Яків Головацький – Братові з-за Дунаю

БРАТОВІ З-ЗА ДУНАЮ Коли ймеш кидати Чужую чужину, Соколом вертати

В рідну Україну – Не минай родини, Старой Галичини: Вступи, милий брате, До нашої хати!

Щиро руським словом Тебе поздоровим. Божим хлібом, сіллю Ймем тебе приймати,

О щастю, здоров’ю Родини питати; Та й тобі розкажем Про нужду домашню

Та журбу всегдашню, – Чей, часом розважим. Ой-бо наша воля – Щербатая доля: Гонять воріженьки Із рідного поля; Стару Галичину – Своєв називають, Нам ю одчужають!

І так сиротами На рідній землиці Батьків гроби топчем, Плачем по сестриці. Тяжко малій птиці

Межи яструбами – Сироті ще тяжче поміж “свояками”! Тільки ви, сердечні,

Вкраїнські орлята,

Діти одной крові, – Ви наша отрада! От так, любий брате: Гаразд і недолю, Щастя і неволю,

Всі клопоти і труди – Разом поділяти… Легше серцю буде! От так на відходнім Тебе проведемо,

Поклон родиноньці На Вкрайну пошлемо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Яків Головацький – Братові з-за Дунаю