Восьмивірш

Related posts:

1. Тріолет Тріолет (фр. triolet, від лат. trio – троє) – восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. Причому перший рядок повторюється тричі: Сонце і день – не мені. Сни – моя втіха єдина. Та не щастить і вві сні. Сонце і день – не мені. О, хоч у снах чарівні Сняться юнацтва години… Сонце і […]...
2. Октава Октава (лат. octava – восьма) – восьмивірш, строфа з восьми рядків п’ятистопного або шестистопного ямба за жорсткою схемою римування (абабабвв) при обов’язковому чергуванні окситонних та парокситонних клаузул. Потрійні рими надають віршованому мовленню ефект милозвучності, витворюють чуття його тяглості, що обривається прикінцевим двовіршем (диптихом). Вважається, що О. виникла із сициліани (абабабаб) і свого розквіту досягла в […]...
3. Кватерна Кватерна (лат. quattuor – чотири) – своєрідність римування, де два тривірші мають по четвертому рядку, які також об’єднані римою. Кватернарне римування має такі різновиди схем – прямий (ааабвввб), обернений (абббаввв), кільцевий (абббввва)- Про неї, про колискову, а Про материнську мову, а Я думаю знову й знову… а Без неї в душі зима, б Без неї […]...
4. Секстина Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв; досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, а Темніше – восковіюче обличчя. б І голос твій уже такий […]...
5. Скорочено – ВЕЧІРНІ ПРОМЕНІ ЯСНІ… – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ 9 КЛАС ГЕНРІХ ГЕЙНЕ ВЕЧІРНІ ПРОМЕНІ ЯСНІ… Вечірні промені ясні По хвилях миготіли, Біля хатини самотні, Мовчазні ми сиділи. Все море вкрили тумани, Вгорі чайки кружляли; А сльози милої дрібні З очей на руки впали. І я навколішки упав, На сльози ті дивився, Ті білі руки цілував І гірких сліз напився. Мені жаль-туга навісна Так […]...
6. Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
7. Ноктюрн Ноктюрн (фр. nocturne – нічний) – музична п’єса ліричного, мрійливого характеру, ніби навіяна нічними настроями. За аналогією – невеликий художній, переважно поетичний твір: На сонні ниви, на левади, Місяць сріблисті ллє каскади, Сипле брильянтів срібні рої На польні рожі і пової. На ясні ниви, на левади, Леготом ельфів мчать громади, Ловлять розсипані брильянти, Сльози тремтючі […]...
8. Терцет Терцет (італ. terzetto, від лат. tertius – третій) – тривірш. Строфа Т. самостійна за умови, коли схема рим викінчена в її межах або під час римування один віршовий рядок лишається без рими (ритурнель): Лежить солдат під лісом, на травах, на піску, а Над ним кує зозуля в зеленому ліску, а І що ж вона віщує, […]...
9. Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
10. Усічена рима Усічена рима – римування, при якому словам у кінці віршового рядка наче бракує певного звука: Я страх відкинув геть, байдужий став до болів. У грудях миготять зірниці потайні. Колись я в світі жив. Тепер, позбувшись волі, Я цілим світом став… І світ живе в мені (М. Руденко). У слові “волі”, що римується зі словом “болів”, […]...
11. Печеніги й роси. Погляд з Візантії Як уже говорилося, греки росами називали народ русь, а Росией – держава Русь. Імператор Костянтин Багрянородний залишив енциклопедичний і одночасно повчальний трактат, відомий під умовною назвою “Про керування імперією”. У першій його частині, написаної в 948-952 гг. для сина Романа, Костянтин дає ради із приводу того, як будувати зовнішню політику з “ськіфськими”, тобто варварськими народами. […]...
12. Ловля верховотки Верховотка це риба смейства карпових що має малі розміри, та проживає в річках та проточних озерах наших вод. Вона хоч і малий трофей, але має одну особливість вона є смачною. Тому її багато хто хоче вполювати. Верховодку ловлять різними способами. Одним із них це ловля на муху ловоти таким способом потрібно та муху насаджують на […]...
13. Скорочено – В МУЗЕЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА – BICTEH ХЬЮ ОДЕН 11 КЛАС BICTEH ХЬЮ ОДЕН В МУЗЕЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА На стражданнях людських зналися добре вони, Старі ті майстри. Розрізняли вони безпомильно, Як людині болить – хоча обік неї тим часом Другий хтось їсть при вікні, чи блукає смутний… І поки древні діди шанобливо чекають Народження Божого – в рамцях їхніх картин Є завше діти поруч, […]...
