ЗАГАДКИ, НАРОДНІ ПОВІР’Я, БАЙКИ
6.2.1. Тематика, функції українських народних загадок. 6.2.2. Поетична мова загадок: роль метафори, порівнянь у загадці, діалогізація мови, звукова інструментовка.
Небилиці. 6.2.3. Взаємодія загадок із творами різних жанрів у фольклорі.
Використання загадок у художній літературі, інших жанрах народної творчості. 6.2.4. Визначення жанру “народна байка”, “анекдот”. З історії даного жанру. 6.2.5.Основні тематичні групи народних байок, анекдотів.
6.2.6. Народні повір’я. Народні оповідання, їх специфіка. Особливості народної моралі. 6.2.7.
Вивчення
Створити загадку – значить стисло описати за допомогою певних яскравих метафоричних образів кілька найхарактерніших для предмета чи явища ознак (матеріал, форму, звук, колір, кількість, дію, призначення, застосування, оточення). У метафоричних загадках образи відображають світобачення, середовище, побут народу певної епохи: Вода на воді пливе (Крига). У неметафоричних загадках – жоден предмет не називається, а описується його якість або функція: Зимою гріє, літом холодить (Дерево).
Відгадати загадку можна лише шляхом логічної заміни зображених метафоричних образів реальними. Розгадування потребує не лише певної суми знань, а й спостережливості, кмітливості, уміння бачити спільне в конкретному й абстрактному. В дитячій аудиторії загадки пропонуються з метою пізнання навколишнього середовища, тренування пам’яті. Відгадка має бути одна, але певні формули можуть використовуватися для зображення різних предметів. Метафоричність загадок зближує їх із прислів’ями, приказками, образними порівняннями, які в образній формі відображають найістотніші сторони явищ природи, суспільних і родинних взаємин.
Тематика загадок різноманітна: явища природи, рослинний і тваринний світ, духовне життя людини, трудова діяльність, предмети побуту, знаряддя праці. Загадки можуть мати національні образи: Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла (Рибалка. Риба, вода, волок). Під одним козирком чотири козаки стоять (Ніжки стола). Лексика загадки відображає побут, форми діяльності.
Як правило, відображає історико-етнографічні особливості регіону, певну добу. У загадці наявні традиційні епітети, порівняння, пестливі слова, гіперболізація ( грім – віл; туман – хмара); звукописні слова (Бігла по ярочку в однім чобіточку та все каже: Гуц, гуц! (Макогін). Часто в загадках наявні оказіональні слова: Чотири чотириленки; густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля, лепетуля, кома. (Волосся, лоб, брови, очі, ніс, язик, рот.) До поетичного фольклору належать і небилиці, нісенітниці – жартівливі, смішні тексти, які містять гумор, описують неіснуючі вигадані події. У дітей вони викликають сміх, бажання запам’ятати та переказати текст іншим, насмішити їх.
Загадки органічно входять у композицію народних казок “Яйце-райце”, “Про змія”, “Мудра дівчина”. Загадкам часто приписували магічний вплив на стан домашнього господарства. Цим вони близькі до замовлянь, колядок, щедрівок. Загадки є складовою частиною русальних пісень. Поміркуйте, з якою метою вони використовуються в цих рядках.
6.2.4-6.2.5. З історії жанру “народна байка”, “анекдот” Народна байка – це прозове, алегоричне оповідання, з сюжету якого випливає повчальний висновок. Термін “анекдот” вперше з/+явився у Візантії, у книзі історика Прокопія Кесарійського “Таємна історія” (550 р). У перекладі з грецької мови цей термін означає: невигаданий, невідомий, нерозголошений, той, що не підлягає розголосу. Пізніше цим терміном назвуть гумористичні, дотепно-смішні, лаконічні мініатюри з гострим сюжетом, діалогічною формою і неодмінно з несподіваною, комічною кінцівкою.
Представником “гумористичної теорії” вважали Гіпократа. У Середньовіччі з’являється “Салернський кодекс здоров’я”, де було розписано чотири темпераменти: поєднання крові, слизу, жовтої та чорної жовчі, чотирьох “рідин”. Розповідати анекдоти краще за всіх міг сангвінік.
В. Даль визначав анекдот як “короткий за змістом і стислий за формою твір про кумедний випадок; байка, баутка”. У Франції їх називали “фацеіями”, тобто смішними усними розповідями, в Польщі “жартом”. В українській літературі термін “анекдот” започатковує Г. Квітка-Основ’яненко. Це відбулось у 1822 році на сторінках газети “Вісник Європи”. Родоначальницею збірок анекдотів є “Маленька книжечка українських анекдотів”, опублікована у 1859 році.
