“Художній аналіз оповідання М. Шолохова “Доля Людини”
Вже сама назва оповідання М. А. Шолохова “Доля людини” свідчить про те, що мова в ньому піде не тільки про життя конкретних героїв, а й про долю людини в широкому сенсі. У цьому зв’язку в творі чимало філософських узагальнень. “Так що десять років! Запитай у будь-якого літньої людини, примітив він, як життя прожив! .. Минуле – ось як та далека степ в серпанку “, – вигукує герой оповідання.
Примітна композиція твору. Це так звана розповідь в оповіді. М. А. Шолохов використовує так звану оповідну манеру.
Оповідач зустрічає на
Чоловік дістає пам’ятний кисет з написом “Дорогому бійцеві від учениці 6-го класу Лебединської середньої школи” та нарікає на те, що не чоловіча справа з дитиною подорожувати. Потім з’ясовується, що хлопець доводиться йому прийомним сином. Образ хлопчика, який під час Великої Вітчизняної війни залишився сиротою, надзвичайно колоритний.
Не випадково автор акцентує увагу на посмішці і світлих, як небо, очах дитини.
Далі
Яскравим трагізмом пофарбована в оповіданні сцена прощання Андрія з дружиною. Вона притулилася до нього, “як лист до гілки”, схлипувала і тремтіла, “ніби підрубане дерево”. Каскад порівнянь передає всю глибину горя жінки, що проводжає чоловіка на фронт (“очі каламутні, безумні, як у займаної розумом людини”, “губи білі, як крейда”).
До самої смерті буде згадувати він, як відштовхнув її в прощальну годину.
М. А. Шолохов використовує в цій сцені прийом розгорнутого портрета, акцентуючи увагу читача на двох основних деталях: губи й очі. Після сцени прощання героя з дружиною слідує розповідь про те, як важко довелося жінкам і дітям в тилу. Лише після загибелі сім’ї зрозумів Андрій Соколов, що те довоєнне життя в турботах і щоденній праці і було найщасливішим часом у його долі.
Через портрет героя М. А. Шолохов майстерно передає його переживання сцени прощання з дружиною: “Чуже хвилювання передалося й мені. Скоса глянув я на оповідача, але ні єдиної сльозинки не побачив в його немов би мертвих, вимерлих очах. Він сидів, понуро схиливши голову, тільки великі, безвольно опущені руки дрібно тремтіли, тремтіло підборіддя, тремтіли тверді губи”.
При спогадах у героя серце” ніби тупим ножем ріжуть”.
Рідко писав герой додому, уникаючи скаржитися дружині: “На те ти і чоловік, на те ти і солдат, щоб все витерпіти, все знести, якщо до цього нужда покликала”. Очима Андрія Соколова показуються в оповіданні жахи війни: стрільба, розрив снарядів, на шматки розбита машина. Герой потрапляє в оточення.
Після Великої Вітчизняної війни в Радянському Союзі було упереджене ставлення до тих, хто повернувся з полону. Звичайно, серед полонених були і труси, і зрадники. Але в основному солдати таки намагалися виконати свій військовий обов’язок до кінця, а потрапили в полон, виходячи з оточення або при потужних наступальних маневрах противника. М. А. Шолохов своєю розповіддю реабілітував цих людей.
Засудити їх на тлі численних жертв і каліцтв було простіше, ніж увійти в те непросте становище, в якому вони опинилися. Недарма М. А. Шолохов так докладно розповідає про те, як Андрій потрапив у полон: герой оповідання виконував наказ командира доставити боєприпаси на батарею, був контужений і підібраний фашистським загоном. Соколов не міг змиритися з долею полоненого, намагався втекти, але його знову спіймали. Всім ходом розвитку сюжету оповідання М. А. Шолохов підкреслює, що Андрій не винен у тому, що потрапив у полон. Він не був зрадником і стійко виносив всі табірні муки.
У той же час письменник не намагається лакувати дійсність і не приховує від читачів гіркої правди: у полоні деякі солдати вели себе негідно (видавали взводних, доносили на своїх товаришів по нещастю). У той же час це явище не носило масовий характер.
