Яків Головацький – Братові з-за Дунаю

Related posts:

1. Василь Герасим’юк – Братові БРАТОВІ Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? Кого там він має купати в кривавім піску? Ніхто не розкаже, не скаже, не вишепче: досить! Ніхто вже не може розтерти цю правду у прах. Тебе вже, мій брате, виводять, виносять, доносять. З тобою, […]...
2. Яків Головацький – Туга за родиною ТУГА ЗА РОДИНОЮ Я в чужині загибаю, По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Ту чужая сторінонька, Та люди чужії Не пристануть до серденька, Хоть і не лихії. Най би які добрі були, Все не свої рідні; Я чужая чужениця Межи ними, бідний! Ой по саду, винограду Сумний походжаю, Із чужини до родини […]...
3. Яків Головацький – Над Прутом НАД ПРУТОМ А нуте, нуте, бистренький Пруте, Весело мені заграй! Чи я сподівся тебе взглянути, Втогід сказавши “прощай”? Я мав надію, заким минеться Одно літенько, зима, І моя доля вже розів’ється, Що й мені засяє весна. А нині тебе з тов тугов вітаю, З яков прощав-єм вторік; Одну лиш гадку у серці ховаю, Що в […]...
4. Яків Головацький – Біографія Яків Федорович Головацький (* 17 жовтня 1814, с. Чепелі, Бродівський район, Львівська область – †13 травня 1888, Вільнюс) – український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч. Співзасновник об’єднання “Руська трійця”, співавтор збірника “Русалка Дністровая”. Біографічні відомості Народився 29.10.1814 р. у с. Чепелі на Бродівіщині. Помер 13.05.1888 р. у Вільні (нині Вільнюс). […]...
5. ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ (псевд. – Русин Гаврило, Балагур Яцко, Чепеленко Яцко, Галичанин; 29.10.1814, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 13.05.1888, Вільно) – поет, фольклорист, етнограф, учений – славіст, педагог, громадський діти. Народився в сім’ї священика. Освіту здобув у Львівській семінарії та Львівському університеті. У студентські роки, мандруючи селами Бойківщини, Гуцульщини, Закарпаття, збирав фольклорно-етнографічний матеріал, […]...
6. Яків Головацький – Річка РІЧКА Чом, річенько домашняя, Так пливеш поволі? Чом водиці не розлієш З берегів на поле? Годі плисти самотою, Час вже тугу збути: Шуми, гуди хвиленькою, Щоб далеко чути! “Як же мені, рідний сину, Не плисти поволі? Високії береженьки, Ще й рівненьке поле. Я би в фалю загриміла, Та водиці мало; Зато гладке личко моє Чисте, […]...
7. Яків Головацький – Весна ВЕСНА Вже сонінько пригріває, Теплий вітер подуває, І річеньки забриніли, Темні луги зашуміли; Заспівала в лісі птиця, Що рухнула вже травиця; І травиця-муравиця, І листочки на калині, І цвіточки по долині, – Радується вся твар божа, Що настала весна гожа!.. Галичанка люба, мила Городочок городила; Покопала, пограбала І грядочки оплескала; Богові ся помолила І святий […]...
8. Яків Головацький – Два віночки ДВА ВІНОЧКИ Попід гаєм зелененьким Чиста річка тече, На яворі зелененькім Соловій щебече. Сидить дівча над річкою, Два віночки ввила І ручкою біленькою На воду пустила. Один вінець з барвіночку, А другий з рутоньки; Один вінець козаченька, Другий дівчиноньки. Поплив вінок із барвінку, Вовня го сіпає, А остався із рутоньки, Бо берег спиняє… “Поїхав мій […]...
9. Яків Федорович Головацький (1814-1888) Яків Федорович Головацький який у 30-х роках навчався у Львівській духовній семінарії та університеті, в духовній академії в Кошіце й університеті в Пешті, був насамперед ученим-славистом – фольклористом, етнографом, літературознавцем, істориком, мовознавцем, бібліографом. Серед його найважливіших розвідок – “Поділ часу у русинів”, “Очерк старославянского банословия, или Мифологии”. У своїй збирацькій і дослідницькій фольклористично-етнографічній діяльності особливу […]...
