ВОВКИ
ВОВКИ. 1. Персонажі давньоукраїнської міфології. За старовинною легендою, в степах ОРІАНИ мешкало плем’я ДОБРИЧІВ, які займалися збиральництвом, ні з ким не воювали, не вбивали тварин, не їли м’яса, несли з собою мир, злагоду і божественну шану до природи.
А ще вони збирали цілющі трави, коріння, дикі плоди й лікували людей, сусідні племена. Одного разу їм зустрілося розбите РОСАМИ військо варварів (готів), які захотіли зробити з добричів своїх вояків. Але мирне плем’я рішуче відмовилося брати зброю. Тоді варвари почали вирубувати плем’я
Це уздрів з Вирію громовержець Перун і, кинувши на варварів вогненну стрілу, перетворив їх у вовків, а добричів – у овець.
Відтоді, за легендою, існують на світі вовки і вівці. (За М. Кожухар-Плачиндою).
2. Давньоукраїнське плем’я, що мешкало на берегах Росі й частина якого переселилася (приблизно в XII ст. до н. є.) до стародавньої Італії, де зайняло територію уподовж Тиренського моря. Будували міста, в назвах яких зберігали пам’ять про свою батьківщину – ОРІАНУ: Попелі (Apuli), Анти (Antium), Оратанія (Artana) та ін. З часом плем’я занепало внаслідок відсутності єдності між давньоукраїнськими племенами.
Було повністю винищене римлянами під час нерівної битви 460 року до н. є. (За Т. Лівієм).
Related posts:
- ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський (1834-1873) ВОВКИ “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б село почуло…” “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх […]...
- Переказ – КРИМ Крим охоплює територію майже 25,6 тис. кв. км, що становить 4,3 % площі України. На 330 км простягнувся півострів від мису Кара-Мрун на заході до мису Фонар на березі Керченської протоки і більш як на 200 км від мису Сарич на півдні до північної межі на Перекопському перешийку. На півночі та північному сході береги Криму […]...
- ВЕНЕДИ (ВЕНДИ, ВЕНЕТИ, ЕНЕТИ, ВОДЯНИКИ) ВЕНЕДИ (ВЕНДИ, ВЕНЕТИ, ЕНЕТИ, ВОДЯНИКИ) – одне з найстародавніших і наймогутніших давньоукраїнських племен, що заселяло територію сучасного Поділля (за Геродотом) і частина якого в XIV – XIII ст. до н. є. переселилася в район Північної Італії (Іллірія), де й заснувала Венедську державу. В. об’єднували інші давньоукраїнські племена, зокрема – ТРОЯНІВ, які, за свідченням Т. Лівія, […]...
- ПЕЛАЗГИ (ПЕЛАСГИ, “ЛЕЛЕКИ”, “ЖУРАВЛІ”) ПЕЛАЗГИ (ПЕЛАСГИ, “ЛЕЛЕКИ”, “ЖУРАВЛІ”) – об’єднання давньо-українських племен, що за часів трипільської культури переселялися з прадавньої України-Оріани “на нові землі”. Таке переселення було наслідком демографічної політики ВОЛХВІВ, які не допускали скупчення чи перенаселення оріїв, вирубування лісів під нові земельні ділянки тощо. За описом Страбона, “за багато століть” до утворення держав Греції й Риму П. заселили […]...
- СОБАКИ СОБАКИ – священні тварини в давніх українців, найпопулярніші персонажі давньоукраїнської міфології. Міф про С. один з найдавніших. В ньому розповідається про печеру на кам’янистому березі річки, де мешкало плем’я мисливців на мамутів. Одного разу, розповідає міф, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамутом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та […]...
- ДЕНЬ ВАРВАРИ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ Батько святої Варвари був дуже багатою та знатною людиною. Він рано втратив дружину (вона померла), тому всю свою любов віддавав доньці. Але навіть ця несамовита любов не врятувала непокірну доньку від страшної батьківської кари. Він був язичником, а вона – християнкою. Тому він віддав її правителю міста на тортури душевні та тілесні. Дівчина не зреклася […]...