14. Скорочено – НІ ЗОРЯНИХ НЕБЕС МАНДРІВНІ ХОРИ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА 8 КЛАС ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА НІ ЗОРЯНИХ НЕБЕС МАНДРІВНІ ХОРИ… (Сонет 312) Ні зоряних небес мандрівні хори, Ні вітрокрилі в морі байдаки, Ні в полі збройних лицарів полки, Ні звіра красного глибокі нори, Ні вісті, що приходять через море, Ні строф любовних точені рядки, Ні в ароматах свіжої луки Співання дам, що тішать наші зори, – […]...
15. Месневі Месневі (араб. – здвоєння) – у ліриці східних народів – велика за обсягом героїчна або філософсько-дидактична поема, написана двовіршем за схемою суміжного римування (аа бб вв…). Зверталися до цієї форми Рудакі, Нізамі, Сааді, Фізулі та ін. Про своєрідність версифікаційної структури свідчить уривок з поеми “Шахнаме” Фірдоусі, перекладеної В. Мисиком: Хай в тебе розум буде водієм, […]...
16. Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб…), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне (аабввб), кватернарне (ааабвввб). Трапляються й інші С. р. залежно від строфічної будови (терцет, сонет, секстина, нона, децима, онегінська строфа і […]...
17. Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
18. Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
19. Римування Римування – особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Трапляються випадки, коли відстань між римованими словами відсутня, якщо вони вживаються або побіч одне одного (“Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна”. – О. Ольжич), або розмежовані цезурою (“Виходимо босі // і коси ми точим”. – Я. Савченко) чи віршовою паузою, коли вірш […]...
20. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Особливості суспільно-побутових пісень” 1.Коли були створені козацькі пісні? 2.Хто був героєм козацьких пісень? У цих піснях не згадувалися конкретні історичні особи, а лише рядові козаки, запорожці-січовики, хорунжі, сотники. 3.Яка тематика чумацьких пісень? 4.Про що йдеться у солдатських піснях? У них […]...
21. Кита Кита – у віршуванні східних народів – невеликий твір філософського змісту, частина газелі без початкового бейта, зі схемою римування: ба ва. га… і т. д. Приклад К. – вірш Абуль-Хасана Рудакі у перекладі В-Мисика: Своєму тілові на втіху чи варто душу турбувати? Хто б на сторожі біля псарні поставить атола посмів! Як правди вісником по […]...
22. Версифікаторство Версифікаторство (лат. versus – вірш та facio – роблю) – іронічна назва імітаційного віршування, що не має нічого спільного з поезією, а лише засвідчує рівень освоєння автором версифікаційної майстерності, вміння наслідувати певні віршові зразки, ілюструвати відповідну ідею. В. стосується не тільки, наприклад, альбомної лірики чи римування з нагоди різних святкових подій, а й штучно створюваних […]...
23. МІФ ПРО ДОЩ Бог має особливі склади дощу на краю світу… Коли з’являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю і глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. При цьому буває нерідко так, що як почнуть вони пускати дощ, то пускають його безперервно декілька днів поспіль. Так стається тому, що глухий […]...
24. Вінграновський Микола Степанович Мерані З Ніколоза Бараташвілі Без дороги-сліду мчить мене Мерані. Сивий ворон карка в чорному тумані. Мчи ж мене, Мерані, в чорному тумані, Сині мої думи ворону не знані. Крилатий коню мій! по скелях, по яругах, Крізь хвилі й смерчі скороти мені Ці дні дороги, нетерплячі дні, І не жалій за втому свого друга. Нехай свою Вітчизну […]...
25. Ямб Ямб (грецьк. iambos – напасник) – в античній версифікації триморна стопа з двох (довгий та короткий) складів, у силабо-тонічній системі – двоскладова стопа з наголосом на другому складі. В ямбічному вірші ритмічний акцент припадає на парні (сильні) склади, хоч можливі пропуски метричних наголосів (пірихій), що урізноманітнює багатство віршової ритмомелодики. Найрідкіснішим в українській поезії є одностопний […]...
26. Шумка, або Чабарашка Шумка, або Чабарашка – народна танцювальна та жартівлива пісня. Складається з однієї-двох чотирирядкових строф, це, власне, восьмискладовий двоколійний рядок, поділений на дві ритмічні групи (4+4), на які припадає здебільшого однакова кількість наголосів. Римування парне, клаузули окситонні та парокситонні: Ой мій милий // умер, умер Та в коморі // дуду запер, А я пішла і // […]...