Мужню поведінку Андрія в таборі, вміння холоднокровно поглянути в очі смерті, викликає повагу навіть у німецького коменданта. “Ось що, Соколов, ти – справжній російський солдат. Я – теж солдат і поважаю гідних супротивників “, – говорить він.
При першій же можливості Андрій повертається на батьківщину, та ще й привозить з собою важливого “язика”, – німецького майора з портфелем документів. З гіркотою пише М. А. Шолохов про те, якою душевною травмою навіть для такої сильної духом людини, як Соколов, виявився полон. Два роки герой не бачив людського поводження.
Навіть коли німці надавали йому милість і давали продукти, він відчував себе собакою, якій кинули шматок. Довго ще після полону залишалася у Андрія звичка втягувати голову в плечі при розмові, побоюючись удару. Однак найважчі удари завдали Соколову фашисти не в таборі: після повернення з полону дізнався він, що на початку війни загинули його дружина і доньки, а від рідного дому залишилася одна воронка.
Залишився син Анатолій – остання надія батька, та й того вбив німецький снайпер прямо в День Перемоги.
Повернувшись з війни, взяв Андрій до себе осиротілого хлопчика. Так дві самотні душі знайшли сімейну прихильність і здобули теплоту. Лише ночами згадує Андрій загиблу сім’ю.
А у Ванюшки теж часом спливають спогади про рідного батька, і тоді задає він Соколову свої дитячі, але непрості питання.
У фіналі твору оповідач з роздумами дивиться вслід батькові й синові, яких поріднила війна. Дія твору відбувається навесні. У цей час, коли оживає природа, що заснула на зиму, ще сильніше сприймається непоправність людських втрат у роки Великої Вітчизняної війни.
Недарма у оповідача, що дивиться на двох осиротілих людей, що знайшли один одного (чоловіка і хлопчика), навертаються на очі сльози. Він бажає їм тільки одного – щоб вистачило сил витримати всі випробування і “все подолати на своєму шляху, якщо до цього покличе… Батьківщина”.
В кінці розповіді знову звучить думка про те, що Андрій Соколов – людина, що втілила національний характер. І Ванюшку він теж виростить гідною людиною.
У 1956 році написане це оповідання. З моменту закінчення війни пройшло у той час десять років. Але у такого всенародного горя немає терміну давності. І поки живі свідки цих важких подій, гострота сприйняття втрати ніколи не притупиться.
Related posts:
- “Аналіз оповідання М. Шолохова “Доля людини” Оповідання М. Шолохова “Доля людини” був опублікований в 1956-1957 роках, через десять років після закінчення Великої Вітчизняної війни. Тематика оповідання незвичайна для літератури про війну того часу: саме Шолохов вперше торкнувся теми солдатів, що потрапили у фашистський полон. Як добре тепер відомо, доля цих людей була не менш трагічна, ніж доля солдатів, які побували на […]...
- “Композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” Композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” достатньо проста, але в той же час весь твір пронизаний глибокими переживаннями та іншими людськими почуттями, дуже яскраво і реально зображеними письменником. Головний герой оповідання – Андрій Соколов. Цій людині нелегко довелося в житті, яке припало на роки Великої Вітчизняної війни. Андрій пішов на фронт і через деякий час […]...
- У війни жахливе обличчя (за оповіданням М. О. Шолохова “Доля людини”) Висвітлення подій Великої Вітчизняної війни в літературі. (Багато епічних творів, мемуарів присвячено подіям Другої світової війни. Епічні полотна присвятили війні ті письменники, які самі безпосередньо брали участь у бойових діях. Серед них – М. О. Шолохов.) Персоніфікація війни в особі російського солдата Андрія Соколова. (Андрій Соколов воює, а потім потрапляє у полон до фашистів, де […]...
- Переказ оповідання Доля людини Шолохова М. А План переказу 1. Життя Андрія Соколова до війни. 2. Трагічні випробування, що випали на його частку на війні. 3. Спустошеність Соколова після загибелі всієї сім’ї. 4. Андрій бере на виховання хлопчика-сироту й відроджується до нового життя. Переказ Соколов розповідає: “Спочатку життя моя була звичайна. Сам я уродженець Воронезької губернії, з тисяча девятьсотого року народження. У […]...
