ЗАПНУТІ ДЗЕРКАЛА – Хорхе Луїс Борхес

Related posts:

1. HIS END AND HIS BEGINNING – Хорхе Луїс Борхес Після агонії, вже самотній, зовсім самотній, розтерзаний і забутий, він поринув у сон. Прокинувшись серед знайомих речей у знайомому місці, вирішив, що не слід надто перейматися минулою ніччю; натхнений цим рішенням, неквапливо одягнувся. У конторі так-сяк взявся до своїх обов’язків, доланий неприємним відчуттям, ніби робить те, що вже колись робив, – таке враження викликає перевтома. […]...
2. ЧОРНИЛЬНЕ ДЗЕРКАЛО – Хорхе Луїс Борхес ЧОРНИЛЬНЕ ДЗЕРКАЛО Історія стверджує, що найжорстокішим з-поміж правителів Судану був Якуб Хворобливий, який віддав країну на поталу єгипетських збирачів податку і який помер у одній з кімнат свого палацу на чотирнадцятий день місяця бармахат 1842 року. Дехто вважає, що чарівник Абдар-Рахман-аль-Масуді (ім’я якого можна перекласти як Слуга Милосердного) убив його кинджалом чи отрутою, але природна […]...
3. ДВІЙНИК МАГОМЕТА – Хорхе Луїс Борхес ДВІЙНИК МАГОМЕТА Оскільки, на думку мусульман, поняття Магомета й релігії невіддільні, то звелів Бог, аби в небі проводив їх завжди дух, що виконує роль Магомета. Цей посланець не завжди той самий. Один мешканець Саксонії, якого полонили алжірці і який прийняв іслам, виконував колись ці функції. Оскільки доти він був християнином, то розповідав їм про Ісуса […]...
4. Із збірки “Вигадки” (1944). ФІНАЛ – Хорхе Луїс Борхес Із збірки “Вигадки” (1944) ФІНАЛ Розпростертий навзнак Рекабаррен напіврозплющив очі й побачив скісний очеретяний дах. З іншої кімнати бриніла імпровізована гітарна мелодія, ніби вбогий лабіринт, що нескінченно заплутується і розплутується… Він повільно притомнів, повертався до дійсності, знаходив поглядом щоденні речі, які вже не судилося поміняти на інші… Без співчуття позирнув на своє велике, зайве тіло, […]...
5. Із збірки “Алеф” (1949) ДІМ АСТЕРІОНА – Хорхе Луїс Борхес Із збірки “Алеф” (1949) ДІМ АСТЕРІОНА І королева народила сина, якого назвали Астеріон Апполлодор, Бібліотека, ІII, 1 Знаю, осуджують мене за пихатість, чи й за ненависть до людей, а то й за безумство. Подібні наклепи безпідставні. Я таки не полишаю своєї домівки, та водночас правда й те, що двері мого дому (яких безмір) ‘ вдень […]...
6. ТЕОЛОГ ПІСЛЯ СМЕРТІ – Хорхе Луїс Борхес ТЕОЛОГ ПІСЛЯ СМЕРТІ Розповіли мені янголи, що коли помер Меланхтон, то на тому світі дали йому дім точнісінько такий, як він мав на землі. (Таке трапляється з усіма новоприбулими до вічності, тож вони і думають, що не вмерли). І хатнє начиння було таке саме: стіл, секретер з шухлядами, бібліотека. Меланхтон прокинувся в тому помешканні і […]...
7. МОЛИТВА – Хорхе Луїс Борхес МОЛИТВА Мої вуста вимовляли й вимовлятимуть тисячі разів і обома мовами, мені рідними, отченаш, та я лише почасти розумію його. Цього ранку, першого липня 1969 цоку, я хочу створити молитву свою, а не успадковану. Знаю, що йдеться пре вчинок, який вимагає надлюдської щирості. Передусім, зрозуміло, я не смію чогось благати. Благати, аби ніч не огортала […]...
