“Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (за повістю “Слово матері”)
Творчість Бориса Антоненка-Давидовича довгі роки замовчувалася, не видавалися його повісті, оповідання. Чудовий романіст і повістяр, новеліст і репортер знайшов свого читача, на жаль, тільки після своєї смерті. Мого оповідання щирі і людяні, автор торкається в них загальнолюдських проблем.
Гортаємо сторінки повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері”, і серце щемить від того, що є люди, які зневажають свій народ, його мову, свої духовні корені. Для сім’ї коваля Сметани було дуже важливо, щоб єдиний синочок Івасик був письменним,
Хоч як важко було батькові, однак він знайшов можливість оплатити навчання сина в місті. Перший раз приїхавши на канікули додому, Івась привітався з матір’ю зовсім незвично: “Бонжур, мамаша!” Бідна жінка образилася, що її син, спілкуючись із паненятами, почав забувати свої духовні витоки. “Мати скрушно похитала головою і з таким жалем подивилася, наче мене тяжко покалічили на все життя”.
Після смерті матері сім’я Сметани переїхала до міста. Час спливав швидко, і Івась забув материне застереження: “Горнись, дитино моя, до простих, до роботящих людей…” Аж ось одного разу наче
Під час вистави популярної в народі трупи Саксаганського хлопець був у захваті, він відчув себе, “як і багато хто в залі та на гальорці, часткою цього скривдженого, знедоленого народу…” І саме в цю хвилину, коли Іван відчував душевне піднесення, йому плюнула в душу дівчина, яку він щиро покохав. Придивившись уважно, хлопець побачив, як щось хиже блиснуло на мить в зелених очах панночки. Тоді хлопець уперше за такий довгий час згадав слова матері, вони болем озвалися в його душі, наповнили її смутком.
Вдруге слова матері згадує Іван через кілька днів, коли завітав до Караваєвих. Тут він зрозумів, шкірою відчув, як пани ставляться до селян, до бідних людей. До Зіньки, селянської дівчини, приїхала мати.
Соромлячись її вбогого вбрання, покоївка “кинулась їй назустріч, немов хотіла перейняти стару”.
Іван зніяковів, йому стало боляче за нещасну Зіньчину матір, що стояла, як на позорищі, серед веранди, “з неї сміялися, кепкували, на неї гримали, і рідна донька відкинулась від неї і ладна була зо всіма ганити свою засмучену матір”. Цей випадок обурив Івана Сметану, і він не побоявся високого товариства, а різко та гнівно кинув їм в обличчя, що не може бути там, де зневажають його народ.
Коли я читала повість, то відчувала спочатку сором і сум за Івана. Але коли хлопець збагнув мудрість материних слів, я змінила своє ставлення до нього.
Related posts:
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (За повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Доля творів Бориса Антоненка-Давидовича була непростою. Ім’я цього письменника практично мало знайоме українському читачеві. Його творчість за радянських часів замовчувалася, не виходили його книжки. Сьогодні ми значно більше знаємо про творчу спадщину цієї обдарованої людини. Є від чого засмутитися: надзвичайно талановитий письменник, романіст, повістяр, новеліст, репортер знайшов свого читача лише після своєї смерті. Його твори […]...
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Події повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері” досить далекі від нас за часом, але як же потрібен твір тепер, особливо для молоді, щоб вона вчилася вірності рідній землі, рідному народу, його духовним скарбам. Майбутній письменник зростав у російськомовному середовищі. Зрусифіковані батьки не могли дати синові національного виховання. Свою приналежність до українського роду хлопчик відчув завдяки бабусі, яка […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) – I варіант БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас (за повістю “Слово матері”) I варіант Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений […]...
- Вірність материнському заповіту (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Борис Антоненко-Давидович до шести років зростав у російськомовному середовищі, адже батько працював у Брянську машиністом. Та саме родина дала йому національний характер: бабуся Олександра вчила онука берегти пам’ять про свій рід, плекала любов до рідної мови, виховувала в ньому почуття національної гідності. Повість “Слово матері” письменник присвятив своїй родині. Образи цього твору багато в чому […]...
