Воля до життя (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр
Військовий хірург розповідає своєму другові про те, як він рятував людей на війні, що бачив. Найважливіше, вважає він, це воля людини до життя.
… Боєць зупинився тільки тоді, коли з його пораненої руки випав автомат. Він готовий був роздирати фашистів хоч би зубами, але руки зовсім не чув. З надзвичайним напруженням вийшов він з небезпечної зони, виповз із неї і тільки тоді впав.
Втратив багато крові й зовсім знесилився.
Коли його знайшли санітари, крові в ньому майже зовсім не було. Спочатку прийняли бійця за мертвого, але він прошепотів:
–
… Хірург стомився. Він не спав багато ночей разом зі своїми медсестрами. двох з них вже винесли непритомними, а бійці все прибували.
Перед лікарем лежав Кармалюк, а біля нього лежала розпухла, охоплена гангреною рука.
– Ріжте! – рішуче вимагав боєць.
Та це його не врятувало – гангрена охопила плече, підбиралася до шиї, пульсу майже не було. Лікар бачив, що залишилося всього кілька хвилин, але підбадьорив Кармалюка, пообіцявши, що він буде жити. Однак перев’язки не призначив. Після обходу лікар присів у своєму кабінеті. Раптом почувся стукіт і на порозі з’явився Кармалюк.
Він
“Хірург працював з надзвичайним натхненням і любов’ю. Школи ще не хотілося йому так палко врятувати життя людини, як нараз. Іван лежав перед ним у глибокій нестямі, але його воля до життя передалася лікареві і сповнила його вщерть. Він забув свою втому, свої безсонні ночі і працював, як після живодайного сну і свіжої ванни, працював легко й радісно… “
Коли Кармалюка виносили з операційної на койку, йому аплодувала вся палата. Людям передалася його воля до життя.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Тільки воля до життя могла врятувати людину в ті страшні часи, коли гинули мільйони. О. довженкові вдалося створити образ такої людини, яка могла надихнути інших, влити у них сили. Особливо важливо це було в ті роки, коли було написане оповідання.
Related posts:
- Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО I варіант Друга світова війна – страшний і героїчний період в історії нашого народу. У своєму оповіданні “Воля до життя” О. Довженко розкриває психологію людини у незвичайних обставинах. “Людина на війні – це воля, – стверджує армійський хірург, – є воля – є людина! Нема волі – нема людини! Скільки волі, стільки й людини”. Це […]...
- Довженко Олександр Воля до життя (скорочено) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО (1894-1956) ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ У армійського хірурга Миколи Дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. […]...
- ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Скорочено У армійського хірурга Миколи Дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. Є воля – є людина. Нема […]...
- Олександр Довженко – Воля до життя (СКОРОЧЕНО) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ (СКОРОЧЕНО) У армійського хірурга Миколи Дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. […]...
- Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні “Воля до життя” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО II варіант В оповіданні Олександра Довженка розповідається про молодого розвідника Івана Кармалюка. Він був поранений, а лікар-хірург Микола Дудко намагався врятувати його, як і тисячі інших. Так, саме тисячі. Автор з великою виразністю показує один із епізодів війни. На війні, як відомо, завжди багато поранених, але лише уявіть собі, що цей лікар кожної доби рятував […]...
- Зачарована десна (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Кіноповість “Зачарована десна” не має чіткого сюжету. Вона складається з окремих спогадів, що нагадують новели, які розповідають про буденне життя людей-хліборобів, про їхню важку і важливу працю. На початку твору автор зазначає, що до роботи над “Зачарованою десною” його змусила взятися туга за рідною землею (про яку він не раз писав у своєму щоденнику). Одне […]...
- Довженко Олександр Зачарована Десна (дуже стисло) (скорочено) Кіноповість “Зачарована Десна” не має чіткого сюжету. Вона складається з окремих спогадів, що нагадують новели, які розповідають про буденне життя людей-хліборобів, про їхню важку і важливу працю. На початку твору автор зазначає, що до роботи над “Зачарованою Десною” його змусила взятися туга за рідною землею (про яку він не раз писав у своєму щоденнику). Одне […]...