8. АВЕЛІНО АРРЕДОНДО – ХОРХЕ ЛУЇС БОРХЕС Сталося це 1897 року в Монтевідео. Щосуботи друзі займали один і той же бічний столик у кав’ярні “Глобус”, як достойні бідняки, що уникають запрошувати гостей додому, або ті, що приховують свої знайомства. Всі вони були жителі Монтевідео; спершу довелося докласти зусиль, аби заприятелювати з Арредондо, досить стриманим провінціалом. Худорлявий і темноволосий, невисокий на зріст, дещо […]...
9. ЕТНОГРАФ – Хорхе Луїс Борхес ЕТНОГРАФ Цю історію я почув у Техасі, але сталася вона в іншому штаті. В ній лише один герой, якщо не брати до уваги, що в кожній історії тисячі героїв, видимих і невидимих, живих і мертвих. Його звали, здається, Фред Мардок. Довготеле сий, як то американці, ні білявий, ні чорнявий, мовчазний, з профілем, наче витесаним сокирою. […]...
10. ПРО ДВОХ, ЯКИМ СНИЛОСЬ – Хорхе Луїс Борхес ПРО ДВОХ, ЯКИМ СНИЛОСЬ Цей випадок згадує арабський історик аль-Ісхакі: “Розповідають люди, гідні довіри (але тільки аллах всезнаючий і всемогутній, і всемилостивий, і не спить), що був у Каїрі багатий чоловік, але такий великодушний і щедрий, що роздав геть усе, крім батьківського дому, і мусив працею заробляти собі на хліб. І гарував так тяжко, що […]...
11. ПЕКЛО, І, 32 – Хорхе Луїс Борхес ПЕКЛО, І, 32 Від сходу до заходу сонця леопард, який жив наприкінці XII століття, бачив дерев’яні дошки, залізне пруття, чоловіків і жінок, які невпинно снували перед ним, масивний мур і, можливо, кам’яний жолоб з опалим листям. Він не знав, не міг знати, що в ньому живе потяг до любові і жагуче бажання шматувати жертву, і […]...
12. ЗАЛА СТАТУЙ – Хорхе Луїс Борхес ЗАЛА СТАТУЙ Було колись в Андалуському королівстві місто, резиденція королів, яке називалося Лебтіт, або Цеута, або Хаен. У тому місті була величезна фортеця з двостулчатою брамою, але не для того, аби крізь неї входити чи виходити, а щоб бути зачиненою. Щоразу, коли один король помирав, а наступний посідав високий трон, він прибудовував до брами новий […]...
13. ЧАКЛУН-НЕДОУК – Хорхе Луїс Борхес ЧАКЛУН-НЕДОУК Був у Сантьяго один церковний декан, який прагнув навчитися магії. Про чув він, що дон Ільян з Толедо знався на ній куди краще, ніж будь-хто, і подався на пошуки його. У Толедо декан пішов до дона Ільяна, що саме читав у бічній кімнаті. Той люб’язно зустрів його і попрохав гостя не казати, чого прийшов, […]...
14. ПРО СТИСЛІСТЬ У НАУЦІ – Хорхе Луїс Борхес ПРО СТИСЛІСТЬ У НАУЦІ …В одній імперії мистецтво Картографії набуло такої досконалості, що Карта однієї лише провінції займала ціле місто, а карта Королівства – цілу Провінцію. З часом ці Неосяжні Карти перестали задовольняти, і Колегія Картографів уклала Карту Королівства, яка мала Розміри Королівства і співпадала з ним у кожній Точці. Менш Віддані Вивченню Картографії Наступні […]...
