“Характеристика образу Простака” за повістю Вольтера “Простак”
Повість “Простак”, яку Вольтер написав у 1767 році, стала значним явищем філософської прози того часу. В цьому творі автор зробив великий крок вперед на шляху зближення живої сучасності і літератури. Події, що відображені у повісті, розгортаються у Франції і майже повністю звільнені від екзотичного маскування.
Якщо в “Кандиді” і “Задигі” письменник камуфлює об’єкт критики або переносить події на Схід, то в “Простаку” він відкрито говорить, що у французькому тогочасному суспільстві було немало пороків. Тому у повісті
Викриття пороків суспільства відбувається в ідеологічній області. Автор засуджує феодальну Францію з точки зору просвітницького розуму, з позиції людини, не зіпсованої цивілізацією. В “Простаку” доведена до логічної межі і характерна для філософських творів думка про ворожість феодальних відносин людській особистості і її природним почуттям.
Герої повісті “Простак” не тільки страждають, як герої “Задиги” і “Кандиди”, але й опиняються
Побудовою повісті “Простак” є зовсім не зіткнення характерів. Основу твору складає конфлікт індіанця-гурона, француза за походженням, з незрозумілими для нього ворожими обставинами і вимогами життя європейського суспільства. Поступово перед героєм розкривається нелюдська сутність феодальної дійсності.
Названий при хрещенні Геркулесом де Керкабоном, герой повісті, простодушна людина, потрапляє в комічні ситуації через порушення різних суспільних норм і умовностей. Не визнає він ніяких моральних обмежень і судить про все з точки зору “природного права”. Автор з усмішкою дивиться на свого героя і в той же час іронізує над Руссо.
Він показує, як поведінка “природної людини”, яка ігнорує звичаї цивілізованого суспільства, може призвести до великих невідповідностей.
Обстановка поступово змінюється. Все ширше знайомиться з феодальною Францією Простак. Заточують в монастир ні в чому невинну Сент-Ів. А наш герой, відправившись до королівського двору, потрапляє у Бастилію. Він перетворюється із комічної фігури в трагічну.
Вся його провина лише в тому, що він висловив співчуття гугенотам.
Вольтер в образі Простака завдає удару не тільки по фанатизму католиків. В образі преподобного отця де ла Шез він малює страшні картини самоуправства і беззаконня, які панують у придворних колах, а також розвінчує шпигунство єзуїтів. Для того, щоб визволити Простака із в’язниці, Сент-Ів жертвує своєю честю.
Бідна дівчина помирає від душевних переживань, не в силах пережити моральне падіння.
Сент-Ів знаходиться повністю у владі моральних уявлень свого середовища. Не розуміючи прийнятого нею жертовного рішення, вона вважає себе злочинницею. Чудова дівчина стає не тільки жертвою моральної розбещеності та свавілля, які панували при дворі, але й того морального ригоризму, який був розповсюджений у буржуазному суспільстві.
Караючи себе за малодушність, вона “не усвідомлювала, скільки чесноти було в тому злочині, за який вона себе картала”. Чужий моральних забобонів Простак аж ніяк не вважає винною свою наречену, бо вона пішла на цей крок заради кохання.
По ходу оповіді Простак змінюється, але ці зміни стосуються не його характеру, бо він залишається від початку до кінця однаковим в морально-психологічному плані, а деяких форм його свідомості. Велику роль у його інтелектуальному розвитку відіграли бесіди з в’язнем Бастилії янсеністом Гордоном. Гурон не тільки дізнався усіх тонкощів богослов’я, але й за допомогою найпростіших логічних прийомів піддав його руйнівній критиці. В цей раз автор підходить до оцінки всіх явищ дійсності з точки зору інтересів особистості.
Цю позицію найкраще виражено в тому, як Простак торкається історичного минулого у своїх міркуваннях: “Він почав читати історичні книги; вони засмутили його. Світ представлявся йому надто вже злим і жалюгідним. Справді, історія – це не що інше, як картина злочинів і нещасть.