- “Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім” (за новелою М. Коцюбинського “Intеrmеzzо”) … поет сучасний – Він тим сучасний, що нещасний, Поет – значить: вродився хорим. Волить чужим і власним горем. І. Франко Герой і громада… Поет і суспільство… Література і життя… Думаю, що цей ряд слів синонімічний. Всі вони продиктовані життям. Роль митця і призначення мистецтва – проблеми віковічні. Передові мужі українського народу не відокремлювали мистецтво […]...
- “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з […]...
- Слово матері – Антоненко-давидович Борис (дуже стисло) Події відбуваються на початку XX ст. У родині коваля Сметани, який дуже любив читати, була тільки одна книжка – “Кобзар” Тараса Шевченка. Тому він часто вечорами читав її своїй родині – жінці й синові Івану. Іван добре закінчив церковнопарафіяльну школу, батько вирішив віддати його у гімназію. Мати глибоко переживала розлуку з сином. Склавши добре вступні […]...
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
- Я не можу бути самотнім (за новелою Коцюбинського “Intermezzo”) Передові мужі українського народу не відокремлювали мистецтво від суспільних проблем. Великий Кобзар свою Музу присвятив “отим малим рабам німим” і на сторожі коло їх поставив слово; І. Франко підкреслював, що він – син народу і його поклик – праця, щастя і свобода, відірваний від рідного краю Павло Грабовський, заперечуючи чисте мистецтво, проголосив, що він не […]...
- Мої роздуми після прочитання повісті “Слово матері” …Коли я дочитав повість “Слово матері”, надворі вже був глибокий вечір Він тихо вкрив землю, його тепла ковдра лягла і на моє ліжко. Знаю, що зараз закрию очі – і пам’ять подарує диво: загойдається паді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, неначе вертає мене у безтурботне дитинство: Голуби-голубочки, Несіть щастя синочку! – Чую […]...
- Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів) 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – […]...
- Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
- СЛОВО МАТЕРІ – БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Скорочено Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало поважають […]...
- Слово матері – Антоненко-давидович Борис (cкорочено) (1899-1984) Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало […]...
- Слово матері скорочено – Антоненко-Давидович Борис (1899-1984) Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало […]...
- “Яким повинне бути ставлення до матері” Мати – найближча людина для кожної дитини. Вона не тільки народжує дитину в муках, але в той же час дуже любить, і дає малюкові те, без чого він ні за що не вижив би. Мама завжди готова прийти на допомогу своїй дитині не тільки словом, а й ділом. Думається, що багато мам готові віддати навіть […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства’ Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Слово матері Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання я почув від одного пенсіонера. Як і я, він зайшов ненадовго до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу, де вони вдвох попрацювали десь близько тридцяти років. Зацікавившись темою нащої розмови, він затримався. Ми говорили про стиляг, про бешкетників, про тих молодиків, у яких через надмірне […]...
- Народ скаже – як зав’яже – НАРОДНЕ СЛОВО Народ скаже – як зав’яже. Цікавим, самобутнім і мудрим постає народ у своїх звичаях і обрядах, проте не менш яскраво проявляється він і у своєму слові, такому дотепному й завжди влучному. Численні приказки та прислів’я, щирі побажання та привітання, скоромовки та лічилки, загадки й каламбури і навіть лайки та прокльони – це справжні шедеври народної […]...
- Серце матері, сповнене любові (за баладою “Смерть матері Юговичів”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Скільки існує людський рід, стільки йде боротьба за незалежність, свободу, мирну працю на своїй землі, за свою родину. І українські думи, і руські билини сербські юнацькі пісні розповідають нам по далеке минуле, у якому людей різних національностей поєднувало одне: бажання жити у злагоді, ростити дітей, пишатися ними, вчити […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслять мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як більшість геніїв, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років будуть […]...
- Образ матері у творах Т. Шевченка Образ матері у творах Т. Шевченка Матір… Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. Образ матері у творах Т. Шевченка – це образ жінки-страдниці, жінки, […]...