10. Вишенський Іван Боголюбному братові моєму в Христі, отцю Йову Вишенський І. Твори / З книжної української мови перекл. В. Шевчук; передм. і приміт. В. Шевчука. – К.: Дніпро, 1986. – 247 с. БОГОЛЮБНОМУ БРАТОВІ МОЄМУ В ХРИСТІ, ОТЦЮ ЙОВУ 1, ЯКИЙ СКИТУЄ У СКИТІ, В ПУСТИНІ МАРКОВІЙ 2, ГРІШНИЙ ІОАНН ЖАДАЄ СПАСІННЯ Мав бажання нині відвідати вас, але судьби божі і деякі тілесні хвороби […]...
11. ІВАН БОГУН – Яків Качура УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Яків Качура ІВАН БОГУН1 Весна 1648 року була тривожна. Знову по всій Україні палахкотів гнів народний. Дрижали в смертельній небезпеці, за стінами своїх замків, бундючні пани. І не одна шляхетна панна, ридаючи, ламала безнадійно руки, бо не знала, що їй судилося завтра. Народний клич – “Смерть польській шляхті!” – […]...
12. Юрій-Осип Федькович – Виправа в поле ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! – Ой рад би я, милий брате, Гей, рад би я не плакати, Але ж тяженько на моє серденько – Гадає розпукати. – Ци, може, ти, брате, плачеш, Що родина ба й […]...
13. Яків Качура УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Яків Качура (1897-1943) Народився Яків Качура у селянській родині на Вінниччині. Сімнадцятилітнім юнаком пішов на фронт. Згодом навчався у Київському інституті народної освіти, працював секретарем редакції журналу. Тоді ж почав друкувати власні твори, видав близько трьох десятків книжок, серед них збірку оповідань, повісті та романи. Під час Другої світової […]...
14. ЛИСТОПАД – Яків Щоголів (1824-1898) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Яків Щоголів (1824-1898) Його поетичне слово бере початок у пісні, у ритмі праці й звуках природи, на просторах рідного краю. Іван Пільгук Народився Яків Щоголів 5 листопада 1824 року в місті Охтирці (тепер Сумської області). Дід майбутнього письменника був свя щеником, батько – дрібним службовцем. Хлопчик зростав за […]...
15. ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
16. П. Куліш і Я. Головацький: від приязні до ворожнечі (доповідь) Доповідь На тему: “П. Куліш і Я. Головацький: Від приязні до ворожнечі” Величезним є внесок Пантелеймона Куліша в процес розвитку української літератури. Але не можна забувати, що він був і визначним громадським діячем. Так, відомою залишилась його діяльність, як члена Кирило-Мефодіївського товариства, проте чимало сторінок з життя цієї постаті ще не відкрито. Спробуємо ж розглянути […]...
17. Чому Яків залишив свою скрипку саме Ротшильдові? (за оповіданням А. Чехова “Скрипка Ротшильда”) Чому Яків залишив свою скрипку саме Ротшильдові? (за оповіданням А. Чехова “Скрипка Ротшильда”) Якби спитати, про що саме оповідання А. Чехова “Скрипка Ротшильда”, відповісти було б нелегко. Тут і жаль за прожитим життям, і за тим, що воно минуло так невдало, і роздуми про сенс життя і смерті. Головний герой оповідання Яків Іванов постійно невдоволений […]...
18. Володимир Сосюра – Третя рота (Павлу Безпощадному) Павлу Безпощадному Я до тебе прийшов, моя мати, Третя Рота, кохана моя, Щоб ще краще про тебе співати, Як співав у минулому я. Про Дінець і заквітчане поле В голубому розгоні доріг, Про завод і про шахти навколо, Про людей героїчних твоїх. Не забуть нам про молодість хмуру, Дзвін кайданів і кров поміж трав… І […]...
19. СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник. Родом із Львівщини. Освіту здобув у Падуанському університеті. Автор панегіричного твору “Анатима тис тімис” (“Дарунок пошани”), виданого в Венеції 1641 р. Твір написано з нагоди присвоєння ступеня доктора філософії випускникові Падуанського університету львів’янину Григорію Кирницькому. Мета твору – прославити тих, хто ніколи не зрікається “святок […]...
