Як пояснити те, що в прозі 70-80-х і 90-х pp. провідною є історична тематика?
Інтерес до історичної тематики, до проблем історичної пам’яті як характерна ряса літературного процесу 90-х pp. ає свою передісторію в 70-80-х pp., живиться і поглиблюється художніми пошуками тих років. Такий інтерес є загальнолітературним, проте найсильніше він заявив про себе у прозових жанрах – романі й повісті, бо ж саме вони дають найбільші можливості для аналітичного дослідження складних історичних процесів і постатей.
У різні часи зацікавлення історією зумовлювалося різними соціально-ідеологічними й естетично-психологічними
У передмові до
У 70-80-ті pp. з являється найбільше (порівняно з іншими жанрами) історичних романів і повістей. Були це. зрозуміло, книги нерівнозначні: й ілюстративно-описові, й певною мірою спекулятивні, писані до відповідних історичних дат, зокрема 1500-ліття Києва чи 1000-ліття хрещення Русі. А були й художньо повносильні, такі, що не збивалися на голу ілюстрацію до відомих історичних фактів, давали духовну поживу читачу.
Це передусім твори П. Загребельного (“Первоміст”, “Євпраксія”, “Роксолана”, “Я, Богдан”), Ю. Мушкетика (“Яса”), Р. Федоріва (“Отчий світильник”, “Кам’яне поле”, “Жорна”, “Ворожба людська”), Р. Іваничука (“Черлене вино”, “Манускрипт з вулиці Руської”, “Вода з каменю”, “Четвертий вимір”, “Шрами на скелі”, “Журавлиний крик”), В. Шевчука (“На полі смиренному”, “Три листки за вікном”, “Мислене дерево”).
Історичний роман 70-80-х pp. продемонстрував цікаві форми “зв’язку часів”, своєрідне переплетіння різних часових пластів, змалювання епохи через долю видатної особистості, патріотичний і моральний аспект її діяльності, аналітично-психологічний коментар історичних фактів і постатей. У минулому письменники шукали відповідей на численні проблеми й питання сучасності, а тому реальність часто втілювалася в метафорі, бо оголена правда в ті часи, як ми вже зазначали, постати у слові не могла.
Наявність добре розвиненої традиції історичної прози стимулювала й художні процеси 90-х pp., розквіт цього жанру, бо ж, як відомо, по наїждженій колії рухатися легше. Саме тому кращі історичні твори в останні роки вийшли з-під пера тих же авторів: Р. Федоріва, Р. Іваничука, В. Шевчука, Ю. Мушкетика та інших.
З проголошенням незалежності України, настанням ери повної відкритості література здобула не знані до того можливості щодо художнього осмислення історичного минулого. Зняття заборони на окремі історичні події й постаті, потік матеріалів із спецсховів та їх доступність позбавили літературу потреби вдаватися до захисного щита асоціацій, натяків, підтексту, метафори. В усіх видавництвах і часописах друкуються заборонені раніше історичні праці М. Грушевського, І. Крип’якевича, М. Аркаса, О. Єфименка, О. Субтельного. Виходять друком численні дослідження про “націоналістичні” сторінки української історії, зокрема Запорозьку Січ (передусім розвідка Д. Яворницького “Історія запорозьких козаків” – К, 1990), а також про печально-трагічні події в Україні у XX ст.: революцію та громадянську війну, колективізацію й голод 1933-1937 pp., розстріли 30-х і виселення цілих сіл із Західної України в перші повоєнні роки тощо.
Реабілітовуються постаті “праведних гетьманів” (Мазепи), провідників державотворчих процесів (М. Грушевського, В. Винниченка, С. Петлюри, С. Бандери). В активний читацький обіг вводяться також заборонені досі твори українських письменників – і класиків, і сучасних. їх перелік досить значний, тому назвемо тільки деякі твори: “Черниговка” М. Костомарова, “Бояриня” Лесі Українки, роман-трилогія “Богдан Хмельницький” М. Старицького, п’ять книг Б. Лепкого під загальною назвою “Мазепа”, “Чотири шаблі” Ю. Яновського, “Холодний Яр” Ю. Горліса-Горського та ін.
