Всупереч правил або всупереч правилам?
У сучасній російській літературній мові прийменник всупереч керує давальним падежом залежних слів. Ми скажемо: всупереч чому? Всупереч очікуванням, всупереч сумнівам, всупереч бажанню й т. п. У вірші Ольги Берггольц “Севастополь” читаємо:
Ні, я буду все-таки щасливої,
Багатьом невдачам всупереч…
Слід зазначити, що в російській літературній мові XIX століття прийменник всупереч уживався як з давальним, так і з родовими відмінками залежних від нього слів. Наприклад, у листі дружині А. С. Пушкін писав: “Їду клопотати по справах
Разом з тим у літературній мові XIX століття прийменник всупереч широко вживався й з давальним падежом залежних від нього іменників. Наприклад, у Лермонтова в повісті “Бела”: “Всупереч пророкуванню мого супутника, погода прояснилася…” Або в романі Тургенєва
Репліка з монологу Чацкого в третій дії комедії Грибоєдова “Горі від розуму”: “Розуму всупереч, всупереч стихіям” – стала крилатою фразою й уживається тепер у значенні “всупереч здоровому глузду”. Отже, в XIX столітті літературна норма допускало двоякий варіант управління прийменника всупереч – і з родовим і з давальними відмінками. Можна думати при цьому, що конструкція з родовим падежом мала стилістичний відтінок книжності, офіційності. У сучасній російській літературній мові нормативним може бути визнане тільки вживання цього прийменника з давальним падежом: всупереч рішенню, всупереч бажанню, всупереч правилу
Нагадаємо до речі, що давальним падежом залежних слів керують і прийменники: згідно, всупереч, завдяки,- наприклад, згідно з наказом, всупереч батькові, завдяки друзям
Related posts:
- Прийменник як частина мови. Похідні прийменники Прийменник – службова частина мови, яка разом із формами непрямих відмінків слугує для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні. В українській мові використовується близько сотні прийменників. За походженням усі прийменники поділяються на такі групи:а) первинні: без, в, від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, ради, через’,б) вторинні (утворені від первинних): […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Фф (“еф”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША І. МАКОТИ І ТЕКСТУ “ТЕЛЕФОН”. СКЛАДАННЯ ПРАВИЛ РОЗМОВИ ПО ТЕЛЕФОНУ Мета: ознайомити учнів з новою буквою Фф та її звуковим значенням; відпрацювати з учнями артикуляцію звука ; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; навчати “друкувати” букву Фф (велику і малу), складати слова з нею; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати назви; виховувати культуру спілкування по телефону. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. […]...
- 7 правил хорошого твору 1. Розберіться з темою, впевніться, що ви правильно зрозуміли, що від вас вимагається. Якщо в завданні наявне “Спростуйте чи підтвердьте думку”, наведіть аргументи “за” і “проти”. Будьте послідовні у викладі думок, дотримуйтесь композиції твори – вступ, основна частина, висновок. Використовуйте фрази типу “на мою думку”. “я вважаю”, “можна сказати” там, де висловлюєте своє суб’єктивне відношення. […]...
- Синтаксичний^-синтаксичні-конструктивно-синтаксичні властивості прийменниково-відмінкових сполучень Закріплення прийменниково-відмінкових сполучень у функції присудка – як основної їхньої синтаксичної функції – і намічений відрив їх від категорії імені іменника яскраво відбиваються на синтаксичних властивостях сполучень даного типу. Яскравим показником граматичного переродження імені іменника є втрата їм здатності визначатися прикметниками (і займенниками). Ряд прийменниково-відмінкових сполучень розглянутого типу характеризується втратою цієї основної синтаксичної властивості імені […]...
- ДЖ. СЕЛІНДЖЕР. “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”. ДУХОВНА ОПОЗИЦІЯ ГОЛДЕНА КОЛФРІДА ЯК НАСЛІДОК ПРОТЕСТУ ПРОТИ “ДОРОСЛИХ” ПРАВИЛ ГРИ ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ДЖ. СЕЛІНДЖЕР. “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”. ДУХОВНА ОПОЗИЦІЯ ГОЛДЕНА КОЛФРІДА ЯК НАСЛІДОК ПРОТЕСТУ ПРОТИ “ДОРОСЛИХ” ПРАВИЛ ГРИ План – “Над прірвою у житі” – авторська концепція життя молоді XX ст. Символічність назви та жанрова специфіка роману: – монологічна форма оповіді; – сповідальний характер твору; – невимушений стиль; – розмовна мова тощо. Тематика та […]...
- Великих слів велика сила – крилаті вирази Великих слів велика сила Вислів з поеми Т, Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого. Волі! волі! Братерства братнього! Найшли. Несли, несли з чужого поля І в Україну принесли Великих слов велику силу, Та й більш нічого. У […]...
