“Характеристика образу Марусі” за повістю Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся”

Related posts:

1. Поетичний образ Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчи­ною, яка ніби […]...
2. Образ Марусі (За повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Григорія Квітку-Основ’яненка вважають засновником української прози, який поруч з автором славнозвісної “Енеїди” Іваном Котляревським стояв біля першоджерел української класичної літератури. У XIX столітті загальною була точка зору, згідно з якою українській мові відводилося місце за дверима “високої літератури”. Уважалося, що українською можна писати лише анекдоти та веселити невибагливу публіку. Коли ж треба було торкнутися серйозної […]...
3. Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як […]...
4. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...
5. Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа твору та […]...
6. “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не тільки зовні. Вона ще дуже […]...
7. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво заговорить”.) 4. Вірність і відданість у коханні. […]...
8. Відповідь на контрольне питання До повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Наведіть приклади використання фольклорних джерел у повісті “Маруся”. У повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки […]...
9. “Маруся та Василь в уособленні високих морально-етичних якостей простої людини (“Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка)” В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ*яненка “Маруся” покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. Молода пара є втіленням довершеності. Ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. Портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. Автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в Бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність. В образі […]...
10. Між життям і смертю, твір за повістю Г. Квітки – Основ’яненка “Маруся” Ви, мабуть, читали “Вечори на хуторі біля Диканьки” М. Гоголя? Так от, твори Г. Квітки-Основ’яненка – це ніби продовження цієї повісті. Тільки там немає ні страшних потвор, ні чортів (є, правда, відьми)-. Але подібні вони до “Вечорів…” своєю селянською тематикою, тим незвичайним малоросійським колоритом, який в той час чарував не тільки самих українців, а й […]...
11. Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки I. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (Принципи народної моралі утверджували й Іван Котляревський у п’єсі “Наталка Полтавка” і Г. Квітка-Основ’яненко у повісті “Маруся”.) II. Розкриття авторами душевної краси героїнь. 1. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з самого початку п’єси бачимо за […]...
12. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
13. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
14. Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки […]...
15. “Характеристика образу Марусі Федорчук з повісті О. Кобилянської “Земля” У центрі повісті О. Кобилянської “Земля” – родина Федорчуків, яка складається з представників двох поколінь селян. Для старшого покоління – Марусі і Івоніки все найсвятіше у житті пов’язане саме з землею. Івоніка Федорчук – від природи лагідна і спокійна людина, він люблячий батько і працьовитий хлібороб. Івоніка добре знає, що “чоловік без землі нічого не […]...
16. “Маруся” – новаторське досягнення Г. Квітки-Основ’яненка Кращі із сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з названих повістей виступає сільська дівчина. Ідейну основу повісті “Маруся” (1832) становить реальний життєвий конфлікт соціально-побутового змісту: на перешкоді до одруження двох закоханих стоїть загроза страшної миколаївської солдатської служби – для нареченого і злиденної долі жінки-солдатки – для нареченої. […]...
17. “Образ Марусі і Василя” Г. Квітка “Маруся” Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненки була вперше надрукована в 1834 році. Головні герої цього видатного літературного твору є Маруся и Василь, двоє безмірно закоханих людей, що ідеально підходять друг до друга. Маруся – це дочка Насті та Наума Дрота, гарних та турботливих батьків. Кращої дівчини та дочки, ніж вона, не було у всьому селі: “О, там […]...
18. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
19. Символічне значення образу поетеси Марусі Чурай для України 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Символічне значення образу поетеси Марусі Чурай для України Зпортрета Ф. Самусєва на нас дивиться дівчина з гарним обличчям та очима, повними невимовного суму. Це – Маруся Чурай. Людська душа – завжди таємниця. Інша річ – душа поета: вона відверто і повністю розкривається у творах. Якщо замислитися про це, то стає навіть […]...
20. “Порівняльна характеристика Наталки Полтавки і Марусі” Перша в українській літературі і драматургії п’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” була написана у 1819 році, та вона й досі користується любов’ю прихильників театру і читачів. В цій п’єсі багато привабливого: дотепні діалоги, чудові пісні, зворушлива історія вірного і чистого кохання. І, звичайно ж, найбільшою любов’ю користується головна героїня цього твору, ім’я якої автор виніс […]...
21. Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) “Маруся Чурай” – не тільки епопея, а й трагедія страждання самотньої талановитої людини з народу. Про це свідчить усе життя героїні, її спроба покінчити життя самогубством: Я ж хотіла не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль. Ліна Костенко з особливою […]...
22. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
23. Ліна Костенко – Маруся Чурай (Стислий переказ, дуже скорочено) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
24. Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха […]...
25. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире […]...
26. Ліна Костенко – Маруся Чурай (АНАЛІЗ) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
27. Ліна Костенко – Маруся Чурай (Скорочений переказ, дуже стисло) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору […]...
28. Ліна Костенко – Маруся Чурай (СКОРОЧЕНО) Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся […]...
29. Критика “Маруся Чурай” Костенко >> Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа […]...
30. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
31. Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
32. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською […]...
33. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...
34. Образ і характер головної героїні повести Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Кожний народ, як відомо, має свої звичаї, свої поняття про побут і, взагалі про життя. Має їх і український народ. Тому не варто дивуватися, коли читаєш про це в оригінальній повісті Г. Квітки-Основ’яненки ” Маруся “. Я перегортаю її сторінки й все-таки дивуюся, скільки там описів, які із властивої для Квітки-Основ’яненки реалістичною манерою зобразили яскраві […]...
35. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
36. Цитатна характеристика Марусі Чурай та героїв поеми Маруся Чурай – головна героїня поеми Ліни Костенко. Це горда та обдарована дівчина, мешканка Полтави часу Гетьманщини, яка складає пісні для козацтва. Її обранець – Гриць Бобренко, який виріс без батька, теж козак… “Я ж лицаря чекаю, козака…” – каже романтична та запальна Маруся про коханого, наділяючи його найкращими властивостями, яких він і сам не […]...
37. “Характеристика образу Простака” за повістю Вольтера “Простак” Повість “Простак”, яку Вольтер написав у 1767 році, стала значним явищем філософської прози того часу. В цьому творі автор зробив великий крок вперед на шляху зближення живої сучасності і літератури. Події, що відображені у повісті, розгортаються у Франції і майже повністю звільнені від екзотичного маскування. Якщо в “Кандиді” і “Задигі” письменник камуфлює об’єкт критики або […]...
38. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
39. Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” – багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою; – характеристика колоритних народних типів, взятих з різних “поверхів” українського життя XVIII ст.; – кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних граней та переживань – поетичних і трагічних; – сповнений пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі – […]...
40. “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою […]...