Володимир Бровченко – Першоздоровкання
ПЕРШОЗДОРОВКАННЯ
Жив у нас на селі коло яру Незвичайний Роман – чарівник. Хоч насправді, які вже там чари.
Гречкосійний собі чоловік Мав якусь таємничу планиду – Хто б про нього і що не казав,- Завжди першим промовить “добридень”
Ще й рукою торкне картуза. Щось він знав, той химерний кутчанин. Загадаєш: от першим скажу. Та не вийде.
Романові чари Вміють думку читати чужу. Говорили дорослі і діти, Так здавалось, малому, й мені,
Що кутком він ходив нарочито, Чи вело його діло, чи ні. Хай старе возсідає на ганку, Хай мале дріботить
В школі прикрість яка чи омана, Чи домашні тобі допечуть, Я виходив назустріч Роману, Щоб “добридень” від нього почуть.
Вже немовби й печалі немає, І міняється світ на очах… В півстоліття мені пролягає Той Романів здоровкання шлях. … Возвелися хороми-котеджі,
А не сліпавки із саману, Що розпались самі чи пожежі їх стлумили в минулу війну. В шумовинні доби і прогресу,
Там, де знав кожен двір і сім’ю, Я тепер призабуті адреси По криницях старих пізнаю.
Молоде покоління – на подив. Щось Романа не бачив… Нема.
Я по вулиці нашій проходив Та й здоровкався з усіма.
Related posts:
- Володимир Бровченко – Відболілий цвіт ВІДБОЛІЛИЙ ЦВІТ То завжди так було в Україні, Яку, на диво, завойовники не добили: На руїні Вискакували, як у Кіо із скрині, Або ліліпутики, або дебіли. Правда, траплялися і герої, Але то… ще до зруйнування Трої. Ах ви ж мої дебіляточка! На голівці шапочка, на спині латочка… Цинічно, публічно, Денно і нічно Хваляться, хто з […]...
- Володимир Бровченко – Бесіди з внучкою про хліб БЕСІДИ З ВНУЧКОЮ ПРО ХЛІБ І. НЕДОЖАТА НИВА В серпні не брали ми в руки серпи, Бо руки тримали зброю, Бо наші достиглі пшеничні степи Були тоді полем бою. Нива – по колосу ходять зайці! Місяць над степом стоїть в караулі. З боку одного – наші бійці, З другого ворог – на відстані кулі. Нібито […]...
- Володимир Бровченко – Біографія Володимир Якович Бровченко (1 червня 1931, Мала Виска – 20 серпня 2013) – український поет та громадський діяч. Бровченко Володимир Якович народився 1 червня 1931 р. в м. Мала Виска на Кіровоградщині. Першого вірша опублікував в районній газеті в 1951 р. Закінчив Одеський технологічний інститут. Був засновником і першим редактором херсонської обласної молодіжної газети (тепер […]...
- Володимир Бровченко – В зеніт криваво плив двадцятий вік В ЗЕНІТ КРИВАВО ПЛИВ ДВАДЦЯТИЙ ВІК В зеніт криваво плив двадцятий вік. Мене згубила на базарі мати. Тоді когось ловили. Хтось утік. Ловці доконче мали упіймати. Заходила облава від ріки, Стріляли й не по-нашому кричали Нещадні іноземні вояки І найманці – домашні яничари. Тоді я ще допетрати не вмів, Що серед нас, забитих і сумирних, […]...
- Володимир Бровченко – Віршинки дивні – добрі й противні ВІРШИНКИ ДИВНІ – ДОБРІ Й ПРОТИВНІ *** Якось зустрілись Біл з дебілом, Щоб визначить, де чорне, а де біле, Та поділити все навпіл. Поговорили любо-мило… Звідтоді став дебіл – Дебілло, Хоч морда видає – дебіл. *** Просвистіли… То й я свищу, Сам пан над собою. Не боїться мокрий дощу, А голий розбою, Великий мистецький “вибух” […]...
