Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Вітчизна

Вітчизна

“Вітчизна” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, ораган СПУ. Заснований у Харкові 1933 під назвою “Радянська література”. З 1941 називався “Українська література”; Під назвою “В.” відомий з січня 1946. Протягом 1934-41 виходив у Києві; у 1941-43 видавався в Уфі, з листопада 1943 по березень 1944 – у Москві, з березня 1944 – у Києві. Головними редакторами були: І. Кулик, І. Микитенко, Ю. Яновський, Є. Адельгейм, О. Гончар, Л. Новиченко, Д. Копиця, В. Козаченко, О. Полторацький, Л. Дмитерко.

З 1986 журнал очолює О.

Глушко. Членами редакційної колегії були: М. Хвильовий, М. Рильський, І. Сенченко, В. Сосюра, О. Слісаренко, А. Головко, Остап Вишня, І. Кочерга, П. Тичина, Ю. Смолич, М. Бажан, А. Малишко, Л. Первомайський, М. Стельмах, Ю. Збанацький, П. Козланюк, І. Муратов, П. Воронько, Любов Забашта, Д. Павличко, Ліна Костенко, М. Вінграновський, Б. Олійник та ін. Постійними у “В.” є розділи поезії, прози, критики та публіцистики. Журнал друкує переклади з літератур народів світу, гумор та сатиру, історичний, народознавчий матеріал тощо. Тут були опубліковані поеми “Похорон друга” П. Тичини й “Мандрівка в молодість” М. Рильського, друкувалися
прозові твори воєнного періоду Ю. Яновського, О. Довженка, П. Панча, М. Стельмаха.

У 1946-48 з’явився роман О. Гончара “Прапороносці”, пізніше – “Таврія”, “Перекоп”, “Людина і зброя”, “Тронка”, “Собор”. У “В.” публікувалися “Мальви” Р. Іваничука, “Волинь” В. Харчука, “Велика рідня” М. Стельмаха, “Артем Гармаш” А. Головка, повість І. Муратова “Свіже повітря для матері”, твори Ю. Смолича, Л. Первомайського, І. Сенченка, Т. Масенка, П. Загребельного, В. Земляка, В. Бабляка, Є. Гуцала, Гр. Тютюнника, А. Дімарова та ін. Журнал друкував окремі поезії та добірки В. Мисика, Ліни Костенко, Д. Павличка, Б. Олійника, М. Вінграновського, І. Драча, Р. Лубківського та ін.

На жаль, у силу ідеологічних обставин критика у “В.” не завжди була об’єктивною, виявляла надмір політизованості. Статті М. Шамоти, Л. Хінкулова, І. Стебуна, Є. Адельгейма за своїм характером часто були перенасичені ідеологічними звинуваченнями проти М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, А. Малишка та ін. Свіжий струмінь в журнальну критику “В.” наприкінці 50-х – початку 60-х внесли В. Іванисенко, І. Дзюба, І. Світличний, О. Ставицький та ін. У 80-90-х на сторінках “В.” з’явилися твори В. Винниченка (роман “Слово за тобою, Сталіне”, п’єси “Пророк”, “Між двох сил”); М. Хвильового (“Україна чи Малоросія?*’, “Вальдшнепи”); Б. Антоненка-Давидовича (“Сибірські новели”), а також М. Зерова, Юрія Клена, В. Підмогильного, М. Куліша, В. Стуса, І. Кадинця, М. Осадчого.

У журналі передрукована самвидавівська праця І. Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” з авторськими коментарями. “В.” опублікувала сучасний переклад з грецької “Нового Заповіту”, частину фундаментальної праці М. Грушевського “Історія України-Руси”, історичні праці Д. Яворницького, есе Д. Кулиняка “Соловецький в’язень” – про останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського, “Чужинці про Україну” В. Січинського, історичні розвідки Олени Апанович. “В.” присуджує своїм авторам премію імені Ю. Яновського у жанрі новели.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Ми є! Були! І будем ми, Й Вітчизна наша з нами І. Величезні випробування українського народу (велика й героїчна історія народу з метою вибороти незалежність існування; героїчне минуле буде жити у пам’яті нащадків). ІІ. Історія українського народу і література. 1. Усна народна творчість (історичні пісні і думи про боротьбу з половцями, татаро-монголами, польською шляхтою). 2. Сторінки історії у творах Т. Шевченка (“Гамалія”, “Наливайко”, “Гайдамаки”, імена Дорошенка, […]...

