Єдність життя людини і природи у творах Буніна
Для того, щоб навчитися жити в злагоді з природою, треба відчувати себе частиною всього живого на Землі, тобто не завдавати шкоди тваринам (і домашнім, і тим, які зустрінуться на вулиці), не розводити вогнища у лісах, не смітити! Щоб навчитися любити природу, треба розводити вдома рослини, дбати про них, вчасно поливати, пересаджувати, удобрювати. Після цього у людини не з’явиться бажання “зробити боляче” якійсь рослинці. Людина прагнутиме захищати рослини. Наприклад, восени ми йдемо збирати гриби, не знаючи, як саме треба це робити.
Не
Більшість людей не знають про такі правила і роблять злочин – виривають гриб разом із грибницею! Це жахливо! Якщо кожний буде так робити, то кількість грибів у лісах з кожним роком буде тільки зменшуватися.
Але треба ще знати, які гриби їстівні, а які ні. Існує навіть такий вираз: “Усі гриби їстівні, але деякі можна скуштувати лише один раз у житті”. Навіть досвідчені грибівники можуть
Якщо дотримуватись усього вище зазначеного, то можна впевнено стверджувати, що ми вміємо жити в злагоді з природою!
Проза Буніна починається з розповідей про сільське життя (“Перевал”, “Танька”, “На край світу”) з її безжальністю, злиднями, безвихіддю. А. Чехов зазначив лаконізм і насиченість бунинского розповіді, порівнявши його розповіді зі “згущеним бульйоном”. У ранніх творах відчувалася і іншу якість прози Буніна – її музикальність, ритмічність.
Відомо його зізнання: “Я, мабуть, народжений все-таки віршотворцем. Тургенєв теж був поетом перш за все. Для нього головне в оповіданні був звук, а всі решта – це так. Для мене головне – знайти звук.
Як тільки я його знайшов – все інше дається саме собою “.
У ранній прозі складаються естетичні та світоглядні основи творчості Буніна. По-перше, це усвідомлення цінності життя як критерій моральності, по-друге, це думка про самотність, безпорадності людини перед хаосом світобудови і жорстокістю життя, сприйняття краси (будь то природа, мистецтво чи любов) як порятунку від самотності і смерті. Це світовідчуття знаходило вираз в метафорах Бунінська ранніх віршів і оповідань – “таємнича ніч”, “холодний туман”, “темніють долина”, на тлі яких розкривається настрій героя і які стають символами його душі.
На закиди критики в зайвій відданості природі відповідав: “Це трохи не так, адже я протокольно про природу не пишу. Я пишу або про красу, в чому б вона не була, або ж даю читачеві, в міру сил, з природою частину своєї душі. І хіба частина моєї душі гірше якого-небудь Івана Петровича, якого я зображу? “
Один з найбільш характерних оповідань Буніна 90-х рр.. – “На край світу”, що дав назву цілій збірці. Тема оповідання пов’язана з переселенням українських селян на нові землі в Сибіру. Бунін оповідає про епізод з життя старого селянина Василя Шкут, вся сім’я якого – сини, невістки, онуки – змушена перебиратися на нові землі, а він залишається у своєму селі один, тому що не вистачило 600 рублів на переїзд.
Люди, які будуть жити в його хаті, дозволяють йому дожити в ній, поки він не помре. “Це треба зробити якнайшвидше”, – думає Василь Шкуть.
Ледве позначивши сюжет, Бунін виводить всю тему міграція за межі соціальної, історичної життя у позаісторичне, загальне час. Переселення поставлено в історичний ряд подій народного життя, зміна яких, за задумом Буніна, повинна підтвердити думку про минущості земного життя і споконвічності і святості людського горя. У цьому перекладі конкретно-побутового часу під позаісторичне, в розширенні простору значна роль Бунінська метафор, народних українських пісень, особливого, поетичного синтаксису, заснованого на повторах: “Багато сліз впало на цьому місці і в минулі дні.