Натовп людей, невинних і лагідних, незмінно втрачається в безвісті на обширній сцені. Дійовими особами виявляються лише розпусні честолюбці”.
Але Вольтер, як в “Простаку”, так і в інших своїх творах, все ж таки утримується від радикальних висновків, які б могли вийти з тієї критики, якій він піддав сучасне суспільство. Замовчує він і про необхідність перебудови соціальних відносин. В цілому Вольтер мириться з існуючим ладом.
Стає чудовим офіцером королівської французької армії і його Простак. Також і доля Гордона влаштовується до кращого.
Примирними тонами витриманий і фінал твору. Адже в останній фразі говориться про те, що на світі багато порядних людей, які на відміну від Гордона сказали б: “Від нещастя немає ніякого пуття”. Та примирення Гордона і простака з дійсністю значно послаблює враження про радикалізм авторських суджень.
Вольтер виступає виразником просвітницьких поглядів як у прозі, так і в драматургії. Його твори мають не тільки ідейну, а й естетичну своєрідність. Уособленням тих чи інших ідей стають його позитивні і негативні персонажі. Втіленням фанатизму стає Магомет, гуманності – Заїр, Сафір, духом республіканства – Брут. Таке саме спостерігається і в філософських повістях.
Хоч герої цих творів більш складні психологічно, але все ж таки вони зберігають переважну тенденцію до однобічності. У всіх випробуваннях проявляють свою позитивність Задиг, Кандид і Простак. Лише змінюються їх уяви про життя. Панглос і Мартен, герої інших творів Вольтера, на відміну від перших – образи-маски, які не піддаються впливу соціальних обставин.
Свою переконаність, певний погляд на світ вони проносять через усі життєві негаразди.
Вольтер ще не усвідомлює мистецтво як специфічну форму об’єктивного зображення життя. Він розглядає художню творчість, насамперед, як засіб пропаганди певних моральних і політичних істин. Головним чином мистецтво у Вольтера виконує другорядні функції.
Позитивні герої його творів стають своєрідними рупорами власних поглядів Вольтера-письменника і Вольтера-драматурга. Таким, наприклад, був Оросман, який виражав ідеї, характерні не для султана, а для просвітителя XVIII століття.
Related posts:
- “Характеристика героїв твору Вольтера “Простак” І Повість видатного французького філософа і письменника Вольтера під назвою “Простак” вперше побачила світ у 1867 році. У ній автор звернувся до проблеми застарілості моральних норм тогочасного суспільства, суспільства у часи процвітання європейського абсолютизму. Головним героєм твору, який вступає у конфлікт з дійсністю, Вольтер робить “природну людину” – двадцятирічного юнака, за походженням француза, а за […]...
- “Простаки сьогодні – хто вони?” за повістю Вольтера “Простак” Жан-Франсуа Аруе відомий у всьому світі як філософ, письменник, поет, драматург, вчений, захисник свободи і просвітитель Вольтер. “Це була не людина, це був – час” – так сказав про нього В. Гюго. Вольтер щиро вірив в ідею мудрого короля, але врешті решт розчарувався в цій ідеї, бо побачив, що Фрідріх II, який був його ідеалом, […]...
- “Значення освіти в житті людини” за повістю Вольтера “Простак” Неможливо заперечити велике значення науки і освіти в розвитку будь-якого суспільства. Адже все, що оточує нас – техніка, речі, предмети повсякденного вжитку – все це є результатом натхнення і сумлінної праці багатьох людей, наукових винаходів і відкриттів. Завдяки здобутій освіті кожен з нас може стати фахівцем чи вченим – достатньо мати бажання та трохи схильності […]...
- Ідейний зміст повести Вольтера “Простак&;amp;;amp В 1767 році Вольтер створює повість “Простак”. Тут уперше у філософській прозі він переносить дію з екзотичних країн у Францію. Людина, що здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному виді, гурон по вихованню, француз по народженню виявляється в середовищі французького дворянства й духівництва XVIII сторіччя, де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації Проводячи […]...
