Я мить чудову пам’ятаю… – Олександр Пушкін

“Я мить чудову пам’ятаю…”

Я мить чудову пам’ятаю,

Коли мені з’явилась ти,

Як осяйне видіння раю,

Як чистий геній красоти.

В сумній, холодній безнадії,

В людській тривожній метушні,

Звучав твій голос, наче мрії,

У снах з’являлась ти мені.

Йшли роки. Мрії чарівничі

Розвіяв вітер часу злий,

І я забув твоє обличчя,

Твій стан і голос ніжний твій.

У глушині важкій вигнання

Минали дні мого життя

Без божества і без кохання,

Без сліз, натхнення, без чуття.

Та знов душею воскресаю,

Моїм очам з’явилась ти,

Як осяйне видіння раю,

Як чистий геній красоти.

І серце б’ється знов огнисте,

В моїй душі воскресли знов

І божество, й натхнення чисте,

Й життя, і сльози, і любов.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Я мить чудову пам’ятаю… – Олександр Пушкін