Стояли тут колись споряджені в далекий шлях “лицарі”. Вони теж прощалися, як перед смертю, і з дітьми, і з дружинами, і не в одному серці заздалегідь звучала тоді величаво-сумна дума. Вперше після еміграції Буніна, вийшло зібрання його творів і написав вступну статтю до нього, відзначає в ній, що головне в оповіданні “На край світу” – “неголосна, стримана, але сумна, глибока музика народної трагедії. І це так, якщо під народної трагедією розуміти миттєвість буття земного “якихось істот, які проживуть мить і поступляться місцем іншим таким же – знову хвилюватися і радіти і так само безслідно зникнути з лиця землі”.
У 900-і рр.. в прозі Буніна посилюється роль авторського та ліричного начал в оповіданні. Він пише оповідання “Антонівські яблука” (1900), безсюжетний, що складається з ряду імпресіоністичних картин життя села ще з часів кріпосного права. Деякими сучасниками Буніна розповідь був зустрінутий з подивом. В одній з рецензій говорилося: “Бунін пише гарно, розумно, барвисто, читаєш його із задоволенням і все ніяк не дочитати до головного”, оскільки “він описує все, що попадеться під руку”.
Подібні звинувачення у великій кількості “випадкового” і відсутності “головного” іноді чуються й зараз. Якщо уважно вчитатися в розповідь, стає ясно, наскільки безпідставні ці звинувачення. Таким уважним і розумним читачем виявився В. Катаєв, блискуче проаналізував “Антонівські яблука”.
Ознайомимося з цим аналізом.
Дійсно, на перший погляд здається, що ця оповідь – про чудовій здатності відновити картину минулого, згадавши вдихали колись запахи. Весь розповідь напоєне запахом стиглих антоновських яблук – запахом меду та осінньої свіжості. Він розлитий над поріділим осіннім садом, антонівськими яблуками пахне все село в урожайний рік. І згасання колишнього укладу життя передається так: “Запах антоновських яблук зникає з поміщицьких садиб”.
Пам’ять про запахи поєднується з пам’яттю про звуки, фарбах, пам’яттю дотику: “… Прохолодну тишу ранку порушує тільки сите квохтанье дроздів на коралових горобинах в гущавині саду, голоси, та гучний стукіт звузлує у заходи і діжки яблук”; “З насолодою відчуваєш під собою слизьку шкіру сідла, проїжджаючи по Висілками на полювання”; “Гавкнув десь далеко собака, їй пристрасно і жалібно відповіла інша, третя – і раптом весь ліс загримів, точно він весь скляний, від бурхливого гавкання і крику”. Всі ці звукові, мальовничі деталі – невипадкові штрихи на тлі головного.
Related posts:
- Про нерозривну єдність людини й природи Людина протягом свого історичного розвитку прагнула побачити з усіх боків картину миру, пізнати природу, Щоб застосувати її для своїх потреб. Цікавими були погляди наших предків на будову миру, деякі природні явища. Наприклад, у древні часи вважали, що, скільки людей живе на землі, стільки зірок існує на небі, тому що в кожної людини є своя зірка, […]...
- Твір-нарис: Єдність людини і навколишньої природи Твори за нарису Паустовського “Мова і природа”. Костянтин Георгійович Паустовський найбільший російський класик, який дуже любив, поважав і добре знав свій рідну російську мову. Він був настільки майстерним майстром своєї справи, що йому абсолютно нічого не варто було описати будь-якої красивий куточок нашої Батьківщини, для того, щоб читач був впевнений, що він не раз був […]...
- Єдність природи і людини (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми […]...
- Викласти своє міркування про нерозривну єдність людини і природи Звернення до традиційних уявлень рідного народу допомагає зрозуміти, що давнім українцям було властиве органічне єднання зі світом природи. Людина усвідомлювала себе як органічну, невідривну частину живої природи. Для підтримання гармонії зі світом природи існували певні закони і правила, які давня людина ніколи не порушувала. Людина намагалась без потреби не зачіпати жодну рослинку, жодного звіра. Навіть […]...
