Характеристика образу Матінки Кураж за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”
Драма Бертольда Брехта “Матінка Кураж” – це поєднання філософського погляду автора із жорстокою логікою та безкомпромісним аналізом. Дії драми відбуваються під час Тридцятилітньої війни в XVII столітті. Головна героїня Анна Фірлінг – торговка, яку всі звикли звати Матінкою Кураж. Таке прізвисько жінка отримала через свій підприємливий характер. Героїня навчилась отримувати зиск від війни.
Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, але для Кураж важливішою була можливість
Другого сина Анна втрачає через те, що дуже довго торгувалась за його викуп. Донька Катрін відрізняється від матері. Вона добра та співчутлива до людей.
Одного разу через спробу допомогти іншим донька також гине. Матінка Кураж трохи погорювала і знову вирушила налагоджувати торгівлю. Героїня заради багатства зраджує своїх дітей.
Але торгівля йде добре і тому вона підтримує війну, яка стала для неї годувальницею. Анна впевнена, що про
При нагоді вона може навіть допомогти іншим, але якщо це “не вдарить” по її гаманцю. Можливо, героїня стала такою через обставини, в яких складно проявляти гарні людські якості. Та найгірше те, що героїня пройшовши такий складний шлях особистих втрат, так нічому і не навчилась. Вона виправдовує втрати під час війни тим, що слабкі люди можуть гинути і в мирний час. А війна, на її думку, годує краще, ніж мир.
Бертольд Брехт, повідавши історію життя Матінки Кураж в далекому XVII столітті, хотів попередити своїх сучасників. Він показав, як їхня моральна сліпота та егоїстичність призводить до влади гітлерівців. Автор хотів аби його земляки подолали свою “сліпоту” та “німоту”, як це зробила донька Анни Фірлінг – Катрін.
Образ Матінки Кураж – це образ людини, яка не може зрозуміти істини, навіть багато втративши. В кінці драми вона вже сама тягне свій фургончик з метою й далі займатися торгівлею. Багато хто з критиків звинувачували Бертольда Брехта в тому, що він не змусив свою героїню Матінку Кураж в фіналі “прозріти”.
Але це не було задачею автора. Його головною метою було прозріння читачів та глядачів.
Related posts:
- Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини (за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”) У драмі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” втілені всі основні риси брехтівських п’єс – філософічність, жорстока логіка, нещадний аналіз, який співвідносний з умовним ігровим началом. Під час Тридцятилітньої війни, яка була у XVII столітті, торговка Анна Фірлінч, яку за характер прозвали “Кураж”, хоче нажитися на війні і їде у фургоні, який тягнуть її […]...
- Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій […]...
- “Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта” Події, що відображені в п’єсі Б. Брехта, відносяться до першої половини Тридцятилітньої Війни і тривають близько дванадцяти років. Починаються вони з весни 1624 року і закінчуються у січні 1636 року. Маркітантка Ганна Фірлінг, яку прозвали Матінка Кураж за її жвавість и спритність, колесила по шляхам Війни на своїй підводі, набитій найрізноманітнішими товарами: від їжі и […]...
- Скорочено “Матінка Кураж та її діти” Брехта Хроніка з часів Тридцятирічної війни Весна 1624 року. Командувач Уксеншерна вербує в Даларне військо для походу на Польщу. Вербувальник і фельдфебель розмовляють на шляху біля мосту про те, що “мир – це безладдя. Тільки війна творить лад. Мирного часу людство переводиться нінащо. І люди, і худоба розбещуються вкрай. Всяке добре діло починати тяжко, отак і […]...
- Бертольд Брехт – драматург, пророк XX ст. (за драмою “Матінка Кураж та її діти”) I. Брехт – засновник “епічного театру”. (Бертольд Брехт – німецький драматург, режисер, засновник “епічного театру”. Його творчість припала на першу половину XX ст. – на добу світових воєн. Його сміливі і правдиві твори викликали чимало дискусій, особливо на грунті ідейно-політичних баталій. У період між двома світовими війнами Брехт стає на позиції марксизму, поділяє погляди комуністів […]...
- Твір-роздум: “Матінка Кураж та її діти” Б. Брехта” Події, що відображені в п’єсі Б. Брехта, відносяться до першої половини Тридцятилітньої Війни і тривають близько дванадцяти років. Починаються вони з весни 1624 року і закінчуються у січні 1636 року. Маркітантка Ганна Фірлінг, яку прозвали Матінка Кураж за її жвавість и спритність, колесила по шляхам Війни на своїй підводі, набитій найрізноманітнішими товарами: від їжі и […]...
