Який вірш є і строфою, і закінченим твором?
Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші.
Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад:
Сад мій пишний цвів ще нині А
І зав’яв… б
Мій кумир в раю-пустині А
Раптом впав… б
Серце в буйному горінні А
Спалахнуло жаром зваг.. в
Хто ж він, хто, таємний маг? в
С. Черкасенко
Сім струн я торкаю, струна по струні, а
Нехай мої струни лунають, Б
Нехай мої співи літають Б
По рідній коханій моїй стороні. а
І, може, де кобза найдеться, В
Що гучно на струни
На струни, на співи мої негучні. а
Леся Українка
Рондо – це восьми – п’ятнадцятирядковий вірш, побудований за принципом повторення певних рядків або слів, рим, що надає йому композиційної завершеності та стрункості. Обов’язковим елементом рондо є наявність двох рим.
Соловейковий спів навесні а
Ллється в гаю, в зеленім розмаю, Б
Та пісень тих я чуть не здолаю, Б
І весняні квітки запашні а
Не для мене розквітли у гаю,- Б
Я не бачу весняного раю; Б
Тії співи та квіти ясні, а
Наче каїку дивну, пригадаю – Б
У сні!.. а
Вільні співи, гучні, і голосні, а
В
Чую скрізь голосіння сумні! а
Ох, невже в тобі, рідний мій краю,- Б
Тільки й чуються вільні пісні – а
У сні? а
Леся Українка
Сонет – це чотирнадцятирядковий вірш. Він ділиться на два чотиривірші і два тривірші, написані п’ятистопним або шестистопним ямбом. Чотиривірші у сонеті можуть мати рими або перехресні (абаб), або кільцеві (абба). У тривіршах допускається більше варіацій: вгв, вгв; вгд, вгд; вгд, дгв. Проте можливі й інші способи римування,. але загальне правило таке: якщо в чотиривіршах римування перехресне, то в тривіршах – кільцеве, і навпаки.
Це класична схема сонета. В сонетах українських поетів вона дещо видозмінена, наприклад:
Не трубадур, а вічний яничар, а
Невільником в солодкому полоні Б *
Нічних очей,- я п’ю їх синій чар, а
Закоханий в розквітлії долоні Б
Хоч і знайшов я бога в Аполлоні, Б
Та тільки Вам – душі моєї жар, а
Сузір’я зорь моїх, Волосожар, а
Захований у серця темнім лоні Б
Ви ж королевою, лише на мить, в
Дасте устам тонку лілею-руку.. . Г
В ту ж мить життя, життя віддам – візьміть! в
За усміх ваш, за казки запоруку: Г
Щоб випити до дна солодку муку Г
І шалом кос – минуле спопелить. а
Є. Молоток
Сонет – форма, що дисциплінує думку поета: кожна строфа розвиває, поглиблює тему твору. Для сонета характерне певне традиційне римування. Пишеться сонет, як правило, п’ятистопним ямбом.
Недаремно його називають інтелектуальним жанром лірики.
Related posts:
- Сонет (італ. sonetto – звучати) – ліричний вірш Сонет (італ. sonetto – звучати) – ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування за основною схемою (абаб абаб ввд еед), хоч можливі й інші варіанти (абаб абаб вде вде чи абаб абаб ввд еде і т. п.). З’явився сонет, очевидно, […]...
- Леонінський вірш, або Леонін Леонінський вірш, або Леонін (очевидно, за ім’ям латинського поета Лео, XII cm.) – гекзаметр чи пентаметр, де всупереч традиції античної поезії, яка не відала рими, певні піввірші зазнавали римування, зокрема у Вергілія та Овідія. Л. в. набув поширення у середьовічній латиномовній ліриці, вплинувши пізніше і на українську барокову лірику: “Вільність мають поетове” / “Щодо вимислів […]...
- “Вчинок, який я зробив в житті, про який я жалкую в сьогоденні і ніколи не зроблю в майбутньому” Напевно, кожному з нас властиво робити вчинки, про які в подальшому ми починаємо шкодувати. Ідеальних людей, як і ідеальних вчинків, відповідно не буває. У своєму житті я здійснювала багато чого, про що зараз моторошно каюсь. Шкода, що прогрес не дійшов до такої міри, щоб люди могли змінювати той чи інший часовий проміжок у своєму минулому. […]...
