“Вісник Європи” Жуковського і увагу до нього з боку Вяземського
Чільну увагу Вяземський приділив публікаціям Жуковського в “Віснику Європи” (це відповідало їх домінуючому стану збірнику: семеро з дев’яти), і тим, у яких автор постає як критик і публіцист, а чи не белетрист. Такий їхній підхід цілком закономірне у світі власних творчих переваг рецензента. Його приваблювала і велика просвітницька, багато в чому дидактична установка Жуковского-критика.
Недарма у листі останнього “Про критиці” високо цінувалося “повчальне й літературний наставляння всім, які готуються їхньому терені”.
Вяземський майже дослівно повторив пасаж про особливу відповідальності керувати розпочатим Карамзіним журналом зі свого давнього уривка “Щось про 22 номері…”. Щоправда, щодо нього критик зробив невеличке, але притаманне його либерально-просветительской ідейній позиції другої половини 10-х – 1930-х додавання, наводячи відповідальність очолити журнал непросто розпочатий Карамзіним, але він має “походження європейське”. Для Вяземського 1826 року “європейське” – синонім всього прогресивного, освіченого, протистоїть літературною та суспільно-політичної відсталості. Із такими грошима критеріями він підходив і для оцінювання журнальної практики Жуковського.
В’яземському мало імпонувати “Лист зі повіту до видавця” з його декларацією, що “обов’язок журналіста – під маскою цікавого і приємного приховувати корисне і повчальне”, мати “у вигляді користь, але догоджаючи загальному смаку читачів, хоча підпорядковуючись йому з рабскою боязкістю”. Попри те що, у цьому “Листі…” відхилялася ідея включення літературно-художньої критики у складі журналу, загалом сформульована тут програма журнальної діяльності близька В’яземському. Тим паче природно було згадати про неї ситуації, коли наростало протистояння з Ф. У. Булгариным, журнальна практика якого всі яскравіше уособлювала непридатне до Вяземського й Жуковського розуміння “корисного” для читача і рабське підпорядкування смакам натовпу.
Високо ставлячи “Лист зі повіту до видавця” й першим зазначаючи зв’язок образів Стародума у Жуковського і Фонвізіна, Вяземський відразу ж дорікнути обох героїв, що вони вимовляють “часом надто плідно і заговариваются від своєї предмета”. Цікаво, що саме рецензент Жуковського повернув йому той закид, яка сама неодноразово отримував від своєї старшого друга (насамперед у в зв’язку зі численними “прибудовами” до “Звістці про життя і творах Івана Івановича Дмитрієва”). У цьому Вяземський поквапився відразу обумовити незначність такого авторського гріха. Він виступив з принциповим виправданням змістовних відступів основної теми у будь-якій критичній і/або публіцистичному тексті: “Якби ж то думки, а у нас досить на слухання”. Найбільш великим в рецензії Вяземського (дві сторінки) став відгук на статтю Жуковського про А. Д. Кантемире.
Він привітав її як “прекрасну данина” несправедливо забутого в ХIХ столітті “вихованцю Петровською школи”, багато в чому опередившему “віку”. Натомість рецензент прощав Жуковському занадто, з його погляду, велике вступ (стаття починалася важливим для Жуковского-критика теоретичним міркуванням про сатири, який став результатом вивчення їм класичних робіт Зульцера, Эшенбурга, Лагарпа) і дуже нечисленні і стислі судження власне, про творах Кантемира. А довгі виписки із його творів, які “стали рідкістю в книжковому зверненні”, Вяземський був готовий визнати “знахідкою”, корисною для сучасного читача.
Адже хоча б в такий спосіб знайомлячись із кантемировскими сатирами, сучасники Жуковського і Вяземського могли порівняти, “що маємо писало старовину І що нині пишеться”, і, отже, зменшити необгрунтовану гордість “успіхами своїми у ролі потужні мізки і освіченості”. Взагалі висловлювання Вяземського у зв’язку з цієї статтею Жуковського (та й іншими) носили явно публіцистичний характер. Причому, погодившись із “похвалою” Жуковського Кантем
Related posts:
- Критичні, публіцистичні і видавничі досліди У. А. Жуковського в оцінках П. А. Вяземського Взаємини У. А. Жуковського і П. А. Вяземського, їх ідейні, літературні, дружески-бытовые зв’язку постійно перебувають у зору вітчизняного літературознавства. Але практично немає досліджень, спеціально присвячених сприйняттю творчості Жуковського Вяземським (як, втім, та інші сучасниками), хоча, зрозуміло, у багатьох роботах теми однак зачіпаються. Тим більше що Вяземський, поступово ставав однією з провідних літературних критиків другої половини […]...
