Храм Артеміди Ефеської
“Храм Артеміди Ефеської – це справжнісінький дім богів, споруджений на землі. Хто раз його побачив, той міг переконатися, що небо й земля помінялися там місцями і що рід безсмертних богів переселився з неба на землю”. Так починає римський учений Філон опис будівлі, про яку весь стародавній світ одностайно твердив, що вона найпрекрасніша у світі.
“Мисливець із. золотим веретеном”, “богиня мужньої думки” – так називає Гомер Артеміду, прекрасну й вічно молоду богиню, яка влаштувала свою оселю в Ефесько-му храмі. Вона була
Культ Артеміди тривав багато століть.
Сто десять метрів завдовжки й п’ятдесят п’ять метрів завширшки була ця оселя богині, обрамована з усіх1 боків двома рядами колон. Разом із внутрішніми було там сто двадцять сім колон. І яких колон! По-перше, були вони не з вапняку, як у більшості грецьких храмів, а з мармуру, родовище якого відкрили поблизу якраз тоді, коли почалося будівництво.
Друга
Над покрівлею піднімалися чотири наріжні скульптури у вигляді мармурових биків більш ніж натуральної величини. У самому центрі храму стояв вівтар із кедровою статуєю богині. Скульптурне оздоблення храму, як і архітектура, являло собою вершину мистецтва. (За В. Замаровським)
Related posts:
- Храм Артеміди у Ефесі У VІ сторіччі до нашої ери нечуваного розквіту досягло старогрецьке місто Ефес, засноване на західному узбережжі Малої Азії в Карії ще у XІІ сторіччі до н. е. Покровителькою міста була Артеміда – дочка царя богів і людей усемогутнього Зевса і Літо, сестра Аполлона. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин і полювання, а також богинею […]...
- Сім чудес світу: Храм Артеміди У VI сторіччі до нашої ери нечуваного розквіту досягло старогрецьке місто Ефес, засноване на західному узбережжі Малої Азії в Карії ще у XII сторіччі до н. е. Покровителькою міста була Артеміда – дочка царя богів і людей усемогутнього Зевса і Літо, сестра Аполлона. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин і полювання, а також богинею […]...
- Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці Давним-давно це було. Маленьку дівчинку Марію батьки привели до Єрусалимського храму. Це означало пояснити дитині, що таке храм, хто такий Бог, з’єднати її життя з Його світлим ім’ям. Так Марія вперше побувала в священній глибині храму, і навіть не знала, що саме вона, коли виросте, стане матір’ю Ісуса Христа. Служба священика вразила маленьку дівчинку і […]...
- Твір на тему: Моя душа – це храм чи купа цегли? Кожна людина має у своїй душі власний та неповторний храм. І, можливо, зовсім несправедливо буде так просто казати, що душа – це купа цегли. Тому, що саме існування душі – чогось неземного – це вже щось святе. Господь вдихнув у людей життя, а разом із ним і почуття, переживання, думки, які заклали фундамент для великого, […]...
- Твір на тему: Введення у храм Пресвятої Богородиці (Твір-розповідь) Давним-давно це було. Маленьку дівчинку Марію батьки привели до Єрусалимського храму. Це означало пояснити дитині, що таке храм, хто такий Бог, з’єднати її життя з Його світлим ім’ям. Так Марія вперше побувала в священній глибині храму, і навіть не знала, що саме вона, коли виросте, стане матір’ю Ісуса Христа. Служба священика вразила маленьку дівчинку і […]...
- Твір на тему: Найдавніший храм нашого міста Харків… Моє рідне місто. Я тут народилася, тут минуло моє дитинство, тут я вперше пішла до школи, із цим містом я пов’язую своє подальше життя. У Харкові дуже багато цікавого – це й оперний театр, зоопарк, художній музей, канатна дорога. Але не про них моя розповідь. Центр міста, як на мене, запам’ятовується передусім храмами – […]...