- “Ідейний зміст і проблематика твору “Простак” Вольтера” Повість “Простак” може бути віднесена до жанру філософської повісті, її написання було закінчене автором, Вольтером, у 1767 році. У цій повісті Вольтер розглядає ряд кілька досить цікавих проблем. В часи написання повісті у французькому суспільстві панував абсолютизм, а суспільні моральні норми тодішнього часу мали досить закостенілий характер, і це ставало предметом аналізу в літературі доволі […]...
- “Простак” Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVІІІ ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою […]...
- Добро і зло в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, […]...
- Філософські роздуми Вольтера в повісті “Простак” Філософська повість – важкий і цікавий жанр, інтелектуальна гра розуму, Він об’єднує в собі і есе, і памфлет, а автор висуває ідеї або сміється над цими ідеями і подіями. Франсуа-Мари Аруе, знаемый як Вольтер, використовував жанр філософської повісті для того, щоб навчити людство, показати йому, що в нім погане, і не безпечне. Пушкін називав його […]...
- Простак – уособлення мрії Вольтера про ідеальну людину I. Вольтер – представник літературної епохи Просвітництва. (Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва. Ця філософсько-ідеологічна течія постала у XVIII сторіччі і дістала відбиток у всіх сферах мистецтва і в літературі зокрема. Характерними завданнями для доби Просвітництва були просвіта населення, поширення культури, наукового знання, поліпшення життя людей за допомогою культури. Високими ідеями о тій порі […]...
- Антирелігійні мотиви у повісті Вольтера “Простак” Французький просвітитель XVІІІ століття, Вольтер був запеклим ворогом будь-якої релігії. Він показував у своїх творах лицемірство служителів церкви, їхнє святенництво. Своє ставлення до церкви письменник висловлював у драмах “Магомет”, “Орлеанська діва”, у філософських повістях, зокрема у повісті “Простак”. На берег цивілізованого суспільства море викидає невідомого юнака, про якого люди вирішили, що він індіанець. Новоприбулого назвали […]...
- “Що для мене кохання” за комедією Вольтера “Простак” Проблема кохання і ненависті, проблема добра і зла – це одвічні питання, відповідь на які шукали філософи, письменники і поети, питання, які хвилювали митців різних епох. Звичайно, що пошук відповідей на ці питання на залишився не поміченим і Вольтером – одним з найвидатніших філософів, просвітителів і письменників свого часу. Одним із творів Вольтера, які відображують […]...
- Проблема добра і зла в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, […]...
- Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера “Простак” У повісті “Простак” показана доля так званої “природної” людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея “природної людини” – одна з головних у Просвітництві. Багато хто з просвітників вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який лише псує людину. Вольтер був одним з тих просвітників, хто гостро критикував суспільні вади. Вихід він бачив у зверненні […]...
- Ідейний зміст твору – ФІЛОСОФСЬКА ПОВІСТЬ ВОЛЬТЕРА “ПРОСТАК” ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 3. ФІЛОСОФСЬКА ПОВІСТЬ ВОЛЬТЕРА “ПРОСТАК” Читання звеличує душу, а освічений друг заспокоює її. Вольтер Повість “L’lngenu”, яка в перекладі українською отримала назву “Простак”, Вольтер написав 1767 року. “Простака” вважають одним з кращих прозових творів письменника, де яскраво проступають найхарактерніші особливості жанру філософської повісті. У кожній філософській повісті Вольтер вирішував певну […]...
- Твір по повісті Вольтера “Простак” Художні пошуки Франсуа Марі Аруе, який уславився за прізвищем Вольтера, належать до першого етапу просвітительського руху у Франції. Філософ, учений, історик, письменник, для багатьох він став символом європейського Просвітництва. Політичним ідеалом Вольтера стала “освічена монархія”, він звертався до Бога у пошуках першопричин буття, чим, власне, і засвідчив принципову відмінність своєї концепції світу від позиції інших […]...