- Володимир Бровченко – Чарівник ЧАРІВНИК В рожево-білії папахи Вбира весна розлогий сад: Здаля, немов незнані птахи, На білих ніжках стали вряд Пармен, антонівки, ранети… Природо мила, чарівна! Зберись отут усі поети – Не оспівать їм сад сповна. Тут головний один хазяїн – Степан Петрович, садівник, Спитай дітей, і кожен знає, Що садівник той – чарівник. Він розмовляє з деревами […]...
- Бровченко Володимир – Біографія Народився 1 червня 1931 р. в с. Мала Виска, тепер місто Кіровоградської області. По початку війни брав участь у бойових дій, за що отримав статус учасника війни та нагороджений орденами та медалями. Після закінчення середньої школи вступив 1955 р. до Одеського технологічного інституту харчової та холодильної промисловості. Саме в студентські часи, 1951 року, у маловисківській […]...
- Володимир Бровченко Бровченко Володимир Якович – український поет. Народився 1 червня 1931р. в с. Мала Виска, тепер місто Кіровоградської області. Закінчив 1955р. Одеський технологічний інститут харчової та холодильної промисловості. У 1973-1979рр. – головний редактор журналу “Дніпро”, з 1979р. – голова правління Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном. Друкується з 1953р. Автор збірок “Шумлять жита” (1956), “Зустрічайте […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – І варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) І варіант Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів’їв, пісень, і навіть повір’їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) II варіант З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У […]...
- Олександр Підсуха – Запахло квітнем ЗАПАХЛО КВІТНЕМ Запахло квітнем. Чорногузи Летять до рідного Дніпра. Добридень, німці і французи! Я щиро зичу вам добра. Позаду все: прокльони, шанці, Розтерзаний боями світ… Добридень вам, американці! Я шлю вам з Києва привіт. Уже з моєї Батьківщини До зір торуються путі… Добридень вам, японці, фінни! Нехай щастить вам у житті. До всіх вас простягаю […]...
- Володимир Сосюра – Знов село ЗНОВ СЕЛО Знов село. По блакитному трапу сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа одягнув я, смуглявий юнак, коли став на заводі робити, не свитину, а теплий піджак. Роки йшли силуетами станцій, що минали на фоні заграв, коли я гострооким повстанцем […]...
- Володимир Самійленко – Дещо про свободу ДЕЩО ПРО СВОБОДУ “Самовизначення для всіх Народів світу – наше гасло”,- Антанта каже, і мені Та мова, як по серцю масло. І ще б пак: бо чи ж я не син Свободолюбного народу? Спасибі ж тіточці, вона Готує, певно, й нам свободу. Ми всіх,- так тьотя прорекла,- Озброїм проти большовизму, Щоб од народів одвести Страшну […]...
- Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як […]...
- Володимир Самійленко – Патріота Іван ПАТРІОТА ІВАН Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То й не жди, щоб був кінець. Патріоте наш Іване! Ти, їй-богу, молодець! В його дух зовсім народний: Не пізніш як за сім рік Стане він (хоч благородний) Говорити, як мужик; […]...
- Володимир Самійленко – Над руїнами НАД РУЇНАМИ I О, плачте, ви, хто сльози ма в очах, О, плачте над руїнами святині! Нехай побачу я ще в тих сльозах, Що в вас душа ще досі не в руїні. Але ні краплі сліз в очах ясних! І погляд мов чужий усім стражданням… І чую я один веселий сміх В краю, де треба […]...
- Володимир Сосюра – І все, куди не йду, холодні трави сняться І все, куди не йду, холодні трави сняться, де дерева шумлять і плачуть за Дінцем, де вулиці п’янить солодкий дух акацій, востаннє за вікном заплакане лице… І сняться все мені далекі темні очі, що в’януть і мовчать в осінній далині… А щоки, як колись, вітри мені лоскочуть, і запах чебрецю несуть вони мені… Ну, як […]...
- Володимир Самійленко – Українська мова УКРАЇНСЬКА МОВА Пам’яті Т. Г. Шевченка Діамант дорогий на дорозі лежав,- Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, І в пилу на шляху діамант він найшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як […]...
