Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) – I варіант ЛІНА КОСТЕНКО

11 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЛІНА КОСТЕНКО

Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко)

І варіант

Поезія Ліни Костенко збагатила українську літературу неперевершеними зразками слова, що йде від самої душі. Вершиною її поезії є роман у віршах “Маруся Чурай”. Події цього роману відбуваються в середині XVII століття, коли український народ вів боротьбу проти польської шляхти. На фоні історичних подій зображена історія кохання головної героїні

Марусі Чурай, легендарної народної співачки, та її коханого Гриця Бобренка. Їм довелося пережити велике й чисте кохання, високе почуття любові.

Але коханий зрадив Марусю, і вона не змогла простити тієї зради, як Батьківщина не прощає цього своїм синам.

У Ліни Костенко історія – це жінка, змучена, катована, зневажена, але не розтоптана, бо вона не загубила духу свого, зберегла гордість і гідність людську. Саме такою жінкою є Маруся Чурай. Поетеса поставила свою героїню вище особистої трагедії і підняла до рівня високої історичної особистості, яка відіграла велику роль у справі збереження національного духу,

національної самосвідомості.

Авторка наділила свою героїню такими рисами, які завжди вважалися ідеальними в українського народу. Перш за все, дівчину визначає висока моральна чистота, самовідданість, чутливість до будь-якого фальшу. Наділена надзвичайним поетичним талантом, Маруся втілює в слові найпотаємніщі людські думки й прагнення, створює пісні, які надихають воїнів, ведуть їх у бій. Її пісні – як голос України, в якому можна почути людські радощі й страждання в усій їх повноті.

Саме тому смерть Марусі стала б справжньою трагедією для всієї України.

Центральна подія роману – суд над Марусею Чурай, яку звинувачено у вбивстві козака Гриця Бобренка “через отруєння”. Козаки намагаються захистити Марусю від смертного вироку, бо вона для них не лише вродлива, талановита дівчина – вона видається їм пісенною душею рідного народу; її треба берегти:

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Своїми піснями Маруся допомагає козакам воювати: “Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні”. Ті, хто захищає Марусю, розуміють її чистоту, без якої не може існувати талант.

Показано й ставлення до Марусі тих людей, для яких головним інтересом у житті були матеріальний добробут та “благопристойність”, за якою ховалася нещирість. Вони прагнуть будь-що покарати дівчину, що схвилювала “болото їхнього життя”, змусила їх відчути всю ницість та убогість власних інтересів.

Я вважаю, коли устами однієї людини говорить увесь народ, таку людину треба берегти й шанувати.

А ви тепер шукаєте їй кару.

Вона ж стоїть німа до самоти.

Людей такого рідкісного дару

Хоч трохи, люди, треба берегти!

Маруся не хотіла смерті Гриця, отруту приготувала для себе, але вона не могла пробачити зрадливості коханого, не могла зрозуміти роздвоєності його душі, адже сама була цільна й незрадлива.

Таким чином, Ліна Костенко втілила в образі Марусі Чурай духовну велич і талант українського народу.

Свого часу, знайомлячись з киргизьким народним епосом, я почула таку фразу: “Манасчі має бути чистим”. А це значить, що людина, яка має брудну душу, не може заспівати хорошої пісні. Слухаючи прекрасні українські народні пісні, творцем багатьох з яких була Маруся Чурай, я думаю про те, яка прекрасна й чиста душа в мого народу. І це робить мене оптимісткою. Я люблю свій народ і люблю життя.

Усе інше – другорядне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) – I варіант ЛІНА КОСТЕНКО