З-над хмар і з долин

“З-над хмар і з долин” – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX – початку XX ст., які належали до різних течій і напрямків.

Відкривався віршем І. Франка “Миколі Вороному”, за яким ішла відповідь М. Вороного “Іванові Франкові”. Розмаїті погляди на мистецтво, що виявилися в цих та інших творах альманаху, підкреслювали його провідну тенденцію: письменство має бути глибоко національним та художньо досконалим.

Поезію в альманасі репрезентувала лірика Лесі Українки (“Ритми”), І. Франка (з циклу “Зів’яле листя”), поезії М. Вороного, В. Самійленка, П. Грабовського, О. Маковея, О. Романової, М. Чернявського, А. Кримського, М. Старицького, Б. Грінченка та ін.

Серед прозових творів виділяються новели М. Коцюбинського (“На камені”), Г. Хоткевича (“Життєві аналогії”), поезії в прозі Ольги Кобилянської (“Мої лілії”), А. Крушельницького (“Перед кладкою”), Є. Мандичевського (“Два життя”). В альманасі М. Вороний прагнув реалізувати ідею колективної збірки творів митців, які головну увагу зосереджують на

естетичних та філософських пошуках, уникаючи примітивного наслідування природи та абсолютизованої позитивістами і народниками соціальної заангажованості письменника. “Грубого реалізму я не визнаю”, – заявив він, стверджуючи водночас: “Штука чиста, без ідеї не може бути”. Виступивши з новими гаслами про мету мистецтва на іманентній основі, втілюючи їх у впорядкованому ним альманасі, М. Вороний об’єктивно представив різні художні течії (реалістичні, символістичні, імпресіоністичні).

Завдяки цьому видання стало помітним літературно-естетичним явищем в історії української літератури на зламі двох віків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

З-над хмар і з долин