- “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Однією з центральних тем у творчості Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Доля жінки-матері була добре відома письменникові. З болем у серці він говорив про рідну матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положила”. Не кращою була й доля сестер, до […]...
- Величальна матері (за поезією Олійника) Уся краса світу, його безмежність і незбагненність втілилися для нас у жінці-матері. Вона – наша порадниця й розрадниця, наша наставниця й заступниця. Перше слово, яке ми вимовляємо, звернене до матері, що подарувала нам життя, навчила нас говорити, бачити сонце, слухати пісню. І тому з образом матері пов’язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний дім, квітучий сад, […]...
- “Яке ти маєш право бути вiльним, коли твiй народ у неволi?” (за повiстю Iвана Франка “Перехреснi стежки”) Заповiтна життєва мета кожної людини – iдеал, якому пiдпорядко вується все її життя. Свiй iдеал Франко вклав у слова головного героя повiстi “Перехреснi стежки” Євгенiя Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної працi. Хочу доложити всiх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освiдомлення, привчити його користуватися його правами, боротися […]...
- Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська Мадонна’ Івана Драча Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні. Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати […]...
- “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Симоненко (1935-1963) “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) У літературі Василеві Симоненкові судилося працювати менше, ніж п’ять років, проте він встиг увічнити своє ім’я. Як і Григір Тютюнник, Василь Симоненко добре знав і художньо відтворював умови […]...
- Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська мадонна” Івана Драча Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні. Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати […]...
- Твір опис на тему: Слово “мати” – особливе слово Воно народжується, здається, разом з нами, супроводжує нас у зрілі роки, з ними ми йдемо з життя. Писати про неї можна довго, безкінечно, бо тема ця воістину невичерпна. Здається, якого боку буття не торкнися – скрізь знайдеш її відклик. Вона віддається болем чи радістю у серці, вона гріє і дарує те, чого в людському житті […]...
- Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська Мадонна” Івана Драча Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні. Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати […]...
- Я ХОЧУ БУТИ ЛЮДИНОЮ!(за повістю О. Кобилянської “Людина”) 10 КЛАС Я ХОЧУ БУТИ ЛЮДИНОЮ!(за повістю О. Кобилянської “Людина”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Феміністичний український рух кінця XIX – початку XX ст. II. Відображення феміністичних ідей у творі О. Кобилянської “Людина”. III. Жінка – це теж людина? Варіант 2 I. “Правдиві вибухи чуття” у повісті О. Кобилянської “Людина”. II. Психологізм образу головної […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) – IІІ варіант – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) III варіант Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (3 варіант) Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки […]...
- Подвиг української матері-селянки (за оповіданням “Мати”) Давно минула Велика Вітчизняна війна. І ми, і наші батьки знаємо її з книжок та кінофільмів. Нам не довелося пережити пекельного жаху війни, чути, як вибухають бомби, як гуркотять гармати, не даючи заснути вночі. Але коли сьогодні читаєш про людський подвиг в ім’я мирного життя, то розумієш, яку високу ціну заплатив народ за спокій, які […]...
- Твір на тему: “Якою повинна бути дружина державного діяча?” за повістю О. Назарука “Роксоляна” Усім мешканцям Стамбула добре відомі білі стіни найбільшої мечеті міста, поряд з якою розташована гробниця української жінки, яка відома в Туреччині як Хуррем чи Хосені, а наші співвітчизники знають її як Роксолану. Мечеть була збудована ще за життя цієї видатної жінки, а якщо бути ще точнішими, то збудована була вона саме Роксоланою. На цьому місці […]...
- “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) (ІІ варіант) Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до материнства. І це відбилося у його творчості. Гортаючи сторінки “Кобзаря”, ми постійно зустрічаємо образи матерів. Різні […]...
- “Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка “Наймичка” А наймичка невсипуща Щовечір небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче, І ніхто того не чує, Не знає й не бачить. (Тарас Шевченко) Іван Франко назвав “Наймичку” “безсмертним твором поетичним”, що є найкращим доказом геніальності Тараса Григоровича Шевченка. Не останню роль тут відіграє тема, яку обрав для цієї поеми поет – тема споконвічна, тема складна. Українські […]...