  2. Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов […]...

  3. Зшитки боротьби “Зшитки боротьби” – альманах, виданий у Києві (1920) за редакцією В. Елланського. Як засвідчувала стаття “Від видавництва”, ідея такого видання як ілюстрованого двотижневика належала передчасно загиблим А. Заливчому та Г. Михайличенку. Тексти альманаху публікувалися за збереженими та відновленими рукописами, вцілілими під час денікінської окупації Києва 1919. Тут друкувалися поезії В. Еллана (Блакитного), П. Тичини, В. […]...

  4. “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами”. Україна у творчості Івана Багряного Кажуть, що слова “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами” вибиті на надгробку Івана Багряного. Несхитною вірою в незнищенність життя, любов’ю до України були наповнені всі твори письменника. Як і багато хто з письменників, Іван Багряний починав свою творчість поезією. У 1926 році він написав поему “Бумеранг”. Не знаю, хто ще […]...

  5. Твір на тему: “Ми є. Були. І будем Ми. Й Вітчизна наша з Нами” Всім відомо, що ці слова вибиті на нагробку Івана Багряного у Новому Ульмі та назавжди закарбовані у серцях мільйонів українців, щоб давати натхнення і вселяти віру й патріотизм в душі під час тяжких випробувань. Навіть під час написання кіноповісті Олександру Петровичу довелося пережити чимало неприємних миттєвостей задля того, аби правдиво показати долю українського народу під […]...

  6. Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцюбинського й Лесі Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування після 1905 р. Києва як літературної столиці України, поширення загальноукраїнської літературної періодики Період революції й національного державотворення Література […]...

  7. Шляхи мистецтва “Шляхи мистецтва” – літературний журнал Головполітосвіти. Виходив 1921-23 у Харкові. Редагували журнал В. Еллан, Г. Коцюба, В. Коряк. Вийшло п’ять номерів. Часопис мав розділи: поезія, красне письменство, мистецька трибуна, бібліографія, мистецька хроніка. Друкувалися поезії Юліана Шпола (М. Яловий), Я. Мамонтова, В. Алешка, М. Хвильового, М. Лебединця, О. Коржа, І. Кулика, В. Еллана, М. Семенка, П. […]...

  8. За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...

  9. З потоку життя “З потоку життя” – літературно-художній альманах, упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Вийшов 1905 в Херсоні. М. Коцюбинський у листі до Панаса Мирного від І0 лютого 1903 писав про задум упорядників: “Маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори), в якому хотілось би помістити нові, ніде не друковані твори переважно із життя […]...

  10. Вісті “Вісті” – щоденна газета, видавалася у Харкові з 1918 як орган ради робітничих депутатів, з серпня 1919 – орган ВУЦВК. Виходила спочатку російською, а з 1921 – українською мовою. Першими її редакторами були В. Блакитний, Є. Кас’яненко. Особливої популярності сягнула в період так званої “українізації”, друкуючи твори Остапа Вишні, В. Блакитного, В. Сосюри, Ю. Смолича, […]...

  11. Олена Теліга – Душа на сторожі: Вибір з поезій Мюнхен: Культура, 1946. – 31 с. Зовсім невеличка, зворушлива добірка віршів Олени Теліги, набрана машинописом. “Вірші, з яких зложена збірка “Душа на сторожі”, збережені були одним з революційних друзів Олени Теліги. Вірші ці – відомі зі сторінок журналів – в сукупності творять певного роду підсумок мистецької та ідейної дороги поетки-революціонерки: починаючи з її молодечих поривів […]...

  12. Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...

  13. Жіноча доля “Жіноча доля” – громадсько-літературний ілюстрований щомісячник, що виходив у Коломиї 1925-39 за редакцією Олени Кисілевської. Крім інформації загальнополітичного та громадського життя, друкував твори українських класиків (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, С. Руданського, Уляни Кравченко та ін.) та сучасників (Марійки Підгірянки, П. Тичини, Остапа Вишні, Олени Журливої та ін.). Ірина Вільде, працюючи в […]...

  14. Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...

