ЯК ПЕЧУТЬ КОРОВАЙ, ВЕСІЛЬНУ СУКНЮ ВДЯГАЙ (бгання короваю)
Бгання короваю – один із найпоширеніших весільних обрядів. Українці печуть багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконує специфічну обрядову функцію. Головним є коровай, що виготовляється з дотриманням певного сценарію.
Печуть його у п’ятницю або суботу в домі молодої або ж у родичів. Часто в цьому ритуалі беруть участь родичі з обох боків (вони приносять із собою борошно, яйця та сало), символізуючи поріднення сімей, їх єдність. Жінок, які печуть хліб,
Проте подекуди цілеспрямовано запрошують парне число жінок: щоб молоді увесь вік прожили в парі. При цьому коровайниці повинні перебувати
В першому шлюбі й жити у злагоді. Коровайниць зв’язують рушником і вони мусять все робити разом: місити тісто, виліплювати оздобу, обмивати руки.
Існує повір’я, що вдало спечений коровай принесе молодим щастя, тріснутий віщує розлучення, а покручений – злу долю. Тому прийнято “задобрювати”
Кожен із весільних хлібів виконує конкретну функцію: із паляницею йдуть свататися; із шишками та калачем запрошують на весілля, їх також роздають на весіллі кожному з гостей, коли той виголосить промову та урочисто вручить молодим подарунок; голубки та гуски дарують коровайницям. Коровай є справжньою окрасою весільного столу як символ достатку й щастя, а наприкінці весілля його ламають (не ріжуть, щоб не “зарізати” щасливу долю подружжя) на шматочки, розподіляючи між усіма присутніми.
Дуже поширеним є звичай виготовляти спеціальне дерево – так зване дівування. Очищені гілочки дерев (бажано вишні) вмочають у круте тісто та запікають, а потім ще трохи присушують. Усі гілочки об’єднують в одне дерево та яскраво його прикрашають. Стоїть воно під час весілля на столі наречених. “Дівування” символізує собою життя нареченої до шлюбу, звідси й назва. Залежно від того, наскільки довго тривало незаміжнє життя, таким гіллястим роблять і дерево.
Отже, в дівчат, які дещо “забарилися”, це весільне дерево виходить найбільш пишним і святковим. Ці гілочки наприкінці весілля молоді також роздають присутнім.
Related posts:
- Весільний коровай Весільний коровай Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п’ятницю або в суботу у домі молодої (у східних районах), у родичів (на Поділлі чи на Волині) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох […]...
- Твір на тему: Весільний коровай Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п’ятницю або в суботу у домі молодої (у східних районах), у родичів (на Поділлі чи на Волині) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи […]...
- Переказ – КОРОВАЙ Весілля, з низкою ритуалів, обрядів, які об’єднували два роди, мало в народі більшу вагу, ніж церковне вінчання. Розпочиналося дійство з виготовлення весільного печива. Коровай – святий хліб, що раз на віку печеться, високий і круглий. Прикрашений голубами, квітками, барвінком і калиною, він був даром для молодят і мав накликати в дім, достаток, любов, згоду. Пекли […]...
- Як печуть паски. Добуток-опис За всіх часів народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов’ю люди чекали Великдень. Саме в ці дні починається теперішня весна, з її буйними фарбами й пахощами. До цього свята у всіх будинках бабусі й мами печуть паски, роблять сирні паски й красять яйця. З дитинства я завжди чекаю з нетерпінням […]...
- Коровай хліба (твір-роздум) Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби […]...
- Як печуть паски (Твір-опис) У всі часи народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов’ю люди чекали Великдень. Саме у ці дні починається справжня весна, з її буйними фарбами і пахощами. До цього свята у всіх будинках бабусі і мами печуть паски, роблять сирні паски і фарбують яйця. З дитинства я завжди чекаю з нетерпінням […]...
- Твір на тему: Коровай хліба (твір-роздум) Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби […]...
- Твір на тему: Як печуть паски (Твір-опис) У всі часи народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов’ю люди чекали Великдень. Саме у ці дні починається справжня весна, з її буйними фарбами і пахощами. До цього свята у всіх будинках бабусі і мами печуть паски, роблять сирні паски і фарбують яйця. З дитинства я завжди чекаю з нетерпінням […]...
- Твір-опис процесу праці Як печуть паски З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається спостерігати, як народжується свято, як […]...
- Обряд ритуального випікання короваю з нового зерна В окрему групу обжинкових пісень можна виділити Твори, якими супроводжувався обряд ритуального випікання короваю з нового зерна (своєрідна жертва богам та духам поля). Ця лірика сповнена елементів давньої міфології. У ній часто звучать розмови з короваєм, звернення-замовляння до нього як до живої істоти: “Короваю мій рум´яний, Чи боги тебе малювали?”, “Вітай, вітай, святий короваю, Вітай, […]...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах (за народною драмою “Весілля”) – І варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант А п ‘ятниця – зачинальниця, А субота – коровайниця, А неділя – вінчальниця А в понеділок – напивальниця, А в вівторок – похмільниця, А в четвер – порядок чинити, А в п ‘ятницю – по обіду Та й додому поїду. З народної пісні Слово “весілля” завжди сприймалося […]...