- Сцена допиту Андрія Соколова Мюллером. (Аналіз епізоду оповідання М. А. Шолохова “Доля людини”) 1. Поводження головного героя як відбиття його внутрішньої сутності. 2. Моральний двобій. 3. Моє відношення до двобою Андрія Соколова й Мюллера. В оповіданні Шолохова “Доля людини” є багато епізодів, які дозволяють нам краще зрозуміти особливості характеру головного героя. Один з таких моментів, що заслуговують нашої, читацького, пильного уваги – сцена допиту Андрія Соколова Мюллером. Спостерігаючи […]...
- “Доля людини у Другій світовій війні” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Звертаючись до розповіді М. Шолохова “Доля людини”, в першу чергу, слід зазначити, що в цьому творі письменник через долю конкретного героя показує життя багатьох народів – долю Радянського Союзу в епоху Великої Вітчизняної війни. У той же час, “Доля людини” не просто розповідь про військові події, але, звичайно ж, і дослідження внутрішньої трагедії особистості. Головний […]...
- Минули всі кола пекла (оповідання М. О. Шолохова “Частка людини”) В оповіданні М. О. Шолохова “Частка людини” перед читачем з’являється не просто Історія, а дійсно частка людини, що втілила в собі типові риси національного російського характеру. Андрій Соколов, скромний трудівник, батько сімейства, живий і по-своєму був щасливий. Алі раптом Війна… Соколів пішов на фронт захищати Батьківщину. Як і тисячі інших, таких же, як він, на […]...
- Ідея непереможності людяності (за оповіданням Шолохова “Доля людини”) Ідея непереможності людяності (за оповіданням Шолохова “Доля людини”) “Доля людини” справедливо вважається найкращим оповіданням Шолохова. Трагічна історія життя головного героя пов’язана у творі з важкими випробуваннями у житті народу. З життєвої. історії Андрія Соколова автор обирає тільки те, що дає можливість усвідомити людську долю у зв’язку з трагічною сутністю епохи. Шолохов зображує неможливість співіснування мирного […]...
- “Зображення жахів війни в оповіданні Шолохова “Доля людини” Доля – слово загадкове. Я часто замислююся над його змістом. Що таке доля? Це прожите тобою життя, або те, що чекає попереду? Твої реальні вчинки або твої мрії? Людина сама будує свою долю, або її таки хтось визначає? А якщо вона вже визначена, чи можливо щось змінити? У різних людей долі складаються по-різному. Хтось залишає […]...
- “Доля людини” М. А. Шолохова – оповідання-епопея Ім’я лауреата Нобелівської премії М. А. Шолохова відомо всьому человечеству. Добутку Шолохова подібні до епохальних фресок. Під час Великої Вітчизняної війни письменник порахував своїм боргом разити словом ненависті ворога, зміцнювати любов до Батьківщини в радаских людей. Провесною 1946 року, у першу післявоєнну весну, Шолохов случайно зустрів на дорозі невідомого человека й почув його сповідь^-сповідь-сповідь-оповідання-сповідь Десять […]...
- Зміст оповідання Шолохова “Доля людини” От і прийшов час, що визначається словами “на порозі дорослого життя”. Яка вона буде, моя “доросле життя”? Які труднощі й перешкоди зустрінуться на шляху? Чи зможу я вистояти, перемогти, залишитися людиною? Думаю, що ці питання коштують перед кожним з моїх однолітків. Більшу роль у їхньому рішенні грає наша велика література, що Н. Бердяєв не зрячи […]...
- Образ Андрія Соколова в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Оповідання М. Шолохова “Доля людини” вражає людяністю і переконливою правдою образу головного героя Андрія Соколова. Автор не ідеалізує свого героя, не ставить його над іншими, а розповідає про те, як він боровся з життєвими обставинами. Андрій Соколов не надзвичайний супергерой. Він просто людина, яких було багато. Але тим величнішим постає він серед випробувань, які випадають […]...