- Володимир Самійленко – Сміливий чоловік СМІЛИВИЙ ЧОЛОВІК Я дуже сміливий: я не боюсь нікого Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Недавно я почав писать у всі газети Памфлети. Я лаю сміло в них, не жалуючи шкури, Турнюри. Я сміло всім кажу, що нам пора усім старатись Навчатись, Що навіть темному народу просвітиться Годиться. Оце я помістив […]...
- Володимир Підпалий – Тиха елегія ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу чи зможеш прислужитись, як і де?” – мовчу: на ясні зорі, на тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні […]...
- Володимир Винниченко (1880-1951) Українська література 6 клас Я І СВІТ Володимир Винниченко (1880-1951) Володимир Винниченко народився на Херсонщині Як свідчать рідні та близькі, Володимир Винниченко в дитинстві дуже нагадував свого ж таки літературного героя – Федька-халамидника з однойменного оповідання. Він змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому, домагатися свого всупереч усіляким обставинам. “Наче біс який сидів у хлопцеві!.. Спокій був […]...
- Володимир Винниченко – Студент Тільки саможертовність може зняти полуду з очей обурених, затурканих селян, котрі своїх захисників вважають ворогами, – така ідея оповідання “Студент. Щоб довести свою непричетність до пожежі, яка спалила село; щоб зняти підозру, поширювану стражниками, котрі в біді звинувачують студентів, молодий революціонер прилюдно стріляється. І тоді старий дід, який погрожував “вимотати з студентів жили, стрибає на […]...
- СИВЕ СОНЕЧКО – ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА ЗБІРКА ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ Володимир Коломієць народився в учительській родині. Мама його знала безліч народних пісень, казок, прислів’їв. Вона й передала синові у спадок це мовне багатство. Поет згадує, що перший свій вірш склав у третьому класі. Ішов дощ. У хаті було похмуро й димно. Аби розважитися, хлопчик уявляв ліс, ведмедя. […]...
- БАБУСИН ОНУЧОК – ВОЛОДИМИР СЕНЦОВСЬКИЙ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ОПОВІДАННЯ ВОЛОДИМИР СЕНЦОВСЬКИЙ Український письменник Володимир Сенцовський у своїх творах для маленьких читачів оспівує красу рідного краю, чистоту душ і теплоту сердець українців. Його оповідання називають поезією в прозі. Портрету художньому творі БАБУСИН ОНУЧОК Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в […]...
- Володимир Сосюра – Нальотчиця ВОЛОДИМИР СОСЮРА НАЛЬОТЧИЦЯ ПОЕМА І Біля конторки хлопці п’яні, вгорі вагончики біжать; і труби в синім океані… Туди летить моя душа. Колись на станції з огнями шумів залюднений перон, і чорним привидом між нами ходив в медалях “фараон”… А ніччю плакали шахтьори, лилась горілка і пісні… Мовчала тьма, мовчали гори, і – в небі золоті […]...
- Новела “Момент” – Володимир Винниченко (1880-1951) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Новела “Момент” З 1907 року в художній творчості Винниченка починається другий, якісно новий період. На зміну побутовим або соціально-психологічним повістям приходять, як слушно зауважив Володимир Панченко, “імпресіоністична новела та роман з психологічним завданням, запальна драма з претензією покладати основи соціалістичної моралі”. Новий шлях був “ширший і принадніший, як […]...
- Володимир Самійленко – Патріоти ПАТРІОТИ Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури,- Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, […]...
- “Серце нашого цвіту” (Володимир Сосюра) – Григорій Косинка (1899-1934) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Григорій Косинка (1899-1934) Не приймав ти підлості нітрохи, Прогримів, немов весняний грім, І стоїть замучена епоха Над безсмертним іменем твоїм. (Андрій Малишко) У когорті прозаїків доби “Розстріляного відродження” яскраво вирізняється постать Григорія Косинки. Літературний доробок видатного новеліста XX століття невеликий за обсягом – якихось тридцять новел […]...
- Володимир Дрозд – Вовняний білий светр Володимир Дрозд ВОВНЯНИЙ БІЛИЙ СВЕТР Страшна це річ – любов. Коли вже находить на тебе – забувай про закони логіки. Любов – це ніби море, а ти – човник у тому морі, коли буря. З хвилі на хвилю, з хвилі на хвилю. А може, це тільки у мене така особливість душі й тіла, що я […]...
