Як Джиртдан повів дітей від страшного дива (Азербайджанська казка)

Жила колись одна жінка, і був у неї синок, такий маленький, що всі його називали Джиртданом – Малям. Малий ростом Джиртдан, а у всьому батькові й матері намагається допомогти. Побачив він один раз, що сусідські діти збираються в ліс за хмизом. Прийшов до матері й говорить:

– Я разом із хлопцями за хмизом піду!

– Куди тобі!-відповідає мати.- Ти не зможеш і гілочку підняти!

– Сам не зможу – хлопці мені допоможуть!- відповідає Джиртдан.

Покликала жінка сусідських дітей лала кожному по шматку чурека із сиром і говорить:

Не втратьте в лісі мого синочка! Прийшли хлопці в ліс, сталі збирати хмиз. І Джиртдан трудиться, тільки нелегко йому гілки ламатися

– Треба допомогти нашому Джиртдану,- говорять хлопчики

Зібрали вони в’язку хмизу й для Джиртдана. Зібрали й пішли додому. Прийнявся Джиртдан свою в’язку тягти – ніяк не може з місця зрушити. Сів він на в’язку й кричить:

– Не можу я допхати мою в’язку! Допоможіть мені!

Звалили діти на себе Джиртданову в’язку й пішли. Ішли вони, ішли, утомилися й сіли відпочити. Заговорилися й не помітили, як наступив вечір. Втратили діти в темряві дорогу, не знають, куди

йти, що робити. Вибралися вони з лісу, сталі прислухатися, оглядатися.

Чують – в одній стороні собаки сердито гавкають. Подивилися в іншу сторону – побачили вогник

Привів дів дітей у свій будинок, дав їм поїсти й уклав спати

А сам сів і став чекати, коли всі заснуть. Сидів, сидів і запитує:

– Хто спить, а хто не спить?

– Я не сплю,- відповідає Джиртдан.

– Чому ж ти не спиш?-запитує див

– Тому що мати щовечора кормила мене перед сном

Яєчнею, а ти не нагодував!-відповідає Джиртдан.

Пішов дів, приніс яєць, став готовити яєчню. Приготував і говорить Джиртдану:

– От тобі яєчня, їли й засип!

Джиртдан поїв і ліг, а дів знову сів і став чекати, коли

Маля засне. Почекав, почекав і запитує:

– Хто спить, а хто не спить?

– Я не сплю!-відгукнувся Джиртдан.

– Чому ж ти не спиш?

– Тому що мати щоночі приносила мені в решеті в

Ду з річки, а ти не приніс!

Почув це дів, взяв решето й пішов до ріки за водою

Сів на березі, став решетом воду черпати. “Ну,- думає,- принесу води, він відразу й засне!”

А Джиртдан розбудив хлопчиків і сказав їм:

– Цей дів хоче нас з’їсти! Вставайте, утечемо!

Підхопилися діти, вибралися з будинку, вийшли тихенько до ріки. А отут дів сидить, решетом воду черпається

Обійшли його діти обережно й переплили на інший берег. А маленький Джиртдан у старшого хлопчика на плечі сидів. Скільки дів не опускав решето в ріку, ніяк не міг зачерпнути їм води. Нарешті набридло йому це. Закинув він решето й хотів уже повернутися додому. І раптом бачить: ідуть діти по тому бережу ріки.

Хотів дів за ними кинутися, так тільки диви через ріки дороги не знають, плавати не вміють. Коштує він на березі й кричить:

– Агов, діти, як ви перейшли через ріку?

А Джиртдан відповідає йому з іншого берега:

– Піди знайди мірошницький жернов і надягни його собі на

Шию. Тоді перейдеш

Дів знайшов мірошницький жернов. Надяг собі на шию й кинувся вводу.

Потягнув його важкий жернов на дно, захлинувся дів і потонув. А діти благополучно повернулися домийся


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Як Джиртдан повів дітей від страшного дива (Азербайджанська казка)