- “Який чистий і який росіянин поет” (М. Горький) по творчості С. А. Єсеніна У кожного з нас у житті бувають мінути, коли хочеться відійти від поточних проблем і поринути в інший, неспокійний і хвилюючий мир – мир поезії. І, відкривши томик віршів улюбленого поета, ми починаємо “почувати й мислити по-іншому”. А якщо посидиш із книгою подольше, те виникає відчуття, що став співучасником якоїсь невідомої таємниці, чийогось невідомого життя, […]...
- Вірш прозою або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування – до поезії. Будучи помежовим жанром, В. п., на відміну від власне вірша, спирається на чергування довгих та коротких відтинків ритмізованого тексту, тяжіє […]...
- Леся Українка – Сім струн СІМ СТРУН (Посвята дядькові Михайлові) DO (Гімн. G r a v e*) * Урочисто (італ.). До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана Скрізь буде літати, по світі між […]...
- Нерівноскладовий вірш Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у строфі пісенного вірша, Н. в. має різну кількість складів у рядку без повторення будь-якої ритмічної схеми, без усталеного порядку римування, поділу на строфи (куплети). Якщо […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- Вірш А. С. Пушкіна “Поетові” (сприйняття, тлумачення, оцінка) Тема вірша (сонета) “Поетові” – поет і суспільство. Я думаю, що це звертання, насамперед, автора до самого себе. Пушкіна міркує про нелегку долю поета, про його складний, тернистий життєвий шлях. Доля непередбачена: те підніме, то відкине, стане в особі рідної матері й раптом обернеться злою мачухою. Звертаючись д самому себе, Пушкін, безсумнівно, має на увазі […]...
- Мій улюблений вірш (сприйняття, тлумачення, оцінка). Вірш А. С. Пушкіна “Насолода” Вірші – особлива область нашого духовного життя. Будь-яке прочитане нами вірш проникає в нашу свідомість, залишаючи в душі свій неповторний слід. При читанні одних віршів ми поринаємо в казковий мир, повний чудес. В інші довідаємося мир реальний. І жоден образ, жоден герой зі слів знайомої людини не сприймається нами більш глибоко, ніж той, про яке […]...
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися, тому що ці поняття різного плану. Приміром, у доробку В. Пачовського спостерігається такий випадок: Так ходила по алеї, та зайняти я не міг! […]...
- Алітерація Алітерація (лат. ad – до та litter а – літера) – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв’язку (П. Тичина: “Рокотання-ридання бандур”). Особливий художній ефект поетичного мовлення досягається при сполученні А. з асонансами (Т. Шевченко: “Гармидер, гамір, гам у гаї”). Подеколи поети, звертаючись […]...
- Мій улюблений вірш Максима Рильського Максим Рильський починав своє творче життя у складний час. Поразка першої російської революції, економічні труднощі в країні, глибоке соціальне розшарування, назрівання нових політичних потрясінь – все це викликало до життя нігілізм і зневіру у світлі поривання, любов, дружбу. Митці включалися в літературну боротьбу, і молодому поетові важко було розібратися в політичних подіях і уникнути різних […]...
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб…), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне (аабввб), кватернарне (ааабвввб). Трапляються й інші С. р. залежно від строфічної будови (терцет, сонет, секстина, нона, децима, онегінська строфа і […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Майстер, який шиє намети з шовку розуму Із звуків – лише подих вітру і далекі перебори струн чанга.. Ця ніч – одна із тих, яку накриває – хвиля за хвилею – прибій моря думок. Саме в такі години приходить відчуття про надходження важливої думки, здається, ще мить, схопиш, і вона твоя. І з нею розкриються всі таємниці нашого перебування на землі, сенс […]...
- Яка строфа найкоротша, а яка найпоширеніша? Двовірш (дистих) – найкоротша строфа, що складається з двох рядків, об’єднаних парною римою. Наприклад: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, А Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. А В. Симоненко Найпоширенішою є чотирирядкова строфа (катрен), в якій зустрічаються такі розповсюджені типи римування, як перехресне, суміжне (парне) і кільцеве (оповите). Перехресне римування: Чую ваш голос простий […]...
- Строфа Строфа (грецьк. strophe – поворот, зміна, коло) – фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістова завершеність тощо). Проте безпідставно ототожнювати С. з будь-яким версифікаційним елементом, зокрема з римуванням, бодай тому, […]...
- Який із драматичних жанрів “наймолодший”? Такі жанри драматичного роду, як трагедія і комедія, виникли ще в Стародавній Греції, пройшли довгий шлях розвитку, змінюючись при цьому у багатьох своїх рисах, і безроздільно панували до середини XVIII ст. У середині XVIII ст. виникає власне драма – твір, в основу якого покладено певний життєвий конфлікт, розгортання якого позначене і трагічними, і комічними моментами. […]...
