Характеристика образа Альмавива в комедіях Бомарше П
Альмавива – граф, спритний кавалер, потім чоловік Розини, якого в другій п’єсі циклу любовна плутня зробили посміховищем власних слуг. життєвий досвід, Що Прийшов з роками, перетворює А. у зразок щирої чесноти й мудрості серця, виявленої старим вельможею, коли в “Злочинній матері” виявляється під сумнівом честь і репутація Розини, що прится чоловікові колишню невірність. Згідно Бомарше (авторський вступ до останньої частини трилогії) глядач, посміявшись над бурхливою молодістю А. з його тодішньою хоробрістю й лукавством, повинен
Граф, стремившийся “обдурити всіх”, виявляється обдурять сам, постійно ремствує на підступи злого генія, що “обертає всі проти мене” і, під кінець упевнившись, що його виверти виявилися спрямованими до зваби власної дружини, переживає нову закоханість у чарівну Розину.
Related posts:
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” […]...
- Характеристика образа Фігаро в комедіях Бомарше П Фігаро – за словами автора, “найбільш тямуща людина своїх націй”, протягом дії раз за разом справами доказивающий улюблену думку Бомарше, що доля особистості визначається не силою обставин, що заважають її повноцінному здійсненню, а виходить, щастю, але силою її опору кепським обставинам, становим обмеженням і владі забобону. Представник третього стану, до якого Бомарше й на вершині […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й […]...
- Характеристика образа Бригелли в комедіях Карло Гоцци Бригелла – персонаж італійської комедії дель арте, маска першого комічного слуги (дзанни); одягнений у селянську білу полотняну куртку й довгі білі панталони, за пояс заткнуть кинджал, на особі темна волосата маска з бородою, що стирчить у різні сторони. Як правило, він виступає разом із другим слугою (у Гоцци це Труффальдино), становлячи з ним контрастну пару. […]...
- Скорочено “Злочинна мати” Бомарше Париж, кінець 1790 р. З розмови Фігаро, камердинера іспанського вельможі, графа Альмавивы, і його дружини Сюзанны, першої камеристки графині, стає ясно, що з тих пор, як загинув на двобої старший син графа, безпутний джигун, на все сімейство немов лягла чорна тінь. Граф увесь час похмурий і похмурий, молодшого сина, Леона, він ненавидить, а графиню ледь […]...
- Бомарше (Пьер Огустен) Бомарше народився в епоху грандіозної підготовки й здійснення буржуазної революції у Франції. Належав він по своєму походженню до міщанського стану. Його батько був годинникарем. У наслідку Бомарше взяв часточку “де”, хоча насправді не належав, до цього стану, він не одержав серйозного утворення, у школі вчився до 13 років. Батько думав, що цього досить для одержання […]...
- Безумный день, или Женитьба Фигаро (краткое содержание) – Бомарше Пьер Действие происходит в течение одного безумного дня в замке графа Альмавивы, чьи домочадцы за это короткое время успевают сплести головокружительную интригу со свадьбами, судами, усыновлением, ревностью и примирением. Сердце интриги – Фигаро, домоуправитель графа. Это – невероятно остроумный и мудрый человек, ближайший помощник и советник графа в обычное время, но сейчас впавший в немилость. Причина […]...
- Севильский цирюльник (краткое содержание) – Бомарше Пьер На ночной улице Севильи в костюме скромного бакалавра граф Альмавива ждет, когда в окне покажется предмет его любви. Знатный вельможа, устав от придворной распущенности, впервые желает завоевать чистую непредвзятую любовь молодой благородной девушки. Поэтому, чтобы титул не затмил человека, он скрывает свое имя. Прекрасная Розина живет взаперти под надзором старика опекуна, доктора Бартоло. Известно, что […]...
- СУМНА ІСТОРІЯ ЖИТТЄВИХ ПРИГОД ФІГАРО У КОМЕДІЇ БОМАРШЕ “СЕВІЛЬСЬКИЙ ЦИРЮЛЬНИК” ПРАКТИЧНИЙ КУРС СУМНА ІСТОРІЯ ЖИТТЄВИХ ПРИГОД ФІГАРО У КОМЕДІЇ БОМАРШЕ “СЕВІЛЬСЬКИЙ ЦИРЮЛЬНИК” План 1. . Причини звернення Бомарше до іспанських тем 2. Комедія “Севільський цирюльник”. Назва, тема, композиція 3. Образ Фігаро – втілення французького національного характеру 4. Граф Альмавіва та Розина 5. Бартоло, його характеристика 6. Інші герої комедії. Ставлення до них автора. Завдання для […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Аркадія Миколайовича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Аркадій Миколайович – приятель Євгенія Базарова і його учень, представник молодого покоління, що коштує на відміну від Базарова набагато ближче до його середнього рівня. У його позиції прямий вплив епохи сполучається з таким же прямим впливом звичайних властивостей віку. Захоплення А. новітнім навчанням досить поверхово. В “нігілізмі” його залучають […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Декамерон характеристика образа Государя Государ – один із центральних персонажів книги, виступає, як правило, у позитивному світлі, ілюструючи своїм поводженням яку-небудь із основних соціальних чеснот. Розсудливість і розважливість проявляє лавгобардский король Агилульф: коли невідомий хитрістю опановує його дружиною, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу (сюжет, використаний в одній з “казок” Лафонтена). Французький король […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...