Все це спричинило читацький бум, що відповідно наснажує й животворить і нині історичну художню прозу.
Проте реанімація історичної пам’яті після стількох років безпам’ятства – справа так само пекуча, як і непроста. Спраглий на правдиве слово про історичне минуле читач, до того ж читач відповідно підготовлений, потребує художньо правдивих творів. І творів не описово ілюстративних, а творів-відкриттів, тих, що дають духовну поживу, що доповнюють і поглиблюють історичну інформацію аналітично-психологічним коментарем, що повертають народові пам’ять, без чого побудова міцної суверенної держави неможлива. Незважаючи на видавничу скруту, виходять у світ історичні романи й повісті, збірники історичних творів (скажімо, “Дерево пам’яті”).
Як і в попередні роки, так і нині, не всі твори можуть претендувати на художньо повнокровне висвітлення історії, але абсолютна більшість із них знаходить свого читача. Одні твори зацікавлюють не представленими до того в літературі постатями (“Махно” Р. Самбука чи “Осаул Підкова” В. Будзинського), інші – забороненим раніше матеріалом (роман пам’яті “Хліб наш насущний” Д. Міщенка), ще інші – власним художнім світом (“На брата брат” Ю. Мушкетика, “У пащу Дракона” В. Шевчука). Цікаво сприймаються і твори С. Плачинди, Ю. Логвина, Р. Іванченко, І. Білика. Важливо, що з являються книги і для юного читача.
Так, оригінальне бачення історії подав І. Білик у повісті “Золотий Ра”. До названих творів можна додати й чимало інших, що в цілому складає багатогранну за змістом і цікаву за формою історичну бібліотеку.
Related posts:
- Історична тематика в думах Рилєєва У думах Рилєєва знайшов вираження художній метод революційного романтизму. Малюючи героїв минулого, поет-абрист прагнув не стільки відтворити історичну дійсність, скільки втілити свій ідеал громадянина. Це відповідало суспільно-виховним завданням, яким повинні були служити думи. Відповідає цим завданням і композиційний лад дум, у якому Пушкін розмежував три основних елементи: опис місця дії, мовлення героя й “мораль”. Як […]...
- Історична тематика у творчості Гоголя Зацікавлення Гоголя історичною тематикою (з життя епохи європейського Середньовіччя автор мав уже незакінчену драму “Альфред”) у повісті “Тарас Бульба” (1835) – це вже не міфологізація минулого, що було пріоритетним явищем не тільки у фольклорних творах, але переважно й в літературі доби романтизму. Власне історизм “Тараса Бульби” лише у героїкопафосному відтворенні минулого, у сприйнятті того романтизму, […]...
- Історична тематика у творчості Т. Шевченка Історична тематика у творчості Т. Шевченка Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря – це твори на історичну тематику: “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”, “Чигрине, Чигрине” та інші. У поемі “Іван Підкова” поет відтворив […]...
- Чим пояснити ідейну спрощеність, тематичну й жанрову одноманітність української драматургії другої половини XIX ст.? На другу половину XIX ст. припадає не тільки творчість найталановитіших українських драматургів минулого століття (Панаса Мирного, М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого), а й становлення і розквіт професійного українського театру, сценічна діяльність його фундаторів і першорядних талантів (М. Старицького, М. Кропивницького, братів Тобілевичів – М. Садовського, П. Саксаганського, І. Карпенка-Карого, Г. Затиркевич-Карпинської, М. Заньковецької). Але […]...
- Розвиток соціальної та соціально-психологічної прози, нові теми й мотиви в прозі, ідеологічні тенденції в поезії й прозі – часть 1 У середині ХІХ ст. в українській літературі значно розширюється система головних літературних жанрів. Особливою різноманітністю жанрових форм позначалася поезія – від ліричного вірша до різнотипних (соціально-побутової, історичної, суспільно-політичної) епічних форм, від елегійної поезії до гумористичних “співомовок”, байок, сатиричних віршів. При цьому не тільки відбувався розвиток уже наявних жанрів, а й формувалися нові, зокрема такі синкретичні […]...