- АНТИ (ВЕЛЕТНІ, ДУЖІ) АНТИ (ВЕЛЕТНІ, ДУЖІ). 1. Первісна назва воїнів (першокозаків) давньоукраїнських племен, що заселяли Іллірію та інші території стародавньої Італії, Греції тощо. Про популярність антів свідчать старовинні топоніми: давньоукраїнське войовниче плем’я з-над Росі ВОВКИ, заселивши в II тисячолітті до н. є. узбережжя Тиренського моря, одне зі своїх міст, як свідчить Тіт Лівій, назвало АНТИ (Апііит). Під час […]...
- Олександр Олесь – Над колискою ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ НАД КОЛИСКОЮ Спить мій малесенький, спить мій синок… Спить він, наслухавшись дивних казок. Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… […]...
- ВОЛОС (ВЕЛЕС) ВОЛОС (ВЕЛЕС) – бог худоби, чередників та музик. На думку академіка Б. Рибакова, культ походить з палеолітичних часів, коли це божество ототожнювали з ведмедем, якому поклонялися “хоробрі мисливці, одягнуті в шкури тих звірів, на яких полювали”. Лише в бронзовому віці, як довів Б. Рибаков, Волос-Ведмідь стає богом худоби. За легендами, В.- опікун усього тваринного світу, […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- Діалог про місто – Здрастуй! Мене звати Миколка. Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав? – Я з Одеси. А ти? – А я з Костянтинівки. – А в якій це області? У Донецькій. – Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі? – Так, минулої осені ми їздили на екскурсію […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Нічна пригода (твір-оповідання про випадок із життя) Ціле літо я гостював у своїх родичів, допомагав пасти телят. Одного разу мені довелося на кілька днів залишитися на острові з маленькими телятками. Увечері, коли їх заганяв, помітив, що серед них немає білолобої Зірочки. Я злякався, що на неї можуть напасти вовки, і пішов її шукати. Сонце швидко зайшло, на землю спали сутінки. Кущі і […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – відверта розповідь про трагедію народу I. Василь Барка – український письменник з діаспори. II. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- КОНІ КОНІ – священні тварини в давніх українців. Старовинний міф оповідає про те, що бог дужості і війни ТУР заходився будувати земляні вали проти диких кочових племен і примусив рід ПАНІВ (найстародавніше і наймудріше давньоукраїнське плем’я, частина якого переселилася у XVIII ст. до н. є. на територію Північної Італії та Палестини. – С. П.) Звозити землю […]...
- ЖИЦЕНЬ ЖИЦЕНЬ – бог осені та осінніх робіт у давніх українців (згодом і в білорусів). Зображувався у вигляді низенького, худорлявого чоловіка з суворим виразом обличчя, з трьома очима та розкуйовдженим волоссям на голові. Він ходить, згідно з легендою, нивами та городами і слідкує, чи старанно збирають урожай. Карає ледачих та неохайних. Зерно-падалицю утоплює в землю, щоб […]...
- Українська народна казка – Цап та баран ЦАП ТА БАРАН Був собі чоловік та жінка, мали вони Цапа й Барана. І були ті Цап та Баран великі приятелі – куди Цап, туди й Баран: Цап на город на капусту – і Баран туди, Цап у сад – і Баран за ним. – Ох, жінко, – каже чоловік, – проженімо ми цього Барана […]...
- ДИВ ДИВ – божество страху й смерті. Зображалося у вигляді великої хижої птиці з потворним жіночим обличчям. Згідно з легендою, Д. завше “сидить на сухому дереві і свище по-зміїному, кричить по-звірячому, з ніздрів іскри сиплються, з вух дим валить”. Віщує смерть, надто перед січею, боєм. Д. вважався людоїдом. Згадується в “Слові о полку Ігоревім” (“встрепенулся Див-ь, […]...
- Географічні назви рік Азії Назва походить від міста Амуль, Амуе, що колись перебувала на березі цієї ріки. Значення назви міста Амуль невідомо. Слово “дар’я” в іранському й у деяких інших тюркських мовах означає “більша ріка”. Амур – ріка на сході Азії. Так цю ріку називали евени, які жили на берегах Охотського моря й тунгусо-язикові народи нижнього плину ріки Амур. […]...