- Негативне ставлення Вяземського до прози Жуковського Вибудовуючи рецензію відповідно до послідовністю розташування статей Жуковського в аналізованому томі, заключну частину (всього півсторінки тексту) Вяземський присвятив його прозі послевестниковского періоду. Хоча стислість відкликання про “Подорожі по Саксонської Швейцарії” і “Рафаэлевой “Мадонни”” означала прохолодного, тим паче негативного до них відносини. Так, “шматки з подорожей 1821 і 1824 років” визнані “зразком прози описової”, і висловлено […]...
- Реакція Вяземського публікацій Жуковського Особливе співчуття Вяземського викликала здатність Кантемира “сміливо і натяків схоплюватися з усіма пороками, з усіма дуріннями і на забобони, які панують у суспільстві”, і “подолати їх силою істини і розуму”. Симптоматичною є різниця у акцентах щодо цілей сатирика Жуковським та її рецензентом. Жуковський бачив завдання сатири в “осміянні людських помилок, дурниць і пороків” і тільки […]...
- Відгук Вяземського на книжку “Твори У. Жуковського в прозі” Найбільшою повнотою, глибиною і виваженістю розбору літературно-критичних і публіцистичних дослідів Жуковського першої чверті ХIХ століття відрізняється розгорнута рецензія Вяземського на друге видання “Творів У. Жуковського в прозі” (1826). Відгук на книжку, яка об’єднала публікації “Вісника Європи” і початку 20-х, виник тому ж році в “Московському телеграфі” – як зазначалось, з підстави журналу Вяземський був однією […]...
- Позиції Вяземського відносного Жуковського Автор “Щось…” дуже без зайвої дипломатії висловився про одну з анонімних перекладних публікацій номери – “Портреті”. Це – твір, справді мало цікаве, певне, належало до того що роду перекладів з “масової” літератури, які Жуковський, про що його письма від 4 листопада 1810 року, змушений був іноді робити виключно “для кишені”, там же був досить великий […]...
- “Листування” Вяземського й Жуковського Своє сприйняття сформованій тоді ситуації Вяземський емоційно передав у листі Жуковському від 22 серпня 1809 року: “Дякую тобі і цалую за відповідь Шаликову. Зізнаюся, мовчання твоє дратувало мене, і це вже брав зброю за тебе. Пиеса і написана, і може бути, буде цікавий і вийшла друком Рус. Віснику”. Показово, що схвалення самого факту відповіді Жуковського […]...
- Жуковський “уваги” Вяземського Вдосконалюючись як критик, Вяземський зберігав вірність своєї загальної авторської стратегії як журналиста-полемиста, зовсім на избегающего “боїв” і допускає публічну критику навіть близьких до нього літераторів. Вона позначилася і в написаних Вяземським в 1810 р. “Запитах пану Василю Жуковському від сучасників і нащадків”. Прискіпливе увагу Вяземського по-новому збурив Жуковський як редактор і видавець, але вже “Вісника” […]...
- “Запити” Вяземського Жуковському “Запити…” “Запити” Вяземського Жуковському “Запити…”, звісно, ставили під як ті чи ті рішення Жуковського як редактора і видавця. Замітка Вяземського явно вписувалася у актуальну тоді полеміку карамзинистов і архаистов, пов’язані з властивій неї риторикою. Автор не скупився на чудові ступеня в оцінках (твори “своїх” чи “нейтральних” авторів – “прекрасні”, “чужих” – “уродливейшие”), використовував карамзинское вираз “бомбаст”, […]...
- Розбіжності між Вяземським і Жуковським щодо впливу на суспільство Цікаво, що у 1826 року Жуковський в листах з-за кордону до друзів неодноразово звертався до цієї теми впливу на суспільство, причому у застосування до сучасної Росії. У листі В’яземському від 26 грудня 1826 року підкреслив: “Тепер більш як коли-небудь знаю високе призначення письменника (хоча й каюся, що залишив свій шлях). В Україні письменник іще з […]...
- Жандарм Європи – крилаті вирази Жандарм Європи У західноєвропейській пресі “жандармом Європи”, “міжнародним жандармом” називали царську Росію в 1848-1849 рр. – час піднесення революційного руху в Європі. Це про неї, що згубила з світу Пушкіна, Лєрмонтова, Полежаєва, що мучила на засланні Шевченка, що самий початок свій ознаменувала повішенням п’ятьох декабристів і висланням у глибочінь сибірських руд кращих людей того часу… […]...