  15. Літературний Чернігів “Літературний Чернігів” – мистецький і громадсько-політичний журнал, заснований Літературною спілкою “Чернігів” у листопаді 1992. Виходить двічі на рік (до листопада 1993 мав назву “Чернігів”). Головний редактор – М. Ткач. Має такі рубрики: “Література” (друкуються поетичні та прозові твори), “З архіву НКВС-КДБ”, “Історія”, “Літературознавство”, “Українознавство”, “Мистецтво”, “Релігія”, “Наше місто” та ін. Вийшло сім номерів. У них […]...

  16. Аркадій Любченко – Біографія Аркадій Панасович Лю́бченко (19 березня 1899, Старий Животів, Київщина – 25 лютого 1945, Бад-Кісінген Німеччина) – український письменник, редактор. Активіст літературних об’єднань “Гарт”, ВАПЛІТЕ, Пролітфронт. Автор ряду збірок оповідань, повістей, п’єс, рецензій на фільми “Злива”, “Коліївщина”, “Богдан Хмельницький” та інших на шпальтах видань “Радянська література” тощо. У Харкові мешкав у будинку “Слово”, у Києві – […]...

  17. Сяйво “Сяйво” – хрестоматія художніх творів (поезія, мала проза), упорядкована М. Зеровим і випущена видавництвом “Сяйво” у Києві 1924. Призначалася для читців-декламаторів. Порівняно з аналогічним виданням 1923 у хрестоматії повніше представлено найновішу поезію. Художнє оформлення книжки належить Г. Пустовойтовій. Поетичні та прозові тексти подаються під рубриками: “Епічні уривки” (твори грецьких поетів, фрагменти з “Іліади” Гомера, творів […]...

  18. Музагет “Музагет” – місячник літератури й мистецтва, орган однойменного Товариства українських письменників і митців, покликаний стати вільною трибуною мистецької думки, мистецького життя у всіх його напрямах. Головним завданням було ознайомлення читача з новими здобутками, зокрема символістського напряму. Перший номер, театральний, вийшов у 1919 у Києві, “М.” мав розділи: поезія, проза, мистецька хроніка, критика і бібліографія. Містив […]...

  19. Терем “Терем” – літературно-художній збірник, упорядкований Ф. Федорцівим, виданий накладом видавництва “Шляхи” у Львові, 1919. Містить поезії, новели, оповідання, літературно-критичні огляди нових видань, рецензії, статті з питань мистецтва. Поезія репрезентована творами С. Руданського, С. Чарнецького, О. Жихаренка, циклом віршів П. Карманського “Галицький пейзаж”, М. Козинського “Тремтіння”, проза – новелами та оповіданнями М. Яцківа (образки “Скам’яніла країна”, […]...

  20. Світ фантастики (за творчістю Рея Бредбері) 1. Поява фантастичної літератури. (На початку XX ст. з’явилася фантастична література, яка одразу ж привернула до себе увагу читачів. Науково-фантастичні оповідання – це література майбутнього, твори, які мала читати сучасна людина.) 2. Передумови виникнення нового жанру. (Стрімкий розвиток науки й техніки зумовив появу фантастичної літератури.) 3. Видатні письменники-фантасти. (Варто зазначити, що багато письменників працювали над […]...

  21. Кордун Віктор – Біографія Віктор Кордун (20 серпня 1946, с. Васьковичі – 3 вересня 2005, Київ) – український поет, перекладач. Один із найяскравіших представників Київської школи поезії. Народився в с. Васьковичі Коростенського району Житомирської області. Дебютував 1967 року на сторінках “Літературної України”, після чого відразу ж був заборонений до друку. Вчився в Київському університеті імені Тараса Шевченка, з якого […]...

  22. Кордун Віктор Максимович Народився 20 серпня 1946 р. в с. Васиковичі Коростенського р-ну Житомирської обл. Дебютував 1967 р. на сторінках “Літературної України”, після чого відразу ж був заборонений до друку. Вчився в Київсьому університеті, з якого був виключений, потрапивши до списку політично неблагонадійних. Згодом закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Ім’я поета знову з’явилося у пресі аж на початку […]...

  23. Короткий життєпис Віктора Кордуна КОРДУН Віктор Максимович народився 20 серпня 1946 р. в с. Васиковичі Коростенського р-ну Житомирської обл. Дебютував 1967 р. на сторінках “Літературної України”, після чого відразу ж був заборонений до друку. Вчився в Київсьому університеті, з якого був виключений, потрапивши до списку політично неблагонадійних. Згодом закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Ім’я поета знову з’явилося у пресі […]...