- Довженко Олександр Україна в огні (дуже стисло) (скорочено) Умовно твір поділяється на три частини. Перша – відступ Червоної Армії, друга – німецька окупація та партизанський рух, третя – наступ. Починається кіноповість досить мирною картиною: родина колгоспника Запорожця – батько Лаврін, мати, п’ятеро синів та дочка Олеся – святкують материн п’ятдесятип’ятирічний ювілей. Щаслива родина зібралася разом. Але картина раптово змінюється. Прийшла війна” і заплакана […]...
- Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні “Воля до життя” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО І варіант Під час другої світової війни О. Довженко був на фронті. Письменник бачив страждання нашого народу, а також був свідком його надзвичайного героїзму. Свої спостереження, які пізніше стали основою його творів, він занотовував у записній книжці. В оповіданні “Воля до життя” О. Довженко правдиво зображує трагізм війни, що калічить безліч людей. Адже лише один […]...
- Скорочено “Воля до життя” Довженка У армійського хірурга Миколи Дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. Є воля – є людина. Нема […]...
- Довженко Олександр Щоденник 1941-1956 (дуже стисло) (скорочено) Щоденник 1941-1956 У своїх щоденникових записах періоду війни О. Довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край…” Митець у деякі моменти жаліє, що віддав стільки років […]...
- Олександр Довженко. Розповідь про письменника. “Воля до життя”. Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни УРОК 52 Бесіда з позакласного читання Тема. Олександр Довженко. Розповідь про письменника. “Воля до життя”. Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни. Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника, опрацювати зміст оповідання, визначити тему твору; спонукати учнів до висловлення власних думок про твір; виховувати повагу до героїчного минулого, мужність і витривалість. Обладнання: О. […]...
- За життя варто боротися (за новелою “Воля до життя”) У короткій новелі “Воля до життя” О. Довженко показав справжню силу духу звичайної людини. Іван Кармалюк – головний герой твору – був тяжко поранений у бою. Сили покидали його: “Вибігши з небезпечної зони, він якось зразу втратив лють і спинився. Спинився, затужив і розтанув, мов той віск на сонці. І упав”. Здавалося, що вже нічого […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Зачарована Десна Як же гарно й весело було в нашому городі! Все цвіте, буяє, навіть ці поміщається у городі, гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. и любила все саджати в землю, щоб росло. Як наїсися вишень, груш солодких – цілий день живіт як бубон, і у і навину не лазили – боялися […]...
- Зачарована Десна (більш стисло) скорочено – Довженко Олександр Як же гарно й весело було в нашому городі! Все цвіте, буяє, навіть ці поміщається у городі, гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. и любила все саджати в землю, щоб росло. Як наїсися вишень, груш солодких – цілий день живіт як бубон, і у і навину не лазили – боялися гадюки, хоч ніколи в […]...
- Олександр Довженко – Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, скорочено) У своїх щоденникових записах періоду війни О. Довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… ” Митець […]...
- Кавказ (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день, И нощь о побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип’є Живущої крові, – Воно знову оживає […]...
- Малишко Андрій Прометей (дуже стисло) (скорочено) На пристані ввечері відпочиває артіль вантажників, варять кашу. Один з них розповідає, як під час війни хлопчик знайшов в очеретах трьох бійців. Двоє старших були вже мертві, а молодий ще дихав. Німців у цей час поблизу не було, тому селяни занесли бійця в одну з хат. Кажу, він був не з ближніх сіл, А десь […]...
- Прометей (дуже стисло/скорочено) – Малишко Андрій На пристані ввечері відпочиває артіль вантажників, варять кашу. Один з них розповідає, як під час війни хлопчик знайшов в очеретах трьох бійців. двоє старших були вже мертві, а молодий ще дихав. Німців у цей час поблизу не було, тому селяни занесли бійця в одну з хат. Кажу, він був не з ближніх сіл, А десь […]...