- Козацькі літописи: тематика та значення Доба давньої української літератури позначилася підвищеним інтересом до історії, певною навіть її романтизацією. І це не дивно, оскільки доба козаччини була чи не найяскравішим періодом української історії, часом піднесення національного духу, історичного розквіту, часом мужніх та прекрасних людей. Запорозька Січ – феноменальне утворення. Це був осередок вільних та мужніх людей, які самі визначали плин свого […]...
- Історична проза Павла Загребельного П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Історична проза Павла Загребельного Характеризуючи творчий доробок Павла Загребельного, можна сміливо казати про його жанрово-стильове розмаїття. Але особливе місце в його романістиці належить історичній прозі. Саме творами історичної белетристики – романами “Диво”, “Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”, “Роксолана”, “Я, Богдан” – він завоював популярність і увагу […]...
- Історична основа повести А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Пушкіна давно залучав задум добутку про пугачевском бунт. Він, вірний історичної точності, штудировал друковані джерела про Пугачова, знайомився з документами про придушення селянського повстання. А в 1833 році він навіть почав поїздку на Волгу й Урал, щоб навіч побачити місця грізних подій, почути живі легенди про пугачовщину (знання Росії, її близьких і далеких областей входило […]...
- Історична проза на українському грунті Історична проза на українському грунті має давню історію та заслужену шану, її витоки потрібно шукати в народних піснях та переказах, житійній літературі, літописах, поемах і драмах на історичну тему. На початку ХІХ ст. з’являються перші публікації історичних пісень і дум: збірники Цертелєва (1819), Максимовича (1827, 1834, 1849). Така зацікавленість національним минулим була не випадковою: вона […]...
- Історична поема – ліро-епічні фольклорні твори Історична поема – ліро-епічні фольклорні Твори про конкретні історичні події, процеси та історичні особи. Історична конкретність змісту є найвагомішою підставою для віділення історичних поем в окрему групу, що за структурними ознаками є сукупністю різнотипних жанрів, пов’язаних з історією. Для класифікації історичних поем найвідповіднішим є хронологічно-тематичний принцип. Найдавніший цикл складають історичні поеми з доби козаччини ХV-ХVІІІ […]...
- Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році” Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців. Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, […]...
- Літопис як історична й літературна пам’ятка Історія залишила нам літописи – найдавніші пам’ятки про життя наших предків. Це і Іпатіївський літопис, і “Повесть временных лет”, “Літопис Київський” та “Галицько-Волинський літопис”… Такі перші пам’ятки – це найдавніший вид історично-мемуарної прози, що містять розташовані у хронологічній послідовності коротенькі замітки й детальні оповідання про історичні події. Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії, В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: “Не судилось”, “Ой не ходи, […]...
- Моя улюблена історична пісня Багато чого ми сприймаємо, але не розуміємо по-справжньому: минули часи національного пригноблення, відтепер наш народ вільний і сам обирає свій шлях, ніхто вже не зазіхає на незалежність українців, минулися міжконфесійні конфлікти, – тепер кожен сам обирає собі віру й носить її в своєму серці… Але історичні пісні все одно не залишають нас байдужими! Готуючись до […]...
- Яка історична основа поеми І Франка? Іван Вишенський – реальна історична особа, основні історичні факти, зображені І. Франком у його поемі, справді мали місце. Відомо, що І. Франко, перш ніж написати свій твір, докладно вивчав матеріали життя І. Вишенського, написав наукову статтю про цю постать та відповідну добу в нашій історії. Іван Вишенський був відомим літературним та громадським діячем, коли в […]...
