Взаємозв’язок усього сущого на землі (за новелою Стефаника “Камінний хрест”)
На межі ХІХ-ХХ століть у літературі та мистецтві в цілому утверджується новий стиль – експресіонізм (фр. expression – вираження). В українській літературі його започаткував В. Стефаник, традиції якого підтримали Тодось Осьмачка, М. Куліш, О. Довженко, у сценічному мистецтві – Лесь Курбас.
Представники експресіонізму прагнули знайти спільну основу в людині, тварині та рослині, тобто в тому, що створив Бог. Основні мотиви їхніх творів багатогранні: увага до простої людини-трударя, пошук коренів людського зла, впевненість у тимчасовій відсутності
Проблеми вирішувалися на сторінках творів як малих, так і великих епічних жанрів. Експресіоністи мали на меті відродити давню істину: “…не можна навіть зірвати квітку, щоб при цьому не стривожити зорі, бо весь Космос є нерозривною цілісністю”.
Кращим зразком творів, написаних у стилі експресіонізму, можна назвати новелу В. Стефаника “Камінний хрест”, написану на основі подій 1890-1910 pp., коли безпросвітні злидні гнали галицьких селян
Паралельно з проблемою еміграції, яку автор засуджує, В. Стефаник як майстер психологічної новели, наслідуючи модерністські тенденції, “сотворив собі свій світ” і на сторінках новел зобразив життя галичан, порушив філософську проблему про зв’язок усього сущого на землі.
Головний герой новели – Іван Дідух. Разом з конем і возом він лишає “за собою сліди коліс і копит”. Це селянин-трудівник, який обробляє горб, що тримає його на цій Землі.
Усе життя Іван працює, запрягши себе поряд із конем. І хоч праця на горбу виснажувала його сили, вона приносила йому радість і щастя: Іван любив свій горб і намагався перетворити його на родючу ниву.
Але, орючи землю, Іван Дідух порушував довкілля: “придорожнє зілля й бадилля гойдалося, вихолітувалося на всі боки за возом і скидало росу на ті сліди”, які знищують цілісність. Символічний образ будяка, який уп’явся в ногу селянина, уособлює прокляття Землі людям за порушення гармонії у природі.
У творі йдеться про паралельне існування добра і зла, прекрасного і потворного. Потворне допомагає виявити красу і колорит справжнього життя, воно натякає на причини людських страждань. Автор не ідеалізує головного героя, і в той же час ставиться до нього із симпатією – тінь Івана на горбі порівнюється з тінню велетня. Але його тінь “просувається нивами й заслоняє їм сонце”.
Здається, селянин розуміє цілісність світу, тому й виконує місію, покладений на нього Богом. Якщо це так, то й він, простий селянин, – творець Всесвіту.
Іноді постать Івана змальовується потворною: “важка праця пригнула його до землі”, він виглядає так, “як би два залізні краки стягали його тулуб до ніг”.
У новелі – виразний натяк на первородний гріх перших людей, які на шляху до цивілізації втрачали контроль над своїми діями, оголошуючи себе господарями на цій Землі. Доречно тут згадати слова Бога, звернені до Адама, коли останнього виганяли з Раю: “Проклята земля через тебе. Важкою працею живитимешся з неї в усі дні життя твого.
Терня і будяки буде вона тобі родити… В поті чола твого їстимеш хліб, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято”.
У цих рядках – глибокий філософський зміст, роздуми про справжнє життя, де переплетене гарне і бридке, про причину людських страждань, про людське життя, яке може бути яскравим лише за умови єдності з довкіллям, про єднання фізичного і духовного.
Проблема, визначена у темі твору, ще більше загострюється, коли Дідух разом зі своєю дружиною вирішує поїхати до Канади. Від’їзд на чужину ще більше порушує зв’язок із навколишнім середовищем: зникає відчуття єдності з Космосом, рідною землею, людьми. Іванові здається, що він “кам’яніє”. Образ-символ каменя тлумачиться літературознавцями як омертвіння душі. “Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі”.
Якщо Дідуха сприймати як камінь, то перлина, яка в художній літературі ототожнюється з чимось чистим, кришталем, – символ того духовного життя, яке котиться по мертвому камені.
