“Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю “Перехресні стежки”)
Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”.
Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом Рафаловичем постать самого Франка з його прагненням
Євгеній Рафалович, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом свого народу”, вважає, що інтелігенція повинна допомогти народові звільнитися від нужди, піднятися з колін. Таку ж ідею ми вже зустрічали у “Хмарах”
В образі Рафаловича І. Франко змальовує нові, сповнені чистими прагненнями, скли України, яка почала новий етап суспільного розвитку. Ми бачимо, як молодий юрист, що мав національну гідність, веде всю документацію лише українською мовою, цією ж мовою свого народу він виступає у суді, і хоча багатьом це не подобається, він діє спокійно, впевнено, без зайвого галасу.
Хай не всього в поставленій меті Євгеній досягає, але принаймі йому вдається збурити мертві води суспільної рутини. Він сколихнув приспані в селянських масах сили, а найбільший його успіх – народне віче і той розголос, який воно мало в Галичині.
Не дивно, що самі селяни не одразу вірять у щирість Рафаловича: їх так часто обдурювали, що вони й тепер ладні запідозрити свого захисника в лукавстві чи шахрайстві. Це ускладнює його шлях до мети, він ображається, дорікає селянам за “нерозум” (“Волите бути жебраками і попихачами, ніж панами в своїм селі”), але духом не занепадає. “Треба провести їх через школу життєвої освіти, збудити в них громадського духа”, – доходить він висновку і вирішує поїхати в Буркотин задля тієї ж “життєвої освіти”, яку не замінить “книжкова освіта”.
Так поступово вирішується центральний конфлікт твору – соціальний, що полягає у боротьбі двох сил: між темним, затурканим селянством, що не вміє себе захистити, і чиновниками, які постійно ошукують простий народ. Тому я вбачаю в образі Рафаловича певний символ – обов’язок, що мусить нести за для щастя свого народу український інтелігент попри всі розчарування і труднощі свого шляху.
…Перехресні стежки бувають різними: реальними, символічними. У житті перехрещуються долі, думки, інтереси. Буває так, що людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ, коли людина до останку віддає себе служінню народові.
На мою думку, повість “Перехресні стежки” є дуже актуальною для нашого часу, коли партійні лідери сучасної України красномовно говорять про любов до рідного народу і держави, яка під їхні урочисті промови і обіцянки непомітно стала однією з країн у світі з низьким рівнем життєзабезпечення.
Related posts:
- Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
- “Яке ти маєш право бути вiльним, коли твiй народ у неволi?” (за повiстю Iвана Франка “Перехреснi стежки”) Заповiтна життєва мета кожної людини – iдеал, якому пiдпорядко вується все її життя. Свiй iдеал Франко вклав у слова головного героя повiстi “Перехреснi стежки” Євгенiя Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної працi. Хочу доложити всiх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освiдомлення, привчити його користуватися його правами, боротися […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції (повість Івана Франка “Перехресні стежки”) Про перехресні стежки інтелігенції (повість Івана Франка “Перехресні стежки”) 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором […]...
- Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Поєдинок на “перехресних стежках” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Наприкінці 90-х – у перших роках XX століття І. Франко написав повість “Перехресні стежки”, яка стала однією з перших ідеологічних творів в українській літературі і замикала собою лінію перехідного стану розвитку галицької суспільності між старими відносинами і новими гуманістичними ідеалами. Повість засвідчувала поворот нової інтелігенції […]...
- Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті (“холодний, голодний люд; панський двір, мов зуби величезного звіра”, селяни, що низько кланяються […]...
- “Непоборна сила кохання” за повістю І. Франка “Перехресні стежки” Головною темою повісті “Перехресні стежки” видатного українського письменника, поета і драматурга І. Франка стала тема кохання головних героїв твору – молодого адвоката Євгенія Рафаловича та Регіни Твардовської. За сюжетом твору адвокат у справах приїздить в повітове місто на Галичині. Саме тут він знайомиться з чоловіком Регіни Стальським, дівчини, яка була юнацьким коханням Рафаловича. Розв’язкою цього, […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат […]...
- Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був […]...
- Місце інтелігента в житті народу (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Вихований, вигодуваний хлібом, працею І потом свого народу, він повинен своєю працею, Своєю інтелігентністю відплатитися йому. І. Франко І. Я. Франко неодноразово у своїх творах звертався до проблеми суспільного обов’язку інтелігента перед своїм народом. Повертається до цієї проблеми письменник у своїй повісті “Перехресні стежки” й намагається розв’язати її на тлі громадського й особистого життя головного […]...
- Перехресні думки, перехресні стежки… (сатиричні зауваження за романом І. Франка “Перехресні стежки”) Ах, який пан адвокат! Ох, який ідеал, який герой цей Євгеній Рафалович! Бо “селяни горнулися до нього зі своїми кривдами і жалями… ” Такий собі позитивний герой, який страждає заради свого народу. Які прекрасні пориви душі! “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” Як багато хочеться зробити для простого люду, байдуже, […]...
- Зображення селянства у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Як часто у різних творах, торкаючись питання про селянство, говорять про Мого бідність, темноту, “забитість”! Але ж це позиція хибна, бо в ній зверхність до простих людей. Саме цього погляду на селянство немає у Франка. Очима головного героя твору Євгенія Рафаловича він бачить мудрість, розсудливість селян, їхня дотепна мова вражає образністю і живою думкою. Особливо […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті “Перехресні стежки” Іноді буває так, що людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це, як на мене, йдеться в повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. Ця повість є свідченням того, що Франко добре знав життя і настрої різних верств населення свого краю, з однаковим інтересом вивчав проблеми різних соціальних і національних груп населення Галичини. Як […]...
- Хараткеристика образів повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Поряд з позитивними образами виведено цілу низку негативних персонажів, які повстали проти дій Рафаловича: зажерливий шляхтич, пан маршалок Брикольський, староста, суддя Страхотський, Шнадельский і ціла зграя інших людців, що жили за рахунок селянства. Щоб убити зародки громадського руху, староста заарештовує Рафаловича на очах у селян, які зібралися на багатолюдне віче. Повернувшись із в’язниці через два […]...
- Образ Рафаловича у романі Івана Франка “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехресні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й. повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, […]...
- Загальна характеристика повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток […]...
- Образ Рафаловича у романі “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехрнсні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, […]...
- Твір за романом “Перехресні стежки” Показ розбіжності між світом та намірами особистості (за романом І. Франка “Перехресні стежки”) Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору. В образі головного героя роману Євгенія Рафаловича автор намагався […]...
- “Розкриття і розуміння образу Рафаловича у повісті “Перехресні стежки” Іван Франко завжди вважав, що кожне суспільство має боротися і відстоювати свої права, в тому числі це повною мірою стосується і дотримання всіх трудових прав членів суспільства. В його творчості існує багато прикладів цього. Зокрема, у творі “Перехресні стежки”. Цікавіше всього розглядати образ того, хто виступив в авангарді всього народу і став лідером руху за […]...
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: Еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є […]...
- Питання соціальної справедливості у повісті І. Я. Франна “Перехресні стежки” Процес створення художнього тексту – це досить трипала робота письменницької уяви, фантазії, думки. Наче з ранкового туману, з’являються обриси конструкції, деталі дивовижної споруди, назва якій – літературний твір. Втомлений, але прояснений і схвильований творець підходить, як господар, до різьблених дверей і відчиняє їх – він запрошує зайти до цієї оселі, де буде всім приємно та […]...
- Боротьба справедливсті з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є активні, глибоко порядні, віддані народній сітраві люди. Один із таких творів – повість “Перехресні стежки”. У провінційне місто приїжджає молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має можливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідомо обирає інший шлях – шлях оборони селян – найбезправнішого […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є активні, глибоко порядні, віддані народній справі люди. Один із таких творів – повість “Перехресні стежки”. У провінційне місто приїжджає молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має можливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідомо обирає інший шлях – шлях оборони селян – найбезправнішого […]...
- Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана […]...
- Повість “Перехресні стежки” – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Повість “Перехресні стежки” Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті […]...
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” тяжкого і беззахисного існування галицького селянства На своєму ювілеї 1898 року Іван Франко говорив: “Як мужицький син, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почувався зобов’язаним віддати працю свого життя людям”. Промовистим свідченням правдивості цих слів є вся творчість письменника і, зокрема, його повість “Перехресні стежки”. В уста героя – адвоката Євгенія Рафаловича – автор вклав своє уявлення про обов’язок інтелігенції перед народом, […]...
- Образ Євгена Рафаловича в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення Львівського університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. Молодий адвокат мав намір розпочати просвітню роботу, а далі й створити політичну організацію в повіті, запросити […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість І. Франка “Перехресні стежки” показує в повній мірі політичну й економічну ситуацію, що склалася в Галичині наприкінці XIX – початку XX сторіччя. Перед очима читача постали дуже цікаві типи урядовців і селян. Ще більшої цікавості цій повісті додає любовний трикутник подружжя Стальських і адвоката Рафаловича. Ще […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант З творів І. Франка перед нами постає образ соціально активного героя, який тісно пов’язаний з народними масами, їх бажаннями, прагненнями. Він прикладає багато зусиль для зросту, хоча й повільного, національної гідності, людської самосвідомості. У соціально-психологічній повісті І. Франка “Перехресні стежки” змальовується безправне життя селян Галичини на зламі […]...
- І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” (ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ”), “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Тема. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” (ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ”), “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Варіант 1 1. М. Бажан яскраво передав життєвий подвиг І. Франка, порівнюючи його з образом… А Потужного сонячного променя. Б Великої […]...
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Події повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері” досить далекі від нас за часом, але як же потрібен твір тепер, особливо для молоді, щоб вона вчилася вірності рідній землі, рідному народу, його духовним скарбам. Майбутній письменник зростав у російськомовному середовищі. Зрусифіковані батьки не могли дати синові національного виховання. Свою приналежність до українського роду хлопчик відчув завдяки бабусі, яка […]...
- Перехресні стежки (дуже стисло/скорочено) – Франко Іван Повість 1 Молодий адвокат Рафалович після суду приймає загальні вітання з приводу блискуче проведеного процесу за селянське пасовисько. Від цього процесу залежало його майбутнє. До нього звертається Валеріан Стальський, “домашній інструктор” адвоката ще з гімназії. Він пропонує допомогти у пошуку помешкання й запрошує Рафаловича в “ресторацію”. 2 Перед обідом Євгеній починає згадувати старі часи, думає […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, […]...
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (За повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Доля творів Бориса Антоненка-Давидовича була непростою. Ім’я цього письменника практично мало знайоме українському читачеві. Його творчість за радянських часів замовчувалася, не виходили його книжки. Сьогодні ми значно більше знаємо про творчу спадщину цієї обдарованої людини. Є від чого засмутитися: надзвичайно талановитий письменник, романіст, повістяр, новеліст, репортер знайшов свого читача лише після своєї смерті. Його твори […]...
- “Треба любити людину. Тоді тільки ти маєш право сміятися” (Остап Вишня) – Остап Вишня (1889-1956) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Остап Вишня (1889-1956) Він світив як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники. (Максим Рильський) Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, не читали його […]...
- У НЕВОЛІ ЩАСТЯ НЕ БУВАЄ. С. ШАПОВАЛОВ “КОЛИ СКРИПАЛЯТЬ СТРИБУНЦІ” Мета: продовжити роботу над розвитком читацьких навичок учнів; розвивати мовлення, мислення, допитливість, виховувати інтерес до читання, любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Розучування лічилки Раз – метелик, два – жучок, Три – невтомний павучок, А чотири – бабка спритна, П’ять – то сонечко привітне, Шість – […]...