- ПОЛІСУН (ЛІСУН) ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних давньоукраїнських племен, надто сприяв торгівлі худобою і хутром. За легендою, виття вовків означало, що вони просять у П. дати їм […]...
- ДЕНЬ БЛАГОВІСНИКА Благовісник, володар блискавок, – це архангел Гавриїл у народній інтерпретації. Святкуванням цього дня господарі намагалися задобрити архангела, щоб він дім блискавкою не спалив. Саме в цей день, 8 квітня, блискавка та грім прокидаються від зимового сну. За легендою, блискавка виникає в той момент, коли Благовісник розриває хмари, щоб відшукати чортів, які за хмарами сховалися. Чорт […]...
- БЛУД Різновид нечистої сили, який не має виразної персоніфікації. Згідно з легендою, це скинутий з неба злий дух, що не встиг приземлитися й завис у повітрі. Відтак блуд чіпляється до кожного, хто випадково торкнеться його. Може набирати вигляду птаха, чоловіка, кота, собаки, світла тощо. Найчастіше він чатує на роздоріжжі. Вчепившись у людину, блуд може змушувати її […]...
- Будівництво міст Юрієм Довгоруким У літо 1152 Георгій (Юрій) князь у Суздалеві був, і отверз йому Бог розумні очі на церковний будинок (будівництво), і багато церков поставив він у Суздальській землі. І церква поставив кам’яну на Нерли святих мучеників Бориса й Гліба, і святого Спасу в суздалеві, і святого Георгія у Володимирі кам’яну ж. І Переяславль-Місто перевело від Клещина […]...
- Київ – столиця України – I варіант 6 клас I варіант Київ… Це слово з глибокою шанобою промовляє кожний свідомий українець, бо виражає воно духовну близькість до землі батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. За легендою, три брати – Кий, Щек і Хорив – та їх сестра Либідь були засновниками Києва. Від Кия пішла назва Києва, від його братів […]...
- Тема ідея композиція строфіка вірша “До моря” Щирий ліричний тон звертання до моря робить вірш близьким до жанру елегійного послання: поет ділиться з морем, як із другом, самими таємними думами й почуттями. Композиція вірша заснована на двох його ідейно-художніх центрах; на образі моря й образі ліричного героя. Образ моря – перша частина вірша: – прощання поета з “вільною стихією” (строфи 1-2); – […]...
- Враження від пригоди Мэри Краник, вагітна 25- літня жінка, сиділа у своєму офісі й працювала. Коли робочий день закінчився, вона села в автомобіль і поїхала додому. Дорога пролягала серед засніжених полів. На полпути Мэри потрапила в заметіль. Сніг згущався, дорогу стало погано видно. Зненацька машину струснуло, і вона зупинилася. Мэри ледь вибралася із заваленої снігом машини й пішла […]...
- Ой ти, ниво моя, ниво – Історичні пісні ОЙ ТИ, НИВО МОЯ, НИВО Ой ти, ниво моя, ниво, Ниво золота Що за тебе, моя ниво, Билась голота. Не раз тебе, моя ниво, Топтала орда, Не раз тебе, моя ниво, Кляла біднота. Не раз, було, над тобою Крукали круки, Не раз рвали твоє тіло Вовки-хижаки. Зійшло сонце із-за хмари, Вітри заревли, Від панського своєволля […]...
- Буриме Буриме (фр. bouts – кінці, закінчення та rimes – римовані) – вірш, створений за заздалегідь заданими римами, котрі не дозволяється переставляти або змінювати. Вони мають пов’язуватися певним сюжетом. Так, І. Качуровський запропонував М. Фішбейну написати сонет за таким рядом рим: крижні – анахорет – портрет – дивовижні – стрижні – скаред – вперед – тижні […]...
- Твір на тему: Коти-вартові (твір-опис місцевості) У дагестанському місті Каспійську є дивовижний парк, який тягнеться уздовж моря на кілометр. Запитаєте, чим цей парк відрізняється від інших? Відповім. Він виріс на колишній пустці, де навіть бур’ян не ріс. Сонцю було тут привільно і воно розпікало пісок, каміння, випалювало все, що можна було випалити. Приїжджих відпочити в цьому місті зазвичай замало: це, власне, […]...