- Ми печемо пироги Печуть пироги в нашій сім’ї найчастіше по суботах. Уранці матуся кличе мене до кухні. На столі вже приготовано борошно, яйця, сіль, цукор. Ми стаємо поруч і починаємо поратися біля тіста. У моєї мами великий кулінарний талант. Коли я питаю, звідки вона вміє все це, матуся відповідає: “Тому, що з дитинства вчилася у своєї матусі. Ось […]...
- І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення УРОК 61 Тема. І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення. Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком митця; розкрити самобутність, індивідуальну неповторність таланту […]...
- Як пекти паски (твір-опис процесу праці) (твір-опис процесу праці) Із сивої давнини українці шанували свята. З особовою надією люди чекали на Великдень. Саме з цього великого свята починається розквітання пришли, найсправжнісінька весна. Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку я нетерпляче чекала Великодня як найголовнішого й […]...
- ЯКЩО ВЕСЕЛИЙ ПСТЬ, ТО Й ПИРОГИ НА РАДІСТЬ (обрядова їжа) Їжа та обрядовість – це поняття, що у свідомості українця пов’язані нерозривно. Різного роду страви супроводжують людину повсякчас – у хвилини радощі та туги. Кожен етап її життя, кожна важлива подія, що пов’язана з різноманітними звичаями та обрядами, за традицією вимагає участі не лише певних предметів, але й цілком конкретних страв. Чимало усталених звичаїв щодо […]...
- Елементи язичницьких вірувань у весільних дійствах (за народною драмою “Весілля”) – ІІ варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У весільній обрядовості збереглося чимало прадавніх язичницьких елементів, які з часом вже втратили свій первісний смисл, але народ їх дотримується за традицією, “бо так треба”. Вважалося, що шлюб буде щасливим тільки в тому випадку, коли молоді та їхня численна рідня виконають певні ритуали з походами, танцями, піснями, […]...
- Як я пік млинці (твір-опис) У нас на кухні уздовж стіни висять обробні дошки. Одну з них бабуся бере, коли готує щось із м’яса; іншу – для овочів; є і спеціальна дошка для риби. Дошки стемніли від часу, в них багато щербин від ножів. Але однією дошкою жодного разу ще не користувалися, хоча висить вона на стіні давно. На ній […]...
- Твір на тему: Як я пік млинці (твір-опис) У нас на кухні уздовж стіни висять обробні дошки. Одну з них бабуся бере, коли готує щось із м’яса; іншу – для овочів; є і спеціальна дошка для риби. Дошки стемніли від часу, в них багато щербин від ножів. Але однією дошкою жодного разу ще не користувалися, хоча висить вона на стіні давно. На ній […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” – IІ варіант – МИКОЛА МАГЕРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини […]...
- Твір на тему: Бабуся пече паски (твір-опис процесу праці) Я дуже люблю свята. Великдень – одне з моїх улюблених. Щороку у цей день я, мама і тато їдемо до бабусі у гості. Бабуся завжди чекає на нас і обов’язково готує що-небудь смачненьке. Але для мене найсмачнішим є паски моєї бабусі. Паски – обов’язкова страва у свято Великодня. Бабуся завжди їх ставить у центрі стола […]...
- Як пекуть паски Саме з Великодня починається справжня весна, буйноквіт природи. На це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Починають пекти паски у чистий четвер. У хаті повинно, бути прибрано вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Добра, гарна паска – гордість господині. Є прикмета: славна паска – на добрий рік. Ото вже чаклує мама […]...
- Твір-опис процесу праці “Я готую улюблену страву” Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром. Напередодні ми спостерегли, як швидко й вправно готує мати. Тож […]...
- Осінній парк – ІІ варіант 8 клас II варіант Приємно теплим осіннім днем потрапити до парку. Ще навкруги все зелене: і трава, і дерева, але де-не – де поміж зелені – наче вогнище, палахкотить жовте чи червоне дерево. У цю мить хочеться взяти пензлі і малювати таку красу. Ось невеличке водоймище. Вода у ньому чиста та тиха, наче задумлива. А […]...
- Весілля як драматична постанова Весілля – це надзвичайно добре скомпонована і осмислена драматична гра, де реальне органічно перепліталося з традиційно-умовним. Основними героями весільної драми були молодий і молода, їхні батьки, а навколо них об’єднувались інші дійові особи – дружки, бояри, світилки. Кожний з учасників драматичної гри повинен був чітко виконувати свою роль. “Режисером” весільної драми виступав сват, який мав […]...
