Яким ти є насправді, герой Середньовіччя?
Коли герої фольклору, міфів і античної літератури вже стали нашими добрими знайомими, то героїка епохи Середньовіччя відкрила нам лише частину своїх таємниць – “Пісню про Роланда”. На уроках української літератури ви мали змогу ознайомитися із давньоруською пам’яткою – “Словом про похід Ігорів”. Вдома ви самостійно прочитали “Пісню про Сіда”, “Пісню про Нібелунгів”.
Тому розпочнемо знайомство із героями середньовічного епосу.
Карл Великий, зібравши своїх перів на нараду з питань прийнятності пропозиції
Після побаченого на полі бою він розбиває ворогів та карає Генелона за зраду Головні персонажі твору: Роланд, Карл Великий, Олів’єр, Генелон, Турпін, Марсілій, Балігант.
Історичні події, історичні постаті в творі. Незначний факт 778 р. перетворюється на широку панораму семилітньої війни Карла Великого з язичниками, що має національне й релігійне значення.
Поетика твору. Художні особливості поеми: переосмислення історії, надання реальним фактам героїчного змісту, національного й релігійного пафосу ідеалізація образів, контрастність персонажів, введення біблійних образів, поєднання реальності та фантастики, використання гіпербол, постійних епітетів, віщих снів, мотиву долі, повторів.
Провідна тема середньовічного героїчного епосу – захист рідної землі від іноземців та іновірців: битви мусульман, язичників з християнами, одвічна боротьба добра і зла.
Тісне переплетення історичної правди і фантастики. Поеми побудовані за принципом середньовічного історизму, який передбачав точне відтворення реальних подій і обмежував частку художнього вимислу. В основі стилю елементи усного пісенного жанру – наявність пісенної символіки (повтори, звертання, постійні епітети, метафори, символи, порівняння, вигуки).
Ці Твори з’явилися майже одночасно на Заході і Сході Європи. І виникли вони за подібних соціальних умов у XII – XIV ст., коли в Європі відбувалися державотворчі процеси. Автори їхні – співці, учасники чи очевидці історичних подій. Головними персонажами є реальні історичні особи: Карл Великий, Роланд, Сід, Зігфрід. У нихнарод хотів відобразити свій ідеал, тож і наділяв героїв неабиякою вродою, позитивними рисами характеру.
Використання гіпербол в описах образів символізує “могутність самого народу”.
Французький епос – “Пісня про Роланда” – та іспанський – “Пісня про Сіда” – розповідають не про міфічні, а про історичні події: похід Карла Великого до Іспанії, визволення цієї країни від арабів.
Німецький героїчний епос XII – XIII ст. запозичений з племінних епічних пісень. Його герої не виступали захисниками батьківщини чи народу від загарбників, їхні богатирські подвиги обмежувалися інтересами особистими чи сімейно-родинними). Епічні твори – “Пісня про Роланда”, “Пісня про Сіда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Слово про похід Ігорів” – з огляду на свою популярність, стали посередниками передачі історичної інформації для збереження історичної пам’яті народу. Вони відігравали цю важливу суспільну роль за доби, коли живе слово (пісня, розповідь, переказ, Легенда тощо) було позаконкурент-ним.
До того ж ці твори виконували не лише певну дидактичну функцію, а й розважальну.
Порівняння творів героїчного епосу різних народів, подорож Країною Героїв дали нам уявлення про загальні закони поетики жанру (посилання на історію, тема боротьби з ворогом, героїчна особистість центрального героя). Тематика даних творів визначається тим, що пережито народом і що найбільше хвилювало співця, його сучасників і співвітчизників. Крім того, ми з вами виявили своєрідність кожного національного епосу.
Відмінності в поетиці творів дали змогу побачити особливості окремих етапів розвитку жанру героїчного епосу, поступове його наближення до лицарського роману: розширення сфери діяльності героя, спектр відображених почуттів, поглиблення психологічної характеристики героїв.
Героїчні поеми доби Середньовіччя хвилювали читачів багатьох століть. У репертуарі народних співців популярними були легенди про часи Карла Великого. Інколи перероблена ” Пісня про Роланда” мала карнавальний характер.
Мотиви і образи “Пісні про Роланда” використовувалися письменниками наступних епох відповідно до нового розуміння суті людини, її життєвих проблем і суспільної ролі. Італійський поет Луіджі Пульчі створив епопею “Великий Моргайте”, в якій трактує образи “Пісні про Роланда” в комічному плані, у творі італійського поета Мат-тео Боярдо “Закоханий Орландо” Роланд перетворюється на закоханого до самозабуття в красуню Анжеліку, Лудо-віко Аріото у поемі “Несамовитий Орландо” зображає героя зразковим лицарем, захисником скривджених, борцем за справедливість, страждає від Кохання до Анжелі-ки, яка, в свою чергу, закохана в сарацинського воїна.
За мотивами іспанського героїчного епосу створено трагедію П’єра Корнеля “Сід”.
“Пісня про Нібелунгів” набула великої популярності у романтиків. До цієї Теми звертався Генрік Ібсен. Річард Вагнер створив цикл опер “Перстень нібелунга” (“Золото Рейну”, “Валькірія”, “Зігфрід”, “Загибель богів”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)