- “Роль інакомовлення у творі “Матінка Кураж та її діти” Бертольда Брехта” Дана п’єса авторства Бертольда Брехта показує деякі епізоди з життя маркітантки, яка служила у другому фінському полку під час війни. Маркітантами в ті часи називали людей, які торгували і завдяки цьому могли супроводжувати війська в їх походах. Головна героїня твору Матінка Кураж ставиться до війни своєрідно – вона не вірить в її ідеали і бажає […]...
- “Матінка Кураж та її діти” Брехта – драма-пересторога Бертольд Брехт був уже відомим драматургом, коли написав п’єсу “Матінка Кураж та її діти”. У 30-ті роки, коли в Європі приходив до влади фашизм, письменник підняв свій голос проти пропаганди війни, як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії. Матінка Кураж – породження цинічного духу війни. Вона разом […]...
- Бертольт Брехт “Матінка Кураж та її діти&;amp;;amp 1.Які визначення дав своєму новому театрові Бертольт Брехт? Відповідь: “Епічний”, “раціональний”, “&;#8216;неаристотелівський” та ін. 2.Назвіть найяскравіше художнє відкриття “епічного театру” Бертольта Брехта. Відповідь: “Ефект очуження”. 3.Відомо, що класична аристотелівська Драма була спрямована на почуття глядачів, навіюючи їм певні емоційні стани, “очищуючи” їх мистецтвом. На що направлена “брехтівська п’єса, “епічний театр”? Відповідь: На інтелект публіки; на […]...
- Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти” Друга світова війна була і наймасштабнішою в історії людства. У ній взяли участь 72 держави, що на той час становило 80 % населення земної кулі. Близько 110 млн. чоловік було мобілізовано, 62 млн. загинули. І солдат-визволитель, який спинив цю навалу і загинув, міг би сказати как вірш О. Твардовського “Я загинув під Ржевом”. У солдата […]...
- Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини Тема війни посідає у драматургії Б. Брехта особливе місце, адже він жив за часів війни, яка визначала життя усього світу. Одна з п’єс на цю тему – “Матінка Кураж та її діти” – написана 1939 року, напередодні Другої світової війни. Звертаючись до подій Тридцятилітньої війни, драматург в алегоричній формі зображує події сучасної йому Німеччини та […]...
- Виклад п’єси “Матінка Кураж та її діти” з елементами твору “Матінка Кураж та її діти” (1939)-історична драма і одночасно іносказання про німецькому народі, який двічі протягом життя одного покоління дав захопити себе мілітаристської пропагандою. П’єса створювалася восени 1939 р. – у дні, що безпосередньо передували початку другої світової війни, – як попередження про насувалася небезпеки. Літературним джерелом п’єси була повість німецького письменника XVII ст. Гриммельсгаузена […]...
- Романтичні герої у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Скільки існує людство, стільки існують війни. Спочатку – щоб уполювати мамонта, згодом за територію, а нині – за землю, вплив, владу, гроші. Чи може війна принести користь простій людині? Ще Гомер у найдавніші часи зобразив війну як протиприродне діяння. Лев Толстой у “Севастопольських оповіданнях”, а згодом у “Війні і мирі” переконливо довів, що війна – […]...
- До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку (наприклад, тема трагедії дівочої долі, уособлена в образі Катрін, – марнування найкращих років життя в очікуванні мирних часів, втрата краси, […]...
- “Мамаша Кураж і її діти” Б. Брехта – драма-застереження Проти пропаганди війни, як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії Мамаша Кураж – породження цинічного духу війни. Вона разом зі своїми дітьми переїжджає у фургоні слідом за фронтом, і, хто б не переміг у бої, китантка однаково одержить вигоду. Кому війна – а кому й мати рідна. […]...
- МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ – БЕРТОЛЬТ БРЕХТ Хроніка з часів Тридцятирічної війни 1 Весна 1624 року. Командувач Уксеншерна вербує в Даларне військо для походу на Польщу. Вербувальник і фельдфебель розмовляють на шляху біля мосту про те, що “мир – це безладдя. Тільки війна творить лад. Мирного часу людство переводиться палато. І люди, і худоба розбещуються вкрай. … Всяке добре діло починати тяжко, […]...