Драматизм переживань головного героя посилюється майстерно підібраними елементами: тужливий спів із старим Михайлом, танок із дружиною, камінний хрест на пагорбі. Від цих деталей холоне серце і на душі моторошно.
Іван і його дружина добре розуміють, що всі емігранти, покидаючи рідні місця, назавжди втрачають ідентичність, а боротьба, яку вони ведуть за межами своєї держави, безуспішна. Це відчуття викликає невимовний біль, глибину якого автор передає словами: “ціла хата заридала, як би хмара плачу, що нависла над селом, прірвалася”.
Доречно підтвердити попередню думку словами О. Кобилянської, за свідченням якої, між словами цієї новели “тиснулись великі сльози, мов перли”, які спадали на обличчя закам’янілих селян, що втрачали зв’язок з рідною землею.
Таким чином, В. Стефаник у новелі “Камінний хрест” показав, що основна причина людських страждань у діях самої людини, якщо людина порушує космічну цілісність, їй ніколи не побачити раю у своєму краї.
Related posts:
- Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Кінець XIX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі камінні хрести, їдуть до далекої Канади в пошуках землі обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?.. Багатостраждальна історія […]...
- Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка (За новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) “Чую їх біль, усі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку”, – писав Василь Стефаник до Ольги Кобилянської. Мова в цьому листі йшла про нескінченно злу й гірку долю тих, хто в пошуках кращої долі від’їжджав за океан. Еміграція українців з території Західної України наприкінці […]...
- Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу Народу, і там я почорнів з розпуки”. / В. Стефаник / Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити […]...
- Хрест па житті, або Як написати твір за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Ви, мабуть, бачили коли-небудь хрест? І знаєте, що звичайно його встановлюють на могилі. Але у нас хрест буде символом трагізму життя українського селянина-бідняка за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”. В основу новели покладено справжній факт. Штефан Дідух (в новелі – Іван), односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині […]...
- “Трагедія переселення галицьких селян до Канади за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник є геніальним українським письменником, котрий помітно виділявся серед інших. Надзвичайно високу оцінку таланту цього письменника давали Леся Українка та Іван Франко. Його новелу “Камінний хрест” вони відзначили як таку, що бере за душу. У своїх творах Стефаник змальовує людей, котрі страждаючи, безсилі щось змінити. Новела “Камінний хрест” є відгуком Стефаникового серця на трагічні […]...
- Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Доведені до відчаю жорстоким гнобленням зубожілі селяни Західної України в пошуках кращої долі кидали рідні землі і виїжджали в далекі краї. Особливо масовою була еміграція на початку XX ст., за перше десятиріччя виїхало понад двісті тисяч чоловік. Стефаник, навчаючись у Ягеллонському університеті в Кракові, був свідком того, що відбувалося на вокзалі: “Жінки бігали і верещали […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (2 варіант) Важким було життя селян Галичини наприкінці XIX століття, безрезультатні пошуки того, як прогодувати родину, поступове розорення, перспектива голодної смерті – все це примушувало селян зриватися з місць, де протягом багатьох років жили їхні батьки, і, спродавши все, мандрувати в пошуках кращої долі. Масова еміграція до Америки стала звичним явищем. Але й на далекому континенті не […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (3 варіант) Твори Василя Стефаника особливі. Кожен вражає своїм трагізмом, у кожному чиясь важка доля, частіше – чиясь загибель.. Письменник з Галичини правдиво змальовував життя своїх земляків, пригнічених і знедолених, страждав разом із своїми героями, мріяв про їхнє краще майбутнє. Хоча в багатьох із них цього майбутнього вже не буде. Так, наприклад, як у Івана Дідуха з […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (1 варіант) Сьогодні часто можна почути від молоді про потребу негайного переїзду до країн “кращих” і “багатших”. Легко відступитися від рідного сьогодні, важко щось змінити на краще своєю працею. Та невже там, за кордоном, хтось чекає на нероб і любителів красивого життя? По-іншому складалася доля українців на зламі XIX-XX століть, які змушені були емігрувати не тому, що […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Він витесував слово, як брилу, Він трудився завзято, як віл, Аж допоки не падав безсило… А коли відчинялися двері, Щоб гукнути його надвір, Він лежав, наче мрець, на папері. Та зате був живий папір. П. Сорока Кінець XIX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони […]...