15. НЕЧЕМНИЙ ЗНАВЕЦЬ РИТУАЛУ КОЦУКЕ-НО СУКЕ – Хорхе Луїс Борхес Хорхе Луїс Борхес. НЕЧЕМНИЙ ЗНАВЕЦЬ РИТУАЛУ КОЦУКЕ-НО СУКЕ Бідолаха, про якого мова нижче – нечемний знавець ритуалу Коцукено Суке,- це той нещасний урядовець, призвідця падіння і смерті князя з Вежі Ако, що не хотів померти, як личить самураєві, коли настав час гідної помсти. Це людина, якій усі завдячують, яку благоговійно згадують, яка викликала неоціненні почуття […]...
16. БОРХЕС, Хорхе Луїс (1899 – 1986) БОРХЕС, Хорхе Луїс (Borges, Jorge Luis -24.08.1899, Буенос-Айрес, Аргентина – 14.06.1986, Женева, Швейцарія) – аргентинський письменник. Борхес є комендаторе Італійської республіки, кавалер ордена Почесного легіону “За заслуги в літературі та мистецтві”, ордена Британської імперії “За видатні заслуги”, іспанського ордена “Хрест Альфонсо Мудрого”, перуанського “Ордена Сонця”, доктор “гоноріс кауза” Сорбонни, Оксфордського та Колумбійського […]...
17. Із збірки “Творець” (1960) ШЛЯХЕТНИЙ СУПРОТИВНИК – Хорхе Луїс Борхес Із збірки “Творець” (1960) ШЛЯХЕТНИЙ СУПРОТИВНИК Магнус Барфод 1102 року розпочав вирішальне завоювання королівства Ірландія; кажуть, що в переддень смерті він отримав таке привітання від Мюрхертаха, дублінського короля: “Нехай у твоїх військах битиметься золото і буря, Магнусе Барфоде. Нехай завтра на просторах мого королівства буде щасливою твоя битва. Нехай твої королівські руки тчуть страхітливу тканину […]...
18. Якщо у серце попадають скалки дзеркала троля… (за казкою Г. X. Андерсена “Снігова королева”) Казка про Снігову королеву – моя улюблена казка Г. К. Андерсена. Я читала її багато разів, і кожного разу пригоди маленької Герди примушували хвилюватися. Але найбільше я співчувала Каєві, в серце якого попала скалка дзеркала троля. Веселий і добрий від природи, на очах читача він перетворювався на безжалісного і жорстокого егоїста. Кай перестав розуміти красу […]...
19. Погляд з дзеркала І розділ Світ прокинувся, а ти ще не спав, тебе трошки морозить від сьогодення, ти нервуєш… Холодне дерево за вікном прагне глобальності у високому розумінні, і тихий дощ криє твої таємні наміри – розколоти цей світ, це сяйво. Психобаланс на позначці “О”- ти майже мрець, але ти існуєш, ти дихаєш – відбувається обмін речовин у […]...
20. Роберт Луїс Стівенсон (1850-1894) НА ОСТРОВАХ ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАНЬ Роберт Луїс Стівенсон (1850-1894) Людина, яка створила “Острів скарбів”, посідає почесне місце в літературі. Гілберт Честертон1 Дорога мандрівників, які прагнуть побувати на найцікавіших літературних островах, неодмінно проляже через Шотландію. У столиці цієї північної країни – місті Единбурзі – народився майстер віршів, повістей і пригодницьких романів Роберт Луїс Стівенсон. 1 Честертон Гілберт […]...
21. “РОДИ́ЛАСЬ ВЧОРА ТИ” – Луїс де Гонгор (1561-1627) Іспанське бароко однозначно пов’язане з іменем талановитого поета Луїса де Гонгори (1561-1627) – справжнього майстра сонета, основоположника однієї з найпопулярніших поетичних шкіл XVII ст. В межах цієї школи створювалися свідомо ускладнені поезії. Гонгора говорив, що його “темний” стиль покликаний будити розум читачів, а читання художньої літератури є важкою інтелектуальною діяльністю. Тому, щоб зрозуміти зміст твору, […]...