- Єретик (дуже стисло) скорочено – Шевченко Тарас Запалили у сусіда Нову добру хату Злі сусіди: нагрілися, Й полягали спати, І забули сірий попіл По вітру розвіять. Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра вогню великого. Той вогонь чекає тільки, щоб хтось його підпалив. Та ось іскра почала гаснути. Слов’янська сім’я роз’єднана усобицями, ллються ріки крові. Слов’янські діти забули, що таке […]...
- Кіт у чоботях (дуже стисло/скорочено) – Хвильовий Микола Новела “Отже, про глухе слово: Гапка, Гапка – глухо; ми її не Ганка, а товариш Жучок. Це так, а то – глухо. А от гаптувати – це яскраво, бо гаптувати: вишивати золото або сріблом. … А то буває гаптований захід, буває схід, це – коли підводиться або лягає заграва. Гаптований – запашне слово, як буває […]...
- Три як рідні брати (дуже стисло/скорочено) – Федькович Юрій І Ледве Іванові виповнилося двадцять років, як його забрали в солдати. Не відпускали навіть попрощатися з рідними. Тільки на три дні нарешті відпустили. Вдома зчинився великий плач, плакали і мати, і сестри. Тільки брат Онуфрій мовчав. Іван здивувався і запитав, невже йому не жалко. А у брата лише дві сльозини скотилися по щоках. Попрощався солдат […]...
- Марія (дуже стисло/скорочено) – Самчук Улас Матерям, Що загинули голодною смертю На Україні в роках 1932-1933 Книга про народження Марії Марія народилася у бідній родині. Батько її працював у каменоломнях, тим заробляючи на хліб. Марія була першою улюбленою дитиною селянки Оксани, доброї вродливої молодиці. дитина була здорова і красива. Коли Марії було шість років, кудись зник тато. дитина довго чекала його […]...
- Наймичка (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Пролог У неділю вранці молодиця сидить на могилі та начебто розмовляє з туманом, прохаючи, щоб він або сховав її, або задушив. Це покритка зі своїм байстрям горює, бо прогнали її від себе батько і мати. Вона збирається віддати дитину чужим людям і журиться, що не вона буде хрестити і доглядати свого хлопчика. Пішла вона полем […]...
- Інститутка (дуже стисло/скорочено) – Вовчок Марко I Оповідачка розказує про свою долю: не знає вона своїх батька та матері, змалку у неволі. Але вона на те не зважає – не можна ж людині весь час журитися. За старої пані дівчата у дворі жили спокійно, не дозволяла вона тільки виходити нікуди, навіть до церкви у неділю. Хіба що на велике свято. Зате […]...
- Вершники (дуже стисло/скорочено) – Яновський Юрій Роман у новелах Шаланда в морі “Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні, з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбивав штормок, а все показувало, що незабаром ревтиме й […]...
- Талант (дуже стисло/скорочено) – Васильченко Степан В селі К. згубила себе з романтичного причинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. З газетної хроніки І Герой, від імені якого ведеться розповідь, сидить у своїй самотній кімнаті, перебираючи папери, давні записи. Він згадує голос […]...
- Я (Романтика) (дуже стисло/скорочено) – Хвильовий Микола “Цвітові яблуні” “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль. Тоді дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене. Тоді все пропадає.. Таємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до одрогів, […]...
- Мазепа (дуже стисло) скорочено – Сосюра Володимир Поема Пролог О, як люблю я рідний край І в щастя мить і у негоду! Дунай, Дунаю мій, Дунай, Ти у піснях мого народу. Я бачу вод твоїх розбіг І постать, зігнену судьбою, Над стародавньою рікою І сльози у очах старих. А він колись гігантом був, В його руках були мільйони Людей… та “Бог мене […]...
