Волт Вітмен Вірші

Волт Вітмен Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 О капітане!

О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь! Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть. Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять, І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний і грізний.

Але… О серце! Серце! Серце! О кров червона!

Кров! Де батько впав на палубі, Упав і захолов! О капітане!

Батьку! Встань і кругом подивись! Для тебе дзвони й горни звучать, для тебе стяги звились,

Для тебе

квіти, й вінки в стрічках, і натовп на узбережжі, Тебе, колишучись, кличе він, тебе побачить жадає! О, зляж мені на руку! Який це сон зборов

Тебе, о батьку мій, що враз Ти впав і захолов? Мій капітан безмовний, уста німі, похололі, Не чує він моєї руки, лежить без пульсу, без волі.

В порту безпечно стоїть корабель після тяжкої дороги. Скінчив наш бриг шалений біг, добився перемоги! Дзвоніть, радійте, береги! А я в жалобі знов

Піду туди, де батько мій Упав і захолов. Ефіопія вітає прапор Хто ти, стара, скажи нам?

Ти тінь чи ти людина? Тюрбан на білій вовні, кістляві босі ноги. Чом прапор наш вітаєш, уставши край дороги?

(Під

соснами рідкими у Кароліні йшли ми, I от ти вийшла, чорна, з похиленої хати, Де вів до моря військо наш генерал завзятий). “Літ сотня, пане, буде, коли недобрі люди Мене в батьків забрали на муки та на горе,

Як лютий рабовласник повіз мене за море…” Лиш це вона сказала – і цілий день стояла, Хитаючи тюрбаном, поводила очима

I прапори вітала, що пропливали мимо. Що знаєш ти, о жінко, стара, страшна чужинко? Чом ти своїм тюрбаном здивовано хитаєш?

На те, що бачиш нині, чи те, що пам’ятаєш? Геть розмови про війну! Геть розмови про війну! Геть і війну саму!

Зникни назавжди з-перед очей моїх вражених, видовище почорнілих знівечених трупів! Це розгнуздане пекло й потоки крові – вони для диких тигрів та вовків із висунутими язиками, а не для людей із розумом! Свій похід натомість починай, Індустріє! Виводь свої безстрашні армії, Техніко!

Свої вимпели, Праце, випускай на вітер! Сурмu в свої горни голосно й дзвінко!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Волт Вітмен Вірші