22. ГОНГОРА-І-АРГОТЕ, Луїс де (1561 – 1627) ГОНГОРА-І-АРГОТЕ, Луїс де (Gongora у Argote, Luis de – 11.07.1561, Кордова – 23.05.1627, там само) – іспанський поет. Гонгора-і-Арготе народився у Кордові, де його батько займав почесну і вигідну посаду корехідора. П’ятнадцятирічним майбутній поет відправився у Саламанкський університет, де вивчав право та вдосконалювався у танцях і фехтуванні. Перед прийняттям у 1585 р. […]...
23. Луїс де Гонгора-и-Арготе “Полифем і Галатея” Прекрасний рясний острів Сицилія, “ріг Вакха, сад Помони”, золотяться його родючі ниви, як сніг біліє вовна овець, пасущихся на гірських схилах. Але є на ньому навідне жах місце, “притулок для моторошної ночі”, де завжди панує тьма. Це печера циклопа Полифема, що служить йому й “глухим чертогом”, і темним будинком, і просторим загоном для його овечих […]...
24. Літературна казка. Онеліо Хорхе Кардосо “Як краб навчився літати” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 4 КЛАС СКОРО КАЗКА МОВИТЬСЯ Урок 14 Тема. Літературна казка. Онеліо Хорхе Кардосо “Як краб навчився літати” Мета: ознайомити дітей з кубинським письменником Онеліо Хорхе Кардосо та його казкою; вчити висловлювати ставлення до прочитаного; виховувати любов і повагу до людей праці; спонукати учнів йти за своєю мрією. Обладнання: мапа світу; картки […]...
25. Моя подруга Ліза (опис зовнішності людини) Після уроків двічі на тиждень Ліза дуже поспішала. Я їй не заважала, не затри­мувала, бо знала: вона вчиться у вечірній музичній школі. Вдома у Лізи є піаніно. Його колись купили Ользі Сергіївні, Лїзиній матері. Але, як казала Ольга Сергіїв­на, всерйоз займатися музикою вона не змогла. Тепер вона рада, що дочці музика і заняття у школі […]...
26. Думки Неформальний сон дарує неформальний спокій – тимчасова радість та випадкове свято… Картина з байдужим поглядом, заплямована сонячними променями, спаплюжена дивом. думки розбивають спокій, відгонять сон. Під зоряним водоспадом, я причащаюся спокоєм, я прагну досконалості… Багато буденних сірих тижнів, не дочитаний до кінця свідомості Ніцше, та непрожите молоде життя, дивують розумних, лякають та смішать дурнів. В […]...
27. Борис Грінченко – Кури та ластівки БОРИС ГРІНЧЕНКО КУРИ ТА ЛАСТІВКА “Біга, як курка з яйцем”. “Куд-куд-кудак! куд-куд-кудакі Яєчко я знесла гарненьке: Нехай іде та дивиться усяк, Яке воно у мене чепурненьке. Куд-куд-кудак! сюди ідіть!” – Так Глиняста з хліва кричить. Рід курячий на те репетування Із бур’янів, Із смітників Збирається, щоб курчине придбання Побачити, сокоче й сокотить, Аж зирк – […]...
28. Тодось Осьмачка – Казка КАЗКА Як купала мене мати у любистку, трусив зорi Див iз лану у колиску. Схиляв голову весняну голий мiсяць до маленьких моїх нiжок в купiль свiжу. Вода з мiсяця збiгала на малого, нiби срiблом полоскала тепле лоно. Як скупала мати сина, то мiж зорi положила у колиску, як у полi: Як у полi, на могилi […]...
29. Богатирі – Народні перекази та легенди БОГАТИРІ Запорожці богатирі були – земля не держала! У нього, у того запорожця, сім пудів голова! А вуса в нього такі, що як візьме було він їх у руки та як розправить одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і тройка коней […]...