20. КУХАРЕНКО ЯКІВ КУХАРЕНКО ЯКІВ (псевд. – Кухар Яцько, Мішковський Яків; 1800, м. Катеринодар, тепер м. Краснодар -08.10.1862, м. Катеринодар) – письменник, етнограф. Походив із козаків, які після зруйнування Січі оселилися на Кубані. Освіту здобув у Катеринославській військовій гімназії, служив у Чорноморському козачому війську, де пройшов шлях від сотенного осавула до наказного отамана, з 1853 р. – генерал-майор. […]...
21. НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ НОВИЦЬКИЙ ЯКІВ (24.10.1847, с. Аули, тепер Криничанського р-ну Дніпропетровської обл. – 19.05.1925, Запоріжжя) – фольклорист, етнограф, історик, археолог, краєзнавець, педагог. Народився в сім’ї службовця. 1865 р. закінчив Олександрівську повітову школу й до 1868 р. працював писарем у казначействі. Самотужки здобув усебічні знання з різних галузей наук. У 1868 – 1877 рр. працював учителем у школах […]...
22. ЩОГОЛЕВ ЯКІВ ЩОГОЛЕВ ЯКІВ (05.11.1823, м. Охтирка, тепер Сумської обл. – 08.06.1898, Харків) – поет. Зростав у родині дрібного урядовця, закінчив повітову школу в Охтирці, гімназію та університет (1848) у Харкові. Більш як 20 років служив урядовцем у Харкові – столоначальником у Палаті державних маєтностей, помічником правителя канцелярії губернатора, секретарем приказу громадської опіки, помічником окружного начальника Богодухівської […]...
23. Качура Яків – Біографія Качура Яків дем’янович – український письменник. Народився 28 жовтня (за н. ст. – 9 листопада) 1897 року в с. Юрківка, тепер Тульчинського р-ну Вінницької області. Учасник 1-ї світової і Великої Вітчизняної воєн. У 1918 – 1922 рр. учителював. Закінчив 1925 року Київський інститут народної освіти. Друкувався з 1923р. Належав до Спілки селянських письменників “Плуг”, Всеукраїнської […]...
24. Качура Яків Дем’янович Качура Яків Дем’янович – український письменник. Народився 28 жовтня (за н. ст. – 9 листопада) 1897 року в с. Юрківка, тепер Тульчинського р-ну Вінницької області. Учасник 1-ї світової і Великої Вітчизняної воєн. У 1918 – 1922 рр. учителював. Закінчив 1925 року Київський інститут народної освіти. Друкувався з 1923р. Належав до Спілки селянських письменників “Плуг”, Всеукраїнської […]...
25. Щоглів Яків – Біографія Яків Іванович Щоголів (5 листопада 1824, Охтирка – 27 травня (8 червня) 1898) – український поет, представник українського романтизму. Народився 5 листопада 1824 року в Охтирці, Харківська губернія. Походив із давнього дворянського роду. Навчався в Охтирській повітовій школі, закінчивХарківський університет (1848) і працював у різних установах канцеляристом. друкуватися почав з 1840 року в “Литературной газете”, […]...
26. Ой піду я лугом – cоціально-побутові пісні Ой піду я лугом, Лугом-долиною, Ой чи не зустрінусь З родом-родиною. Ой там моя сестра Пшениченьку жала, Сказав я їй “здрастуй”, “Здоров” не сказала! “Ой чого ти, сестро, Така горда стала: Сказав тобі “здрастуй”, “Здоров” не сказала?” “Тим я тобі, брате, “Здоров” не сказала – За дрібними слізьми Tебе не пізнала. На чужій роботі Тяжко […]...
27. Караюсь, мучуся… але не каюсь! – крилаті вирази Караюсь, мучуся… але не каюсь! Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “О думи мої! о славо злая!”, написаної в Орській фортеці (1847), де поет відбував заслання. Він там тяжко страждав, часто хворів, але дух його лишився незламним: О думи мої! О славо злая! За тебе марно в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь! Та […]...
28. Яків Бронза та його життя. Твір за оповіданням А. Чехова “Скрипка Ротшильда” Чимало творів написано про сенс життя, про високі пориви і благородних мріях людства. Тим не менш, щоденне життя людини часто далека від високих мрій і героїчних випадків. А часом воно і поготів ввижається нудним і буденним. Саме ці думки виникають, коли читаєш розповідь А. Чехова “Скрипка Ротшильда”. Життя трунаря Якова Бронзи, жителя маленького містечка, який […]...