- “Він трудився завзято, як віл… ” Образ Івана Дідуха за новелою В. Стефаника “камінний хрест” Людська душа завжди цікавила будь-яку літературу з її муками і стражданнями, благородними поривами і сподіваннями на краще. Не обійшла ця тема і творчість В. Стефаника – великого новатора, творця і неперевершеного майстра новели про сільське життя. Василь Стефаник, сам хлібороб, вболівав за українських трударів, злиденне життя яких гнало їх у масову еміграцію до Канади. Проводи […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Новели В. Стефаника – це маленькі шедеври, у яких зважене кожне слово. У щільних, як кам’яні брили, рядках проглядає народне безталання та бідність. Твори, напоєні кров’ю серця, увібрали в себе любов і ненависть, одвічну жагу щастя і одвічну тугу через його недосяжність. Творчості Стефаника притаманна глибока психологічна правдивість написаного, переконлива вмотивованість кожного вчинку героїв. Трагедія […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму життя українського селянина – бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник – трагік у сприйнятті життя, стиль його творів гранично напружений, рельєфний, ніби біль, що вилився в слова. Ці характерні риси його творчості притаманні й відомій новелі “Камінний хрест”, яку сам автор називав своєю “сердечною роботою”. Головний герой новели Іван Дідух усе життя тяжко працював, щоб перетворити горб землі, який єдиний дістався йому у […]...
- Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Пояснюючи постійну тематичну зацікавленість своєї творчості, В. Стефаник одного разу сказав: “… Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. Саме тому картини соціальної дійсності у новелах письменника настільки виразні. Трагізм і правдивість ситуації постає у новелі “Камінний хрест”, яка зображує від’їзд до Канади сім’ї Івана Дідуха. Чому він змушений […]...
- У кожного свій хрест і своя доля (за новелою “Камінний хрест”) Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити серед прекрасної природи Карпат – він народився у селі Русові неподалік старовинного Снятина, що на Станіславщині (нині Івано-Франківська область). А писав він не про ліси і полонини, а про трагедії людські. Чому? Чи […]...
- Тема еміграції та її художнє втілення у творчості Стефаника (новела “Камінний Хрест”) Стефаник гостро реагував на еміграцію селян, яких гнали за океан безземелля, злидні, безнадія. Це спостерігав Стефаник у своєму Русові. Еміграція поставала перед письменником як трагедія народу. Стефаник намагався якось полегшити переїзд емігрантів. Під впливом цих подій у “Громадському голосі” (1899) з’являється гостра критична стаття “Для дітей”. Вслід за статтею в “Літературно-науковому віснику” з’явилась новела “Камінний […]...
- “Доля селянина у новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Пройнятий страшною тугою, старий почував себе як камінь, викинутий хвилею на берег. Та й весь неначе закам’янів. Дивиться отупіло поперед себе й нікого не бачить. Механічно частує гостей, підтримує загальну розмову, заспокоює дружину і… зривається: “Озміть та вгатіть ми сокиру отут у печінки, та може, той жовч пукне, бо не витримаю! Люди, такий туск, такий […]...
- Твір на тему – Камінний хрест як символ трагізму українського селянина в однойменній новелі В. Стефаника Василь Семенович Стефаник – один із славетних майстрів української літератури, письменник залишив величезну спадщину – близько сімдесяти новел. Трагедія особистого життя, суспільний гніт розривали вразливе серце співця сумної долі. У його новелах не зустрінеш народних героїв-богатирів, не зачаруєшся красою юної феї, бо його твори – це картини трагедій селянського життя, безнадійної самоти, туги за рідною […]...
- У чому зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест”? У чому зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест”? Із кінця XIX століття провідне місце в літературі посідає тема еміграції українців до Америки. Нестатки, неможливість заробити на прожиття гнали робітників, селян, інтелігенцію в далекий край. У родині Василя Стефаника теж постало питання про еміграцію найстаршого сина Семена. Письменник у цій справі звернувся за порадою до […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” І. Причини масової еміграції селян Західної України до Америки. (З 90-х років XIX століття тисячі трудівників Західної України виїжджали за кордон. Доведені до відчаю безземеллям, податками, відсутністю заробітків і голодом, селяни за безцінок продавали свої мізерні господарства, кидали политу потом невдячну землю і вирушали […]...