- Моральна сила російської людини (по розповіді М. Шолохова “Доля людини”) Розповідь М. Шолохова “Доля людини” – це розповідь про просту людину на війні. Російська людина винесла всі жахи війни й ціною особистих втрат завоювала перемогу, незалежність своєї батьківщини. Кращі риси російського характеру, завдяки силі якого була здобута перемога у Великій Вітчизняній війні, М. Шолохов втілив у головному герої розповіді – Андрію Соколові. Це такі риси, […]...
- Доля російської людини в роки війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людний”) У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого […]...
- Дві піщинки, закинуті в чужі краї воєнний ураганом (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) 1. Доля Ванюші. (Війна забрала життя батьків хлопчика. На вигляд дитина має п’ять-шість років, “такий собі маленький обідранець… а оченята – як зірочки вночі після дощу!” Жив Іван на милостиню добрих людей. Мешкав біля чайної.) 2. Доля російського солдата Андрія Соколова. (Була родина – віддана дружина, дві доньки, син Анатолій. Життя цих люблячих людей забрала […]...
- “Пам’ять серця про грізну війну. На основі твору Шолохова “Доля людини” Оповідання авторства Михайла Шолохова під назвою “Доля людини” – це, по своїй суті, ще одне нагадування всім нам, наскільки руйнівні наслідки може мати війна. Що таке війна за своєю суттю? Це безглузде знищення своїх і чужих людей, яке не несе ніякої користі людству. Самою страшною війною в історії була Друга світова війна. Доля окремо взятої […]...
- “Тяжко мені, братцю, згадувати… ” (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) ШОЛОХОВ МИХАЙЛО (1905-1984) Російський письменник, лауреат Нобелівської премії (1965). Найвідоміші твори – “Піднята цілина”, “Тихий Дон”, “Доля людини”. “Я хотів би, щоб мої книги допомагали людям бути кращими, пробуджували любов до людини”, – говорив Шолохов. Така авторська позиція нагадує про себе в усіх творах письменника. Шолохов походив з селянської родини, виріс на Дону, пройшов стежками […]...
- “За Вітчизну ми впали…” (за поезіею О. Т. Твардовського “Я поліг біля Ржева” та оповіданням М. О. Шолохова “Доля людини”) Трагізм війни поезії О. Т. Твардовського “Я поліг біля Ржева” посилює те, що розповідь йде від імені бійця, який поліг у Другій світовій війні на полі битви. Величезна сила міститься у першій строфі: Я поліг біля Ржева В безіменнім болоті, В п’ятій роті Сталева Вбила бомба в польоті… Переконливість трагічної події смерті бійця надають деталі. […]...
- Трагічна доля людини… (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Майже сімдесят років минуло відтоді, як закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства – Друга світова війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в атмосферу людських страждань, болю й жаху. Цього не можна уникнути і залишитися байдужим тут теж не можна. Оповідання М. Шолохова “Доля людини” – один з таких […]...
- Образ Андрія Соколова в повісті М. Шолохова “Доля людини” І. Людина і війна (тяжкі випробування під час воєн; жорстокість Другої світової війни; визвольна війна і радянський солдат, що захищав Батьківщину, домівку, сім’ю). ІІ. “Доля людини” М. Шолохова – розповідь про стійкість характеру російської людини, цілого народу: 1. Наскрізне питання повісті – що сильніше: обставини чи характер? (узагальнююче значення образу Андрія Соколова; усі епізоди об’єднані […]...
- “Моє слово проти війни. За твором Михайла Шолохова “Доля людини” Війна – це жахливе явище, яке змушує людину зіткнутися з великою кількістю складнощів і різних неприємностей. Під час війни людині доводиться займатися тим, чим вона ніколи не займалася б у мирний час. Воєнний час – особливий час, саме в ньому люди розуміють цінність миру, а тому після тривалої війни настає багаторічний мир, який, втім, рано […]...
- Добро – вища сила (По оповіданню М. А. Шолохова “Доля людини”) Доля Андрія Соколова, Невигадане горе. Доброта, сила, витривалість російської людини. Щирий героїзм Андрія. Оповідання Михайла Олександровича Шолохова “Доля людини” нікого не може залишити байдужим. У добутку освітлені реальні події Автор особисто розмовляв з Андрієм Соколовим, тому як не можна краще розуміє його. Під час Великої Вітчизняної війни радянським людям довелося перенести безліч найжорстокіших випробувань. Андрій […]...