27. Які строфічні форми використовував М. Рильський? Примітна ознака творчості М. Рильського – багатство строфічних форм. Найчастіше поет використовував чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням, як, наприклад, у вірші “Спинилось літо на порозі…”: Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? Чи по степу їх не розвіє, Мов пух на вербах золотих? У наведеному прикладі римуються слова першого і третього (мрії – […]...
28. Симетрія Симетрія (грецьк. symmetria – гармонія, розмірність) – розміщення частини художнього твору за принципом віддзеркалення. Прикладом С. може бути олександрійський вірш – дванадцятискладник із цезурою посередині, обов’язковим наголосом на шостому та дванадцятому складах. Симетричним вважається суміжне римування, кільце тощо. Вживається С і в складних композиційних формах, як стихолітія. Цікаві зразки С. спостерігаються і серед фігурних віршів, […]...
29. Асонанс Асонанс (фр. assonanse від лат. assono – звучу до ладу) – 1) концентроване повторення голосних звуків у поетичному рядку чи строфі, яке витворює ефект милозвуччя (Оксана Лятуринська: “Було червоне поле бою”), що набуває особливого змісту у поєднанні з алітерацією (П. Тичина: “О панно Інно” панно Інно”); 2) у віршознавстві – неточна рима, побудована на суголоссі […]...
30. Вечірні промені ясні – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ Вечірні промені ясні По хвилях миготіли, Біля хатини самітні, Мовчазні ми сиділи. Все море вкрили тумани, Вгорі чайки кружляли, А сльози милої дрібні З очей на руки впали. І я навколішки упав, На сльози ті дивився, Ті білі руки цілував І гірких сліз напився. Мені сум-туга навісна Так палить душу й тіло, Та безталанниця сумна […]...
31. Мусамат Мусамат (араб., букв.: підвіска) – у середньовічній арабській, перській і таджицькій ліриці – вірші із шестирядковою строфою, що складаються із трьох бейтів, мають схему римування: ааааав сссссв dddddв. Перші зразки М. наявні у доробку поета IX ст. Менучехрі. Водночас це поняття використовується у значенні особливої форми версифікації на основі творів інших авторів, що будувалася таким […]...
32. Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром зваг.. в Хто ж він, хто, таємний маг? […]...
33. Віють вітри, віють буйні – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Скорочено Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, а сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же люди, що і моїй завидують долі; […]...
34. Пісні Марусі Чурай (Віють вітри, віють буйні) скорочено – Історичні пісні Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, а сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же люди, що і моїй завидують долі; […]...
35. Мусадас Мусадас (араб., букв.: шестірний) – у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – вірш філософського змісту, строфічна форма якого складається із шести рядків за схемою римування: аааааа бббббба. Кількість строф буває від чотирьох до десяти. Приклад М. – вірш азербайджанського поета XVIII ст. Відаді Молла, перекладений Б. Мельничуком: Не думай про […]...
36. Артюр Рембо Два сонети у перекладі Д. Павличка Артюр Рембо Два сонети Перекладач: Д. Павличко Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко – X.: Торсінг, 2002 Зло Тоді, як на небес блакитнім гобелені Палають, наче кров, плювки шрапнель жахних, Як у вогонь полки, червоні чи зелені, Ідуть повз короля, який глузує з […]...
37. Тавтограма Тавтограма – див.: Алітераційний вірш, Алітерація, Анафора. Тавтологічна рима – римування одного і того самого слова, що не трактується як вада віршованого мовлення: І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки. Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Т. Шевченко). Т. р. спостерігається в деяких східних віршових формах (газель). Звертаються до […]...
38. РОСА – ГАННА ЧУБАЧ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ГАННА ЧУБАЧ РОСА Ой краса! Ну й краса! Вранці випала роса: На деревах, на траві, Навіть на камінчиках, Всі росинки, як живі, – В голубих промінчиках. Сяють, усміхаються, Скрапують, зливаються. І радіють на листках, І вкривають сріблом дах… – Чи доводилося тобі […]...
39. Леонінський вірш, або Леонін Леонінський вірш, або Леонін (очевидно, за ім’ям латинського поета Лео, XII cm.) – гекзаметр чи пентаметр, де всупереч традиції античної поезії, яка не відала рими, певні піввірші зазнавали римування, зокрема у Вергілія та Овідія. Л. в. набув поширення у середьовічній латиномовній ліриці, вплинувши пізніше і на українську барокову лірику: “Вільність мають поетове” / “Щодо вимислів […]...
40. Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях […]...