- “Простак” Вольтера і повість Г. Квітки-Основ’яненка “Козирдівка” У плані пошуку спільних мотивів у зарубіжній та українській літературах цікавою може виявитися спроба порівняти повість Вольтера з твором Квітки-Основ’яненка “Козирдівка”. Пригадаємо, що сходження на новий щабель культурного розвитку в українській літературі дало могутній імпульс для освоєння того вагомого набутку європейської літератури, що була пов’язана з просвітительським типом художнього мислення. В силу історичних обставин це […]...
- Лист до Вольтера по твору “Простак” Прочитавши ваш останній твір “Простак”, я просто вражений. Я не можу собі уявити як можна так гарно, так легко і водночас зрозуміло писати. Мені дуже подобається ваш твір, він є дуже цікавим та сповнений пригод. Мої враження про цей твір є дуже добрим. У цій повісті є любовна інтрига – герой закохується в мадемуазель де […]...
- Найвідоміші філософські повісті Вольтера В XVIII сторіччі у країнах Західної Європи виникає новий ідейний рух, що ввійшло в історію за назвою Просвітительства. У світоглядній системі цього руху через культ розуму була відроджена ідея гуманістів Ренесансу про “природну людину”, вихованому за законами природи, не зіпсованим цивілізацією, звільненому від впливу ортодоксальної церкви й держави. Шляхом до звеличування “природної людини” повинне було […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО 9 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1.Він підготував нас до свободи (за біографією Вольтера). 2.”Це най-най-найбільший із усіх поетів”. В. Стус (За біографією Й. В. Гете). 3. “Я громадянин тих сторіч, що прийдуть”. Ф. Шіллер. (Значення творчості Шіллера) 4.Проблема життєвого вибору в трагедії Й. В. […]...
- Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона у повісті “Простак” Герої повістей Вольтера мандрують світом, бачать різні країни, порівнюють їх, зустрічаються з різними людьми, знайомляться з ними і їхніми поглядами. Філософи і дикуни, монахи і королі, солдати і селяни проходять перед читачем як у калейдоскопі. Поезія і повчання, теорія і описи, характери і думки – все це переплітається у повістях у гармонійне єдине ціле. Все […]...
- Він підготував нас до свободи (за біографією Вольтера) 9 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР Він підготував нас до свободи (за біографією Вольтера) Історія – дама примхлива: прихильна до одних, неуважна до інших. Але є такі постаті, які не помітити неможливо, що б там не було. Серед них не можна не назвати Вольтера. По-перше, це непересічна людина, […]...
- “Характеристика образу Марусі” за повістю Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” За часи своєї творчої діяльності видатний український письменник Г. Квітка-Основ’яненко створив досить багато яскравих незабутніх образів, які стали справжньою прикрасою української літератури. Але, на мій погляд, найкраще вдався письменникові образ Марусі – головної героїні однойменної повісті, який зачаровує мене своєю чистотою і красою. Як у більшості творів письменників і поетів того часу, образ Марусі, починаючи […]...
- Вольтер – автор повісті “Простак” Надзвичайний талант поєднувався у Вольтера з вражаючим працелюбством і невичерпною енергією. Письменник часто обирав собі псевдоніми: їх налічують 137. Щоправда, здебільшого авторство не вдавалося приховати – лева впізнавали за кігтями. Писав Вольтер. надзвичайно швидко і легко, якінший рухається або дихає. Здавалося, ловив кожну мить, наче боявся не встигнути чогось зробити. За словами секретарів, робочий день […]...
- “Характеристика образу Митька і Сергія” за повістю Я. Стельмаха “Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки” І Після закінчення п’ятого класу і складання іспитів головні герої повісті Я. Стельмаха “Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки”, нерозлучні друзі Сергій Стеценко та Митько Омельчук від вчительки ботаніки і зоології Ірини Семенівни отримали завдання на літніх канікулах зібрати колекцію комах. Це завдання стало доброю нагодою здійснити давню мрію хлопців. Вони вже давно хотіли […]...