Анекдоти записували М. Драгоманов, Б. Грінченко, П. Чубинський, І. Манжура та ін. Ознаками анекдоту є: алогізм, переакцентування слова чи фрази з одного значення на інше, гра слів, односюжетність. За формою викладу анекдоти бувають описові, монологічні, діалогічні, полілогічні; за тематикою: суспільно-побутові, родинно-побутові. Українці користуються також і іншою назвою анекдоту – народна усмішка. Український народ створив величезну кількість мініатюрних перлин цього жанру, адже гумор – одна з рис українського менталітету.
На народних усмішках “виросли” І. Котляревський, М. Гоголь, C. Руданський, Остап Вишня, О. Ковінька, М. Годованець та багато інших сміхотворців. 6.2.6.Народні повір’я, їх специфіка Повір’я – зразок традиційних уявлень та вірувань українців про природу, її явища, час, пори року, про людину та її різноманітну діяльність на основі своєрідного національного світогляду, з елементами міфологічного мислення, віри, світобачення. Народні оповідання (оповідки) ведуться здебільшого від першої особи, мають характер спогадів про якісь надзвичайні події, пригоди або повчальні гумористичні історії, іноді з гумором. Наведемо приклад народного оповідання: “Не випусти рака з рота”: – Летіла гава понад морем, дивиться, – лізе рак. Вона хап його та й понесла до лісу, щоб гарненько поснідати.
Бачить рак, що доведеться пропасти, та й каже вороні: – Ой вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу! – каже гава, не роззявляючи рота. – І братів, і сестер твоїх знав,- каже рак,- що за добрі люди! – Угу! – гугнить гава, а рака кріпенько держить. – Та вже хоч вони і гарні люди,- каже рак,- а тобі і не рівня. Мені здається, що й на світі нема розумнішої від тебе! – Еге!-крикнула гава на весь рот і випустила рака в море. Контрольні запитання 1.Чи використовувалися загадки на весіллі? 2.Чи творяться загадки у наш час? Які їх теми?
3. Що це за жанр? Доведіть. Здибалися два рибаки. – Що ти зловив? – Щупака. – А я видру. – Е, коли ти видреш, то я кину,- та й кинув щупака в воду. 4. Знайдіть загадки у родинно-і календарно-обрядових піснях. Яку функцію вони виконують?
5. У думах та історичних піснях оспівуються випадки, коли турки чи татари загадують загадки полоненому козакові. Що це за думи? Яка функція загадок?
Пошукові, творчі завдання 1. З’ясуйте значення слів і висловів: смішинка, сміхотворець, реготун, посмішка, крізь сльози сміятись, сміятись на кутні, в очі сміятись, сміятись у душі. 2. На матеріалі поданих текстів охарактеризуйте специфіку українського анекдоту: 1) Питають козака, що тільки-но прибув на Запорожжя: Письменний? Читати вмієш? Не знаю, – одказує той, – можливо, вмію, але я ніколи не пробував.
2) Як стрельнув качку – так і вбив. Так не ідолове ж пір’я: само полетіло і м’ясо занесло. 3) Їдуть містом Соціалізм, Капіталізм і Комунізм. Бачать – вишикувалась черга.
Це черга за дешевою ковбасою, – констатує Соціалізм? – А що таке черга? – цікавиться Капіталізм. – А що таке ковбаса? – запитує Комунізм. 4) – Юрію, чому ти читаєш книжку одним оком? – Економлю зір. 3. Випишіть з українських народних казок загадки і запропонуйте їх характеристику. 4. Наведіть приклади загадок, відповідями до яких будуть слова: окуляри, язик, вечір, риба, сонце, вітер, вишня, цибуля. 5. Спробуйте скласти загадку самостійно.
Які вміння для цього потрібні? 6. Відгадайте запропоновану загадку. Поміркуйте над мовою загадки: Зоря-зірниця, красна дівиця, по полю ходила, ключі згубила, Місяць бачив – не сказав, А сонце йшло – ключі знайшло. Література до теми: 1. Березовський І. Р. Українські народні загадки. – К.: Вид-во АН УРСР, 1962. – C. 7 – 37.
2. Веселий оповідач: Давні та сучасні народні усмішки. – К., 1977. 3. Гнатюк В. Галицько-руські анекдоти. – Етнографічний збірник. // Т. 6. – Львів, 1899. 4. Євшан-зілля: Хрестоматія для уроків позакласного читання / Упорядн. Н. Волошина. – К.: КІМО, РУТА, 2001. – C. 10 – 12. 5. Народні повір’я / Упор.