- Склад Склад – найкоротший відрізок усного мовлення, що утворюється одним поштовхом видихуваного повітря; фрагмент звучання, в якому один звук (фонема) характеризується найсильнішим звучанням порівняно з іншими – попереднім і наступним. С. як елемент фонетичного словоподілу утворюється як з одного, так і з кількох звуків: складотворчого, що становить вершину звучності, та залежних від нього. До складотворчих належать, […]...
- Віщий Бонн – крилаті вирази Віщий Бонн Віщий Боян – славетний давньоруський співець другої половини XI-XII ст. Перша згадка про нього міститься в “Слові о полку Ігоревім” (вживання цього імені в сучасній літературній мові часто супроводжується цитуванням відповідних уривків “Слова”). У переносному значенні – поет, співець. Перестало битися чуле серце Віщого Бояна, що на своєму віку так голосно відкликалося на […]...
- Тенденції формування речення в сучасному усному мовленні Кількість прикладів, у яких про те, що ставиться до дієслова, що вимагає іншого непрямого відмінка, воістину безмежно. Особливо відзначимо, що такі конструкції зустрічаються навіть у мовленні людей з лінгвістичним утворенням (правда, лінгвісти, як правило, піддають висловлення самокорекції). Наприклад: Комісія представила про тім що / те / що було напрацьовано за кілька років // (говорить доктор […]...
- Архаїзми на прикладі пушкінського “Пророка” Слова, що служили назвами зниклих предметів, понять, явищ називаються историзмами. Историзмы – це застарілі слова, які позначають назви зниклих із сучасного життя предметів, явищ, понять, наприклад: кольчуга, бійниця, светец, земство, пищаль. Историзмы, на відміну від архаїзмів, не мають синонімів у сучасній російській мові. Це пояснюється тим, що застаріли самі реалії, для яких ці слова були […]...
- Твір мініатюра “У словник російської мови прибуло Іноземне Слово” Зразок твору – викладу для молодших класів. Про російську мову як мові народу писалося багато. Це один із совершеннейших мов миру, Мова, що розвивався плин більше тисячоріччя, що дав у дев’ятнадцятому сторіччі кращу у світі літературу й поезію. Тургенєв говорив про російську мову: “…не можна не вірити, щоб такий склад даний великому народу!” Російська мова […]...
- Подвоєння приголосних Подвоєння відбувається у таких випадках: 1. Коли збігаються два однакових приголосних: А) на межі двох префіксів, наприклад: воЗз’єднання, воЗз’єднаний, воЗз’єднати, воЗз’єднано, ВвІгнутий, ВвІгнути, ВвІгнуто; Б) на межі префікса й кореня, наприклад: віДдАль, віДдЗеркалення, піДдАшшя, беЗзБитковий, беЗзАконний, роЗзБроїти, оБбІгати, ВвІч, ВвАжати, ВвІчливий, ВвОдити, переДдЕнь; В) на межі кореня та суфікса, наприклад: коріНнИй, закоНнИй, годиНнИк, тумаНнИй, деНнИй; […]...
- Правопис прислівників 1. Прислівники, утворені від прикметників, у яких пишеться два “н”, подвоєння букв зберігають: натхненно, невпинно, незрівнянно; також з двома н пишуться прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння. 2. Після [г], [к], [х] у кінці прислівників пишеться “и”: навкруги, трохи, звідки, звідти, навшпиньки, наввипередки. 3. Частка “ні” з прислівниками пишеться разом: ніде, нізвідки, нізвідкіля, ніколи, ніскільки, […]...
- Нарис “Алмазна мова” (К. Г. Паустовский) (Досвід рецензії) Немає таких звуків, фарб, образів і думок – складних і простих, – для яких не найшлося б у нашій мові точного вираження. К. Г. Паустовский Епіграф обраний мною не випадково, тому що він ясно відбиває й суть добутку К. Г. Паустовского “Алмазна мова”, і суть мого твору, у цьому випадку […]...
- Лінгвістичні парадокси Мова дана людині від народження. Він переходить від покоління до покоління, від батьків до дітей, і людям завжди здається, що вони досить добре знають свою рідну мову. З роками вони краще починають розуміти й пізнавати логікові мови, закони його побудови, як говорять лінгвісти, його системність. Але зовсім не рідко не тільки фахівці-мовознавці, але й не […]...
- Словосполучення Варіант 1 1. Укажіть неправильне твердження. А Словосполучення складається з граматично нерівноправ них слів, з яких одне – головне, а друге – залежне. Б У словосполученнях між словами встановлюється підрядний зв’язок. В Словосполучення бувають безприйменникові і прийменникові. Г Словосполученнями можуть бути однорідні члени речення, однакові слова, фразеологізми, склад граматичної основи. 2. Укажіть словосполучення. А Робити […]...