- Чорна рада (дуже стисло/скорочено) – Куліш Пантелеймон Чорна рада Хроніка 1663 року І Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. де їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків. Після поразки повстання полковник десять років сидів “зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував слово правди божої […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? (дуже стисло/скорочено) – Мирний Панас Роман з народного життя ЧАСТИНА ПЕРША І Польова царівна Надворі вповні розвинулася весна, вся природа буяє. В такий прекрасний весняний день дорогою від села Пісок до Ромодана йшов молодий чоловік. Він із задоволенням розглядає зелену ниву та думає, що праця його потрачена недарма. Тепер і він став справжнім хазяїном. Раптом юнак чує, як недалеко хтось […]...
- Дорогою ціною (дуже стисло/скорочено) – Коцюбинський Михайло Події відбуваються в той період, коли козацтво було знищене, а селянство українських земель було закріпачене. Волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них втекли в турецькі землі й заснували там нову Січ. Час від часу туди тікали від невиданих утисків селяни. Зібрався тікати й Остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. Прощається хлопець […]...
- Гайдамаки (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… Одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… Поет звертається до гайдамаків, що колись гуляли Україною, шукаючи волі, просить їх повернутися. Тепер слава козацька забувається, люди живуть дрібними інтересами, звичайними побутовими справами. Ніхто […]...
- Карпенко-Карий Іван Хазяїн (дуже стисло) (скорочено) Комедія у 4-х діях Дійові особи: Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна – його жінка. Соня – їх дочка. Феноген – права рука хазяїна. Маюфес – фактор. Павлина – кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко – економи. Куртц – шахмейстер (спеціаліст з вівчарства). Петро Петрович Золотницький – родовитий багатий пан. Калинович – учитель гімназії. […]...
- Сам собі пан (дуже стисло/скорочено) – Грінченко Борис Селянин данило розповідає про пригоду, яка з ним сталася. Схотілося йому дізнатися, як то пани живуть. Тому він вирішив спробувати, чи може мужик бути поряд з паном. Перш за все вирушив на станцію та купив білет у перший клас. Здивувався, що касир йому нічого не сказав. дорогою кондуктор намагався його зупинити і відправити у вагон […]...
- Зав’язь (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Микола кудись ретельно збирається: одяг нову сорочку, наслинив чуба. дід підсміюється з нього, але хлопець здогадується, ще старий жалкує за тими вечорами, коли розповідав онукові про життя в австрійському полоні та про щось інше цікаве. Тепер же Микола дорослий і в сутінках вирушає гуляти. дід ще встигає крикнути услід, що настраждається хлопець, якщо жениться “на […]...
- Чорнобильська мадонна (дуже стисло/скорочено) – драч Іван Пролог У поета, що збирається написати поему, створюється відчуття, що це не він пише вірші, що за нього хтось водить пером, хоч він і розмірковує подовгу над кожним словом. Це мати, вічна Мадонна. Солдатська мадонна На покинутих балконах уже більше року сушиться під сонцем, метляється на вітрах білизна. Люди не повернуться сюди. доводиться навіть сосни […]...
- Хазяїн (дуже стисло/скорочено) – Карпенко-Карий Іван Комедія у 4-х діях Дійові особи: Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна – його жінка. Соня – їх дочка. Феноген – права рука хазяїна. Маюфес – фактор. Павлина – кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко – економи. Куртц – шахмейстер (спеціаліст з вівчарства). Петро Петрович Золотницький – родовитий багатий пан. Калинович – учитель гімназії. […]...
- Салдатики! (дуже стисло/скорочено) – Винниченко Володимир Усе село вийшло на вигін та виглядає, чи не йдуть солдати. Налякані жінки раз у раз починають плакати, але їх заспокоює Явтух. Він впевнений, що солдати не будуть стріляти у них. За кілька днів до цього село було спокійне, хоча люди вмирали з голоду і не мали вже сил працювати на свого пана. Однак невдоволення […]...
- Тигролови (дуже стисло) скорочено – Багряний Іван Дихаючи полум’ям і димом, летів на схід дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Інколи спецешелон зупинявся, і тоді сам начальник поїзда біг і перевіряв, чи на місці арештований Григорій Многогрішний. Коли приїхали на місце, до океану, виявилося, що арештант утік, і сотні вигнанців з вітчизни пораділи за свого мужнього товариша. Цим же […]...