- Який літературний напрям виник як заперечення класицизму? З другої половини XVIII ст. в європейських літературах почав формуватися новий напрям – сентименталізм. Назва його узята з твору англійського письменника Л. Стерна “Сентиментальна подорож”. Художня система сентименталізму виросла з переконання, що можна подолати негаразди у людських і навіть соціальних стосунках, звернувшись до почуттів людини, до її здатності насолоджуватися власними емоціями. Відповідно вартісним вважався той […]...
- Бароко: який зміст цього терміну? У XVIII столітті слово “бароко” вживалося для характеристики, часто негативної, літературних творів складної форми. Проте його походження точно не встановлене, незважаючи на побутування в кількох мовах. У португальській вираз регоlа Ьаггоса означає перлина неправильної форми. Латинське слово Ьагосо – це термін логіки, особливо складний вид висновку. У перекладі з італійської bагоссо – вигадливий, примхливий. І, […]...
- БІЛИЙ ВІРШ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК “БІЛИЙ ВІРШ” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 74. БІЛИЙ ВІРШ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК “БІЛИЙ ВІРШ” Мета: ознайомити учнів з поняттям “білий вірш”; вчити розуміти прочитане, виділяти в ньому головне; розвивати образне мислення; розширювати уявлення учнів про навколишній світ; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над […]...
- Будь-який справжній витвір мистецтва відображає форму присутності людини в світі ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ Будь-який справжній витвір мистецтва відображає форму присутності людини в світі Справжнім твором я вважаю той, який пройшов крізь шар часу, крізь світогляд різних століть, той, який зачепив найчуттєвіші струни людської душі. У центрі уваги будь-якого твору завжди людина. Людина, тому що саме вона є матеріалом для створення будь-якого твору […]...
- Любов до рідного краю (за твором О. Довженка “Зачарована Десна”) Прочитавши твір О. Довженка “Зачарована Десна”, я подивилася на світ, на рідний край іншими очима. Я побачила більше, відчула і зрозуміла: кожному мила своя сторона. “Зачарована Десна” – автобіографічний твір, спогади письменника про босоноге дитинство. Колись Десна на все життя зачарувала малого Сашка. Саме тут він пізнає перші кроки життя, перші радощі і розчарування. А […]...
- Кватерна Кватерна (лат. quattuor – чотири) – своєрідність римування, де два тривірші мають по четвертому рядку, які також об’єднані римою. Кватернарне римування має такі різновиди схем – прямий (ааабвввб), обернений (абббаввв), кільцевий (абббввва)- Про неї, про колискову, а Про материнську мову, а Я думаю знову й знову… а Без неї в душі зима, б Без неї […]...
- Вчинок, за який мені соромно… (твір-роздум) Одного разу ми з Дмитриком Копиловим, з яким навчаємося в одному класі й навіть сидимо за однією партою, поїхали у вихідний на риболовлю. Стояв травень, вода була холодна, і ще ніхто не купався. Нам повезло: ми піймали трохи риби. На містку, з якого ми ловили рибу, хтозна звідки з’явилося щеня. Воно тихенько скиглило, видно, було […]...
- Який мир поезії В. С. Висоцького? Ім’я Володимира Висоцького знайомо не тільки кожній російській людині, але й за рубежем його популярність досить висока. До цього імені можна ставитися по-різному, але до нього не можна бути байдужим, тому що всі його вірші-пісні написані кров’ю серця. Не випадково його перший збірник віршів названий “Нерв”. В. Висоцький – це феномен, загадка 70-х років. Хтось […]...
- Який з епізодів “Слова о полку Ігоревім” є його ідейно-композиційним центром? “Слово о полку Ігоревім” оповідає про невдалий похід 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, які своїми набігами завдавали Руській землі дошкульних ударів. Про цей похід уже в той час існували літописні оповідання. Автор “Слова…”, на відміну від літописців, розповідає не стільки про окремі факти походу Ігоря, скільки розмірковує над ними, над долею рідної […]...
- “Який слід залишу по собі я на цій землі?” Ми всі колись задумуємось про те, який же слід ми залишимо по собі на цій землі. Я – не виняток із загального правила. Після кількох місяців осмислення та переоцінки життєвих пріоритетів я врешті знаю відповідь на це питання, відповідь на питання, яке хвилює мене вже давно: “Який слід я залишу по собі на цій землі?”. […]...
