Яків Головацький – Два віночки

ДВА ВІНОЧКИ Попід гаєм зелененьким Чиста річка тече,

На яворі зелененькім Соловій щебече. Сидить дівча над річкою, Два віночки ввила І ручкою біленькою На воду пустила.

Один вінець з барвіночку, А другий з рутоньки; Один вінець козаченька, Другий дівчиноньки.

Поплив вінок із барвінку, Вовня го сіпає, А остався із рутоньки,

Бо берег спиняє… “Поїхав мій козаченько В далеку дорогу, Мене лишив, молоденьку,

Самую небогу! Вернись, вінку із барвінку, Приплинь к береженьку!

Вернись, милий, з України, Пристань ко серденьку!.. Коли ж, вінку із барвінку, Сплинеш к береженьку?

Коли вернеш з України, Милий козаченьку?” Закувала зозуленька В гаю в середині,

Аж ся стало страшно, сумно Молодій дівчині: “В Україні на могилі Зацвіла калина, Там лежить твій козаченько, Бідна сиротина! А коли ся води вернуть,

Що за сім літ вплили, Тоді вернесь з України Козачок твій милий!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Яків Головацький – Два віночки