Володимир Самійленко – Патріоти


ПАТРІОТИ

Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові

Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури,-

Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, Як дійде народ своїх прав, І в поступі інших народів Він місце йому показав. Так двоє вели язиками

Роботу для краю свого, Гукали й махали руками, Де річ вимагала того.

А третій не мовив нічого: Він мовити красно не міг, Але задля діла святого І жив він, і в землю б поліг. Ті двоє, з балачки втомившись,

Веселі собі розійшлись, А третій стояв зажурившись І наче дивився кудись. Але він не тую картину Вбачав, що круг нього була;

Він бачив душею Вкраїну І все що вона добула. Вбачались йому патріоти Із купою слів голосних, А поруч мільйони голоти, І темність, і вбожество їх. 1889 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Володимир Самійленко – Патріоти