- Українська історична пісня Наша дума, наша пісня не вмре, не загине… Т. Шевченко Джерела свідчать, що ще за часів Київської Русі існували народні співці, які виконували твори на історичні теми, а пізніше їх прямі спадкоємці – кобзарі. Микола Васильович Гоголь вважав їх за охоронців бойової слави України. Минали роки, сторіччя, а українська історична пісня жила, розвивалася, передавалася з […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних […]...
- Історична тема у творчості О. С. Пушкіна Тема історичного минулого батьківщини завжди хвилювала Пушкіна, як поета, так і прозаїка. Їм були створені такий добутки, як “Пісня про віщого Олега”, “Бородінська річниця”, “Полтава”, “Мідний вершник”, “Борис Годунов”, “Історія Пугачевского бунту” і, звичайно ж, “Капітанська дочка”. Всі ці добутки описують різні історичні події, різні історичні епохи: починаючи з напівлегендарних подій, описаних у давньоруському пам’ятнику […]...
- Батько українського театру (історична драматургія Михайла Старицького) “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, […]...
- Історична школа у фольклористиці Історична школа у фольклористиці – один із ступенів розвитку теоретичної думки у європейській фольклористиці. З’явилася після перших двох попередніх етапів – міфологічної та міграційної теорій у першій половині XIX ст. Представники І. ш. у ф. основну увагу зосереджували на історичному аспекті фольклору (де і коли виник твір, які історичні події вплинули на його зміст тощо), […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема УРОК 26 Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка […]...
- Історична пісня у духовній скарбниці народу Історичні пісні є народною святинею, у них горить любов до Батьківщини, виблискує слава минулих подвигів. Ці твори були покликані до життя насущними проблемами тогочасної дійсності. Тому саме вони дають змогу сьогоднішнім поколінням глибше зрозуміти характер свого народу, який, за висловом козацького полковника Івана Богуна, скидає шапку “лише перед Богом, та й то за власною охотою!” […]...
- Історична драматургія Михайла Старицького “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач добутків російських і західноєвропейських класиків, але ярчайший його талант виявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних […]...
- Історична основа роману “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Роман П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – значне досягнення української історичної прози XIX століття. Тарас Шевченко так писав у листі до Куліша 5 грудня 1857 p.: “Спасибі тобі, богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за “Чорну раду”. Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій […]...
- Духовно-історична школа Духовно-історична школа – течія у літературознавстві, що сформувалася на основі “філософії життя” та традиції естетики класичного романтизму, була реакцією на культурно-історичну школу і філологічний позитивізм, зокрема на теорію фактографізму В. Шерера й Е. Шмідта, тяжіла до синтезу духовно-історичної та психологічної інтерпретації художньої літератури. Д. і. ш, живилася ідеями філософії В. Дільтея, що вибудовувалася на усвідомленні […]...
- Чим близька сучасному читачеві тематика українознавчих усмішок Остапа Вишні? 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою читацькою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Головна ї тема – розвиток рідної мови – розкривається багатоаспектно: збереження1 чистоти мови, розширення сфер її вживання, грамотність та шляхи її досягнення тощо. Ці питання були надзвичайно актуальними у 20-х роках, коли відбувалися процеси українізації. Вони […]...
- Мистецька та історична вартість творів Івана Котляревського Котляревський зачинатель української літератури це значення винятково важливе: своїм поетичним словомю. Поет відкрив нам, новий напрям у розвитку національної культури, спрямований на дедалі глибше проникнення в життя народу, на осмислення його історичної долі. Оригінальність і суспільне значення таланту автора “Енеїди” прекрасно розумів прогресивний діяч вітчизняної культури І. Я. Франко. Творчість І. П. Котляревського увійшла дорогоцінним […]...
- Історична основа поеми “Гайдамаки” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Т. Г. Шевченко багато своїх творів присвятив відомим історичним подіям в Україні. Він хотів нагадати своїм землякам: не завжди так було, що вони корилися панам. Були в Україні повстання, які хоч і жорстоко придушувались, але показали, що народ може і повинен боротися проти знущань з боку панів. […]...