- Страждання молодого Вертера характеристика образа Вертера Вертер – герой роману Гете, що став першим добутком нової німецької літератури, що відразу ж знайшло європейський резонанс. Особистість В. украй суперечлива, його свідомість розколота; він – у постійному розладі й з навколишніми, і із самим собою. В., як і сам молодий Гете і його друзі, представляють те покоління що бунтує разночинной молоді, величезні творчі […]...
- Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою […]...
- Жайворонок характеристика образа Жанни д’арк Жанна д’аркСтала ще при житті літературною героїнею: “Слово про Жанну д’арк” Христини Пизанской з’явилося в 1429 р. У п’єсі й союзникам і супротивникам Ж. д’а. очевидно, що вона живаючи легенда. Навіть граф Варвик, що називає її “замурзаною чаклункою, дурочкой, кретинкою й авантюристкою”, розуміє, що в ній зосереджена вся Франція. Він порівнює неї з “маленьким жайворонком, […]...
- Собака на сіні характеристика образа Діани де Бельфлор Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. В основі сюжету лежить любов Д., “високошляхетної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горд і недоступна Д. закохується з ревнощів, довідавшись про любов Теодоро до служниці Марселі. Зруйнувавши любов Теодоро й Марсели, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. любов, Що Народжується, бореться в Д. […]...
- Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би […]...
- Щастя характеристика образа Тестова Івана Хомича Тестів Іван Хомич – герой-оповідач, скляр. Відповідаючи на запитання, чи було в його житті щастя, воно розповідає історію, що происшли 20 або 25 років тому. Один раз, сидячи в трактирі, він бачить, як хазяїн намагається виштовхнути п’яного “царського солдата”; виявившись на вулиці, той, щоб відомстити розбиває кругляком дзеркальне скло вітрини. З розбитого вікна дме; але […]...
- Червона буква характеристика образа Димсдейла Артура Димсдейл Артур – молодий, але дуже обдарований і вже приобретли популярність проповідник у пуританському Бостоні середини XVІІ в., людина, що є для навколишнім прикладом праведного життя, але, що носить у серце печатка свого таємного гріха, мучимий каяттям і не находящийв собі сил зізнатися у вчиненому. Парафіянкою Д. виявляється естер Прин, жінка, що народила дитини поза […]...
- Характеристика образа Огюста Дюпена в оповіданнях едгара По Дюпен Огюст – видатний логік, що присвятив себе діяльності слідчого, що розкриває механізм злочинів. Герой створеного По нового жанру “логічних” оповідань, Д. виявляється попередником Шерлока Холмса (Артура Конан Дойла), еркюля Пуаро (Агати Кристи), батька Брауна (Г. К. Честертона). Людина, що володіє дивними аналітичними здатностями, він осоромлює неспроможну поліцію, розплутуючи надзвичайно таємничі справи. Д. – нащадок […]...
- Батьки й діти характеристика образа Ситникова БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Ситників – псевдонигилист, що рекомендується всім як “учень” Базарова. Намагається демонструвати таку ж, як у Базарова, волю й різкість суджень і вчинків. Але подібність із “учителем” виявляється пародійним. По суті, повторюється прийом, знайдений Грибоєдовим, що поруч із Чацким, справді новим людиною свого часу, поставив його карикатурного “двійника” Репетилова. Від традиційній […]...
- Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха Фемель Генріх – герой роману, відомий архітектор. Роман побудований як мозаїка із внутрішніх монологів багатьох героїв, так що ті самі події висвітлюються з різних точок зору й оточені міцним шаром спогадів і асоціацій, де майже кожна деталь оповідання має другий, символічний зміст. Дія роману, що вміщає історію трьох поколінь сім’ї Фемелей, формально відбувається протягом одного […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Зигфріда Зигфрід – трагічний герой “Пісні про Нибелунгах”. Королевич із Нижнього Рейну, син нідерландського короля Зигмунда й королеви Зиглинди, переможець Нибелунгов, що опанував їхнім скарбом – золотом Рейну, – наділений всіма рисами ідеального епічного героя. Він шляхетний, хоробрий, чемний. Борг і честь для нього вище всього. Автори “Пісні” підкреслюють його незвичайну привабливість і фізичну міць. Саме […]...
