ВОЛХВИ

Related posts:

1. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
2. ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково оброслим густою шерстю. Голий Д. – уособлення нещастя, злигоднів, утрат, хвороб тощо. Звідси звичай садовити молодих на вивернутого кожуха, що […]...
3. ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями: “Дай […]...
4. КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
5. БАБА БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін. На честь Б. приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували […]...
6. ОГОНЬ (ВОГОНЬ) ОГОНЬ (ВОГОНЬ). 1. За найстародавнішими космологічними поглядами давніх українців – первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з ДАНОЮ, утворила Любов, Землю та всі речі на ній. (За Я. Головацьким). 2. Стихія, що її з давніх-давен українці обожнювали. О. вважався живою, вічно голодною та очищувальною силою. За повір’ям, О. – це багатство, тому не можна було […]...
7. СВЯТІ ОБЕРЕГИ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
8. Акаталектика Акаталектика (грецьк. а – префікс, що означає заперечення, та katalektikos – усічений) – відповідність клаузули метричній структурі вірша, дотримання його схеми. Так, в акаталектичному ямбічному рядку два останні склади адекватні стопі ямба (константа): “Страшні слова, коли вони мовчать” (Ліна Костенко): ∪-/∪-/ ∪ -/ ∪ -/ ∪-/ ∪ -/ У такому значенні вживаються поняття: акаталектична клаузула, […]...
9. Поетична вільність, або Поетична ліцензія Поетична вільність, або Поетична ліцензія (лат. licentia poetica) – свідоме, частіше мимовільне порушення мовного ладу у віршах задля дотримання віршового розміру. Здебільшого це стосується наголосу: Престоли давніх божищ впали І стратили весь чар прикрас, Цінні ікони люди вкрали, В лампадах весь огонь погас (П. Норманський). Тут означення “цінні” має наголос на другому складі, тоді як […]...
10. Поетизм Поетизм – слово або зворот особливого естетичного змісту, яке. витворює специфічне враження, породжує стан духовного. , піднесення. Це можуть бути назви різних міфічних істот (німфа, пан, див, мавка тощо), явищ природи (весна, гроза, “бабине літо” і т. п.), абстрактних понять, виповнених глибоким душевним переживанням (любов, ненависть, мрія і т. п.), настроїв, пов’язаних із романтичними поривами […]...
11. Афереза Афереза (грецьк. apheresa – букв.: позбавлення) – утинання певних звуків у слові задля уникнення збігу їх та дотримання вимог віршової метроструктури. Яскравим прикладом застосування А. є поезія П. Тичини: Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі, Що ‘дин за бідних, Другий за багатих У поетичних творах також спостерігається чергування звуків […]...
12. ЯК ХВОРИЙ, ТО ЗВЕРТАЙСЯ НЕ ДО ПОПА, А ДО ЗНАХАРЯ (знахарі, ведуни) Сьогодні, як і колись (хоча набагато менш активно), по допомогу часто звертаються до представників категорії спеціальних людей. Знахарі – це люди, добре обізнані з народними методами й засобами лікування. Серед них є костоправи, кровопускателі, баби-повитухи, травники тощо. Деякі народні хірурги-костоправи вважаються справжніми цілителями, до них вишиковуються черги бажаючих позбутися певної недуги. Та, на жаль, багато […]...
13. КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) – язичницькі, здебільшого дерев’яні, культові споруди та місця для вшанування богів, жертвоприношень, різних треб тощо. Як правило, К – за будь-якого розміру поділялися на дві половини – передню (простору, для язичників) і власне святилище, де горів вічний вогонь, стояло дерев’яне скульптурне зображення Головного Бога і куди мали право заходити лише волхви та […]...
14. АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР АЛАТИР (АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР). І. Священний “живий” камінь, що лежить у ВИРІЇ1 під “першодеревом світу” ПРАДУБОМ. За легендою, А. походить від яйця, котре зніс першобог давніх українців СОКІЛ-РОД. А. уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Та міць і сила криється в незліченній і безконечній кількості живих зародків і бруньок, що лежать […]...
15. КОЛОДІЙ Чоловічий Бог любові та шлюбу, як Лада – жіноча богиня любові й шлюбу. За давніх часів у кінці лютого на майдані ставили глиняну чи дерев’яну статую цього бога, що її дівчата й парубки прикрашали паперовими квітами, а потім водили навколо неї хороводи з піснями, жартами. Колодій – символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки. . […]...