30. Погляд Лежу на холодній долівці і намагаюсь не дихати, мені не потрібен час, не потрібне повітря – все одно життя вже закінчилося. Я не маю змоги бачити сонце, сонце, яке вже ніколи не зійде для мене. В небі бачу лише пустку і свої очі. Мій сон пройде крізь час, розірве кайдани невідомого, розіб’є холодну кригу простору… […]...
31. ДИВОСВІТ, АБО КНИЖЕЧКА ДЛЯ ДЗВІНКИ – Ігор Калинець (Народився 1939 року) Українська література 6 клас Я І СВІТ Ігор Калинець (Народився 1939 року) ДИВОСВІТ, АБО КНИЖЕЧКА ДЛЯ ДЗВІНКИ Стежечка Ходім зі мною Стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу А там За городом Ого як ти виросла Сама біжиш Через струмок перескакуєш Батіжком по пилюці цвяхаєш А […]...
32. Бабуся в моїй пам’яті (твір-опис зовнішності) Бабуся в моїй пам’яті (твір-опис зовнішності) Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були […]...
33. Кравченко Павло Відлуння війни Павло Кравченко. “Відлуння війни” Кордон близько. Подекуди я чую постріли гармат. Все спокійно. Чути як регочуть коні. Я піднімаюсь, ледве встаю і знову падаю в багнюку. Руки й ноги в мене оніміли, я майже нічого не бачу… Пішов дощ. Я відчуваю, як великі краплі падають на моє лице, омивають його. Вітер посилюється. Я починаю підніматися. […]...
34. Що розтопить кригу в серці Кая? (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова Королева”) “Краса врятує світ”, – говорять дорослі. Якщо це так, то чому ж тоді у казці Г. К. Андерсена вона ледве не знищила маленького хлопчика? Можливо, тому, що краса буває різною. Снігова Королева вражала оточуючих своєю досконалістю. Навіть маленький хлопчик не зміг встояти перед її чарами. Хто знає, чи краса на нього так подіяла, чи скалка […]...
35. Глібов Леонід Іванович “Мостивсь я в лузі на потіху…” Мостивсь я в лузі на потіху Веселу загадку піймать, І повну торбу дітям сміху Мені судилося набрать. Зробив я хатку невелику; Вітрець дмухнув – і хатка бух! Я плюнув вітрові у пику І заховався у лопух. Дивлюся – щось по лугу скаче Та біля мене зразу бух… “Здоров,- гукає,- небораче! Чого се ти заліз в […]...
36. Олена Теліга – П’ятнадцята осінь П’ЯТНАДЦЯТА ОСІНЬ Ростиславові Д. Чи ця вечірня непрозора синь, Далекий дим, чи вогник папіроси, Чи черевики мокрі від роси – Щось нагадало неповторну осінь. . . . Похмурий ліс у вересневім сні Зітхає тяжко. Мов вогнисті птиці, Над ним літають зорі навісні, А він галуззям хоче відхреститься. Тріщить багаття. Полум’ям їдким Заслало очі. Чи мене […]...
37. Герда розшукує свого друга (за казкою “Снігова Королева”) Легко уявити, що відчувала Герда, коли бачила, як її ровесниця, маленька розбійниця, лоскоче по шиї північного оленя гострим ножем. Дівчинку любили птахи і звірі. Люди відповідали їй любов’ю. Герду завжди вирізняли доброта і милосердя, жалість, співчуття до інших. Герда зростала серед квітів у маленькому будинку. У неї був друг Кай, якого вона вважала за рідного […]...
38. Григорій Сковорода – Афоризми Григорiй Сковорода Афоризми Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим. Haдмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Не все […]...
39. Мій друг (твір-розповідь) Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час […]...
40. “Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”) “Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”) Мені поталанило, що на початку мого життя, у дитинстві, мені трапилися казки мудрого, милого фантазера – казкаря Андерсена. Бо навчили вони мене у наш не дуже веселий час вірити в добро, у перемогу доброго людського серця над злом. Найсвітлішим, […]...