ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ – БОРИС ПАСТЕРНАК

Это – круто палившийся свист,

Это – щелканье сдавленных льдинок,

Это – ночь, леденящая лист,

Это – двух соловьев поединок.

Это – сладкий заглохший горох,

Это – слезы вселенной в лопатках,

Это – с пультов и флейт – Figaro

Низвергается градом на грядку.

Все, что ночи так важно сыскать

На глубоких купаленных доньях,

И звезду донести до садка

На трепещущих мокрых ладонях.

Площе досок в воде – духота.

Небосвод завалился ольхою,

Этим звездам к лицу б хохотать,

Ан вселенная –

место глухое.

Це – загуслий заливистий свист,

Це – при березі лускіт льодинок,

Це – умерзлий у темряву лист,

Це – кількох солов’їв поєдинок.

Це – солодкий притихлий горох.

Це – усесвіту сльози в лопатках,

Це – з пюпітрів і флейт – Фігаро

Круто валиться градом на грядку.

Все, що ночі важливо знайти

У купальницькім плесі бездоннім,

І зорю до садка І донести

На тремтячій вологій долоні.

Духота – паче дошка плеската.

Жар небесний – не вичаха.

Цим зіркам до лиця б реготати,

Але всесвіт – містина глуха.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ – БОРИС ПАСТЕРНАК