модерне москвофільство”) та ін., подавав репродукції творів С. Коненкова, В. Семенка та ін., хронікальні нотатки про громадсько-культурне життя в Україні та за кордоном. У зв’язку з короткочасністю існування накреслену програму журнал виконати не зміг.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Вісник культури і життя