- Аналіз вірша Жуковського “Листок” Вірш був написаний в 1818 році. У цей час поет перебував у Петербурзі і перебував на службі у государя – імператора як вчителі російської мови у великої княгині Олександри Федорівни. Пережив заміжжя М. Протасової в 1817 році. Для 24 – річного Жуковського це розквіт творчості. Особиста драма поета і пов’язане з нею розчарування в усьому […]...
- Критика Афанасьєва з боку відомих письменників У рецензії А. М. Пипін зазначає “вірні прийомах у поясненнях казкових переказів” у Афанасьєва, хоча “пояснень міфічного значення різних казок він іде вже задалеко, бажаючи навіть дрібним подробиць дати місце у міфічних уявленнях народу”. Отже, навіть Пипін, на той час вже який написав свій чудовий “Нарис літературної історії стародавніх повістей і казок російських”, заперечує не […]...
- Вірш В. А. Жуковського “Море” Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою. Таємниця моря хвилює поет. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет. … Іль тягне тебе з земния неволі Далеке, світле небо до себе? .. На початку XIX […]...
- Аналіз вірша В. А. Жуковського Море Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою. Таємниця моря хвилює поета. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет. … Іль тягне тебе з земния неволі Далеке, світле небо до себе? .. На початку XIX […]...
- Сюжетний аналіз елегії Жуковського “Листок” На перший погляд тема вірша проста: “листок відокремлений”, “від дружної гілки відлучений”, “з волі случаючи що носиться, прагну куди велить мені доля”, але ідея вірша не така. У вірші Жуковського розкриваються думки автора про те, що в реальному світі людин – це всього лише випадковість, залежна від волі долі, він не може бути спокійний і […]...
- Центр Європи Це гарне місце. Води Тиси і дорога, що в’ється вздовж неї, малюють на землі витончений візерунок; вкриті лісом гори підходять зовсім близько, створюючи враження не лише захищеності, а й відчуженості від світу, навіть найближчого. Встановлення кілька років тому скромного знака “Центр Європи” в кількох кілометрах від закарпатського міста Рахова стало одним з проявів незалежності України […]...
- “Які міста України могли б стати столицею Європи?” Сьогодні навряд чи хтось серйозно може зважитися поставити під сумнів те, що нинішня Україна – це повноцінна європейська держава, причому не тільки географічно, але також і ментально. Враховуючи цей факт, можна задатися досить цікавим питанням: а які ж з українських міст є найбільш європейськими в хорошому розумінні цього слова? Бути може, що деякі з них […]...
- Ліричний герой В. А. Жуковського В. А. Жуковський по праву вважається одним з найяскравіших російських поетів-сентименталистов, розвинули цей літературний метод в ліриці до величних масштабів і забезпечили плавний і закономірний перехід до романтизму. Ранні вірші поета пройняті сентиментальними настроями, в пізніх ж можна-знайти характерні для романтизму теми й образи. Разом з тематикою, проблематикою і загальним настроєм віршів Жуковського еволюціонував і […]...
- Історія створення журналу “Вісник промисловості” Вихід “Вісник промисловості” у липні 1858 року у Москві було зумовлений кількома причинами. По-перше, затребуваністю такого роду видань. Після Кримської війни поява журналів, які мають інтереси торгово-промислової буржуазії, зумовлено значне зростання інтересу до питань промислового розвитку. Ще 40-і роки ХІХ століття питання економіки із відчутною періодичністю починали з’являтися зі сторінок провідних газет, серед яких “Вітчизняні […]...
- Рельєф Європи Європа знаходиться на заході Євразії й займає площу близько 10 млн. км2. Вона розташована переважливо в помірних широтах. Тільки крайні північні й південні її частини заходять у субарктичний і субтропічний пояси. Європа з трьох сторін оточена морями. Її західні й південні бережи омивають води Атлантичного океану. Великий вплив на формування природи отут лагодити тепла Північноатлантича […]...
- Балада В. А. Жуковського “Світлана” Балада В. А. Жуковського “Світлана” є твором романтизму. Тут описані почуття, піднімає людини: “Милий друг далеко; Мені доля померти в смутку самотньою”. Світлана любить, страждає, вірить, боїться, дуже багато почуттів вона відчуває у баладі. Світлана є ідеальним героєм, героєм мрії Жуковського. Вона селянка, красуня, дуже добра, щаслива, що не зовсім можливо. Жуковський обдарував Світлану винятковим […]...