- Храм душі у новелі М. Павича “Дамаскін” Сербський письменник Милорад Павич в одному зі своїх мудрих висловлювань зазначив: “Я вважаю, що культура певного народу важливіша, ніж держава. Все, що я робив, робив, зважаючи на це. Моя батьківщина – сербська література. Візантійська культура, до якої належить сербська література, охоплює певний простір, в якому я розвивався і в якому хотів розвиватися”. Так мислить людина […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (1 варіант) “Моя душа – храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (1 варіант) Вечірній дзвін, соборний дзвін на всю велику Україну… Що провіщає, чим бентежиться, за ким ридає? А сонце запалило куполи золотоверхі, й їхнє дивне сяйво лине в блакить небес, зливаючись з високим чистим дзвоном. Велика туга в ньому і тривога, і біль […]...
- Твір Храм природи (за віршем М. Вінграновського “Грім”) Храм природи (за віршем М. Вінграновського “Грім”) Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко – говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (За романом “Собор”) Протягом століть люди дуже уважно приглядалися до себе. У них постійно жила й живе нескінченна жага знання. “Пізнай себе”,- так радили філософи. I, справді, в цих простих, але дуже містких словах сконцентровано усе те, що повинно провадити людину шляхом життя, усе те, завдяки чому ми зможемо жити краще і спокійніше. Заглянути в глибінь своєї душі […]...
- Храм природи (за віршем “Грім”) Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко-говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила архітектурна споруда Софіївського собору. Цю споруду не змогли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо я зрозуміла, […]...
- “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (2 варіант) “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (ІІ варіант) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” За романом О. Гончара “Собор” Є такі твори, які зачіпають найчутливіші струни душі людської, довго не залишають людину в спокої, тривожать її. Очевидно, в них підняті тіпроблеми, які підсвідомо хвилюють людину, в який би час вона не жила. Літературний доробок О. Гончара багатий такими творами. Мені надзвичайно сподобалися його романи і повісті: “Тронка”, “Бригантина”, “Щоб світився вогник”. І далеко не […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом О. Гончара “Собор”) У творчості Олеся Гончара роман “Собор” посідає особливе місце. Передусім – актуальністю піднятих у ньому проблем. Його читання незмінно спонукає до роздумів. Складним і суперечливим постає образ князя Ярослава, але зображується Ярослав Мудрий передусім як людина і син свого часу. Багато в яких рисах привабливий і водночас жорстокий, закоханий у книги, прогресивний як розбудовувач Київської […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) На зламі епох, у критичні періоди історії, в українській літературі неодмінно з’являлися твори, які були етапними в розвитку літератури і глибоко впливали на подальший розвиток духовного життя суспільства, нації. Саме до таких творів належить “Собор” Олеся Гончара – роман, який було вилучено з літературного процесу на 18 років. Але й у наш час, майже через […]...
- “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) – Іван Карпенко-Карий Підручник Українська література 10 клас Іван Карпенко-Карий (1845-1907) Драматична творчість Карпенка-Карого – це найвище досягнення нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нового часу. (Ростислав Пилипчук) Серед драматургів, які постачали театр корифеїв сценічною продукцією, найбільш талановитим виявився Іван Карпенко-Карий. В історію національного театру й українського красного письменства він увійшов як талановитий […]...
- Сікстинська Мадонна – ІВАН ФРАНКО Скорочено Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів,- перед тобою клонюсь тоже. О бозі, духах мож ся […]...
- Переказ легенди – Пигмалион Афродіта дарує щастя тому, хто вірно служить їй. Так дала вона щастя й Пигмалиону, великому кіпрському художникові. Пигмалион ненавидів жінок і жив уединенно, уникаючи шлюбу. Один раз зробив він із блискучої білої слоновой кістки статую дівчини надзвичайної краси. Як живаючи, стояла ця статуя в майстерні художника. Здавалося, вона дихає, здавалося, що от-от вона рушить, піде […]...
- Леся Українка – Іфігенія в Тавріді Тавридою древні греки називали сучасний Крим. Там жили таври – скіфське плем’я, яке шанувало богиню-діву і приносило їй людські жертви, які в Греції давно вже вийшли з звичаю. Греки вважали, що ця богиня-діва – не хто інша, як їх Артеміда-мисливиця. У них був міф, при зав’язці і при розв’язці якого стояла Артеміда, і обидва рази […]...