- Народно-пісенний супровід весілля Одруження з давніх-давен було цілою системою ритуалів. Це – драматичне дійство, кожен з учасників якого виконував призначену йому роль. Головні учасники – це, звичайно, молодята, яких називали князем і княгинею. їхні родичі чи друзі виконували ролі дружка і дружки, від жениха були два старости, дві свахи, музики. Весілля проходило в декілька етапів: сватання, заручини чи […]...
- В ПОНЕДІЛОК НА РОБОТУ, А В НЕДЛЮ НА ВЕСІЛЛЯ (весільний поїзд і весільні чини) Весільний поїзд (свати, почет, дружина) складають головні дійові особи весільної обрядовості – з боку молодого та з боку молодої. Головними фігурами, зрозуміло, є наречені, а вже навколо них здійснюються обрядові дії. Кожен з весільного поїзда виконує певну ритуальну функцію, тобто весільні гості мають свої весільні чини. Колись їх була сила-силенна: функцію розпорядника весілля виконував староста […]...
- Твір на тему: Родовідне дерево 3 давніх-давен прийшло до нас повір’я про те, що життя всіх людей на Землі – минулих і сучасних поколінь – утворює велетенське Дерево Роду. Всім нам відома також біблейська оповідь про те, як створив Господь перших людей на землі. Наші пращури вірили, що Дерево людського роду також почало розростатися від перших людей – Адама та […]...
- Значення обряду весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Значення обряду весілля Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас (за поезією “Пахне хліб”) II варіант З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, […]...
- Родовідне дерево 3 давніх-давен прийшло до нас повір’я про те, що життя всіх людей на Землі – минулих і сучасних поколінь – утворює велетенське Дерево Роду. Всім нам відома також біблейська оповідь про те, як створив Господь перших людей на землі. Наші пращури вірили, що Дерево людського роду також почало розростатися від перших людей – Адама та […]...
- Твір на тему: Як я допомагала мамі по дому Одного разу до нас мали прийти гості. Ми з мамою дуже ретельно готувалися до їх зустрічі. Постелили на стіл чисту святкову скатертину, поставили дуже гарний посуд. Тато приніс чудовий букет квітів, і мама поставила його у центрі столу. Ми також поклали на стіл дуже гарні серветки. Потім ми з мамою почали готувати прикрасу нашого столу […]...
- ХРЕСТОПОКЛОННИЙ ТИЖДЕНЬ Господині цього дня печуть ритуальний хліб у вигляді хреста – хрестопоклонний хліб. Половину цього хліба родина їсть, а другу половину слід зарити в те зерно, що в коморі лежить. І так ця половина зарита мусить лежати аж до посіву. Одну частину хрестопоклонного хлібу треба було за старих часів прямо в полі під час сівби з’їсти, […]...
- Традиційне українське весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У народі […]...
- Абрикос під війнами (лірична замальовка) Наш старий п’ятиповерховий будинок пишається своїми палісадниками. В одному – квіти і кущі аргусу, в іншому – дві подружки вишні. Щороку вони змагаються, котра з них більше плодів дасть. А в нашому палісаднику царює абрикоса. Ніхто зі старих мешканців не пригадає, коли її було посаджено. Дерево вже досягло третього поверха. Своїми гілями воно торкається балконів, […]...
- Твір на тему: Український рушник (твір-розповідь) Український рушник споконвіку був символом України, як і калина, і верба, і українська пісня. Але українських народних пісень уже мало співають. На вербах, що ростуть уздовж річок, хлопчиська влаштовують “тарзанки”, з яких стрибають у воду. А рушник – це просто кусок білого полотна з вишитими на ньому птахами і квітами… Нещодавно я була на весіллі […]...
- Український рушник (твір-розповідь) Український рушник споконвіку був символом України, як і калина, і верба, і українська пісня. Але українських народних пісень уже мало співають. На вербах, що ростуть уздовж річок, хлопчиська влаштовують “тарзанки”, з яких стрибають у воду. А рушник – це просто кусок білого полотна з вишитими на ньому птахами і квітами… Нещодавно я була на весіллі […]...
- Твір-опис дерева: Осика Осика – дерево з колоновидним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість. Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки йому ознаки. Дуб […]...
- Осика – (науковий опис) Осика (науковий опис) Осика – дерево з колоноподібним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість. Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки […]...
- Твір на тему: Осика (науковий опис) Осика – дерево з колоноподібним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість. Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки йому ознаки. Дуб […]...
- МОЛОДИЙ МОЖЕ ВМЕРТИ, А СТАРИЙ МУСИТЬ (похорон неодружених) Певною своєрідністю в Україні визначається похорон неодружених. На знак того, що померла молода людина, на селі біля її тіла встановлюють деревце (весільне гільце). Вбирають неодружених померлих у весільний одяг. Молоду дівчину ховають у фаті (або ж у весільному вінку), на середній палець правої руки одягають перстень із воску, до руки прив’язують весільного рушника, а волосся […]...