16. МОКОША (МАКОШ, ЦАРИЦЯ ВОДИ, ВОДЯНИЦЯ, МАТИ КОША) МОКОША (МАКОШ, ЦАРИЦЯ ВОДИ, ВОДЯНИЦЯ, МАТИ КОША) – давньоукраїнська богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води. Заступниця вагітних і породілей. Кожна п’ятниця в давніх українців була днем М. Ім’я М. академік Б. Рибаков трактує як словосполучення. МАТИ ВРОЖАЮ (МО – мати, КОШ – кошівниця для зерна). Популярність М. серед українського жіноцтва була такою великою, що […]...
17. ПЕК ПЕК – бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір’ям – кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся ЧУРА (звідси давне прислів’я: “Чур тобі, ПЕК!” (За Д. Зеленіним). ПЕКЛО – царство ПЕКА, страхітливе підземелля, куди провалювалися (крізь “криваві горловини”) душі грішників після своєї смерті. […]...
18. ЖИЦЕНЬ ЖИЦЕНЬ – бог осені та осінніх робіт у давніх українців (згодом і в білорусів). Зображувався у вигляді низенького, худорлявого чоловіка з суворим виразом обличчя, з трьома очима та розкуйовдженим волоссям на голові. Він ходить, згідно з легендою, нивами та городами і слідкує, чи старанно збирають урожай. Карає ледачих та неохайних. Зерно-падалицю утоплює в землю, щоб […]...
19. ГНАТА Цього дня, 2 січня, заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси: хатнім прикрасам належала особлива роль. Тож виготовляли “голубці” у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока. Як відомо, фігурка птаха […]...
20. Аристократизм духу “Аристократизм духу” – термін, вживаний українським письменством на початку XX ст. задля розкриття вищих (елітарних) якостей людської душі, позначеної бездоганними чеснотами та тонким естетичним чуттям. Такими рисами характеризуються персонажі творів О. Кобилянської (“Некультурна”, “Вальс меланхолійний” тощо), Лесі Українки (Мавка у “Лісовій пісні”, Річард Айрон в “У пущі”, Долорес у “Камінному господарі” та ін.), А. Тесленка […]...
21. Мое путешествие в США – My trip to the United States of America I went to the US when I was 15 years old. I and my mom met with my dad in the Germany. We spent there a week. It was the first time when I went abroad. When we got out of airplane we saw beautiful building of Frankfurt Airport. It was impressing. People there didn’t […]...
22. Екологічна культура людини (твір-роздум) Людина – найрозвиненіша серед істот планети Земля. Це особа, наділена надбаннями культури: духовної, матеріальної, культури взаємовідносин, екології. Екологічна культура є однією зі складових загальнолюдських відносин людини й довкілля. У школі нам багато говорять про те, що людина має бути доброю, освіченою, культурною. Культура – це дотримання загальнолюдських морально-етичних норм взаємин між людьми. Останнім часом дедалі […]...
23. Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
24. ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) – один з найстародавніших персонажів української міфології. За поетичною уявою давніх українців, походить від жінки, що вбила свого чоловіка (в легенді відбилась конфліктність переходу від матріархату до патріархату), за що й була заклята Родом чи Перуном – ніколи не мати подружньої пари й вічно жити одиначкою. (За М. Кожухар-Плачиндою). Міф про 3. […]...
25. Світ фантазії та мудрості Міфи – це найстародавніші розповіді про навколишній світ. Слово “міф” має грецьке походження, відповідає українському слову “оповідь”, “байка”, “переказ”. У міфах відбилося уявлення наших предків про різноманітні явища природи, походження життя на землі. В них переплелося уявне і дійсне, реальне і фантастичне. Міфи, які створили наші предки, розповідають про те, як Бог створив Землю, чому […]...
26. НАРОДНА МЕДИЦИНА Доки здоров’я служить, то и чоловік не тужить. Сьогодні має місце спалах захоплення народною медициною, виходить друком сила-силенна збірок рецептів народної медицини, і можна сказати, що лікуватись різними відварами трав та настоянками стало навіть модно. І це, мабуть, справедливо, адже різного роду пігулки та таблетки здебільшого мають численні побічні ефекти, в основній своїй масі ліки […]...
27. Роль міфів у сьогоднішній час Міфи – це найстародавніші розповіді про навколишній світ. Слово “міф” має грецьке походження, відповідає українському слову “оповідь”, “байка”, “переказ”. У міфах відбилося уявлення наших предків про різноманітні явища природи, походження життя на землі. В них переплелося уявне і дійсне, реальне і фантастичне. Міфи, які створили наші предки, розповідають про те, як Бог створив Землю, чому […]...
28. Тризуб – національна символіка України Про тризуб і досі тривають суперечки, бо кожен намагається тлумачити його по-своєму. Достеменно відомо те, що вперше його зображення знайшли археологи. До того ж на предметах, які стосувалися давніх слов’янських племен. Пізніше цей знак з’явився на карбованих монетах часів князя Володимира Великого. Відомо також, що цим знаком князі скріплювали свої писані договори чи домовленості. Учені […]...