- Михайло Шолохов “Доля людини” Оманливою простотою Він не купує читачів. Життя для нього – поле бою Двох сил, світоглядів, світів. М. Рильський У його висічених із алмазу Й полум’я героях сконцентроване Загальнолюдське й вічне. Гурян Борян Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них – російський письменник Михайло Шолохов. Як […]...
- Особливості жанру оповідання в Долі людини Шолохова М. А У вітчизняному літературознавстві (наприклад, у книзі Л. Г. Якименко “Творчість М. А. Шолохова”) прийнято визначати жанр “Долі людини” (1956) як оповідання-епопея. Жанр, як видно, дуже незвичайний, тому що з’єднує, здавалося б, непоєднувані поняття. Оповіданням прийнято називати малу епічну форму, у ньому звичайно описується одне (яскраве) подія з життя героя і є присутнім оповідач. Епопея – […]...
- Проблема морального вибору в оповіданні Шолохова “Доля людини” 1. Вибір людини. 2. Позиція головного героя. 3. Шляхетність і великодушність Росіяни письменники завжди звертали величезну увагу на проблему морального вибору людини. В екстремальних ситуаціях людин показує свої щирі якості, робить певний вибір. Так підтверджується право називатися Людиною. Головний герой оповідання Шолохова “Доля людини” – простий росіянин людина. Йому довелося нелегко замолоду; він брав участь […]...
- “Доля людини” Шолохова Ім’я М. О. Шолохова відомо всьому людству. Його видатної ролі у світовій літературі XX століття не можуть заперечити навіть противники соціалізму. Твори Шолохова уподібнюються епохальним фрескам. Проникливість – таке визначення таланту Шолохова, – умінь. Під час Великої Вітчизняної війни перед письменником всатала завдання: разити своїм повним жагучої ненависті словом ворога, зміцнювати любов до Батьківщини у […]...
- Подвиг людини на війні (по оповіданню М. А. Шолохова “Доля людини”) Ніхто не любить війну. Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук – все це народжувалося в жадібних розумах як у глибині століть, так і в наші дні. Одна сила зіштовхувалася з іншої. Одні нападали й грабували, інші захищали й намагалися зберегти. І під час […]...
- Ствердження у образi Андрiя Соколова перемоги людяностi та вiдповiдальностi за долю Батькiвщини (за повiстю Михайла Шолохова “Доля людини”) “Доля людини” – роздуми автора над людською долею в зв’язку з трагiчними подiями, вiйною, що була тяжким випробуванням в життi цiлого народу. З цiєю метою Шолохов добирає епiзоди, що краще за iншi дозволяють зрозумiти цю проблему. Чи витримає Андрiй Соколов, головний герой твору, важкi втрати, чи збереже вiру в життя й людей, чи пройде вiн […]...
- Скорочено “Доля людини” Шолохова Весна. Верхній Дон. Оповідач з товаришем їхав на бричці, запряженій двома кіньми, в станицю Букановскую. Їхати було важко – сніг почав танути, бруд непролазна. А тут біля хутора Моховского річка Еланка. Дрібна влітку, зараз розлилася на цілий кілометр. Разом з невідомо звідки взявся шофером оповідач перепливає річку на якийсь напіврозваленій човні. Шофер підігнав до річки […]...
- Тема мужності й самовідданості в оповіданні М. А. Шолохова “Доля людини” Тема мужності й самовідданості проходить червоною ниткою в оповіданні Михайла Шолохова “Доля людини”. Ці два поняття стають найважливішими для образа головного героя. Андрій Соколов зміг крок за кроком перебороти не тільки негоди, що зустрічаються на шляху, але й переступити через “не можу”, коли сили вже залишали його. І все це стосується не тільки військової служби, […]...