М. Дмитренко. – К.: Ред. часопису “Народознавство”, 2000. – 132 c. 6. Степанишин Б. Давня українська література в школі. – К.: Либідь, 2000. – 504 c. 7. Українські народні анекдоти, жарти, дотепи // Упоряд. І. Гальченко. – К., 1967. 8. Франко І. Останки первісного світогляду в руських і польских народних загадках // Зібрання творів: В 50 т. Т. 26. – К.: Наук. думка, 1981. – C. 332 – 346.
Related posts:
- Відповіді до теми: Українські народні загадки І. Що таке загадка? (Загадка – це такий різновид народної творчості, у якому описано певне явище чи істоту, але не названо її. Співрозмовник має відгадати, про що йдеться у загадці. Наш народ склав багато загадок, вони дуже подобаються мені своєю дотепністю, оригінальністю, поетичністю.) ІІ. Мої найулюбленіші загадки. 1. Золотий пішов, а срібний прийшов. (Сонце і […]...
- Загадки українською мовою Загадки – це давній жанр усної народної творчості, популярний в усі часи. Загадування та відгадування загадок завжди приносило велике задоволення дітлахам. Загадки змушують нас мислити, напружувати мозок, шукати відповіді. Вони допомагають нам побачити різні явища, якості, речі та процеси з нового боку, помічати спільні риси в несхожих, здавалось би, об’єктів. Це означає, що розгадування загадок […]...
- Ясен Разцвєтніков “Загадки” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 2 КЛАС ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА Урок 25 Тема. Ясен Разцвєтніков “Загадки” Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю відомого болгарського поета Ясена Разцвєтнікова; розвивати навички виразного читання, вміння висловлювати свою думку й аргументувати її; виховувати любов до прекрасного. Обладнання: портрет Я. Разцвєтнікова; малюнки; підручники; робочий зошит. ХІД УРОКУ I. Емоційне налаштування на […]...
- Не впусти рака з рота – народні байки Летіла ворона понад морем, дивиться – лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропасти, та й каже вороні: – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу! – каже ворона, не роззявляючи […]...
- Не впусти рака з рота – Народні байки НЕ ВПУСТИ РАКА З РОТА Летіла ворона понад морем, дивиться – лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропадати, та й каже вороні: – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу! […]...
- Народні байки Байка – невеликий алегоричний епічний твір повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Цей літературний жанр добре прислужився в алегоричному освоєнні культурно-побутової й етичної практики людей в різні періоди розвитку суспільства. Виразні художні образи байки, тонка психологія характерів, незвичайні ситуації, різноманітні художні деталі епосу байки завжди самобутні й історично конкретні. Вони у […]...
- Лебідь, щука і рак – народні байки Лебідь плавав на воді понад берегом, зігнувши шию, дивився в воду. Пливла мимо його щука, встановилась і пита: “Скажи, будь ласкавий, де ти буваєш, коли річка замерза? “А нащо тобі знать?” – “Та я хотіла на зиму куди-небудь утекти, а то під льодом припада задихаться без свіжого повітря”. – “Я на зиму лечу відсіля в […]...
- Провчений журавель – народні байки Голодний вовк на болоті піймав гуску і почав її трощикувать прямо з пір’ям і кістками. Одну кістку не перетер на зубах, застряла в горлі, стояла впоперек горла. Вовк вертівсь, вертівсь, нічого не міг поробить. Уже він надувавсь проковтнуть і силкувавсь вихаркнуть, кістка не подавалась ні назад, ні наперед. Вовк побачив журавля, побіг до його і […]...
- ДО ЗАГАДКИ РОЗУМ КОРОТКИЙ, ХОЧА НІС ДОВГИЙ (загадки) – НАРОДНЕ СЛОВО Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Вони завжди такі цікаві й не мають жодних вікових обмежень: сприяють розвитку кмітливості дітей і образного мислення, але ж і дорослі мусять підтримувати гнучкість свого розуму. Часто зустрічаються поміж них справжні гумористичні твори, як-от: “Чому півень заплющує очі, коли кукурікає?” (Бо йому читати не треба: знає напам’ять, що треба кукурікати.) […]...
- Миш і жаба – Народні байки МИШ І ЖАБА Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: – Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди. Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. – Е, це дурниця! – відповіла їй жаба.- Я зав’яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. […]...
