Характеристика образу князя Ігоря у поемі “Слово о полку Ігоревім”
“Лучче ж би потятим бути, Аніж полоненим бути”. “Слово…” Кожний народ має свої погляди на морильні якості людини. ІЦ погляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються. Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна поема “Слово о полку Ігоревім”. Наш народ може пишатися своїми літературними і мистецькими традиціями, адже “Слово…” – це єдина пам’ятка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу.
З поеми ми дізнаємося про життя українського народу в сиву давнину, про його
Як же треба було любити рідну землю і її народ, щоб створити такі образи! Серед усіх персонажів твору виразно виділяється хоробрий князь Ігор Святославич. Читаючи твір, ми уявляємо його на чолі відважної дружини, яка вирушила у похід проти ворогів. Новгород-Сіверський князь
Він готовий віддати життя за її свободу: “Сповнившись ратного духу, Він навів спої хоробрі полки На землю Половецькую За землю Руськую”. Князь Ігор – вірний син Руської землі. Потрапивши у полон, він не втрачає надії повернутись па батьківщину, навіть подумки долає перешкоди: “Ігор спить, Ігор не спить, Ігор мислю поля мірить Од великого Дону До малого Дінця”. Такими ж вірними патріотами рідної землі були і його воїни. Вони готові віддати життя за честь батьківщини.
Тому рішуче і відважно дві доби б’ються вони з кочівниками. Ігор – безстрашний і рішучий. Ці його риси найповніше розкриваються перед початком походу на половців. Він не зважає на віщування природи, а прагне досягти своєї мети.
У бою Ігор поводиться як мужній і хоробрий воїн. Моральною і фізичною сплою князів Ігоря і Всеволода захоплюються і сам автор, і київський князь Святослав, який говорінь: “Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості загартовані”. Благородство штовхає Ігоря на допомогу Всеволоду, адже князь розуміє, як потрібні в бой взаємодопомога і взаємовиручка: “Ігор полки завертає, жаль бо йому милого брата Всеволода”.
Але поряд із позитивними рисами Ігор має і вади. Честолюбство і нерозсудливість стали причиною поразки. Адже він виступив у похід сам, не порадившись ні з ким, навіть із київським князем. Самовпевненість і нехтування попередженням природи дорого обійшлися руському війську, про що у творі говориться так: “Ігоря хороброго полку – не воскресити!” Отже, прославляючи мужність і патріотизм князя Ігоря, автор засуджує його легковажність, честолюбство, підкреслюючи, що тільки спільними зусиллями русичів можна подолати ворога. Більше восьмисот років минуло з часу написання “Слова о полку Ігоревім”, а воно живе і хвилює серця людей.
Після знайомства з образом Ігоря у мене з’явилося переконання у непоборності народу, який має таких мужніх захисників. Образ Ігоря близький мені своїм глибоким патріотизмом, відданістю рідній землі, незламністю і відвагою.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)