- Спочатку було Слово Ця біблійна фраза говорить про те, що спочатку Бог виговорив слово, а потім уже відповідно до сказаного утворилася земна твердінь, вода й ін. Виходить, первинно – Слово Це наводить на роздуми про важливість мови, мовлення, людських слів. Недарма говорять, що словом можна вбити. Але словом можна й відродити. Тільки слова ці будуть різними. Або сказані […]...
- Зміст нарису Паустовского Нарис “Алмазна мова” Немає таких звуків, фарб, образів і думок – складних і простих, – для яких не найшлося б у нашій мові точного вираження. К. Г. Паустовский. Епіграф обраний мною не випадково, тому що він ясно відбиває й суть добутку К. Г. Паустовского “Алмазна Мова “, і суть мого твору, у цьому випадку рецензії. Я думаю, що […]...
- Сатиричні твори Ломоносова Син державного селянина, Ломоносов виріс в умовах північноросійської культури, тісно пов’язаної із традиціями допетровської Русі. Рано навчившись грамоті, майбутній учений спробував надійти в Холмогорское училище. Але, як синові селянина, доступ туди йому був заборонений законом. В 1730 році Ломоносов відправився в Москву й, сховавши своє походження, надійшов у Слов’яно-греко-латинську академію, де в 1735 році дійшов […]...
- ІСТОРИЗМИ Історизмами називаються слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети, які вони позначали, наприклад: мушкет, кунтуш, опанча, шеляг, челядь і т. д. З цієї ж причини історизми інколи називають матеріальними архаїзмами. На відміну від останніх історизми не мають у сучасній мові синонімів. Історизми трапляються переважно в художніх творах історичної тематики, де вони позначають […]...
- Д И. Фонвізін. Портрет письменника Серед письменників останньої третини XVIII століття видатне місце належить Денисові Івановичеві Фонвізіну. Утворена й вільнодумна людина, Фонвізін все своє життя був ворогом самодержавної сваволі, ворогом придворних вельмож, царських улюбленців. Пушкіна називає його “сатири сміливим владарем” і “іншому волі” (“Євгенії Онєгін”), Фонвізін зумів так широко й правдиво намалювати у своїх добутках сучасну йому російське життя, що […]...
- Поняття української національної і ЛМ Літ. Мова – унормов. мова сусп. спілкування, форма нац. мови, зафіксована в письмовій та усній практиці, протиставлена діалектам, просторіччю, жаргонам. ГОзнаки: 1. наддіалект. х-р, об’єднує всіх носіїв мови, нац. спільноту; 2. стабільні літ. норми в граматиці, лек-ці, правописі.; 3. функт-но-стильова розгалуженість. ЛМ обслуговує основні сфери діяльності, культурні потреби народу, художньої літератури, публіцистичних творів, періодичних видань, […]...
- Роль третьої дії в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують і в наші дні. Грибоєдов […]...
- Ми не лукавили з тобою – крилаті вирази Ми не лукавили з тобою Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Доля” (1858): Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. У літературній мові є численні парафрази цього рядка Т. Г. Шевченка. І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні І ти лукавила […]...
- ЖАРГОНІЗМИ Жаргонізмами (франц. jargon, від галло-романського gargone – базікання) називаються слова, вживання яких обмежене нормами спілкування, прийнятими в певному соціальному середовищі. З цієї причини жаргонізми ще називають соціальними діалектизмами. Жаргонізми – це переважно такі специфічні, емоційно забарвлені назви понять і предметів, які мають нормативні відповідники в літературній мові і, відступаючи від неї, надають процесу спілкування атмосфери […]...
- Життя й творчість М. В. Ломоносова (який внесок вніс М. В. Ломоносов у російську мову й літературу) Незабаром сам довідаєшся в школі, Як архангельський мужик По своїй і божій волі Став розумний і великий. Некрасов. Славна біографія Ломоносова добре відома кожному школяру. Закінчивши навчання в Слов’яно-греко-латинській академії, а потім у Німеччині, Ломоносов 8 червня 1741 року прибув у Петербург. Із цього часу почалася його блискуча академічна діяльність. В1745 році він стає професором […]...
- Поняття про службові частини мови. Сполучники і сполучні слова В укр. мові є 10 частин мови, з яких 6 повнозначних (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник); і 3 служб. (прийменник, сполучник, частки); окремо стоїть вигук. Повнозначними частини мови наз-ся тому, що мають лексичні та граматичні значення і є членами речення. Через те їх ще називають самостійними частинами мови. Службові слова виконують лише служб. фун-ю, […]...
- Історія англійської мови в США Незважаючи на те, що розходження між англійською мовою в США й Англії вже давно обертали на себе увага дослідників, у лінгвістичній літературі немає робіт, присвячених систематизованому зіставленню цих двох основних варіантів англійської мови. Як правило, у роботах, присвячених цій темі розпізнавальні елементи американського й британського варіантів розглядаються не в контексті язикової системи, а з іншими […]...
