Євген Гребінка – Українська мелодія

Related posts:

1. УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? […]...
2. Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти, Хай лучче буду я ввесь вік дівувати. – Хіба ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою. А в світі якеє […]...
3. Українська мелодія – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Скорочено “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі якеє життя […]...
4. Євген Гребінка – Українська мелодія (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Євген Гребінка Українська мелодія “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А […]...
5. Тема. Література українського романтизму. М. Костомаров “соловейко”, Гулак-Артемовський “рибалка”, є. Гребінка “українська мелодія” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...
6. Євген Гребінка – Гай та сокири По гаю темному туга велика ходить, Сокири й Топори затіяли війну, Гай хочуть сплюндровать і пущі всі пошкодить. Війна ця навела на дерево суму; Дуби задумались, Осики затремтіли, І Клен гнучкий і В’яз із лиха вниз нагнувсь. Аж ось Сокири вже в гаю забрязкотіли, І Дуб найстарший усміхнувсь. – Не бійтесь! – він гукнув.- Того […]...
7. Євген Гребінка – Зозуля та снігир На лубі сидячи, Зозуля куковала: “Що за годи тепер, зовсім не можна жить! Од коли, як тепло вже стало, А гусені нема, черви зовсім так мало. Пришилось із голоду хоч у кулак трубить”. “Нащо вам так квилить, мій боже милий? Снігир Зозулю перебив,- Коли б я мав ваш стан і сили, Оцю я погань би […]...
8. Євген Гребінка – Верша та болото Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи піймать в’юнів, В Болото Вершу засторчив. Довгенько щось вона там мусила сидіти, Язик жіночий є, да нічого робити (А зроду, мабуть-то, що не плоха була), Так лаяти Болото почала: – Оце поганая багнюка! Глянь, пузириться як, знічев’я клекотить, Тут певнее ніщо ні ходить й ні сидить, Одна черва, […]...
9. Євген Гребінка – Віл “Мабуть, на небі звісно стало (Про себе Віл в кошарі гомонів) Про те, що весь мій вік я все за двох робив, Да й витерпів таки чимало, Що в плузі силкувавсь, копиці волочив, Ізранку у ярмі до півночі ходив І ще щодня бував і битий! Хазяїна не раз я проклинав, Тепер зовсім не той хазяїн […]...
10. Євген Гребінка – Соловей – Хто не вгадає? Я? Оце городять небилицю! Щоб не пізнав я Солов’я, Щоб не пізнав цю гарну птицю; Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака! – Так дядькові казав небіж, Грицько Підсака. – Ходімо, я тебе до лісу поведу, Усякої там птиці є багато. Та буде сором, пане-брате, Коли б ти Солов’я […]...
11. ГРЕБІНКА ЄВГЕН ГРЕБІНКА ЄВГЕН (02.02.1812, х. Убіжище, тепер с. Мар’янівка Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 15.12.1848, м. Петербург) – поет, прозаїк, видавець. Традиції творчості письменника значною мірою зумовлені приналежністю його до давнього козацького роду. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук (1831). Деякий час служив у резерві 3-го Малоросійського козачого полку. З 1834 р. – чиновник комісії духовних училищ […]...
12. Євген Гребінка – Вовк і огонь У лісі хтось розклав Огонь. Було то восени вже пізно; Великий холод був, вітри шуміли грізно, І била ожеледь, і сніг ішов, либонь; Так, мабуть, чоловік біля багаття грівся, Та ідучи й покинув так його. Аж ось, не знаю я того, Як сірий Вовк тут опинився. Обмерз, забовтався, мабуть, три дні не їв, Дрижить, як […]...
13. Євген Гребінка Реферат Євген Грибінка (1812 – 1848) Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 – 1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника […]...
14. Гребінка Євген Павлович Гребінка Євген Павлович (1812-1848) Є. П. Гребінка народився 2 лютого 1812 р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825-1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала його активна […]...
