Взаимоотношение людини й революційної епохи в романі “Доктор Живаго”
Головний герой роману Юрій Живаго лікар і поет, мабуть, поет навіть більше, ніж лікар. Для Пастернаку поет це “вічності заручник у часу в полоні”, тобто погляд Юрія Живаго на історичні події це погляд з погляду вічності. Він може помилятися, прийняти тимчасове за вічне. У жовтні сімнадцятого року Юрій приймає революцію з ентузіазмом, називаючи її “чудовою хірургією”.
Але після того як його вночі заарештовують червоноармійці, прийнявши за шпигуна, а потім допитує військком Стрельников, Юрій говорить: “Я був настроєний дуже революційно,
Юрій Живаго “виходить із гри”, відмовляється від медицини й про лікарську спеціальність умовчує, не приймає сторону жодного з ворогуючих таборів, щоб бути духовно незалежною людиною, щоб під тиском будь-яких обставин залишатися самим собою, “не відступитися від імені”. Провівши в полоні в партизанів більше року, Юрій прямо говорить командирові: “Коли я чую про переробку життя я втрачаю владу над собою й вдаюся у відчай вічно себе переробляє й перетворює, вона сама куди вище наших з вами тупоумних теорій”. Цим Юрій показує, що саме
Б. Л. Пастернак написав роман “Доктор Живаго” у прозі, але він талановитий поет і не міг не вилити свою душу на сторінках роману більше близьким серцю способом у віршах. Книга віршів Юрія Живаго, виділена в окрему главу, зовсім органічна основному тексту роману. Вона його частина, а не віршована вставка. У цих віршах Юрій Живаго говорить про свій час і про себе це його духовна біографія.
Відкривається книга віршів темою майбутніх страждань і свідомістю їхньої неминучості, а закінчується темою добровільного їхнього прийняття й спокутної жертви. У вірші “Гефсиманский сад” словами Ісуса Христа, зверненими до апостола Петрові: “Суперечка не можна вирішити залізом. Вклади свій меч на місце, людина”, Юрій говорить, що встановити істину, дозволити історичну суперечку за допомогою зброї не можна. Такі люди, як Б. Л. Пастернак, приклад мужності для нас, опальний, гнаний, “недрукува”, він залишився людиною з великої букви





Related posts:
- Інтелігенція в революції – по романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Пастернак почав писати роман “Доктор Живаго” в 1945 році й закінчив його в абре 1955 року. Про що ж той самий роман? Що такий Пастернак написав у ньому, що Симонов, редактор журналу “Новий мир”, відмовився друкувати роман і його видання на батьківщині було заборонено більше 30 років? Цей добуток був опублікований за рубежем, і його […]...
- Доктор Живаго характеристика образу Євграфа(Живаго Євграф Андрійович) Євграф(Живаго Євграф Андрійович) – звідний молодший брат головного героя, його “благополучний двійник”(ср. значення імені Євграф – що “добре пише”). Позашлюбний син мільйонера Андрія Живаго, що розорився, і княгині Столбуно-вой-Энрици; виріс в Омську. Головна деталь портрета – “вузькі киргизькі очі”. Одна з основних рис персонажа – загадковість. Е. уперше зустрічається з Юрієм Живаго в під’їзді одного […]...
- Тема революції й громадянської війни в романі Б. Л. Пастернаку “Доктор Живаго” Незвичайно початок роману: “Ішли і йшли й співали “Вічну пам’ять”… Кого ховають?.. “Живаго”. Так, на протиставленні жив і мертвого, будується весь добуток Пастернаку Основне питання, навколо якого обертається “зовнішнє й внутрішня” життя головних героїв, – відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її супротивниками, найменше вони сперечалися з […]...
- Велич людини в романі Бориса Пастернака “Доктор Живаго” Борис Пастернак – один з найвидатніших письменників і поетів минулого століття. У середині двадцятого століття він став лауреатом Нобелівської премії в області літератури “За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії і на традиційному терені великої російської прози”. Твір “Доктор Живаго”, напевно можна назвати вінцем творчості Пастернака. Цьому роману Борис Леонідович віддав найкращі роки своєї творчої […]...