- Тема природи в поезії “срібного століття” (на прикладі творчості И. А. Буніна) Визнання й популярність Бунін придбала як прозаик, але значне місце в його творчості завжди занімала поезія. Він почав з віршів і писав вірші до кінця своїх днів. В 1901 році вийшов збірник віршів “Листопад”, у який увійшли кращі вірші з ранньої поезії Буніна. Лейтмотив збірника – елегійне прощання з минулим. Це вірші про Батьківщину, красу […]...
- Єдність природи і людини в ліриці С. Єсеніна І. С. Єсенін – великий російський поет. ІІ. Краса природи і людини у віршах Єсеніна: 1. Захоплення поета красою рідного краю (“Как бы ни был красив Шираз, Он не лучше рязанских раздолий”). 2. Бачення в природі одухотвореної істоти, одухотворення природи (“по пруду лебедем красным плавает тихий закат”, “весна-странница с посошком в постолах берестяных”). 3. Підкреслення […]...
- Єдність природи і людини (За повістю “Тіні забутих предків”) Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми […]...
- Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. “В одному […]...
- Роздуми про єдність природи і людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Роздуми про єдність природи і людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий поет Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон […]...
- Єдність людини й природи (По казці-були М. М. Пришвіна “Комора сонця”) Я адже, друзі мої, пишу про природу, сам же тільки про людей і думаю. М. М. Пришвін М. М. Пришвін – один зі своеобразнейших письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася […]...
- ЄДНІСТЬ БУТТЯ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО “ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ” 10 КЛАС ЄДНІСТЬ БУТТЯ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО “ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. “І вона співанками косичила їх розлучення”. II. “Він біжить навпростець, без стежки, туди, звідки чув голос, але стрічає лиш прірву…”. III. “Під вікнами сумно ридали трембіти”. Варіант 2 I. Історія створення повісті М. Коцюбинського “Тіні […]...
- Розкриття російського характеру у творах Буніна Багато що в російській людині захоплює Буніна. У сліпому співака Родіона (“Лірник Родіон) він підкреслив “смак, чуйність, міру”, особливе розуміння життя: співав Родіон так, “як і має співати той, чиє народження, працю, любов, сім’я, старість і смерть як би служіння… “І таких героїв, які відчувають життя як високе і щасливе покликання, у Буніна чимало. Не […]...
- Позтическое зображення рідної природи у вірші И. А. Буніна “Листопад” 1. Покликання бути поетом. 2. Особливості стилю Буніна. 3. Аналіз вірша. 4. “Листопад – один із кращих віршів поета. І. А. Бунін народився у Воронежу в збіднілій дворянській сім’ї, однак все своє дитинство провів на хуторі в Орловській губернії. Можливо, саме тут хлопчик навчився розуміти й почувати природу, зауважувати її найменші настрої, пориви, що не […]...
- Людина й навколишній світ у творах Буніна В Лісу, у горе, джерело, живий і дзвінкий, Над джерелом стародавній голубець Із лубочної почерневшею іконкою, А В Джерелі березовий корец. Я не люблю, об Русь, твоєї несміливої, Тисячолітньої рабської вбогості, Але цей хрест, але цей Ковшик Белыйсмиренные, рідні риси! И. А. Бунін И. А. Бунін з незвичайною майстерністю описує у своїх добутках повний гармоній […]...
- О. Коломієць. “Дикий Ангел”. Болючі проблеми сучасності в творі: єдність особистого і громадського, відповідальність кожної людини за свою працю, поведінку, спосіб життя перед майбутніми поколіннями УРОК 46 Тема. О. Коломієць. “Дикий Ангел”. Болючі проблеми сучасності в творі: єдність особистого і громадського, відповідальність кожної людини за свою працю, поведінку, спосіб життя перед майбутніми поколіннями. Мета: проаналізувати твір О. Коломійця, обговорити головні проблеми твору, закріпити вивчене про драму; виховувати повагу й пошану до батьків та народної моралі, почуття справедливості, доброти, людяності. Тип […]...
- Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. […]...
- Взаємозв’язок “жаги життя’ і “відчуття смерті’ у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. […]...