- Яким настроєм пронизаний вірш О. С. Пушкіна “В’язень”? Твір-мініатюра по вірші О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить!”. Поетична творчість О. С. Пушкіна пронизано тугою за волею й сумом через існування невидимих грат, що стримують його все життя. Поетові було 23 року, коли він написав вірш “В’язень”. У такі роки людини, як ніколи, вільний, він повний сил і має всі шанси реалізувати свої […]...
- Погляд А. Азімова на освіту майбутнього (за твором “Фах”) Погляд А. Азімова на освіту майбутнього (за твором “Фах”) Освіта – справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань. Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання […]...
- Восьмивірш Восьмивірш – восьмирядкова строфа з добре розробленою розмаїтою системою римування, в окремих випадках (октава та сициліана) жорстко визначеною, включаючи і рідкісне кватернарне римування: Давно за синю хмару сонце впало, а З-над Києва пісок густий одплів, б А денний клекіт одійшов помалу а Туди, де сквери квітнуть і гаї б І веселять муровані будівлі в Та […]...
- Краса врятує світ (за твором “До прекрасного”) Хто відчув насолоду мистецтва, Для того вже інші насолоди не існують. А. П. Чехов Сонет “До прекрасного” Вільяма Вордсворта, видатного англійського поета-романтика, розкриває перед читачем сутність мистецтва в житті людства, його функцію у формуванні “прекрасних” рис людини. Вірш починається словами: “Святе мистецтво! В пензлі чи пері…” Автор визначає мистецтво як “святе”, бо вважає, що воно […]...
- Вірш А. С. Пушкіна “Пророк”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка) На початку вірша описується самотній напівмертвий подорожанин, із працею перемещающийся по пустелі: “…У пустелі похмурої я тягнувся…”. Потім показується контрастне, протипоставлене, що рятує явище серафима, що як би порушує попередній спокій: “И шестикрылый серафим на роздоріжжі мені з’явився”. Серафим перетворює подорожанина, забирає все людське, грішне: відкриває йому ока (“Моїх зіниць торкнулося він: / Отверзлися віщі […]...
- Про вірш А. С. Пушкіна “В’язень” Звикли зв’язувати з ними думка про вільний політ, вола й простір. Але хіба зі словом “людин” не повинне зв’язуватися те ж подання про волю? А люди сидять в острозі, та й сам поет, що перебуває в той час у закутковій провінції вдалині від друзів, був у тій же неволі. А життя тисяч селян, солдатів і […]...
- Вірш А. С. Пушкіна “В’язень” Приїхавши в зазначене місце, поет був вражений разючою зміною: замість квітучих кримських берегів і блакитного моря – оголеним, випаленим сонцем нескінченні степи. Відразу позначилася відсутність друзів, шумних бесід і споровши з ними. Не було й того постійного веселого гамору, що з ранку до ночі наповнював будинок Раєвських. Була тільки канцелярія, нудна, одноманітна робота й відчуття […]...
- Мій улюблений вірш Максима Рильського М. Т. Рильський – поет, твори якого хвилюють читача, не залишають байдужими людей різних смаків. Особливо мені подобаються вірші поета про твори мистецтва. М. Рильський мав дар музиканта, добре грав на фортепіано, слухав знаменитих співаків і народних кобзарів. Поет вважав, що музика зачіпає такі струни людської душі, які непідвладні іншим мистецтвам. У поетичному доробку поета […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені… ” І. Франка; “Моє […]...
- Про вірш А. С. Пушкіна “Віз життя” Наше життя мінливе – моменти щастя й суму. Як правило, людина хоче продовжити мить радості, але ми не владні над часом. Все гарне коли-небудь закінчується, починається щось нове, адже від долі не втечеш, і хто знає, що буде завтра. Тому в таких випадках ми говоримо, що час розставить усе на свої місця. Для кожного періоду […]...
- Вірш Б. Л. Пастернаку “Любити інших – важкий хрест…”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка.) Вірш Б. Л. Пастернаку “Нікого не буде в будинку…”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка) Любовна лірика займає велике місце у творчості Пастернаку. Напевно, немає жодного людини на землі, який би ніколи не випробовував цього почуття. Вірша про любов характерні для творчості Пастернаку 1930-х років. Любов розуміється поетом дуже широко, у буттєвому й філософському змісті. Всі прикмети миру, у якому живе людина, що випробовує почуття любові, з’являються в його віршах […]...