  24. Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...

  25. Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу Просвітництва: з’явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели, листи-визнання. У цьому жанрі написані також “Юлія, або Нова Елоїза” Ж.-Ж. Руссо, “Мандри Хамфрі Клінкера” Дж. Смоллета, “Страждання молодого Вертера” […]...

  26. Радянська література Радянська література – література радянського періоду, яка грунтувалася на засадах так званого творчого методу соціалістичного реалізму. Певним відповідником терміна “Р. л.” був термін “література народів СРСР”. Проте якщо в літературі народів СРСР критики знаходили “ідейно хибні” твори, то до Р. л. зараховували тільки “ідейно витримані”, наснажені комуністичним ідеалом, який начебто робив їх естетично вартісними. Р. […]...

  27. Воробйов Микола Народився 12 жовтня 1941 р. у с. Мельниківка Черкаської області. У 1968 р. закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, філософський факультет. Член Спілки письменників України (1987). Лауреат премій ім. П. Тичини (1992), “Благовіст” (1993), Шевченківської премії (2005) Живе і працює у Києві. Один з фундаторів літугрупування “Київська школа поезії”. Вважається одним з лідерів андеграунду “сімдесятників”. […]...

  28. Воробйов Микола – Біографія Народився 12 жовтня 1941 р. у с. Мельниківка Черкаської області. У 1968 р. закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, філософський факультет. Член Спілки письменників України (1987). Лауреат премій ім. П. Тичини (1992), “Благовіст” (1993), Шевченківської премії (2005) Живе і працює у Києві. Один з фундаторів літугрупування “Київська школа поезії”. Вважається одним з лідерів андеграунду “сімдесятників”. […]...

  29. Мистецтво “Мистецтво” – літературно-мистецький тижневик Української секції Всеукрліткому (Київ). У 1919 вийшло 6 номерів, у 1920 – лише один за редакцією Г. Михайличенка та М. Семенка, всі наступні – за редакцією М. Семенка. Друкувалися поезії В. Чумака, В. Ярошенка, П. Тичини, В. Коряка, В. Алешка, К. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула, М. Семенка, І. Кулика, В. […]...

  30. Березіль “Березіль” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ. Заснований на базі альманаху “Харків”, під назвою “Прапор” виходив у Харкові з січня 1956, з 1991 – “Березіль”. Головними редакторами журналу були: Б. Котляров (1956), Ю. Шовкопляс (1956-61), Ю. Барабані (1961-65), Ю. Махненко (1965-73), Н. Черненко (1973-81), І. Маслов (1981-90). З 1990 журнал очолює Ю. Стадниченко. […]...

  31. Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...

  32. Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...

  33. “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...

  34. Основні дати життя й творчості Ю. Яновського 1902 року, 27 серпня у селі Майєрове Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Компаніївський район Кіровоградської області) у хліборобській родині Івана Миколайовича та Марії Мусіївни Яновських народився син Григорій, якого згодом стали називати Юрієм. 1909 р.- вступив до церковно-приходської школи в с. Майєровому, через рік – до земської в селі Нечаївці. 1911 р., серпень – зарахований […]...

  35. Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...

  36. Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...

  37. Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...

  38. Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...

  39. Веселка “Веселка” – літературно-фольклорний збірник, виданий у Львові 1887 за участю І. Франка, який у праці “Українсько-руська література” до 1890 р.” напише: “Того самого року вийшла у Львові під моїм доглядом дуже оригінальна своїм замислом літературна збірка “Веселка”, яку буцімто зложив Андрій Молодченко. Се було прізвище фіктивне, бо статті тої збірки були укладені студентською громадою в […]...

  40. Бджола “Бджола” – літературно-науковий місячник, виходив у Львові 1908 за редакцією М-Венгжина. Протягом січня-грудня з’явилося десять номерів. Містив художні твори переважно молодих письменників Галичини, Буковини, Наддніпрянщини. Кращі з них – вірші, новели, драматичні твори С. Яричевського (“Передсмертна помста”), М. Козоріса (“Гробар”), М. Яцківа (“Тихий світ”), Христі Алчевської (“Вернись до мене, тихий раю”), Наталки Полтавки (“Такий, як […]...

Вітчизна
«
»