- “Гіркота” і “насолода” людського життя в зображенні І. Буніна та О. Купріна І. Бунін і О. Купрін жили і творили у непрості для Росії часи. Може бути, тому так своєрідні їхні погляди на життя. Постараємося розібратися, в чому письменники бачать гіркоту і солодкість людського життя. “Я хочу говорити про печаль”, – писав Іван Олексійович Бунін. Гіркотою пронизані всі його твори. В його уяві світ – це безодня, […]...
- Проза Буніна: розповіді про сільське життя Проза Буніна починається з розповідей про сільське життя (“Перевал”, “Танька”, “На край світу”) з її безжальністю, злиднями, безвихіддю. А. Чехов зазначив лаконізм і насиченість бунинского розповіді, порівнявши його розповіді зі “згущеним бульйоном”. У ранніх творах відчувалася і іншу якість прози Буніна – її музикальність, ритмічність. Відомо його зізнання: “Я, мабуть, народжений все-таки віршотворцем. Тургенєв теж […]...
- Твір по романі І. А. Буніна “Життя Арсеньєва” Як ні смутно в цьому незрозумілому світі, він все-таки прекрасний, і нам все-таки жагуче хочеться бути щасливими й любити один одного. І. Бунін. Життя Арсеньєва Самим великим добутком І. А. Буніна, створеним в еміграції, був роман “Життя Арсеньєва”. Це автобіографічний роман, у якому письменник розповідає про свій духовний розвиток, про щасливі й трагічні відчуття буття. […]...
- Життя простої людини – засобами ліричного та комічного в творах Остапа Вишні Остап Вишня – національний, самобутній український письменник. Він – зачинатель українського гумору і сатири. Його творчість – своєрідний і цікавий літопис героїчного шляху нашого народу. Письменник глибоко знав життя і активно вторгався в нього. Багата і різноманітна жанрова і стильова палітра Остапа Вишні. Він звертався до фейлетону і памфлету, до музичного гротеску і музичної комедії, […]...
- Єдність людини з навколишнім світом (за оповіданням О. Пчілки “Сосонка”) 1. Фольклор – основа творів для дітей О. Пчілки. (Олена Пчілка багато працювала над збиранням фольклору, займалася етнографією. Записані нею звичаї та обряди на Різдво, Великдень, весняні ігри дітей на природі дістали відображення у багатьох її творах.) 2. Природа в житті хлопчика. (Головний герой оповідання – хлопчик Івась, який проживає з родиною у хатині на […]...
- ЄДНІСТЬ СВІТУ ПРИРОДИ Й ДИТЯЧОЇ ДУШІ (за твором “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха) 7 КЛАС ЄДНІСТЬ СВІТУ ПРИРОДИ Й ДИТЯЧОЇ ДУШІ (за твором “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Образ “гусей-лебедів” у народній творчості. 2. Гуси-лебеді дитинства. 3. Краса навколо нас. Варіант 2 1. Творчість М. Стельмаха для дітей. 2. Образ дитинства у повісті “Гуси-лебеді летять”. 3. Невмирущий символ любові. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Краю […]...
- Книга, що змусила мене по-новому подивитися на світ, на самого себе (за романом Буніна “Життя Арсеньєва”) ІВАН БУНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН БУНІН Книга, що змусила мене по-новому подивитися на світ, на самого себе (за романом І. О. Буніна “Життя Арсеньєва”) Як не сумно в цьому незрозумілому світі, Він усе ж прекрасний, і нам усе-таки Пристрасно хочеться бути щасливими І любити один одного. І. Бунін. Життя Арсеньєва Я з задоволенням […]...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови. Єднання людини та природи за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ” Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа не є тільки тлом, на якому відбуваються події. Поет робить природу рівноправним учасником, а інколи й головним героєм своєї чудової лірики. Важливо, що Павло Тичина вміє показати, якого єднання можуть […]...
- Арсеньєв – герой роману І. А. Буніна “Життя Арсеньєва” Олексій Олександрович А. – герой автобіографічного характеру. Все в романі ніби натякає на те, що через його образ Бунін відтворює етапи свого власного життєвого шляху. Рідне село О. Кам’янка – багато в чому нагадує батьківщину Буніна – хутір Бутирки Єлецького повіту; батько О. – Олександр Сергійович – це відтворений портрет батька Буніна – Олексія Миколайовича. […]...