- Революція очами Пастернаку (По романі “Доктор Живаго”) 1. Передчуття прийдешніх змін. 2. Особиста й планетарна революція. 3. Результати й підсумки стихійних процесів. Зараз у наш час неоднозначно оцінюється як і сама революція 1917 р., так і її підсумки. Старше покоління вважає позитивними її заслуги Люди середнього віку ставляться до цієї події по-різному. А ми, молоді, часом не знаємо чому вірити, а чому […]...
- Біблійні мотиви в романі Б. Л. Пастернака “Доктор Живаго” БОРИС ПАСТЕРНАК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК Біблійні мотиви в романі Б. Л. Пастернака “Доктор Живаго” Біблія сама по собі багато значила для Б. Л. Пастернака. В “Охоронній грамоті” він писав: “Я зрозумів, що, приміром, Біблія є не стільки книга з твердим текстом, скільки записний зошит людства, і що таким є усе віковічне”. Тому […]...
- Зображення природи у романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” 1. Творчість Б. Пастернаку. 2. Цикл віршів в “Докторі Живаго”. 3. Зображення природи у романі. Перебуваючи під впливом музичних добутків А. Н. Скрябіна, Борис Пастернак шість років серйозно займався музикою. Але все-таки поет у його душі здобув перемогу над музикантом От у такий спосіб з’явився один із кращих поетів Росії XX століття, представник поезії “срібного […]...
- “Стражданнями й горем визначено нам добувати крупиці мудрості…” (М. В. Гоголь). По романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” 1. “Доктор Живаго” Пастернаку. 2. Автор і його герой у романі. 3. Страждання у романі. Це висловлення Гоголя мені хотілося б проілюструвати аналізом роману Б. Пастернаку “Доктор Живаго”. Роман “Доктор Живаго” був опублікований у Росії тільки в 1988 році. Варто відзначити, що цей класичний добуток був оцінений критиками досить неоднозначно. Багато дослідників відзначали, що роман […]...
- Трагедія інтелігенції у романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Роман Б. Пастернаку “Доктор Живаго” показує нам стан інтелігенції в переломну епоху. Революції, що відбулися на початку століття, круто змінили тоді життя кожної окремої людини. Від революційних подій, як правило, чекають змін, хто радикальних, а хто поступових. Однак ті, хто підштовхує суспільство до революційного перевороту, часом не замислюються до яких наслідків у підсумку прийдуть. Не […]...
- Живаго – герой роману Б. Пастернака “Доктор Живаго” Про прототипі Живаго сам Пастернак в 1947 р. повідомляв наступне: “Я пишу зараз великий роман у прозі про людину, яка становить деяку рівнодіючу між Блоком і мною (і Маяковським, і Єсеніним, бути може). Він помре в 1929. Від нього залишиться книга віршів, складова одну з глав другої частини. Час, що обіймаються романом, – 1903-1945 рр.. […]...
- “И образ миру, у слові виявлений” (“слово” у романі Б. Л. Пастернаку “Доктор Живаго”) Тахо-годи Е. А. За три роки до смерті, в 1985 р., в інтерв’ю В. Ерофееву А. Ф. Лосєв говорив: “Згадую й Пастернаку. Він був моїм товаришем по університеті. Дуже симпатична, добродушна людина. Добре знав мови. Творчість його образно, дуже насичена. Але його поезія була для мене значною мірою далекої, тому що він интеллектуализирован, розумовий. Ні, […]...
- Людина й революція у романі “Доктор Живаго” Борис Пастернак – найбільший російський письменник і поет XX століття. Двадцять третього жовтня 1958 року йому була присуджена Нобелівська премія по літературі “За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії й на традиційному поприщі великої російської прози”. Роман “Доктор Живаго” займає, мабуть, центральне місце у творчості Бориса Леонідовича. Цьому добутку Пастернак присвятив свої кращі роки літературного […]...