15. Євген Гребінка – Біографія Євген Павлович Гребі́нка (*21 січня (2 лютого) 1812, Убєжище, Пирятинський повіт – †3 (15) грудня 1848, Петербург) – український письменник, педагог, видавець. Євген Павлович ГРЕБІНКА (1812 – 1848) Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом […]...
16. Гребінка Євген – Біографія Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 – 1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала його активна участь у літературному […]...
17. Гребінка Євген Павлович Народився Євген Павлович Гребінка 21 січня (2 лютого) 1812 р. поблизу Пирятина на великому хуторі Убєжище. Родинний маєток звичайно називали просто Яром, жило в ньому всього двадцять душ селян, однак батько, Павло Іванович Гребінка, вважався поміщиком. Початкову освіту Є. Гребінка здобув вдома, потім навчався у Ніжинській гімназії вищих наук (1825 – 1831 рр.). Після закінчення […]...
18. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) – IІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас II варіант Талановитий український письменник Євген Гребінка зробив великий внесок в розвиток української літератури і журналістики як письменник, видавець, організатор літературних сил. Творча діяльність його припала на ті часи, коли після придушення повстання декабристів в імперії панувала жорстока миколаївська реакція. Але навіть вона не могла спинити зростання прогресивних настроїв у колах волелюбної студентської […]...
19. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) – IІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас III варіант Є. Гребінка – це талановитий байкар, поет та прозаїк. Поряд із жанром байки письменник вводить в українську літературу романтичний жанр: романси, пісні та поетичні роздуми. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики, елегійний смуток – це характерні риси поезії Є. Гребінки. Вірш “Човен” – це роздуми поета над своїм майбутнім і взагалі […]...
20. Готовність поета служити вищій меті (за поезією “Човен”) ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас (за поезією “Човен”) Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в […]...
21. Гребінка Євген Павлович – Байкар, белетрист, видавець, громадський діяч 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. 1829 року почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна “Полтава”. Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М. Гоголя, Н. Кукольника, М. Прокоповича, Г. Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того року на сторінках “Украинского альманаха” в Харкові […]...
22. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася […]...
23. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) – I варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас І варіант Прощай, мій покою, пускають у море! І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Є. Гребінка Ці рядки молодий поет написав, стоячи на порозі нового життя. Позаду була гімназія, а попереду-бурхливий Петербург. Що чекає там його, сина відставного офіцера? Як зустріне холодна столиця хлопця, який народився серед мальовничих краєвидів […]...
24. Змалювання безмежної сваволі можновладців та безправності бідних в байці “Ведмежий суд” ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Є. Гребінка в багатьох байках висміював вади кріпосницького суспільства. Він критикував чиновників, суддів, панів. Засудження судових порядків тогочасної Росії звучить у байці Є. Гребінки “Ведмежий суд”. Байкар викриває свавілля суддів, які вершать суд “по-своєму”. Їм не важливо, чи винний підсудний, чи ні, якщо той належить до нижчої верстви суспільства. Адже оскаржити несправедливий вирок […]...
25. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – І варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас (за байкою “Ведмежий суд”) І варіант Літературна спадщина Євгена Гребінки досить велика. Ним були створені милозвучні поезії, романси, повісті, але особливе місце у творчій діяльності письменника займають байки. У нас, сучасних читачів, байка “Ведмежий суд” викликає гірку посмішку. Лисичка звернулася до суду, звинувативши Вола в тому, що він їв сіно й пив брагу […]...
26. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас (за байкою “Ведмежий суд”) ІІІ варіант Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській […]...
27. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас (за байкою “Ведмежий суд”) II варіант Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки […]...
28. Скорочено – ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки-чарівниці! Котра дівчина чорні брови має, То тая дівчина усі чари знає. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок пополоскала. Прийшов вівторок – зіллячко зварила, А в середу рано Гриця отруїла. Як прийшов четвер – та вже Гриць помер, Прийшла п’ятниця – поховали […]...
29. Мелодія життя – Павло Загребельний (1924-2009) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Павло Загребельний (1924-2009) Наша проза немислима без романів Павла Загребельного. Страшно й подумати, наскільки б вона збідніла, коли б у ній не з’явилося того, що з’явилося з-під пера Загребельного. (Олександр Сизоненко) Письменницька доля Павла Загребельного дуже щаслива: з перших кроків у літературі до нього […]...