- Особливості романтичного бачення В. А. Жуковського 1. Заворожливий голос серця. 2. Перемога чистого серця над долею. 3. Страшний і таємний мир. 4. Особливості двоемирия. Мрія й дійсність зливаються в любові. В. В. Набоков. Творчість В. А. Жуковського доводиться на період романтизму, одного із самих загадкових напрямків у російській літературі. Кожний з письменників і поетів вносить у нього свої особливі відтінки й […]...
- Ліричний сюжет і символіка вірша “Море” Жуковського Без В. А. Жуковського не можна уявить собі російську романтичну поезію. Саме Жуковський змусив слово природно передавати самі тонкі переживання людини. Крім того, він перетворив деякі поетичні жанри: у першу чергу, послання й елегію Єдина тема й основний зміст лірики Жуковського – душу людини, міркуванням про неї присвячена його поезія. У своїй ліриці він створює […]...
- Основні тенденції в розвитку держав західної Європи в IX – XIII вв В X – XI століттях у Західній Європі затверджується феодальна роздробленість. Реальну владу королі зберігали тільки в межах своїх володінь. Формально васали короля були зобов’язані нести військову службу, виплачувати йому грошовий внесок при вступі в спадщину, а також підкорятися рішенням короля як верховного арбітра в межфеодальных суперечках. Фактично ж виконання всіх цих обов’язків в IX […]...
- Підручники з української літератури в країнах Східної Європи Реферат на тему: Підручники з української літератури в країнах Східної Європи Після 2-ї світової війни і нового політичного розкрою європейської карти на ідеологічно протилежні Західну і Східну Європи наступив новий етап життя українського населення у цих країнах. У п’ятдесятих роках у ряді країн Східної Європи – в Румунії, Польщі, Чехо-Словаччині, Югославії – починає відроджуватись українська […]...
- Ф. М. Миллер – особливу увагу серед російських послідовників пізнього бенфеизма Міллер присвячує себе переважно вивченню героїчного епосу. Його “Екскурси до області російського народного епосу”, та ще раніше його “Осетинські етюди” є даниною новому напрямку. Міллер був однією з наших найбільших кавказоведов. Звідси особливий ухил його найкращих робіт. Чудово знаючи кавказькі матеріали, він вводить в орбіту наукового спостереження та підкреслює їх значення в міжнародному фольклорному обміні. […]...
- Сюжетний аналіз вірша Жуковського “Море” Василя Андрійовича Жуковського по праву вважають “літературним Колумбом Русі”, що открили їй “Америку романтизму в поезії”. На початку XІX століття романтизм у Росії був новим напрямком, що прийшло до нас із західноєвропейської літератури. Романтизм приніс із собою нові теми, образи, настрої, мотиви, художні прийоми зображення. Більше того, можна сказати, що романтизм визначив нове – романтичне […]...
- Шпенглер О. Захід Європи. Нариси морфології світової історії Кожна культура проходить вікові щаблі окремої людини. У кожної є своє дитинство, своя юність, своя змужнілість і старість. Юних, рівненських, повна передчуттів душу виливає на світанку. Міфологічне мироосознание бореться отут з усім темним і демонічним у собі й у природі, немов з якоюсь провиною, щоб повільно визрівати назустріч чистому светозарному вираженню нарешті завойованого й осмисленого […]...
- Лірична поема Калидаса “Хмара-вісник” Якийсь якша, напівбог зі звиті бога багатства й владики північних гір Кубери, засланий своїм паном за якусь провину далеко на південь, наприкінці літа, коли всі, хто виявився поза будинком, особливо тужать за своїм близьким, бачить у пекучому небі самотня хмара. Він вирішує передати з ним послання любові й розради своїй дружині, що чекає його в […]...
- “Поети – це біографи народу, а в нього біографія тяжка” (за лірикою Ліни Костенко) Кожен народ має нагальну потребу у власній історії. Тобто не в тому, щоб ця історія була (вона є у кожної країни, у кожної нації), а в тому, щоб історія була осмислена, була відома кожному громадянину та вшанована ним, щоб вона була, зрештою, описана десь, як кажуть, “без купюр”… Глибоке розуміння цієї потреби описала Ліна Костенко, […]...