- Скорочено Доктор Живаго Пастернаку Б. Л На початку роману його героєві Юрію Живаго – десять років. Мати його вмерла, а батько, що розорився мільйонер, зводить рахівницю з життям, викинувшись на ходу з кур’єрського поїзда. У його руйнуванні й загибелі винуватий богатий і підлий адвокат Комаровский. Дядько хлопчика, Микола Миколайович Веденяпин, перевозить Юру в Москву й поселяє в родича – професора Громеко. […]...
- “Свіча горіла на столі…”(сприйняття, тлумачення, оцінка віршів з роману Б. Пастернаку “Доктор Живаго”) Роман “Доктор Живаго” створювався Б. Пастернаком у післявоєнне десятиліття, коли письменник був повний надій на зміни в житті, на припинення масових репресій, на свободу особи від гніта держави. Але вчасно завершення роману (1956 р.) очікуваних змін не відбулося, навпроти, підсилилося цькування письменника. У цей час Б. Пастернак напише: Я пропав, як звір у загоні. Десь […]...
- Характеристика твору “Доктор Живаго” Пастернака Б. Л Жанрова своєрідність роману “Доктор Живаго” полягає в тому, що це роман ліро-епічний. Перша публікація твору планувалася в журналі “Новий світ”, але вона затягувалася, і Пастернак в 1956 р. передав рукопис, над яким працював з перервами декілька десятиліть, італійському радіожурналістові. Уперше текст був опублікований в Італії в 1957 р. В СРСР роман критикували, навіть не читаючи. […]...
- Доктор Живаго Роман – Лара – головна героїня роману Приїхавши після смерті чоловіка з Уралу до Москви, мати Л., за порадою свого коханця-Комаровського, відкриває швейну майстерню. Л. вчиться в гімназії; відчуває дивну залежність від Комаровського і стає його коханкою, не відчуваючи до нього прихильності. Підозрюючи про їхні стосунки, мати Л. намагається отруїтися, але-залишається жива. Все більш переймаючись зв’язком з Комаровським, Л. навесні 1906 р. […]...
- Б. Л. Пастернак “Доктор Живаго” “Доктор Живаго” став підсумком багаторічної роботи Бориса Пастернаку, виконанням мрії, що плескається довічно. З 1918 року він неодноразово починав писати більшу прозу про долі свого покоління й був змушений по різних причинах залишати цю роботу незакінченої. За цей час в усьому світі, а в Росії особливо, все змінилося. У відповідь мінялися задум, герої і їхні […]...
- Твір по роману Б. Пастернака “Доктор Живаго” Тема “людина і революція” хвилювала багатьох письменників XX століття. І це природно. Занадто великим виявився її вплив на людей, занадто багато було покалічених доль. Захвати, прокльони, апатія і розпач, спроби зрозуміти і прийняти, незважаючи ні на що. Роман Бориса Пастернака “Доктор Живаго” – історія життя типового “позитивного” інтелігента тієї пори, розумного, талановитого, допитливого, позбавленого звичайних […]...
- “Доктор Живаго” – роман про російську революцію “Володарі ваших дум грішать приказками, а головну забули, що насильно милим не будеш, і вкоренилися у звичці звільняти і ощасливлювати особливо тих, хто про це не просить. Напевно… я ще повинен благословляти вас і спасибі вам говорити за свою неволю, за те, що ви звільнили мене від сім’ї, від сина, від будинку, від справи, від […]...
- Монолог Юрія Живаго Лара у відповідь на оповідання Юрія Живаго про мітинг говорить: “- Про дерева, що мітингують, і зірки мені зрозуміло. Я знаю, що ви хочете сказати. У мене самої бувало”. Люси називає те, що їй здається, “фантазією”, від якої неї пробирає тремтіння. Але якщо Дарней просить розповісти про це, те Юрій Живаго, навпроти, не запитує Лару […]...
- Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти […]...
- Біблійні мотиви у романі Б. Л. Пастернаку “Доктор Жеваго” Біблія сама по собі багато значила для Б. Л. Пастернаку. В “Охоронній грамоті” він писав: “Я зрозумів, що, приміром, Біблія є не стільки книга із твердим текстом, скільки записний зошит людства, і що таке все віковічне”. Тому цікаві біблійні мотиви в його творчості. У романі “Доктор Жеваго” одержали втілення як моральні сторони євангельського навчання, так […]...