- ЛИСТЬЯ – Осень наступила Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Осень наступила ЛИСТЬЯ Пусть сосны и ели Всю зиму торчат, В снега и метели Закутавшись, спят. Их тощая зелень, Как иглы ежа, Хоть ввек не желтеет, Но ввек не свежа. Мы ж, легкое племя, Цветем и блестим И краткое время На сучьях гостим. Все красное […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО КОНОНА Цей день відзначаємо 18 березня. У народі за старих часів святого Конона вважали покровителем коней, а тому й святкували на Лівобережжі України переважно власники коней. На підставі співзвучності слів Конон та коні народилася легенда, що святий Конон був дуже добрим конюхом, і коні у нього були доглянуті, гарні та прудкі. За легендою, коли святий Ілля […]...
- Той мурує, той руйнує – крилаті вирази Той мурує, той руйнує Рядок із поеми Т. Шевченка “Сон” (1844): У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Одні будували, другі – руйнували. Як сказав поет: “Той мурує, той руйнує…” У […]...
- Мої враження від незвичайної пригоди Відомо чимало історій про те, як хижі звірі рятували людей. Напевно, усі читали про Маугли, якого вигодувала своїм молоком вовчиця. Вона прийняла людське дитинча за своє. За “свого” Маугли визнавали всі звірі. Крім тигра. Але інші хижаки оберігали людське дитя й удень, і вночі. Дивне поводження тварин? Звичайно. Але ця незвичайна пригода вразила мене найбільше. […]...
- Дуб. опис рослини Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні дерева заборонялося вирубувати, їх турботливо обгороджували. З давніх-давен дуб вірно служив людям. З його міцної деревини виготовляли домашнє начиння, будували фортеці, житла. Кора використовувалася для вичинки […]...
- Аналіз вірша Брюсова “Прийдешні гуни” Вірш “Прийдешні гуни” Валерій Брюсов писав майже цілий рік і закінчив 10 серпня 1905 р. В “Прийдешніх гунах” – найбільш розгорнуто й повно розкривають його відношення до революції й розуміння її змісту. Змести, зламати, зруйнувати, знищити – от головний зміст революції, яким він бачився Брюсову. Що буде далі, який конкретний мир виникне на руїнах минулого, […]...
- Твір на тему “Друга світова війна” Друга світова стала найбільшою війною в історії людства. У ній брали участь десятки країн. Ніколи до цього історія не знала війни з такою кількістю жертв. Наша країна теж була залучена в ці події. Немає родини, яка б не втратила близьких у цьому кошмарі. Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року. У цей день фашистська […]...
- ЕТРУСКИ (РУСИНИ, РУСИ, “З РУСИНІВ”) ЕТРУСКИ (РУСИНИ, РУСИ, “З РУСИНІВ”)- давньоукраїнське плем’я, що переселилося з Прикарпаття та Галичини до Північної Італії й утворило державу Етрурію за 1300 років до н. є. За свідченням античних авторів (Схимн Хіоський, Страбон, Плутарх, Юстин та ін.), в творенні високоцивілізованої Етрурії значну роль відіграли дванадцять племен ЛІДІВ, що їх об’єднав воєвода Лід. На думку сучасних […]...
- ЛАД ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ подружньої вірності). (За П. Трощиним). ЛАДА – велика давньоукраїнська богиня весни. Свято Л. наставало тоді, коли починав танути сніг, і […]...
- Ольга в Царьграде. Погляд з Русі У рік 6463 (955). Відправилася Ольга в грецьку землю й прийшла до Царьграду. І царював тоді цесар Костянтин син Лева, і прийшла до нього Ольга, і побачив цар, що вона дуже гарна особою й розумна, подивувався цар її розуму, розмовляючи з нею, і ськазав їй: “Гідна ти царювати з нами в столиці нашої”. Вона ж, […]...
- НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ Переказ – це усне народне оповідання про визначні події з життя народу та про героїв цих подій. У переказах часто наводяться достовірні факти. Оповідачі, переповідаючи один одному почуте про події чи про героїв, іноді додають щось від себе. Відомі перекази про напади татар на українську […]...