- Скорочено “Ифигения в Тавриді” Еврипида Тавридою стародавні греки називали сучасний Крим. Там жили таври – скіфське плем’я, що шанувало богиню-діву й приносило їй людські жертви, які в Греції давно вже вийшли зі звичаю. Греки вважали, що ця богиня-діва – не хто інша, як їхня Артеміда-Мисливиця. У них був міф, при зав’язці й при розв’язці якого стояла Артеміда, і обидва рази […]...
- Скорочено – МІФОЛОГІЯ МЕСОПОТАМІЇ – МІФ ПРО ВИНИКНЕННЯ СВІТУ У РІЗНИХ НАРОДІВ 6 КЛАС МІФОЛОГІЯ МЕСОПОТАМІЇ У безмежному океані Апсу були могутні сили Me, які керували усім. Якось володарка морської води – Тіамат – задумала створити богів, які б подбали про небо, землю та людей. Для цього змішала свої води з Апсу. У богів з’явилися галасливі діти, які дратували Апсу. Тож він вирішив знищити їх. Але Енкі […]...
- “ВІДПОВІДНОСТІ” – ШАРЛЬ БОДЛЕР ШАРЛЬ БОДЛЕР (1821-1867) “ВІДПОВІДНОСТІ” Сонет “Відповідності” з циклу “Сплін та ідеал” належить до найвідоміших віршів Бодлера і неодноразово переспівувався. Основна його тема – речі видимого світу є символами прихованої реальності – у світовій філософії та поезії не нова. Про це писав ще давньогрецький філософ Платон. Однак саме цей сонет Бодлера для французьких символістів став утіленням […]...
- КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) – язичницькі, здебільшого дерев’яні, культові споруди та місця для вшанування богів, жертвоприношень, різних треб тощо. Як правило, К – за будь-якого розміру поділялися на дві половини – передню (простору, для язичників) і власне святилище, де горів вічний вогонь, стояло дерев’яне скульптурне зображення Головного Бога і куди мали право заходити лише волхви та […]...
- Статуя Зевса в Олімпії Древньогрецьке місто Олімпія, розташоване у північно-західній частині Пелопоннесу, було релігійним центром, місцем культу верховного бога древніх греків Зевса і проведення, присвячених йому Олімпійських ігор. Це був найбільший художній центр Древньої Греції. Архітектурний ансамбль Олімпії в основному склався в VІІ – ІV століттях до н. е. Тут були зведені чудові храми богів – великі і малі. […]...
- Сім чудес світу: Статуя Зевса в Олімпії Древньогрецьке місто Олімпія, розташоване у північно-західній частині Пелопоннесу, було релігійним центром, місцем культу верховного бога древніх греків Зевса і проведення, присвячених йому Олімпійських ігор. Це був найбільший художній центр Древньої Греції. Архітектурний ансамбль Олімпії в основному склався в VII – IV сторіччях до н. е. Тут були зведені чудові храми богів – великі і малі. […]...
- Перше чудо світу – єгипетські піраміди. Чому їх вважають за чудо? По-перше, за їхню могутність. “Гори каміння, що звелися на горах каміння”,- говорить античний письменник Філон. По-друге, за їхню велич. “Гідний подиву архітектонічний задум, який не може бути перевершений”,- каже німецький поет Гете. По-третє, за те, що на їхню будову були витрачені величезні кошти. “Марна пиха фараонів, яка коштувала неймовірні гроші”,- пише римський учений Пліній. По-четверте, […]...
- Колос Родоський “Острів Родос лежить серед безкрайнього моря. За прадавніх часів виніс його Геліос із дна на поверхню й випросив у богів для себе. Тут стоїть Колос у сімдесят ліктів заввишки, створений у подобі Геліоса, променистого бога сонця”- так писав римський учений Філон. Тридцять чи сорок метрів – це небагато завдовжки. Але заввишки – це височезна фабрична […]...
