Які риси характеру Роксоляни мені найбільш імпонують (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”)

Історична повість О. Назарука “Роксоляна” мала вийти друком ще 1918 року, але на заваді стали революційні події. Автора запросили працювати в українському уряді. Та коли книга нарешті була надрукована, це стало знаковою подією.

Повість і сьогодні має чимало шанувальників – особливо в Україні.

Мене теж захопив сюжет повісті. Гострота перебігу подій, психологічні портрети персонажів, життя та інтриги мешканців палацу турецького султана – все це у гармонійному поєднанні викликає інтерес, який не послаблюється до останніх сторінок

повісті. її героюя – попівна Настя Лісовська із Рогатина у день свого весілля разом із нареченим потрапила в полон. То були часи татарських набігів. Вороги спустошували українські землі, грабували, забирали в полон мирне населення і продавали живий товар на невольницьких ринках. Йдучи битим шляхом до Криму, Настя знала, що на неї чекало.

Однак трималася спокійно і мужньо, подумки молила Бога не залишити її насамоті зі своєю бідою. Цим вона навіть вразила сторожів, які супроводжували полонянок. Вони часто повторювали “Хур-рем!”, що означало “спокійна і вміє гідно триматися”.

Таким чином українська

полонянка завойовує повагу читача від початку повісті.

У кримському місті Кафі Настя відвідувала школу, організовану спеціально для невільниць з тим, щоб потім їх дорожче продати. Однак Настя мудро використала і цей шанс. Вона вирішила добре вчитися у школі, запам’ятати всю науку, бо в цьому вбачала можливе своє спасіння. Мені подобається у характері Роксоляни те, що вона не розгубилася, не скорилася слухняно долі, а спробувала діяти, використати будь-який шанс задля свого спасіння.

Від вчителя італійця Річчі Настя дізналася про те, що на Заході жінки займаються і торгівлею, і наукою, і навіть державними справами. Ще у школі амбітна дівчина відчула, що зможе теж з не меншою гідністю виконувати чоловічу роботу.

У той час, як Настя долала ази науки і життєвої мудрості, її наречений Стефан, якого по дорозі до Криму звільнили козаки, повернувся додому. Зібравши гроші на викуп Насті, приїхав до Кафи. Він довго шукав її, був за квартал від нареченої, але їм більше не судилося було зустрітися.

Для Роксоляни доля приготувала інший – особливий шлях у житті.

Врода українки, природний розум і набуті у школі знання допомогли Насті підкорити серце могутнього турецького султана Сулеймана Пишного. Вона стала для нього не лише коханкою, коханою дружиною, матір’ю його дітей, а й мудрим порадником у державних справах. Звичайно, й на жаль, життя у палаці, місце поруч із найвпливовішою особою, зрештою інстинкт виживання змушували Роксоляну чинити не завжди чесно і гідно.

Але ж були і милосердні вчинки: помилування своїх кривдників, допомога у звільненні своїх співвітчизників. Була і пам’ятна зустріч з матір’ю. Одного разу, коли Роксоляна їхала в золотій кареті до мечеті, до неї кинулася вбога жінка.

Це була мати Насті. Розкішно зодягнена Роксоляна не відцуралася матері. Вона радо зустріла стару жінку, привітала і запросила до своїх палат.

Цим вчинком Роксоляна ще більше зміцнила свій авторитет на чужині.

Ось така вона, Настя Лісовська – українка за походженням. У її образі поєдналися любов і ненависть, ніжність і мужність, доброта і жорстокість, державний розум і дрібна підступність, марнославство. Можливо, саме цим і приваблює ця непересічна жінка не одне покоління людей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Які риси характеру Роксоляни мені найбільш імпонують (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”)