- Проблема духовності в романі “Доктор Серафікус” В українській літературі XX ст. Віктор Петров, відомий як В. Домонтович, за висловлюванням Соломії Павличко, “залишається загадкою, ребусом, своєрідним сфінксом чи навіть Мефістофелем української літератури”. Його твори й сьогодні сповнені багатозначних трактувань. У романі “Доктор Серафікус” йдеться про неминучу трагічну долю героїв, що вибрали авангардну реакцію на сучасність. У центрі роману амбівалентний образ Комахи-Серафікуса, який […]...
- Зображення епохи у романі М. А. Булгакова “Біла гвардія” 1. Зміст епіграфів до роману. 2. Лиховісна атмосфера добутку. 3. Міркування героїв про життя й смерть 4. Велич героїв роману. У кожної історичної епохи своє власне поняття про велич. М. Хайдеггер Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” був створений в 1925 році. Це добуток не може залишити байдужим читачів, тому що в ньому надзвичайно правдоподібно […]...
- Твір: Доктор наше здоров’я. The Doctor Our Health Коли ми хворі, ми викликаємо лікаря, і він обстежує нас і ставить діагноз. Коли в нас болить голова, живіт, горло, маємо застуду чи біль у якомусь органі, ми викликаємо лікаря. Він міряє нашу температуру і пульс. Він обстежує наше серце, легені, живіт чи той орган, що болить, і говорить, що з нами. Він говорить: “У […]...
- Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Юрій Живаго – головний герой твору, пережив Громадянську війну лише на кілька років. Символічно, що головний герой Пастернака помирає саме в переломний, що міняє країну рік 1929. Юрій зовсім не міг ужитися з новими умовами життя, як це з легкістю зробили багато, наприклад його колишній двірник. Йому складно працювати, тому, що від нього чекають не […]...
- Колорит історичної епохи в романі “Чорна рада” У романі “Чорна рада” Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей. Письменник створює широку панораму української дійсності XVII ст., виводить характерні постаті з різних суспільних прошарків того часу. Передати колорит історичної епохи йому допомагає змалювання її реквізиту, реальних настроїв людей, […]...
- Колорит історичної епохи в романі П. Куліша “Чорна рада” В романі “Чорна рада” Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей. Письменник створює широку панораму країнської дійсності XVII ст., виводить характерні постаті з різних суспільних прошарків того часу. Передати колорит історичної епохи йому допомагає змалювання її реквізиту, реальних настроїв людей, […]...
- Особливості міфологічного мислення людини античної епохи (на прикладі прочитаних міфів) “Міф” у перекладі з грецької означає “слово”, “переказ”, “промова”, “розповідь”, “байка”, “оповідання”. Це вид усної народної творчості, розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, що брали участь у створенні світу. Міф є колективним витвором народу, в якому відображено уявлення про навколишній світ, намагання людини античної епохи зрозуміти й пояснити його. В античні часи міфологія була […]...
- Романтика революційної боротьби у творчості М. Хвильового Про нього казали: хвилюється і хвилює. Справедлива й доречна етимологічна асоціація. Літературний псевдонім – Хвильовий. Відповідне й прізвище – Фітільов (від рос. “фитиль” (гніт) – піднеси вогонь – спалахне). Вогонь спалахне і вихопить із тьми бурхливі хвилі. Промовистий асоціативний ряд. Його художня творчість була і лишається для читача буйною стихією. Такою ж є і публіцистика, […]...
- Тема краси й миру людини в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Тема краси й миру людини в романі Л. Н. Толстого ” Війна й мир” У романі “Війна й мир” Лев Миколайович Толстой затверджує, що в кожної людини є свій мир і світосприймання, а виходить, і сприйняття краси. Письменник розкриває внутрішній мир своїх героїв, показує їхню духовну красу, що проявляється в безперервній внутрішній боротьбі думок і […]...
- “Я увесь світ змусив плакати над долею країни моєї” Міркування над сторінками роману Б. Л. Пастернаку “Доктор Живаго” Що ж за “капость” зробив своїй країні ця людина? Чому за ним “шум погоні”? Виявляється, він посмітив опублікувати за рубежем давно написаний роман “Доктор Живаго”, що на батьківщині ніхто не хотів друкувати. Чиновники від літератури боялися, що він розхитає підвалини Радянської держави Про що ж цей […]...