30. “Я волю полюбив державну” (Євген Маланюк) – Євген Маланюк (1897-1968) Підручник Українська література 11 клас Сучасна українська література Євген Маланюк (1897-1968) Ти не загинеш, мій народе, Пісняр, мудрець і гречкосій. Бо вірю: судні дні не даром Твій чорний рай зняли пожаром, І пломінь слупами росте, Сполучаючи з небом степ. (Євген Маланюк) В історії української літератури XX століття Євгенові Маланюку належить одне з найпомітніших місць. Визначний […]...
31. А. Малишко: поетичне слово і мелодія Андрій Самійлович Малишко – один із тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, звеличує помисли, дає насолоду. Так, саме любов, Іира, ніжна, надає сили поетові для творення. Уміючи добре співати, маючи чудовий голос, здібності музиканта й навіть Ьмпозитора, Андрій Малишко відкрив свою душу для народної пісні. Поет писав, що його напували з дитинства піснями, […]...
32. Українська народна казка – Кривенька качечка Був собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі: – Ходімо, бабо, в ліс по грибки! От пішли; бере баба грибки, коли дивиться – у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить. От вона дідові: – дивись, діду, яка гарна качечка! А дід […]...
33. Українська народна казка – Івасик-Телесик Хлопчика-крихітку украла страшна змія, але Телесика їй з”їсти не вдасться. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже […]...
34. Мелодія осіннього листя Ось і почалася осінь. Повітря стало прозорим, все довкола виграє багряними кольорами. Чи не найбільше мене вражає кленове листя? Кленові листочки – своєрідні картини якогось художника-мрійника. Особливо мене зачаровує клен у жовтні. Забарвлення його – яскраво жовте, немов листочок охоплений полум’ям. Я приходжу до нього кожного осіннього дня, довго вдивляюсь вгору: мрію вловити ту мить, […]...
35. Мелодія кам’яної скелі Багато тисяч років тому в приазовських степах жило плем’я молочаїв. І були в племені двоє хлопчаків-ровесників, Яр і Гул, які з дитячих років завзято змагалися одне з одним, намагаючись в усьому бути першими. Часто зчіплялися в боротьбі, яка виснажувала обох, але не виявляла переможця. Настав час юнакам ставати мужами. Зібралося все плем’я і вирушило до […]...
36. ЗОЛОТИЙ ЧЕРЕВИЧОК – Українська народна казка Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015 У КРАЇНІ ДАВНИНИ ВІД МІФУ ДО КАЗКИ Українська народна казка Терпінням і працею всього добудеш. Не було б щастя, так нещастя допомогло. Характер персонажа – Прочитай перше речення казки. Пригадай, чи вже траплявся тобі подібний початок. – Прочитай назву й перші два абзаци казки. […]...
37. Українська народна казка – Чабанець Казка про дужого хлопця-чабана, який переміг змія і провчив царя Був собі чабанець, та такий, що ще змалку все вівці пас, більш нічого й не знав. От раз і випав йому з неба камінь – у пудів вісім. Він було все грається тим каменем: причепить до батога та як кине угору, а сам спати ляже […]...
38. Мелодія першого кохання (за новелою Гр. Тютюнника “Зав’язь”) Мелодія першого кохання (за новелою Гр. Тютюнника “Зав’язь”) Новела Гр. Тютюнника “Зав’язь” розкриває перед нами дивовижний світ зародження кохання. Початок цього найпрекраснішого почуття людини порівнюється із чудом зав’язі на рослинах під час весняного пробудження. І тому ми серцем погоджуємося із символічною назвою твору, бо перше кохання, його початок і є тією “зав’яззю”, про яку йдеться […]...
39. Українська народна казка – Телесик Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: “Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?” От баба й просить діда: – Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде […]...
40. Українська народна казка – Казка про Івасика Відома українська казва про сміливого і винахідливого хлопчика Івасика-Телесика. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже батько. […]...