- Скорочено ВОЛОДИМИР – ФЕОФАН ПРОКОПОВИЧ ДІЯ I Ярополк, брат Володимира, який і убив його, повертається з того світу. Він каже Перуну, що брат і його хоче знищити. Ярополк розповідає Жериволу, що Володимир задумав прийняти закон християнський та знищити усіх існуючих богів. Жеривіл обіцяє використати проти Володимира усі чари. Дія II Куроїд провіщає про свято жертвоприношення. Але Пияр зупиняє його, кажучи, […]...
- Скорочено ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Федько був справжній розбишака-халамидник. 3 ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той згоджується – відпускає, як […]...
- Володимир Винниченко – Федько-Халамидник (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко Федько-Халамидник (СКОРОЧЕНО) Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той […]...
- Сатирична утопія В. Винниченка “Сонячна машина” ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Сатирична утопія В. Винниченка “Сонячна машина” Доля роману “Сонячна машина” була трагічною. В. Винниченко написав його в Німеччині, намагаючись дати світові “візитну картку” української літератури. Але на батьківщині надрукування роману було пов’язано з великими труднощами, а критика зустріла його вороже. Починалися тридцяті роки – час репресій справжніх […]...
- Винниченко Володимир Кирилович Олаф Стефензон Починаючи з зустрічі й кінчаючи розставанням, все було талсе чудне та незвичайне, що його ніколи не змиють хвилі часу з моєї пам’яті. Зустрівся я з Олафом так. Одного вечора я вийшов пройтися по вулицях Парижа. Весь день стояв такий густий туман, що, здавалось, будинки були спущені в сиву мильну воду. Світло скрізь запалили вже з […]...
- ВОЛОДИМИР МОНОМАХ ВОЛОДИМИР МОНОМАХ (1053 – 19.05Л125) – великий князь київський. Син великого князя Всеволода Ярославовича (з династії Ігоревичів) і дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха. Державний і політичний діяч, за час правління якого Київська Русь досягла розквіту: стабільності всередині держави, високого міжнародного авторитету. Мав династичні зв’язки з князівськими, королівськими родами багатьох держав Європи, був високоосвіченою людиною, […]...
- Винниченко Володимир Федько-халамидник (дуже стисло) (скорочено) Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той згоджується – відпускає, як […]...
- Володимир Сосюра – Сад САД В огні нестримної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили ми собі одвічну… О будьте прокляті,- кому назад повернуте обличчя! Кати нас брали на штики за слово, правдою повите… Ви ж розумієте?! Віки не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце шило […]...
- Винниченко Володимир Кирилович Терень Мені треба було на якийсь час сховатися. Я взяв селянський пашпорт, відповідно цьому одягся і поїхав. Станція, де я вийшов, була маленька, старенька, як старовинна, дерев’яна сільська церковця. На станційному подвір’ї чекали пасажирів фурмани. Вони подивились на мене байдужими очима, зробивши мені цим тайну втіху. Я вийшов у поле і з полегшенням провів поглядом поїзд, […]...
- Винниченко Володимир Кирилович Роботи! Вечоріло. В хатинці було холодно, вогко й темнувато. Брудний світ ледве проходив знадвору крізь маленьке, похилене віконце й скупо сірів по голих, брудних стінах, по чорній земляній підлозі по всій убогій обстанові “робітницької кватири”. А Максим все сидів, обперши голову на стіну й дивлячись кудись за піч. В дірявих черевиках його ще зранку неприємно холодила, […]...
- Володимир Висоцький народний поет, що вийшов з народу Володимир Висоцький розповів нам майже про усім, чим жив народ. І про війну, що побачив не тільки очами хлопчика, але й з погляду навченого бійця Великої Вітчизняної, і про космонавтів, спортсменів, альпіністів, шоферах, моряках, поетах – про усім. Крім того, він був прекрасний фейлетоніст, сатирик Гостроті й злободенності його пісень-жартів може позаздрити досвідчений журналіст Здається, […]...