29. Як видозмінювалася матеріальна культура українців? Найдавніші пам’ятки матеріальної культури, знайдені на території України, датовані ще античною епохою: це най­давніші грецькі поселення на узбережжі Чорного моря. Пізніші пам’ятки відносяться до епохи неоліту, або нового кам’яного віку. Передусім це багатюща Трипільська куль­тура. Археологічні розкопки в Україні ведуться з року в рік, і мати-земля дарує вченим розгадки багатьох таємниць. Побут наших найдавніших предків […]...
30. Твір на тему: Тризуб – національна символіка України Про тризуб і досі тривають суперечки, бо кожен намагається тлумачити його по-своєму. Достеменно відомо те, що вперше його зображення знайшли археологи. До того ж на предметах, які стосувалися давніх слов’янських племен. Пізніше цей знак з’явився на карбованих монетах часів князя Володимира Великого. Відомо також, що цим знаком князі скріплювали свої писані договори чи домовленості. Учені […]...
31. “НЕОКЛАСИКИ” – Літературне угруповання “НЕОКЛАСИКИ” На відміну від інших груп, “неокласики” не дбали про своє організаційне оформлення і не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті була доволі вагомою, що позначилося не лише на творчому рівні, а й під час літературних дискусій 1925-1928 рр. Неокласицизм – течія в літературі та мистецтві, що з’явилась значно пізніше занепаду […]...
32. Альманах Альманах (араб, час, міра; букв.: “там, де схиляють коліна”, тобто зупинка каравану на перепочинок в оазисі серед пустелі) – неперіодичний збірник досить широкого змісту, упорядкований часто за певною тематикою, жанровою чи стильовою ознакою. Так спочатку називався календар. Хоч перші літературні А. з’явилися у Франції (XVI ст.), вони вже використовували попередній історичний досвід. Попередниками українських А., […]...
33. КОНІ КОНІ – священні тварини в давніх українців. Старовинний міф оповідає про те, що бог дужості і війни ТУР заходився будувати земляні вали проти диких кочових племен і примусив рід ПАНІВ (найстародавніше і наймудріше давньоукраїнське плем’я, частина якого переселилася у XVIII ст. до н. є. на територію Північної Італії та Палестини. – С. П.) Звозити землю […]...
34. Атеїзм у літературі Атеїзм у літературі (грецьк. а – без, teas – Бог) – світогляд, який не визнає Бога і віри в Бога та релігії. Теоретичною основою А. є філософія матеріалізму. Оскільки вчення матеріалізму пройшло різні етапи розвитку (наївний матеріалізм, метафізичний матеріалізм, діалектичний Матеріалізм тощо), то й А. також еволюціонував. Виділяють А. Демокріта, Епікура, Лукреція (античність), європейських філософів-матеріалістів […]...
35. ДОЛЯ (ТАЛАН) Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха – заспана, запухла й неохайна. За народною уявою, кожна людина має свою долю, яка фатально визначає її вік, добробут тощо. […]...
36. ВОЛОС (ВЕЛЕС) ВОЛОС (ВЕЛЕС) – бог худоби, чередників та музик. На думку академіка Б. Рибакова, культ походить з палеолітичних часів, коли це божество ототожнювали з ведмедем, якому поклонялися “хоробрі мисливці, одягнуті в шкури тих звірів, на яких полювали”. Лише в бронзовому віці, як довів Б. Рибаков, Волос-Ведмідь стає богом худоби. За легендами, В.- опікун усього тваринного світу, […]...
37. КОРОВИ КОРОВИ – священні тварини в давніх українців. За старовинним міфом, Чорнобог підступними засобами полонив сонного Перуна, зв’язав його і заховав у найглухіших нетрях свого підземелля. Доки ‘ ТУР і ЧУР ходили визволяти Громовержця, на Землі утворилася посуха: обважнілі хмари низько літали над землею, але не було Перуна, який розколов би їх своїми стрілами. Тож висохли […]...
38. МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ (13 01.1846, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) – етнограф і фольклорист. 1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету зі вченим ступенем кандидата. Деякий час працював помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім, до виходу на пенсію (1890), мировим суддею в […]...
39. РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Р., згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. […]...
40. Твір з англіської мови The House of My Dream Кожна людина має своє уявлення про ідеальний будинок. З незапам’ятних часів люди завжди хотіли, щоб будинком було місце, де можна почувати себе зручно і затишно, куди завжди хочеться повертатися. Житло моєї мрії – це не будинок, а двоповерховий особняк. І як справжня господарка, я хочу облаштувати усе на свій смак. Тепер давайте я розповім вам […]...