Взаимоотношение людини й революційної епохи в романі “Доктор Живаго”

Головний герой роману Юрій Живаго лікар і поет, мабуть, поет навіть більше, ніж лікар. Для Пастернаку поет це “вічності заручник у часу в полоні”, тобто погляд Юрія Живаго на історичні події це погляд з погляду вічності. Він може помилятися, прийняти тимчасове за вічне. У жовтні сімнадцятого року Юрій приймає революцію з ентузіазмом, називаючи її “чудовою хірургією”.

Але після того як його вночі заарештовують червоноармійці, прийнявши за шпигуна, а потім допитує військком Стрельников, Юрій говорить: “Я був настроєний дуже революційно,

а тепер думаю, що насильственностью нічого не візьмеш”.

Юрій Живаго “виходить із гри”, відмовляється від медицини й про лікарську спеціальність умовчує, не приймає сторону жодного з ворогуючих таборів, щоб бути духовно незалежною людиною, щоб під тиском будь-яких обставин залишатися самим собою, “не відступитися від імені”. Провівши в полоні в партизанів більше року, Юрій прямо говорить командирові: “Коли я чую про переробку життя я втрачаю владу над собою й вдаюся у відчай вічно себе переробляє й перетворює, вона сама куди вище наших з вами тупоумних теорій”. Цим Юрій показує, що саме

життя повинна вирішити історичну суперечку про тім хто правий, а хто немає.

Б. Л. Пастернак написав роман “Доктор Живаго” у прозі, але він талановитий поет і не міг не вилити свою душу на сторінках роману більше близьким серцю способом у віршах. Книга віршів Юрія Живаго, виділена в окрему главу, зовсім органічна основному тексту роману. Вона його частина, а не віршована вставка. У цих віршах Юрій Живаго говорить про свій час і про себе це його духовна біографія.

Відкривається книга віршів темою майбутніх страждань і свідомістю їхньої неминучості, а закінчується темою добровільного їхнього прийняття й спокутної жертви. У вірші “Гефсиманский сад” словами Ісуса Христа, зверненими до апостола Петрові: “Суперечка не можна вирішити залізом. Вклади свій меч на місце, людина”, Юрій говорить, що встановити істину, дозволити історичну суперечку за допомогою зброї не можна. Такі люди, як Б. Л. Пастернак, приклад мужності для нас, опальний, гнаний, “недрукува”, він залишився людиною з великої букви


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Взаимоотношение людини й революційної епохи в романі “Доктор Живаго”