- “Чого навчає історична повість Нечуя-Левицького “Єремія Вишневецький”? Літературні твори, у тому числі і повісті, побудовані на певних історичних подіях, далеко не завжди мають єдину мету, яка полягає в оповіданні про певну історичну епоху. Іноді у них є й інша, повчальна мета, яка полягає в тому, щоб показати людині деякі паралелі, тим самим навчити людину дечого нового. Однією з цілей історичної повісті Нечуя-Левицького […]...
- Тематика байок Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно-пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі […]...
- Історична основа поеми “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Україно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Сувора й тяжка була твоя доля в минулому. Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких путах. Але в жорстокій багатовіковій боротьбі за краще своє майбуття була ти не сама. Допомагали тобі твої славні […]...
- Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна […]...
- Таблиця “Тематика творів М. Куліша” Рік написання Твір Тематика 1924 р. П’єса ” 97 “ Відображення трагічних подій голодомору в Україні 1925 р. П’єса “Комуна в степах” Пошук селянською біднотою нових шляхів у житті 1925 р. Сатирична комедія “Отак загинув Гуска” “Табір міщанський, трухлявий, огидний, ой як тебе ненавидю я!” (М. Куліш). Осуд міщанства, переродженців 1926 р. Комедія “Зона” Осуд […]...
- Історична тема в поезії М. Лєрмонтова Історична тема – одна з найважливіших тем лірики Лєрмонтова взагалі – розробляється протягом всієї творчості поета. Лєрмонтова можна без перебільшення назвати поетом минулого і сьогодення. У ранній період своєї творчості Лєрмонтов звертається до історії з позицій поета-романтика і шукає в минулому романтичних героїв. У пер шу чергу це, звичайно, Наполеон, володар дум багатьох сучасників Лєрмонтова. […]...
- Історична тема у творчості Шашкевича Визначна постать Маркіяна Шашкевича з’явилася в той час, коли його рідна Галичина була східною провінцією Австрії і уряд цієї країни провадив політику нещадної експлуатації і денаціоналізації українського народу. Маркіян Шашкевич, як ніхто інший, відчув дух і вимоги доби. Він розумів, що не можна мовчати і чекати. Настав час, коли народ повинен заявити про себе. І […]...
- Тематика новел Григора Тютюнника Новела – улюблений жанр письменника Григора Тютюнника. Григір Тютюнник вважав, що новела стоїть до поезії найближче. Тому більшість йокі творів – це невеликі оповідання. У короткій новелі він умів повно розкрити внутрішній стан героя. Сучасне село – найглибший біль письменника. Новели “Кленовий пагін”, “Вуточка”. Старенькі, наче забуті Богом і людьми, герої до останніх днів чекатимуть […]...
- Історична доля української нації в творчості О. Довженка (2) Історична доля української нації в творчості О. Довженка Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді. О. Довженко Олександр Довженко – кінодраматург, режисер, письменник, художник, патріот своєї землі. Всім, що створив письменник, він завдячує народові, з якого вийшов. І в центрі його […]...
- Твір Тематика байок Євгена Гребінки Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на […]...
- Історична та фольклорна основа роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію легендарнії поетеса-співачка з Полтави. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми, Легенда обросла такими життєвими подробицями, які ми зараз сприймаємо як реальність. “Маруся Чурай” – найбільший за обсягом твір Ліни Костенко. Цей роман змальовує події з нашої далекої історії, з часів Хмельниччини. Роман про далеке минуле […]...
- Тематика ліричних відступів у романі “Євгеній Онєгін” Роман А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” – найбільший добуток, не Имеющее аналогій по жанрі в російській літературі. Це не просто роман, а Роман у віршах, як писав Пушкін, – “диявольська різниця”. Роман “Євгеній Онєгін” є реалістичним, історичним, суспільно-побутовим романом, Де Пушкін зобразив російське життя з небувало широким, справді Історичним розмахом. У його романі злилися два […]...