- Твір на тему: “Фразеологізми та їх стилістична роль” Одним з найяскравіших засобів виразної і образної літературної мови є фразеологізми або крилаті слова. Назва ця з’явилася ще з часів Гомера, у творах якого згадка про фразеологізми зустрічається досить часто. Він називав їх крилатими словами, бо вважав, що вони ніби летять з вуст того, хто говорить, до вух слухача. З часом позначення Гомера стало використовуватися […]...
- “Фразеологізми та їх стилістична роль” Одним з найяскравіших засобів виразної і образної літературної мови є фразеологізми або крилаті слова. Назва ця з’явилася ще з часів Гомера, у творах якого згадка про фразеологізми зустрічається досить часто. Він називав їх крилатими словами, бо вважав, що вони ніби летять з вуст того, хто говорить, до вух слухача. З часом позначення Гомера стало використовуватися […]...
- “Як слово наше відгукнеться” “Бедные люди” – приклад тавтології, Ким це сказано? Може бути мною. Г. Іванов Вірші Георгія Іванова, наведені епіграфом, відкидають право власності в мистецтві. Поет уважав, що всяка думка повинна бути продовжена й удосконалена. Особливо художня думка Отже, у російській мові й у вітчизняній літературі нерідко зустрічаються ходові вираження, чому сприяють такі геніальні добутки, як, наприклад, […]...
- Значення праць М. В. Ломоносова для розвитку слов’янської філології Основним критерієм цього вибору служило “зразкове мовлення” – мовлення виразна, логічно організована, що відрізняється граматичною й орфоепічною правильністю, точністю у вживанні слів і лексичною розмаїтістю. Видатний російський мовознавець, лексикограф, професор С. И. Ожегов підкреслював: “Висока культура мовлення – це вміння правильно, точно й виразно передати свої думки засобами мови. Правильним мовленням називається та, у якій […]...
- Основні критерії правильного мовлення Значення культури мовлення в житті суспільства важко переоцінити. У наш час ми не можемо залишатися байдужими до погрози збідніння російської мови, втрати їм образності, емоційності, благозвучності. На розум мені прийшли такі слова И. С. Тургенєва: “Ти один мені підтримка й опора, об велику, могутню, правдиву й вільну російську мову”. Але ми самі ж безжалісно псуємо […]...
- Інформативна насиченість мовлення Ця книжка томів премногих тяжчай А. А. Фет. Усяке мовлення має певний зміст, тому що немає слів, позбавлених значення. Однак інформативна насиченість мовлення може бути різної: одні висловлення значні, інші ніякого інтересу не представляють. Змістовність мовлення залежить від багатьох умов, які спричиняють різноманіття форм подачі матеріалу. Багатослівність або мовна надмірність може виявитися у вживанні зайвих […]...
- Етимологія Етимологія (грецьк. etymologia, від etymon – справжнє значення слова і logos – слово, вчення) – встановлення походження слова; науково-дослідна процедура розкриття походження й історії розвитку звукової форми та значення слова чи морфеми, а також результат цієї процедури; розділ історичного мовознавства, предметом вивчення якого є лексика з метою виявлення первісної будови та давніх значень слів однієї […]...
- Твір на тему “Влада слова” Слово є двигун думки, лише воно одне Обертає поточне почуття в думку. А. Платонов. Слово, по визначенню М. Горького, є “першоелементом” літератури, а сама мова – матеріалом словесного мистецтва. Відомий лінгвіст А. П. Журавльов писав про те, що художня література – вища форма організації мови, коли все важно: і глибина значення слова, і ритм, і […]...
- Леонінський вірш, або Леонін Леонінський вірш, або Леонін (очевидно, за ім’ям латинського поета Лео, XII cm.) – гекзаметр чи пентаметр, де всупереч традиції античної поезії, яка не відала рими, певні піввірші зазнавали римування, зокрема у Вергілія та Овідія. Л. в. набув поширення у середьовічній латиномовній ліриці, вплинувши пізніше і на українську барокову лірику: “Вільність мають поетове” / “Щодо вимислів […]...
- Повстав рід на рід – крилаті вирази Повстав рід на рід Вислів із давньоруського літопису “Повесть временных лет”, де так описуються незгоди між східнослов’янськими племенами: “Прогнали варягів за море, і не дали їм данини, і почали самі в себе правити, і не було в них правди, і повстав рід на рід, і були в них усобиці, і воювати почали між собою” [запис […]...
- Кування слів – крилаті вирази Кування слів Так називали Творення неологізмів в українській мові наприкінці XIX ст. Вислів поширився на початку 80-х років у зв’язку з перекладацькою діяльністю М. Старицького і вживався літературною критикою і публіцистикою того часу найчастіше з негативним забарвленням. Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...