- Які роздуми навіює мені новела Стефаника “Камінний хрест”? Які роздуми навіює мені новела Стефаника “Камінний хрест”? Я дуже люблю і дуже пишаюся своєю Україною. Таких прекрасних краєвидів, таких чудових людей, мабуть, немає ніде на землі! Але ось я прочитав новелу Стефаника “Камінний хрест” – і на душі стало боляче, якийсь розпач охопив серце. Пройшло століття від тих подій, про які йдеться у цій […]...
- Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Прочитавши новелу Василя Стефаника “Камінний хрест”, О. Кобилянська писала йому: “Страшно сильно пишете Ви. Так, якби-сьти витесували потужною рукою пам’ятник свого народу… Гірка, пориваюча, закровавлена поезія Ваша, котру не можна забути… “ І справді, ця новела заворожує правдивим зображенням людської злиденної долі. Таке відчуття, що ти знаходишся […]...
- Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника (“Камінний хрест”) (1871 – 1936) Народився в с. Русов на Станіславщині в родині заможного господаря. Навчався у Русівській і Снятинській школах, польській гімназії ум. Коломия, з 1892р. – на медичному факультеті Краківського університету. Після закінчення університету займався літературною і громадською роботою. З 1908 р. був обраний депутатом віденського парламенту. Входив до складу у рядової делегації ЗУНР, яка […]...
- Характеристика образу Івана Дідуха в оповіданні “Камінний хрест” В. Стефаника Перш ніж почати оповідання про еміграцію, Василь Стєфаник довго спостерігав за емігрантами, спілкувався з ними, знайомився з публікаціями періодичної преси. У Стефаника в “Камінному хресті” еміграція – один із виходів для селян з нестерпного становища, пошуки кращої долі. Безземелля, занепад селянських господарств, голод штовхали селян до еміграції. Упродовж 1890-1910 років тільки з Галичини виїхало за […]...
- Аналіз твору Василя Стефаника “Камінний хрест” За аналогією до більшості творів В. Стефаника “Камінний хрест” названо новелою, хоча за жанровими ознаками цей твір усе ж таки ближче до оповідання, однак сам автор визначав розповідь про Івана дідуха як студію, тобто художнє дослідження душевних переживань героя. Історія написання “Камінний хрест” – єдиний твір Стефаника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено реальний […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. […]...
- Скорочено “Камінний хрест” Василя Стефаника “Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну. ” Отак разом із конем і підпрягався до будь-якої роботи. Іван Дідух працював багато, не менше, ніж його кінь. Але коня жалів більш, ніж себе. Десять років […]...
- Символічність образу камінного хреста в новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел із життя галицького селянства. “Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянську душу хлібороба у такому повному освітленні,- захоплено писав Михайло Мочулевський,- ніхто не змалював так, як він, переживань цієї душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання. […]...
- Трагедії вимушеної еміграції у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” (1 варіант) Наприкінці XIX століття капіталістичні відносини на селі вщент зруйнували дрібні господарства. У пошуках хліба, шматка землі селяни почали вибиратися в розхвалений найманими емісарами “обітований край” – в далеку Америку. Еміграція західноукраїнського селянства набула такого розмаху, що лякала панівні класи. “Мужики з жиру дуріють та шукають дармового хліба”, – саркастично вигукувало панство, розгніване втратою дешевих робочих […]...
- Трагедії вимушеної еміграції у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” (2 варіант) Читати новелу В. Стефаника “Камінний хрест” цікаво і корисно з двох причин: по-перше, вражає майстерність митця у зображенні простих людей у непростих обставинах, по-друге, викликає інтерес злободенність та актуальність поставленої у творі проблеми. Що може бути гіршим та печальнішим, коли люди, трудова або інтелектуальна еліта, у пошуках кращої долі від’їжджають за межі рідної країни. Вони […]...
- ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗКРИТТЯ ТЕМИ ЕМІГРАЦІЇ В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА “КАМІННИЙ ХРЕСТ” 10 КЛАС ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗКРИТТЯ ТЕМИ ЕМІГРАЦІЇ В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА “КАМІННИЙ ХРЕСТ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 І. Історична основа твору – еміграція українців наприкінці XIX ст. II. Психологічне розкриття теми еміграції в новелі В. Стефаника “Камінний хрест”: 1. Психологізм образу І. Дідуха. 2. Психологічні деталі, що відтворюють душевний стан героїв новели. 3. Символізм образу […]...
- Твір: Кам’яний хрест як символ трагізму селянина в новелі “Камінний хрест” Василь Стефаник увійшов в українську літературу як майстер соціально-психологічної новели. Неможливо спокійно читати його твори, вони вражають гостротою проблем, хвилюють, як витончені ліричні вірші чи народні пісні. Сам виходець із селянської родини, Стефаник добре знав сільське життя; тому й не дивно, що ця тема стає в його творчості однією з провідних. Особливо письменника вразила еміграція […]...
- Василь Стефаник камінний хрест: аналіз, образи “Камінний хрест” присвячено темі еміграції галицького селянства на американський континент. За жанром це соціально-психологічна новела. Земля завжди відігравала головну роль в житті селянина. Селянин та його земля становлять єдине ціле. Вона його годує й виховує, дає йому життєву мудрість та наснагу. У неї селянин вкладає всю свою душу й тіло. Тому втрата землі – непоправна, […]...
- Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Захист рідної землі – найвище призначення людини (за новелою В. Стефаника “Сини”) Дослідники творчості В. Стефаника стверджують, що у письменника було два чітко розмежовані періоди: перший припадав на 1897-1901, а другий на 1916-1933 рр. Чому ж він так довго не писав? Чому мовчав аж п’ятнадцять років? Мабуть тому, що людська психіка не може бути у […]...
- Василь Стефаник – Камінний хрест (Скорочений переказ, дуже стисло) Василь Стефаник Камінний хрест (Скорочений переказ, дуже стисло) Скільки у селі пам’ятають Івана Дідуха, у нього завжди була одна конячина, якою селянин оброблював горб, що залишився йому у спадок від батька. Незрозуміло було, хто з них більше тягне плуга – Іван чи коняка, але чоловік ніколи не кричав на худобину. У селі Івана всі називали […]...
- Скорочено КАМІННИЙ ХРЕСТ – ВАСИЛЬ СТЕФАНИК Скільки у селі пам’ятають Івана Дідуха, у нього завжди була одна конячина, якою селянин оброблював горб, що залишився йому у спадок від батька. Незрозуміло було, хто з них більше тягне плуга Іван чи коняка, але чоловік ніколи не кричав на худобину. У селі Івана всі називали Переломаним, тому що на горбі його колись продули вітри, […]...
- Камінний хрест (дуже стисло/скорочено) – Стефаник Василь Скільки у селі пам’ятають Івана дідуха, у нього завжди була одна конячина, якою селянин оброблював горб, що залишився йому у спадок від батька. Незрозуміло було, хто з них більше тягне плуга – Іван чи коняка, але чоловік ніколи не кричав на худобину. У селі Івана всі називали Переломаним, тому що на горбі його колись продули […]...
- Василь Стефаник – Камінний хрест (Стислий переказ, дуже скорочено) Василь Стефаник Камінний Хрест (Стислий переказ, скорочено) Відколи Івана Дідуха пам’ятали в селі, він впрягався разом із конем і виконував усяку роботу нарівні з ним, але коня жалів більше, ніж себе. Десять років відслужив Іван в армії, коли повернувся, то вже не застав батьків живими. У спадок йому дістався шматок найгіршої в селі землі – […]...
- Камінний хрест (більш стислий переказ) скорочено – Стефаник Василь Відколи Івана Дідуха пам’ятали в селі, він впрягався разом із конем і виконував усяку роботу нарівні з ним, але коня жалів більше, ніж себе. Десять років відслужив Іван в армії, коли повернувся, то вже не застав батьків живими. У спадок йому дістався шматок найгіршої в селі землі – на піщаному горбі. Там ніхто не орав […]...