- Композиційна особливість оповідання “Доля людини” У роки Великої Вітчизняної війни Михайло Шолохов – військовий кореспондент, автор нарисів – у їхньому числі “Наука ненависті” (1942), що одержали великий суспільний резонанс, глави незакінченого роману “Вони боролися за батьківщину” друкувалися протягом післявоєнних десятиліть. В 1957 р. Шолоховим написане оповідання “Доля людини”, що ввійшов у золотий фонд добутків про боротьбу народу з німецько-фашистськими загарбниками […]...
- Лихоліття війни та доля людини (за твором “Доля людини”) Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. […]...
- Коротка характеристика добутку Доля людини Шолохова М. А Оповідання було надруковано в газеті “Правда” у переддень 1957 р. Композиція – оповідання в оповіданні. Оповідач передає історію свого випадкового знайомого, шофери Андрія Соколова, що відбулася в першу післявоєнну весну. Авторові в цьому оповіданні належить важлива роль. Великою любов’ю й повагою пронизане оповідання автора про життя й героїчний подвиг Андрія Соколова: “И хотілося б думати, […]...
- Стійкість (за оповіданням “Доля людини” М, О. Шолохова) Філософ Геродот казав: “В час миру сини ховають батьків, під час війни батьки ховають сипів” Ім’я Михайла Олександрович” Шолохова відомо у всьому світі. Вік зіграв видатну роль в світовій літературі 20 століть. Під час Великої Вітчизняної Війки перед письменником встало завдання; знищувати своїм повний ненависті словом ворога і укріплювати любов до Батьківщини у радянських людей. […]...
- Суворе випробування людського характеру в умовах війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Суворе випробування людського характеру в умовах війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Кажуть, що назва твору, наче зернятко, містить весь наступний текст: його тему, ідею, систему образів. Не будемо дискутувати на цю тему, а подивимось, що значить слова “судьба”, бо хоч і перекладається “доля”, а все ж не те. Словник Даля тлумачить так: “судьба […]...
- Фольклорні елементи поетики в оповіданні “Доля людини” Фольклорні елементи поетики “Долі людини” зовні мотивовані тим, що Соколов – виходець із трудового народу – носій його свідомості. Але їх “густота”, частота, а головне – разножанровость перетворюють його приватний, особистий голос у голос усього народу. У його оповіданні виражається народне відношення до праці, сім’ї, чужому горю, полону, зрадництву, батьківщині, смерті (тобто до всіх основних […]...
- Міркування на тему: Ніхто не любить війну по оповіданню “Доля людини” Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук – все це народжувалося в жадібних розумах як у глибині століть, так і в наші дні. Одна сила зіштовхувалася з іншої. Одні нападали й грабували, інші захищали й намагалися зберегти. І під час цього протистояння кожний повинен […]...
- Доля донського козацтва в романі Шолохова “Тихий дон” У романі-епопеї М. Шолохова “Тихий Дон” зображена Історія козацтва в бурхливий час із 1912 по 1922 рік. У цьому добутку Шолохов відбив і своєрідний уклад життя козаків, і їхньої традиції, культуру й вдачі. Роман насичений подіями суспільно-політичного життя, які дуже вплинули на долю донського козацтва. Головні герої роману – люди з яскравими індивідуальними характерами, сильними […]...
- Доля селянства у добутках М. Шолохова Доля селянства, його стан в Росії завжди були проблемою, що далеко виходить за рамки економічної, – це була проблема в першу чергу моральна. Письменниками XIX століття селянин сприймався як “сівач і хоронитель” рідної землі, як носій вищих людських цінностей, природної мудрості, згоди із природою. Російська дійсність XX століття поставила селянство в нові умови; влада, що […]...
- Повернення ГриГорея Мелехова на хутір. (Аналіз фіналу роману М. А. Шолохова “Тихий Дон”: тім 4, частина 8, глава 18) 1. Згубний слід революції в житті Мелехова. 2. Метання й спустошеність героя. 3. Трагізм повернення Мелехова Над романом “Тихий Дон” Шолохов працював з 1928 по 1940 р. Цей роман написаний у жанрі епопеї (після “Війни й миру” Л. Н. Толстого “Тихий Дон” – перший роман-епопея). Дія цього добутку охоплює роки життя нашої країни, ознаменовані великими […]...