- Скорочено “Гарне життя ” Буніна Повість И. А. Буніна Гарне життя – автобіографія простій росіянці жінки, але жінки, головною метою якої були гроші; цьому ідолові вона присвятила все своє життя. Оповідання ведеться від імені героїні. З перших рядків повести героїня заявляє: Моє життя гарна була, я, чого мені жадалося, усього домоглася. З дитинства героїня була дочкою підневільного, але як тільки […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (ІІІ варіант) Головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” – це хлопчик Василько. Він росте в бідній родині селянина. Але він розумна та добра дитина, дуже чутлива. Він щиро вболіває, коли рубають його ялинку, йому дуже жаль її. Він дуже любив дерево і ставився до нього, як до живої істоти. Кмітливість Василька розкривається тоді, коли він заблукав у […]...
- Світ природи й людини в кіноповісті “Зачарована Десна” “Зачарована Десна” – твір про історичну долю української нації, її культуру, неповторну, своєрідну народну творчість, сімейні традиції, про працю, про красу та велич рідної природи. Кіноповість невелика за обсягом, написана у формі спогадів письменника про дитинство та юність. Із перших сторінок порушується проблема гармонійного існування людини з оточуючим світом, любові до всього живого. Мати любила […]...
- “И дивне мрійливе життя встане перед тобою…” И. Бунін. (як я розумію слова Буніна) У темі любові Бунін розкривається як людина дивного таланта, тонкий психолог, що вміє передати Стан душі, пораненою любов’ю. Письменник не уникає складних тим, відвертих тим, зображуючи у своїх Оповіданнях людські переживання. Протягом сторіч багато художників слова присвячували свої добутки великому почуттю любові, і кожний з Них знаходив щось неповторній, індивідуальне цій темі, темі любові. Мені […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (3 варіант) Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (1 варіант) Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у […]...
- Поетичне відображення краси української природи у творах Т. Шевченка “Зоре моя вечірняя… ” та “Над Дніпровою сагою… “ Тарас Григорович Шевченко – один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев’януча, невмируща, завжди була з поетом і тоді, коли він був […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Життєвий і творчий шлях Івана Буніна” Кохання для І. Буніна – одна із вічних тем. Чому вона у творах письменника завжди трагічна? Крім природи, Росії, для Буніна вічною цінністю було кохання – прекрасне і трагічне. Ще в далекому 1889 році тоді ще зовсім молодий письменник щиро й безнадійно закохався, і ця любов не відпускала його довгі роки. Сила кохання, яка перемагає […]...
- Зображення життя дітей у творах Грінченка У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба […]...
- Роздуми над сенсом життя у творах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника завжди сприймалася читачем як вираз трагічної долі галицького селянства. Та в новелах цього письменника є не тільки картини розпачу і горя. Його новели містять глибоку думку про вічне – життя і смерть, добро і зло. Для чого живе людина на цьому світі? По-різному відповідають на це питання його герої, та й не […]...
- Поетичне слово І. О. Буніна Поезія Івана Олексійовича Буніна, одного з найвидатніших майстрів літератури XX століття, являє приклад прямування російської лірики до опанування новими художніми стилями. Для творчості Івана Буніна характерно те, що він ніколи не поривав внутрішніх зв’язків з Росією, жив і творив з любов’ю до неї. Дитинство і юність Буніна пройшли серед прекрасної природи, що позначилося на формуванні […]...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа є не тільки фоном, на якому […]...
- Поетичне слово І. О. Буніна ІВАН БУНІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН БУНІН Поетичне слово І. О. Буніна Поезія Івана Олексійовича Буніна, одного з найвидатніших майстрів літератури XX століття, являє приклад прямування російської лірики до опанування новими художніми стилями. Для творчості Івана Буніна характерно те, що він ніколи не поривав внутрішніх зв’язків з Росією, жив і творив з любов’ю до […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (ІІ варіант) Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима […]...