29. Сестриця брата просила – пісні-балади Сестриця брата просила: – Оддай мене, брате, в чужую слободу, В чужу слободу, в багатую сім’ю, Де діла багацько, щоб я теє діло усе поробила І до тебе, брате, у гості ходила. Жде братик неділю, жде братик другую, На третю неділю стало повертати, Не став братик сестри дожидати, Став коника до сестриці виряджати. Сестриця не […]...
30. Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті “Іван Богун” – ЯКІВ КАЧУРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури “Іван Богун”, що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний […]...
31. Наша славна Україна – пісні січових стрільців Наша славна Україна, Прабатьківська земле наша, Ми за тебе без упину Ймем боротись, кілько сили. Дорога нам твоя слава, В серцю нашім ти єдина, Мила там, де степ широкий, Мила там, де верховина. Наша славна Україна, В нас для тебе серце б’ється, Повітаєм долі днину, Свобода тобі всміхнеться. Як ту землю не любити: Та ж […]...
32. ГРЕНАДЕРИ – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ ГЕНРІХ ГЕЙНЕ ГРЕНАДЕРИ Удвох із полону, з Росії, Старі гренадери брели. Поникли вони в безнадії, Як в землю німецьку дійшли. Як вісті такі пережити! Французи здались ворогам, Все військо велике розбите, В полоні володар їх сам. Заплакали браві солдати, Ті речі почувши сумні. Сказав один: “Тяжко як, брате! Всі рани мої, як в огні!” А […]...
33. Євген Гребінка – Українська мелодія “Ні, мамо, не можна нелюба любить: Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду весь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою!” А в світі якеє життя […]...
34. УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? […]...
35. Ой виорю я нивку широкую – Веснянки ОЙ ВИОРЮ Я НИВКУ ШИРОКУЮ Ой виорю я нивку широкую Та посію хмелю високого, Та нароблю пива солодкого, Та зберу я роду багатого, Та запросю сестру багатую, Та запросю сестру убогую, – По багату сестру коні пошлю, По вбогу-небогу посла пошлю! Багатая сестра кіньми їде, А вбога-небога пішки йде; Багатая сестра край стола, А вбога-небога […]...
36. Євген Гребінка – Соловей – Хто не вгадає? Я? Оце городять небилицю! Щоб не пізнав я Солов’я, Щоб не пізнав цю гарну птицю; Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака! – Так дядькові казав небіж, Грицько Підсака. – Ходімо, я тебе до лісу поведу, Усякої там птиці є багато. Та буде сором, пане-брате, Коли б ти Солов’я […]...
37. Українська народна казка – Вовк, собака та кіт Був собі чоловік, і жив у нього собака. Собака цей, поки молодий був, то й стеріг хазяїна, а як зістарився, то господар прогнав його з подвір’я. Ходив він собі степом, ловив там миші, що попало, те й їв. Уночі перестрів того собаку вовк та й каже: – Здоров був, собако! Поздоровкалися. Вовк і питає: – […]...
38. Та забіліли сніги – Соціально-побутові пісні ТА ЗАБІЛІЛИ СНІГИ Та забіліли сніги, Забіліли білі, Ще й дібровонька, Ще й дібровонька… Та заболіло тіло Бурлацькеє біле Ще й головонька, Ще й головонька… Ніхто не заплаче По білому тілу По бурлацькому, По бурлацькому… Ні отець, ні мати, Ні брат, ні сестриця Ні жона його, Ні жона його… А тільки заплаче По білому тілу […]...
39. Та забіліли сніги – cоціально-побутові пісні Та забіліли сніги, Забіліли білі, Ще й дібровонька. Ще й дібровонька… Та заболіло тіло Бурлацькеє біле, Ще й головонька. Ще й головонька… Ніхто не заплаче По білому тілу По бурлацькому. По бурлацькому… Ні отець, ні мати, Ні брат, ні сестриця, Ні жона його. Ні жона його… А тільки заплаче По білому тілу Товариш його. Товариш […]...
40. ЖАР-ПТИЦЯ – Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) Українська література 6 клас Я І СВІТ Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) ЖАР-ПТИЦЯ Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима-намистинками. І як воно трапилось – хто його зна – Та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, І враз освітилась казково столиця. Летіла все вище, […]...