Євген Маланюк – Лист

ЄВГЕН МАЛАНЮК ЛИСТ Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель,

Батьківщино моя, Батьківщина німа! Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі Мстить, нагадуючи, що Тебе нема.

А пусті, нескінченні, бездонні ночі, А ворожі, навіки вже страчені дні, Коли марно палаєш, а ворог регоче, А доба ось гримить у залізі й вогні.

І от знову дощі. Не дихнеш, не промовиш Крізь завісу просторів у скудний мій день Ані леготом піль, ані квітом любови,

Ані шумом топіль, ані вітром пісень. Та у муках ночей, під нещадними днями, За безкрилим триванням цих згублених літ Виростає ось мудрість, важка, наче камінь,-

Одинокий безрадісний плід.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Євген Маланюк – Лист