- Драматизм революційної дійсності в новелі Г. Косинки “В житах” Новела Г. Косинки “В житах” – це як зупинена мить, це пошуки героєм порушеної гармонії. Герой-оповідач любить природу, тонко її розуміє, любить жіи ку, любить життя у всіх його проявах, а змушений переховуватися од усіх, вовком бродити в степу. Бо дезертир, котрому не зрозуміла, чужа й ворожа війна, від якої він прагне втекти, яку хоче […]...
- Розкриття образа в романі: Душу підпільної людини У повісті “Записки з підпілля” Ф. М. Достоєвський поставив важливе питання про взаємини окремої особистості й навколишнього світу. Письменник виражає свої думки й почуття із цього приводу від імені підпільної людини, не називаючи навіть його ім’я. Такий художній прийом говорить про збірний образ, автор описує не конкретного героя, а якийсь тип людей. Підпільна людина замкнута, […]...
- Відбиття революційної боротьби російського народу в нарисах Серафімовича У нарисі “На Пресні”, написаному в самі напружені дні збройного повстання в Москві, основний акцент зроблений на звірствах царських карателів. Одночасно Серафімович говорить про мужність захисників барикад на Пресні, підкреслює “моральну перевагу повсталих над дубасовской поліцейщиною”, показує співчуття робітникам-дружинникам з боку широких народних мас. У нарисі відбиті тільки факти, але вони настільки красномовні, а точка […]...
- Проблема духовності людини в романі О. Гончара “Собор” Що ми вкладаємо в поняття “духовність”? Одразу не відповіси. Словники часто уникають давати визначення духовності: думаю, настільки це багатогранне, ємне і всеохопне слово, за яким приховуються такі якості людини (духовною може бути тільки вона!), як доброта, повага до людей, прагнення зберегти пам’ять роду і народу, вірність, високі моральні переконання, щирість, відвертість, відданість переконанням, уміння любити […]...
- Людина сучасної епохи в драмі Олдингтона “Смерть героя” Як би не популярні були інші п’єси, жодна не може суперничати з “Гамлетом”, у якому людина сучасної епохи вперше дізнавалася себе й свої проблеми. Це найбільш докладне оповідання про те, що таке взагалі Війна з погляду загубленого покоління, про те, як формується це загублене покоління. Цей добуток відрізняється від творів Ремарка й Хемингуэя своєю масштабністю […]...
- Трагічний голос епохи (За лірикою В. Стуса) Епохи (за лірикою в. стуса)” width=”405″ height=”389″ class=”aligncenter size-full wp-image-952″/>”Стус – наш останній великий поет”, – зазначив видатний український письменник сучасності Юрій Андрухович. Це, звичайно, перебільшення. Мається на увазі, що XX століття подарувало Україні поета, гідного стати поруч із Котляревським, Шевченком, Кулішем, Франком, Багряним та іншими класиками нашої літератури. Стуса не можна вважати поетом однієї […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Коштує собор, мовчить… Німий свідок історії? Ні, він свідок спустошення, падіння людських душ. Своїм мовчанням кидає людству докір. Кінець XX сторіччя – епоха економічного, “морального” прогресу. Не хочемо визнати, що деградує майже кожними, поглиненими власними проблемами. Тому актуально звучить тема, що піднімає в романі “Собор” Олесь Гончар, – відродження духовності, під час, коли Україна бореться […]...
- Засобу художнього зображення внутрішнього миру людини в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” (Особливості психологізму) Філософський^-філософський-соціально-філософський роман “Злочин і покарання” був написаний в 1866 році. Достоєвський відтворює картину життя в Росії середини XIX століття, коли країна переживала потужні соціальні зрушення й моральні потрясіння. Він створює книгу про мешканців темних кутів Петербурга, що розорилися дворянах і новій буржуазії. Зміст роману був продиктований самою дійсністю; у ньому з особою силою виразився протестуючий […]...