- “Боротьба за читача та її засоби в новелі М. Павича “Дамаскин” Мілорад Павич – відомий фахівець з класичної філології, сербський письменник, один з найяскравіших представників постмодернізму в літературі, якого літературні критики називають “першим письменником третього тисячоліття”, “Шехеризадою XXI сторіччя”. Вже самі назви його творів і підзаголовки до них – романи “Пейзаж, намальований чаєм” (роман для любителів кросвордів), “Остання любов у Константинополі” (Посібник для ворожіння), “Внутрішня сторона […]...
- Фідіїиі Зевс Олімпійський У самому серці Греції, на священній олімпійській землі, стояло четверте чудо світу, єдине, творцем якого була одна людина. “Батько Зевса на небі, безперечно, Крон” але батько Зевса в Олімпії – Фідій. Першого створила безсмертна природа, другого – рука людини, єдиної, яка могла створити бога. Коли всі інші чудеса світу викликають у нас подив, то цьому […]...
- Який ми слід лишимо на землі (сенс життя людського) І. Від чого залежить доля людини? (Що це – фатум? Доля – творіння рук людських?) ІІ. Який ми слід лишимо на землі. 1. Сенс людського життя (залежність сенсу життя від того, що робить людина головним у житті – добро чи зло? Альтруїзм чи егоїзм? Залежність вибору від умов життя, від виховання, від генетичної спадковості, але […]...
- Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
- “Успенський собор” Успенський собор, у відреставрованому будинку якого в 1986 році був відкритий Будинок органної й камерної музики, є одним з найкрасивіших місць у місті Харкові. Прародителькою Успенського собору була перша в Харкові дерев’яна церква Успения Пресвятої Богородиці, побудована в 1657 році й, що розміщалася в міцності небагато південніше сучасного будинку В 1685-1687 роках на зміну їй […]...
- Твір на тему: “Успенський собор” Успенський собор, у відреставрованому будинку якого в 1986 році був відкритий Будинок органної й камерної музики, є одним з найкрасивіших місць у місті Харкові. Прародителькою Успенського собору була перша в Харкові дерев’яна церква Успения Пресвятої Богородиці, побудована в 1657 році й, що розміщалася в міцності небагато південніше сучасного будинку В 1685-1687 роках на зміну їй […]...
- Твір на вільну тему: МОСКВА В ІСТОРІЇ РОСІЇ “Хто ніколи не був на вершині Івана Великого, кому ніколи не траплялося оглянути одним поглядом всю нашу древню столицю з кінця в кінець… той не має поняття про Москву, тому що Москва не є звичайне велике місто, яких тисяча; Москва не безмовна громада каменів холодних, складених у симетричному порядку… немає! у неї є своя душа, […]...
- Іліада характеристика образу Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса і смертної жінки Леды, дружина Менелая, викрадена сином царя Трої Парисом. З усіх персонажів “Іліади” Е. найбільшою мірою утілює ідею пасивності людини, його абсолютній залежності від вищих сил. Е. не по своїй волі покинула будинок царя Спарти Менелая, але лише покоряючись велінню богів і передусім свавіллю […]...
- ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО 27 вересня – свято Воздвиження Хреста Господнього. У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов’язані. Один з імператорів – Андріан – віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гроб Господень. На штучно створеному імператором пагорбі було збудовано […]...
- Атеней “Атеней” (від грецьк. Athenaion – храм Афіни, богині мудрості, мистецтва та ремесел) – науково-літературний гурток, заснований Єлисеєм Плетенецьким на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. До складу “А.” входили перекладачі, поети, гравери, друкарі (Захарія Копистенський, Іов Борецький, Памво Беринда, Тарасій Земка, Олександр Митура, Касіян Сакович, Лаврентій Зизаній та ін.). В межах “А.” видано “Часослов” та […]...
- Володимир Самійленко – Над руїнами НАД РУЇНАМИ I О, плачте, ви, хто сльози ма в очах, О, плачте над руїнами святині! Нехай побачу я ще в тих сльозах, Що в вас душа ще досі не в руїні. Але ні краплі сліз в очах ясних! І погляд мов чужий усім стражданням… І чую я один веселий сміх В краю, де треба […]...