- Скорочено п’єси Мамаша Кураж і її діти Брехта Б Весна 1624 р. Армія шведського короля збирає солдат для походу на Польщу. Фельдфебель і вербувальник визнають тільки війну засновником громадського порядку й цивілізації. Де немає війни, яка там мораль: кожний бреде куди хоче, говорить що хоче, їсть що хоче – ні наказу, ні пайка, ні обліку! Два хлопці вкочують фургон матінки Кураж, маркітантки Другого Фінляндського […]...
- Короткий зміст п’єси Мамаша Кураж і її діти Брехта Б Весна 1624 р. Армія шведського короля збирає солдат для походу на Польщу. Фельдфебель і вербувальник визнають тільки війну засновником громадського порядку й цивілізації. Де немає війни, яка там мораль: кожний бреде куди хоче, говорить що хоче, їсть що хоче – ні наказу, ні пайка, ні обліку! Два хлопці вкочують фургон матінки Кураж, маркітантки Другого Фінляндського […]...
- Героїня п’єси Б. Брехта “Мамаша Кураж і її діти” Події, що відбуваються в п’єсі, ставляться вчасно Тридцятирічної війни й тривають біля дванадцяти років: з весни 1624 по січень 1636 року. Маркітантка Ганна Фирлинг, прозвана мамашей Кураж за жвавість і спритність, колесить по дорогах війни на своєму візку, набитої самими різними товарами: від їжі й шкіри до шовкових сорочок і гудзиків. Везуть візок на собі […]...
- Театр Брехта й драма “Мамаша Кураж і її діти” Одне з найбільш значних і яскравих явищ німецької літератури XX століття – творчість Брехта. Бертольт Брехт народився 10 лютого 1898 року в Аугсбурге в сім’ї фабриканта. Закінчивши тут гімназію, він надійшов у Мюнхенський ун-т, де вивчав медицину й науки. Незабаром він був мобілізований в армію й спрямований санітаром у військовий госпіталь. Ще в роки першої […]...
- Характеристика образу Галілея за драмою Б. Брехта “Життя Галілея” Галілео Галілей – італійський вчений доби Відродження, що підтвердив геліоцентричну теорію світобудови. Його історією життя зацікавився відомий німецький письменник Бертольд Брехт і згодом написав драму “Життя Галілея”. Герой належить до неоднозначних образів в літературі. Читач бачить його як у миті геніальних наукових відкриттів, так і у миті моральної слабкості. Галілей має чималий талант до наук, […]...
- П’єса “Мамаша Кураж і її діти” П’єса “Мамаша Кураж і її діти” написана Брехтом восени 1939 року у Швеції, куди письменник емігрував, рятуючись від фашизму. Тільки що почалася друга світова війна, і драматург звернувся до своїх співвітчизників-німцям з гарячим закликом не підтримувати Гітлера, не воювати! На жаль, його голос не міг тоді бути почутий на батьківщині через цензуру, а якби він […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Б. Брехта Чому у “Тригрошовій опері” Б. Брехт не робить різниці між гангстером і бізнесменом, між організованою злочинністю і “добропорядним” суспільством, де править закон наживи і експлуатації? Матінка Кураж – бідна жінка, яка переїжджає з місця на місце за військом, що веде війну, і продає свої товари солдатам і командирам. її усі знають, до неї звертаються за […]...
- Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Новаторство “Епічного театру” Бертольта Брехта Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Відповіді до теми: творчість Б. Брехта 1. Чи можна назвати Бертольда Брехта засновником нової театральної системи, заснованої на принципі умовності й прямого впливу на свідомість глядача? Б. Брехт вважав, що в XX столітті боротьба за нафту, війни набагато більше впливають на долю людини, ніж нещасливе кохання до жінки друга, і тому театр має розкривати соціальні закономірності, пояснювати глядачеві, в якому суспільстві […]...
- Трагічна доля Галілея (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”) БРЕХТ БЕРТОЛЬД (1898-1956) Німецький драматург, творець нового “епічного театру”, з життєвою позицією революціонера – прагненням змінити світ. Вершини драматургії Брехта: “Добра людина з Саузана” (1938-40), “Матінка Кураж та її діти” (1939-41), “Життя Галілея” (1938-39). У “Матінці Кураж… ” автор звертається до подій Тридцятилітньої війни (XVII століття), намагаючись застерегти сучасників від війни у майбутньому. Брехт апелює […]...
- Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Ще й досі часом де-не-де чуєш вислів: “Війна все спише”. Щоправда значення цього вислову неоднозначне. І найчастіше прямо протилежне, бо насправді ніхто нічого не може списати з людської совісті. Але правда й те, що саме війна сіє ілюзію відсутності моральних правил. Найкраще це […]...
- Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається за те, що вже давно […]...
- Характеристика образу Килини (Мазайлихи) за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Головним конфліктом твору є українізація 20-30-х рр. XX ст. Сюжет п’єси оригінальний, кумедний, сатиричний, але в ньому також проглядаються й трагічні моменти. Якщо сказати точніше, то даний твір – політична комедія. На цьому підгрунті між героями п’єси постійно виникають суперечки, які супроводжуються широким діапазоном живої і колоритної мови. Саме вона відбиває специфіку духовних та національних […]...
- Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним із перших творів, що приніс йому слави, була написана […]...
- Характеристика образу Мини Мазайло за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у своїй п’єсі “Мина Мазайло” засудив і дотепно висміяв українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого роду. Мина Мазайло – службовець у Харківській установі. За походженням він українець, чим дуже не задоволений. Адже вважає, що його колоритне прізвище Мазайло закриває йому всі шляхи до кращого життя. Він не бачить інших причин, […]...
- Діти капітана Гранта характеристика образу Айртона Айртон – боцман “Британії”, судна капітана Гранта. За неслухняність і спробу підняти заколот був висаджений в Австралії, де через деякий час під ім’ям Бена Джойса очолив банду збіглих каторжників. Опинившись в крузі злочинців, А. остаточно забуває про закони честі і моралі, про те, що можливе існування не за рахунок інших, про те, що таке праця […]...
- Характеристика образів Рими та Мокія за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Образи п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” не мають чіткого поділу на позитивних та негативних. Всі герої однаково смішні у своєму прагненні стати кращими. Головний конфлікт твору – українізація 20-30 років XX століття. Персонажі твору по-різному сприймають це явище. Головний герой Мина Мазайло вважає українізацію способом зробити з них другосортних людей. Його донька має схожу думку, […]...
- Діти капітана Гранта характеристика образу Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари – учений-географ, секретар Паризького географічного товариства, член-кореспондент географічних товариств Берліна, Бомбея, Дармштад-та, Лейпціга, Лондона, Петербургу, Відня і Нью-Йорка, почесний член Східноіндійського королівського інституту географії і етнографії, що користується широкою і заслуженою популярністю, але понад усе знаменитий своєю фантастичною неуважністю: перше, про що заговорюють один з одним герої роману після знайомства з П., це […]...
- Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”) Людина від природи наділена розумом і здатна поліпшувати умови свого життя. В наші часи особливо став помітним науковий та технічний прогрес. Та чи завжди відкриття, які роблять вчені, використовуються на благо людства? Інколи, на жаль, втілення геніальних ідей завершується трагічно. Тому й виникає проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень. Вчені повинні намагатися наперед […]...
- Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт […]...
- Причини та наслідки еволюції образу Сехісмундо (за драмою Кальдерона “Життя – це сон”) Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза світом – запозичено з легенди про Варлаама та Іоасафа, своєрідної інтерпретації історії про життя Будди. Однак у Кальдерона сюжет цієї легенди помітно змінюється. Його драма була написана під впливом філософії раціоналізму Рене Декарта, відповідно до якої обов’язок перед державою і народом однозначно мав стояти вище за […]...
- Мамаша Кураж и ее дети (краткое содержание) – Бертольд Брехт Весна 1624 г. Армия шведского короля собирает солдат для похода на Польшу. Фельдфебель и вербовщик признают только войну учредителем общественного порядка и цивилизации. Где нет войны, какая там мораль: каждый бредет куда хочет, говорит что хочет, ест что хочет – ни приказа, ни пайка, ни учета! Два парня вкатывают фургон матушки Кураж, маркитантки Второго Финляндского […]...
- Характеристика образу пані де Реналь в романі Стендаля “Червоне і чорне” Стендаль у романі “Червоне та чорне” значну увагу приділяє жіночим образам. Пані де Реналь – це тридцятирічна заміжня жінка, яка має трьох дітей. У неї гарна зовнішність та благородні манери. Незважаючи на свою родовитість, вона ніколи не була чванливою, її не цікавлять плітки та інтриги. Пані де Реналь навчалась в єзуїтському монастирі, але отримані знання […]...