- Батьки й діти характеристика образа Базаровой Орисі Власьевни БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Базарова Орися Власьевна – мати головного героя роману, Євгенія Базарова. Тургенєв називає її “теперішній росіянці дворяночкой колишнього часу” і підкріплює це визначення розгорнутою авторською характеристикою психології й світовідчування героїні. А. В. – людина явно архаїчної формації. Її свідомість і життя підпорядковані готовим нормам, заданим традицією, для неї нормативне виявляється особист, […]...
- Собака на сіні характеристика образа Теодора Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, довідавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя й несподіване піднесення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розстається з Марселой, служницею графині Зміни настрою Діани змушують Т. протягом усього дії комедії те мріяти […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею […]...
- Тартюф, або ошуканець характеристика образа Тартюфа Тартюф – лицемір, втершийся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і арештований по королівському указі. Його ім’я, мабуть, узято Мольером з арсеналу італійської комедії масок, де з’являвся персонаж Тартуфо (згадування про нього вперше зафіксоване у Франції в 1609 р.). Виявляється й асоціація зі старофранцузским truffe – обман, плутня. У […]...
- Повести Белкина характеристика образа Марья Гаврилівна ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ЗАМЕТІЛЬ Марья Гаврилівна – героїня повести, сюжет якої (так само як ” Панянки-Селянки”) розказаний Белкину дівицею К. И. Т. Марья Гаврилівна – “струнка, бліда й сімнадцятилітня” дочка найдобрішого поміщика Гаврила Гавриловича Р*** із села Ненарадова; має романічну уяву (подібно оповідачеві й героєві “Пострілу”, героям ” Панянки-Селянки”, самому […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого себе, пошук щиросердечної рівноваги й […]...
- Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому […]...
- Батьки й діти характеристика образа Базарова Євгенія Васильовича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Базарів Євгеній Васильович – головний герой. Спочатку читач знає про нього тільки те, що це студент-медик, що приїхав у село на канікули. Оповідання про цей епізод його життя, властиво, і становить сюжет “Батьків і дітей”. Спочатку Б. гостює в сім’ї свого друга Аркадія Кірсанова, потім разом з ним їде в […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Хагена Хаген – героїчний лиходій “Пісні про Нибелунгах”. На його рахунку два страшних злочини: убивство чоловіка Кримхильди – Зигфріда й убивство малолітнього сина Кримхильди від другого шлюбу з етцелем – Ортлиба. X. виступає в оповіданні як антипод головної героїні. У боях з датчанами й саксами, а також у ході кривавої звади з гунами від меча X. […]...
- Характеристика образа електри в трагедіях Еврипида Електра – персонаж трагедій “електра” і “Орест”. У трагедії “електра” е. видана егисфом і Клитемнестрой заміж за бідного селянина. Однак цей шлюб залишається фіктивним, тому що селянин усвідомить, що одержав е. не по праву. Ідучи за водою, е. зустрічає в джерела Ореста, що разом з Пиладом таємно прибув в Аргос і по розмові е. з […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена (у деяких версіях Мелиадук, Канелангрес) і принцеси Бланшефлер (Белиабель, Блансебиль). Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що й зачатий, і породжений він […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу (ньому. Krafft – “сила”) із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а […]...
- Кетхен з Гейльброна характеристика образа Кетхен Кетхен – жіночий образ, у якому символічно втілена любов. Прототип К. запозичений з англійської народної балади, що одержала популярність у Німеччині в последнейтрети XVІІІ в. завдяки обробці поета Г. А. Бюргера за назвою “Граф Вальтер”. К. – дочка збройового майстра, що полюбила знатного лицаря, і вже сама ця ситуація, у якій дівчина не може розраховувати […]...
- Історія одного міста характеристика образа Грустилова ераста Андрійовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Грустилов ераст Андрійович – глуповский градоначальник, статський радник. “Друг Карамзина” (має ім’я одного з головних героїв його “Бідної Лізи”). “Ніжність і чутливість серця” не заважала йому “досить невимушено розпоряджатися казенною власністю” під час служби провіантмейстером. При цьому, дивлячись на солдатів, евших черствий хліб, Г. проливав рясні сльози. Не соромився він […]...