- “Як Вольтер у творі “Простак” розкрив своє бачення ідеї природної людини” Філософська повість “Простак” вперше побачила світ в 1767 році. У ній Вольтер звернувся до проблеми закостенілості суспільних моральних норм, що існували в період процвітання французького абсолютизму. Центральною фігурою, яка вступає в конфлікт із сучасністю, автор робить “природну людину” Руссо – двадцятидворічного юнака, француза за походженням, але гурона з виховання. Головний персонаж повісті, який виріс серед […]...
- Скорочено “Простак” (Простодущний) Вольтера Липневим вечором 1689 абат де Керкабон прогулювався з сестрою по березі моря в своєму маленькому пріорату в Нижній Бретані і розмірковував про гірку долю брата і його дружини, двадцять років тому відпливли з того самого берега до Канади і зниклих там навіки. У цей момент в бухту причалює судно і висаджує на берег молодої людини […]...
- “Я народився вільним, як вітер…” (“Простак”) Просвітництво кінця XVІІІ -” початку XІX століття називають літературною епохою, що сколихнула літературне життя. Це був початок виникнення сентименталізму як, напряму в літературі, з’явився новий жанр, що продовжує свій розвиток і донині, – це філософська повість. Серед засновників нового жанру був і Вольтер – відомий на той час письменник-гуманіст. Неперевершені за змістом і філософським осмисленням […]...
- ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ “ПРИРОДНОЇ ЛЮДИНИ” У ПОВІСТІ ВОЛЬТЕРА “ПРОСТОДУШНИЙ” ПРАКТИЧНИЙ КУРС ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ “ПРИРОДНОЇ ЛЮДИНИ” У ПОВІСТІ ВОЛЬТЕРА “ПРОСТОДУШНИЙ” План 1. “Простодушний”- філософська повість Вольтера (історія створення, тема, ідея, побудова, назва твору). 2. Характеристика головного героя Простодушного (Гурона), особливості його світогляду. 3. Проблема кохання у повісті. Образ Сентів. 4. Проблема релігії та викриття церковної реакції у творі. Завдання для підготовчого періоду 1. Виписати цитати […]...
- “Характеристика образу Захара Беркута з цитатами з твору” за повістю Івана Франко “Захар Беркут” Іван Франко – видатний український письменник, у творах якого знайшли відгук близькі письменникові ідеї гідного життя народу і спільності. З найбільшою силою такі ідеї прозвучали в історичній повісті І. Франка “Захар Беркут”. В образі головного героя твору втілені сила, міць і мудрість українського народу. Захар Беркут, строгий лицем і високий на зріст був “…незважаючи на […]...
- Основа сюжету твору “Простак” Увага Вольтера і як письменника, і як мислителя була зосереджена навколо проблеми життя людини у суспільстві. Першочерговим завданням він бачив тут необхідність виробити раціональним шляхом – через узагальнення відповідного суспільного досвіду – стрижневі принципи людського існування, причому смисл життя окремої індивідуальності він розглядав у непорушному зв’язку з усією людською спільнотою. Відтак пошук відповідної соціальної організації […]...
- Характеристика образу Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- Твір на тему: “Характеристика Сент-Iв” Завдяки творчості Вольтера наприкінці XVIII – на початку XIX століть відбулося значне поширення так званого вольтер’янства, яким позначалося іронічне ставлення до загальноприйнятих правил і істин, пафос спростування авторитетів і дух вільнодумства. Яки письменник і як людина Вольтер багато у чому випереджав свій час і мав надзвичайно передові погляди. Наприклад, письменник відстоював такі передові для свого […]...