- Елегія Жуковського “Вечір” (переказ) Самий популярний жанр світової лірики – елегія. Вона пов’язана із ситуацією спогади, пофарбованого в сумні тони, “ностальгія за минулим”. У різні історичні періоди віршована традиція відкривала в цій темі свої аспекти, найбільш відповідали духу часу. У цьому відношенні цікава елегія Жуковського “Вечір”. У ній поєднується з особливою виразністю створення романтичного за своєю суттю образу з […]...
- ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ Одного загально визначеного погляду на історичні межі доби Середньовіччя нема, оскільки в різних країнах Європи цей період мав різну тривалість. Однак традиційно початок Середньовіччя в Західній Європі визначають V століттям, а його завершення – XIV століттям. Термін середні віки стали використовувати в XV cт. італійські письменники, а пізніше й історики, щоб позначити історичний період від […]...
- Порівняльна характеристика елегії В. А. Жуковського “Море”, віршів А. С. Пушкіна “До моря” і Ф И Тютчева “Як добре ти про море нічне” Тема “Людин і Природа ” завжди була глибоко органічна для вітчизняної поезії. Вона незмінно ставила поруч із людиною все різноманіття природи й відкривала йому ока на “трепет життя”, на мудру доцільність, велич і гармонію, красу рідної землі. Природа завжди залишалася для творця джерелом прекрасного й надихаючого. Часто те саме природне явище залучало різних поетів у […]...
- Аналіз балади Жуковського “Кубок” Василь Андрійович Жуковський – один із кращих літературних особистостей РФ. Одержавши гарне утворення, відмінно володіючи іноземними мовами, він рано почав писати вірші й перекладати іноземних поетів. Одним з його відомих добутків є балада “Кубок”. Балада починається зі слів підступного царя: “Хто, чи лицар знатний иль латник простій, у ту безодню стрибне з височини?” Безоднею Жуковський […]...
- Моє перше враження від Печоріна й остаточна думка про нього Моє перше враження від Печоріна й остаточна думка про нього Уперше я прочитала роман “Герой нашого часу” давно, коли ще майже нічого не знала про Лермонтова і не читала його віршів. Тому знайомство з Печоріним стало для мене поштовхом до вивчення творчості поета. Стан, у якому я перебувала після першого прочитання “Героя нашого часу”, важко […]...
- Франческо Петрарка – перший гуманіст Європи РЕФЕРАТ На тему: Франческо Петрарка – перший гуманіст Європи Відродження, чи Ренесанс (від фр. renaitre відроджуватися) , одна із самих яскравих епох у розвитку європейської культури, що охоплює майже три сторіччя із середини XIV ст. до перших десятиліть XVII ст. Для культури Відродження характерно світське сприйняття й осмислення світу, утвердження цінності земного буття, величі розуму […]...
- Засоби розкриття внутріш нього світу Наталки (“Наталка Полтавка” Котляревського) Якою була Наталка, ця проста дівчина з Полтавщини? Ось що вона каже про себе словами пісні: Не багата я і проста, но чесного роду, Не стижуся прясти, шити і носити воду. Важливою рисою Наталки є працьовитість. Ніде ми не побачио її без діла, неробою. Підкреслюючи цю рису Наталки, автор використовує так звану перехресну характеристику. Так, […]...
- “Які міста України могли стати столицею Європи” Якщо говорити про те, наскільки гідними є великі українські міста для того, щоб стати столицею Європи, то я впевнений, що будь-який з них може легко впоратися з цією функцією. Але зам моїм власним впевненням, найкраще на цю роль підходить Львів – красиве старовинне місто, яке нічим не гірше найкрасивіших міст Європейського Союзу. То ж розповім […]...
- Твір до ЗНО “Боїться презирства лише той, хто на нього заслуговує” Усі ми різні. Хтось йде по життю, гордо розгорнувши крила, обираючи складний шлях мужності, благородства та честі. Хтось, поступившись своїм слабкостям, борсається у хвилях страху, сорому та презирства. Треба зазначити, що почуття презирства, а саме його остраху – це є внутрішнє відчуття самої людини, коли вона підсвідомо, а іноді й свідомо розуміє, що йде не […]...
- ТАКИЙ З НЬОГО ЇДЕЦЬ, ЯК ТОЙ ГОРОБЕЦЬ (режим і сезонність харчування) Три традиційні прийоми їжі мають такі назви: сніданок, обід і вечеря або обід, полудень (полуденок) і вечеря. Бажано дотримуватися цього, якщо, звичайно, лікарем не перед-писане інше. Крім того, важливим є й дотримання певного часу, на який припадає кожен прийом їжі. Це впливає на правильність травлення, а отже – на здоров’я. Не годиться їсти занадто пізно, […]...