Євген Маланюк – Поле бою

ЄВГЕН МАЛАНЮК ПОЛЕ БОЮ 1 А поле бою все чека І мріє крізь туман і віддаль. Господь не жалує віка, Щоб ось, блукавши, як сновида,

Шукать шляху, і важить час, І пить гіркі й безсонні ночі, Й даремно підбирать ключа До літер тих сузір пророчих. 2 А поле бою нам все те ж – І заповітом, і докором – Ось розгортається без меж Узустріч непоборним горам.

Воно гукає по ночах, Воно здригається і стогне. Примари юрмляться. І жах

Десь опівночі лунко охне – Всім простором, всім тиском тиш, Всім мовчанням сліпої ночі… О, поле бою, закричи ж,

Розплющ давно засклеплі очі! Гантер, 6.VIII.1965


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Євген Маланюк – Поле бою