- Характеристика образу Захара Беркута за повістю І. Франка “Захар Беркут” Іван Франко – великий український письменник. Ідея спільності, гідного людини життя народу були для нього настільки близькими, що знайшли відгук у його художніх творах. Із найбільшою силою прозвучала вона в історичній повісті “Захар Беркут”. В образі головного героя уособлюється ідея Франкового твору. У ньому втілені міць, сила, мудрість народу. Високий на зріст, строгий лицем, Захар […]...
- Характеристика образу Роксоляни (за повістю О. Назарука “Роксоляна”) М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Характеристика образу Роксоляни (за повістю О. Назарука “Роксоляна”) “…У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, у єгиптян – Клеопатра, у французів Жанна Д’Арк… у нас – Роксолана”, – так сказав про героїню повісті О. Назарука П. Загребельний. З такою високою оцінкою постаті Роксолани […]...
- Характеристика образу Стефана Лієвича – “нової людини” (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутньою. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів приснячепо саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Творчість Вольтера. Аналіз повести “Кандид” Вольтер(1694-1778)- глава французьких просвітителів. Був натхненником і вихователем цього могутнього покоління мислителів – революціонерів Просвітителі називали його своїм учителем. Різнобічна діяльність: філософ. Поет, драматург, політичний діяч, чудовий публіцист. Він зумів зробити ідеї Освіти надбанням мас. До його думки прислухалося суспільство. В 1717 потрапивши в Бастилію. Причина – сатира “У царювання хлопчика”, що викриває вдачі. Царящие […]...
- Характеристика образу Тараса Бульби за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба” Повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба” із захопленням сприймається читацькою аудиторією. Часто виникають палкі дискусії щодо головних проблем у творі. Письменник розповідає про страшні історичні події, загострюючи їх особистою драмою головних героїв. Тарас Бульба – головний герой твору, справжній козак, що дослужився до полковника. Читач вперше з ним зустрічається у мирний час, коли до нього приїжджають […]...
- Орлеанська діва характеристика образу Жанни д’Арк Жанна д’Арк в зображенні Вольтера, що неодноразово звертався до цієї фігури, виступала і “хороброю амазонкою”, “ганьбою англійців”(“Генриада”), і “мужньою дівчиною, яку інквізитори і учені у своїй боязкій жорстокості звели на вогнище”(“Досвід про устої”), В “Орлеанській діві” Ж. з’являється по-крестьянски грубуватою і безмежно наївною. Ж. смуглява, міцно складена, усі зуби її цілі, і вона широко посміхається. […]...
- “Характеристика Тараса Бульби за повістю Миколи Гоголя” Тарас Бульба є головним героєм однойменної повісті Миколи Гоголя. При аналізі вчинків і дій Тараса перше, що спадає на думку, це те, що він являє собою еталон козацтва, кращий зразок козака по своїм моральним принципам. Автор повісті не тільки показує це за допомогою якихось натяків, але прямо пише, що впевненість у власній правоті у захисті […]...
- ВІДОБРАЖЕННЯ ПОЛЕМІКИ МІЖ ФІЛОСОФСЬКИМИ КОНЦЕПЦІЯМИ ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА У ПОВІСТЯХ ВОЛЬТЕРА “КАНДІД, АБО ОПТИМІЗМ” ТА “ПРОСТОДУШНИЙ” ПРАКТИЧНИЙ КУРС ВІДОБРАЖЕННЯ ПОЛЕМІКИ МІЖ ФІЛОСОФСЬКИМИ КОНЦЕПЦІЯМИ ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА У ПОВІСТЯХ ВОЛЬТЕРА “КАНДІД, АБО ОПТИМІЗМ” ТА “ПРОСТОДУШНИЙ” План 1. Філософська повість “Кандід”. Тема, жанр, композиція твору. 2. Образ Кандіда, його характеристика. 3. Панглос – філософ – оптиміст. 4. Інші герої – повісті (Кунігунда, Мартен, Жірофле та ін.). Ставлення до них автора. Завдання для підготовчого періоду […]...