“Все людство любити набагато простіше, ніж однієї конкретної людини” ( твір-міркування)

Любов – саме прекрасне почуття на Землі, дароване людині понад. Любов – саме незрозуміле й загадкове явище в емоційному житті людей. Саме любов змушує нас робити необдумані вчинки: гарні й навпаки. Щаслива любов окриляє людину, робить його здатним воспарить над землею

Кожний з нас бачив закоханої людини, можливо, був на його місці: до чого щасливі в нього ока! Вони блискають, немов зірки на нічному безмісячному небі… Хода стає легкої й невагомою: за спиною же виросли невидимі, на жаль, для інші крила…

Що перебуває в такому стані

людин відкриває раніше невідомі в собі здатно ста й таланти. В одного прокидається поетичний дарунок, іншої береться за кисті й фарби

Закохані хочуть кричати на увесь світ про своє почуття. Їхнє серце, душа й розум занадто переповнені емоціями, щоб залишатися мовчазними. Але зовсім інакше почувають себе ті, хто мав нещастя пережити любовне розчарування або втрату. Їхні серця розриваються від болю й туги

Життя повністю втрачає зміст. Для таких людей єдиним питанням стає: “Навіщо мені таке життя, якщо поруч немає того, кого я люблю більше всіх на світі?”. Думки про зведення рахунків з життям все частіше й

частіше відвідують нещасного

Ніщо не здатне повернути його до колишнього життя. Лише через якийсь час біль ущухає, залишаючи в серце глибоку рану. Можливо, пізніше люди, перенесшие серцеву втрату, будуть нездатні дарувати й відгукуватися на світле почуття, побоюючись нових ударів долі.

Вони будуть міркувати про людство в,-лом, будуть говорити про любов кнему.

Але все це лише порожні слова… Людство, по-моєму, дійсно любити набагато простіше, ніж конкретної людини. Ця любов не вимагає ні щоденного підтвердження, ні яких би те не було витрат – матеріальних або щиросердечних.

Все людство не зможе пред’являти претензій по дріб’язках, не буде сперечатися й сваритися із приводу й без. Щира любов до людства починається з любові до своїм близьких, до тих, хто тебе оточується

И нехай банальна, фраза “Возлюби ближнього свого” не здається нам чимсь нереальна й надприродним: любов велика починається з малого. Любов-Це не просто гарні слова. Любов – це велика праця: щоденний, завзятий, іноді навіть занадто важкий. Полюбивши людини, ти зобов’язаний піклуватися про нього, бути завжди поруч у потрібну мінуту

Не зрячи при вступі в шлюб закохані клянуться бути разом “у хворобі й у здоров’ї, у горі й у радості”. Без взаємоповага, без терпіння друг до друга навіть сама жагуча любов не зможе проіснувати довгі роки. Цікаво, що пари, що прожили в шлюбі 40- 50 років, основними правилами щастя називали саме ці якості: терпіння, увага, повага. І, природно, відповідальність один за одного й друг перед іншому Без цього ніяк не обійтися

Дуже важливо, щоб кожний почував надійне плече, на яке можна обпертися у важку мінуту. Думаю, багато хто погодяться, що без усього вищесказаного любов не можлива. Але щоб навчитися всьому цьому, треба бачити в людині свою “другу половинку”.

Треба вчитися стримувати свої емоції, якщо щось тебе дратує в улюбленому: краще сказати спокійно йому про це. Робота над самим собою – от що саме важке влюбви.

Але тут також важливо не “перегнути ціпок”: не варто принижуватися, присмыкаться перед людиною. Теперішньої любові такі жертви зовсім ні до чого. Звичайно ж, простіше не заводити серйозних відносин, якщо немає бажання трудитися.

Але через роки, оглянувшись на своє життя й не знайшовши в ній нічого вартого, серце боляче защемить від безцільно прожитих днів. Не зрячи ж говорили мудрі люди: “Любов легко придбати, але важко удержати…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Все людство любити набагато простіше, ніж однієї конкретної людини” ( твір-міркування)