- ЗАГАДКИ – ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ ЗАГАДКИ Пригадай із початкових класів, який твір усної народної творчості називають загадкою. Наведи два-три приклади загадок. Як вони утворилися? Загадки люди почали складати ще в сиву давнину. Тоді ці маленькі твори були не веселою розвагою, а серйозним випробуванням для юнаків. За допомогою загадок старші […]...
- Спільне та відмінне байки Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова. Езоп – легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється сутичці між […]...
- Для чого нам потрібні загадки? У давнину уміння відгадувати загадки було свідченням мудрості й розуму. Через це, мабуть, вони стали таким поширеним і популярним видом усної народної творчості. Загадки бувають різні: про людей, природу і природні явища, про рослини, про тварин тощо. Найбільш поширеними є загадки про людей і природу, бо людина та її місце в природі цікавили наших пращурів […]...
- До казки приказка годиться, до слова йде і прислів’я – ІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки ІІ варіант Золота скарбниця усної народної творчості надзвичайно багата й різноманітна. Є в ній прислів’я та приказки, легенди і перекази, думи, пісні, усмішки та анекдоти, “перлини великого намиста” – коломийки, загадки. Усе це – фольклор. Що ж значить це слово? Це англійське слово буквально означає “народна мудрість”. У казки […]...
- ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, ЗАГАДКИ “Пареміографія – розділ фольклористики: збирання, систематизація та оприлюднення друком паремій. Пареміографія невіддільна від пареміології. Пареміологія, або приказкознавство, – розділ фольклористики, що займається мовним і структурним аналізом паремій – прислів’їв і приказок” (Анатолій Волков). “Пареміографія – це частина фольклору, яка об’єднує найкоротші жанри, що в образній формі відтворюють найістотніші явища і реалії дійсності: прислів’я, приказки (приповідки) […]...
- МІФИ І ЛЕГЕНДИ. НАРОДНІ КАЗКИ. ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ. ЗАГАДКИ Чому у всіх народів світу виникали міфи і легенди? Чарівний світ українських казок. Казка – мистецька перлина народної Творчості. Казка – багатство українського народу. Перемога правди над кривдою (за казкою “Про правду та кривду”). Мудрість – найкраще багатство (за казкою “Мудра дівчина”). Образи фантастичних істот у казні В. Короліва-Старого “Потерчата”. Вічний потяг людини до молодості […]...
- Миш, жаба і каня – народні байки Близенько коло поточка виточила собі миш ямку і зносила собі там зерно на зиму. Коли раз віддалилася з діри на стерню, щоби який колос ко ямі притягнути, вилізла жаба з потока, вигрілася па березі та й шусть до мишачої діри! Прибігає миш і… застає нову газдиню!.. – А ти що тут робиш? То моя яма! […]...
- Піддурена ворона – народні байки Ворона літала над селом і схопила на току курча. Курча було чимале, уже в пір’ячко вбиралось. Ворона з добичею полетіла в ближній лісок, сіла на дерево невисоко од землі і почала довбать курча. Побачила лисиця, захотілось їй молоденької курятинки. Підійшла до дерева, обійшла навкруги нього разів з два і все позирала на ворону, а далі […]...
- Миша, Жаба і Каня – Народні байки МИША, ЖАБА і КАНЯ1 Близенько коло поточка виточила миша ямку і зносила там собі зерно на зиму. Коли раз віддалилася з дірки на стерню, щоби який колос ко ямі притягнути, вилізла жаба з потока, вигрілася на березі та й шусть до мишачої норки! Прибігає миша і… застає нову газдиню!.. – А ти що тут робиш? […]...
- Жаба боязкіша від зайця – народні байки Вийшов заєць з нори і подавсь добувать собі корму. Пробіг з гони місця, дивиться – біжить до його вовк. Заєць пустився тікать без оглядки. Остановивсь, озирнувсь кругом – нема нікого. Заєць тоді почав щипать травку. Не довелося бідязі десять раз щипнуть трави, дивиться – підкрадається до його лисиця. Заєць знов пустивсь тікать без оглядки. Біг, […]...
- Особливості байки як літературного жанру. Легендарний Езоп – основоположник жанру байки УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр БАЙКИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ УРОК № 15 Тема. Особливості байки як літературного жанру. Легендарний Езоп – основоположник жанру байки Мета: повідомити про особливості байки як літературного жанру, пригадати імена і твори відомих байкарів; ознайомити з відомостями про Езопа – першого байкаря, байками “Вовк і Ягня”, “Крук і […]...
- Що дало мені вивчення байки у школі? Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки, П. Гулэка-Артемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому дитинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як байка. Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу. Уже […]...
- НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ Переказ – це усне народне оповідання про визначні події з життя народу та про героїв цих подій. У переказах часто наводяться достовірні факти. Оповідачі, переповідаючи один одному почуте про події чи про героїв, іноді додають щось від себе. Відомі перекази про напади татар на українську […]...
- Байки (за творами Езопа та Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі […]...
- Чи актуальні байки Глібова в наш час? У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і любителів сварки, лицемірів і злодіїв. На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко […]...
- Байки (за творами Езопа та Івана Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі […]...
- НАРОДНІ УСМІШКИ Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ІЗ СКАРБНИЦІ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ НАРОДНІ УСМІШКИ Народні усмішки – невеликі за розміром дотепні гумористичні твори, у яких висміюються негативні явища людського життя. Чимало влучних, цікавих народних усмішок зібрав славетний український письменник і педагог Борис ГРІНЧЕ́НКО (18631910). Він відомий як автор словника […]...
- “Казка” – “Анекдот” Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім на суперечить жанровим ознаками казки. Аарне включив анекдоти у своїй покажчику казок в особливу рубрику, й у разі принципово він мав рацію. Він виділяє такі рубрики, як анекдоти про пошехонцах, […]...
- “Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним удовольствием, как “Знеида” г. Котляревского, […]...
- Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко Українських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня – це поєднання слова й музики. У пісні народу – думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення. Народні пісні […]...
- Чого навчають нас байки? Байка – один із найулюбленіших жанрів літератури. Байки Езопа, Федра, Лафонтена, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова, Кантеміра, Тредіаковського, І. Крилова знають, люблять і цінують в усьому світі. Чому ж байка є такою популярною і улюбленою в народі? Чи не тому, що в цих коротеньких байкових оповідях зображуються незвичайні герої? Тут ми бачимо […]...
- УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ Українські народні казки – популярний фольклорний жанр (фольклор -“народна мудрість”). В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. У казках також знайшли відображення важливі історичні події. Казки мають повчальний характер, і в них завжди є певна мораль. Одні казки виховували любов […]...
- Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского […]...
- Байки І. А. Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: […]...
- У чому секрет довголіття байки? Байка – це невеликий прозовий або віршований твір алегоричного змісту і повчального характеру, один із найдавніших жанрів літератури. Ще у V ст. до нашої ери були популярні байки, автором яких вважався давньогрецький раб-горбань Езон. Вопи так сподобалися людям, що розійшлися по всіх країнах і пережили не лише століття, а цілі тисячоліття. Сюжети Езопових байок запозичувалися […]...
- Ліцейські учні (переробка байки “Хліборобові діти”) Учні шостого класу між собою не мирилися. Класний керівник, директор школи і батьки умовляли їх, але слова не допомагали. Тоді директор вирішив вплинути на них ділом і сказав їм принести в’язку вербової лози. Коли вони виконали те, що він їм загадав, директор дав їм в’язку і наказав зламати її. Але учні, хоч як силкувалися, не […]...
- Байки И. А. Крилова. Російський національний колорит байок 1. Майстерність байкаря Крилова. 2. Російський колорит байок. 3. Новаторство Крилова 4. Алюзія в байці. Справа в тому, що в кращих байках Крилова немає ні ведмедів, ні лисиць, хоча ці тварини, здається, і діють у них, але є люди, і притім росіяни люди. В. Г. Бєлінський Перша книга байок И. А. Крилова з’явилася в 1809 […]...
- ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ ЛЕГЕНДИ. БАЙКИ. П’ЄСИ Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів за розділом “Легенди. Байки. П’єси”; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори, розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Читання чистомовки-добавлянки Ма-ма-ма – прийшла холодна зима. Те-те-те – снігу […]...
- У чому секрет довголіття байки (Крилов Іван) Байка – це невеликий прозовий або віршований твір алегоричного змісту і повчального характеру, один із найдавніших жанрів літератури. Ще у V ст. до нашої ери були популярні байки, автором яких вважався давньогрецький раб-горбань Езоп. Вони так сподобалися людям, що розійшлися по всіх країнах і пережили не лише століття, а цілі тисячоліття. Сюжети Езопових байок запозичувалися […]...
- Питання с відповідями До теми “Байки у світовій літературі” Що називається байкою, і які її головні ознаки? Байка – це невелике, здебільшого віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Провідна думка байки називається мораллю. Вона може знаходитись як на початку, так і в кінці твору. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії. Алегорія (в перекладі з грецької означає […]...