Запросини (скорочено) – Підпалий Володимир
У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке,
Чого не зможе інший, Бо таємницею володіємо Я та ніч…
Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там,
Де три шляхи зв’язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці
За трьома замками, За трьома дверима, У якомусь із трьох кутків – Золоті весла… А в холодному небі Золотий човен із хмари на хмару,
На хмару із хмари – І на місці… Ніч осіння довга – Ходімо! Нас тепер двоє
Знає про весла – Ходімо! … У холодному
На хмару із хмари – І на місці! Ходімо! Навіть
Якщо не дійдемо, – Ходімо!
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): У вірші “Запросини” В. Підпалий запрошує читачів у казку – до трьох гір, трьох рік і трьох шляхів, щоб знайти золоті весла й на золотому човні поплисти до своєї мрії. “Навіть якщо не дійдемо, – ходімо!” – говорить поет. Поезія написана вільним віршем – верлібром і носить глибокий алегоричний зміст: треба мати мрію, наполегливо до неї йти, діяти, навіть якщо це не завжди може закінчитися успіхом.
Related posts:
- Скорочено – ЗАПРОСИНИ – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, Чого не зможе інший, Бо таємницею володіємо Я та ніч… Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там, Де три шляхи зв’язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці За трьома замками, […]...
- Запросини скорочено – Володимир Підпалий У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, про що знаємо лише я та ніч… Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там, Де три шляхи зв’язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці За трьома замками, За трьома дверима, […]...
- Володимир Підпалий – Запросини ЗАПРОСИНИ У холодному небі золотий човен із хмари на хмару, на хмару із хмари – і на місці… Я розкажу тобі таке, чого не зможе інший, бо таємницею володіємо я та ніч… Там, де три гори зійшлися, там, де три ріки злилися, там, де три шляхи зв’язалися, стоїть хатка. А в тій хатці за трьома […]...
- Володимир Підпалий Запросини У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, про що знаємо лише я та ніч… Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там, Де три шляхи зв’язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці За трьома замками, За трьома дверима, […]...
- Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху (“Запросини’ В. Підпалого) Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху (“Запросини” В. Підпалого) Якщо прочитати поезію Володимира Підпалого “Запросини” не вдумливо, то вона навряд залишить по собі й пам’яті глибокий слід – настільки в ній все символічно. Та коли піти за думкою автора, пройнятися кожним рядком, то перед тобою відкриється образ духовно збагаченої особистості. У цьому […]...
- Використання фольклорних образів і засобів у вірші В. Підпалого “Запросини” В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ Використання фольклорних образів і засобів у вірші В. Підпалого “Запросини” Перше, що хочеться сказати про вірш “Запросини” після знайомства з ним: “Як сильно він нагадує казку!”. Для цього твердження є достатньо підстав. Спочатку автор запрошує читача помилуватися пейзажем прохолодної ночі (холодне небо, […]...
- Особливості лірики Підпалого Володимир Підпалий… Маловідоме ім’я. Навіть в “Історії української літератури” про нього не пишуть… Водночас виявляється, що він талановитий поет. Палітра його доробку багата. У своїх творах порушує такі питання, як драматичні суперечності життя, кохання, теми добра і зла, любові і ненависті, ролі в життя людини малої Батьківщини. У письменницьких колах про нього говорять: поет камерний, […]...
- Тиха елегія – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ Скорочено Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу чи зможеш прислужитись, як і де?” – мовчу: на ясні зорі, на тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” […]...
- Тиха елегія (скорочено) – Підпалий Володимир Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, Степи, озера, яблуні в саду?” […]...
- Тиха елегія скорочено – Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” – […]...
- Куди запрошує читачів В. Підпалин? (За поезією “Запросини”) Вивчаючи світову та українську літературу, я поступово навчаюся бачити у творах прихований зміст. Тепер кожен вірш, кожний роман чи оповідання для мене – не просто якийсь сюжет, ніби звичайна Історія з життя, але ціле джерело підтекстів, натяків повчального та філософського змісту. Тепер я зрозумів, що серед визнаних шедеврів нашої літератури чи літератури інших народів нема […]...
- Куди запрошує читачів В. Підпалим? (За поезіею “Запросини”) Вивчаючи світову та українську літературу, я поступово навчаюся бачити у творах прихований зміст. Тепер кожен вірш, кожний роман чи оповідання для мене – не просто якийсь сюжет, ніби звичайна історія з життя, але ціле джерело підтекстів, натяків повчального та філософського змісту. Тепер я зрозумів, що серед визнаних шедеврів нашої літератури чи літератури інших народів нема […]...
- Володимир Підпалий – Тиха елегія ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу чи зможеш прислужитись, як і де?” – мовчу: на ясні зорі, на тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні […]...
- ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ Передчасно обірвана пісня Цей щирий, ніжний, вдумливий і прекрасний поет, син Полтавщини, яку любив соромливо й віддано, якій на славу сплів і свій поетичний вінок, прожив до болю мало – лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно обірвала його пісню про рідну землю, про Григорія Сковороду, що мандрував нею, гартуючи дух людський, про Шевченка… Полетіла і […]...
- Тиха елегія Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” […]...
- Ішла Марися рано по воду – колядки і щедрівки Ішла Марися рано по воду Приспів: Ой рано! Ой рано, рано, Барзо ранейко на зорях! З горіховими коновочками, Приспів Ой з золотими накривочками. Приспів Ой па ній вінець, що єсть з трьох квітець. Приспів Десь ми ся взяли буйні вітрове, Приспів Звіяли з неї золотий вінець, Приспів Занесли єго иа тихий Дунай. Приспів Ой пішла […]...
- ПЛАНИ – В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ ПЛАНИ Художні особливості вірша “Любіть Україну” I. Вступ. Провідна тема творчості ІЗ. Сосюри. (Любов до України та її народу – провідна тема творчості Володимира Сосюри. Найбільш яскраво вона розкрита у вірші “Любіть Україну”. Поезія справляє незабутнє враження не тільки своїм змістом, а […]...
- Скорочено САД (В ОГНІ НЕСТРИМНОЇ НАВАЛИ…) – ВОЛОДИМИР СОСЮРА В огні нестримної навали Рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад І за минулим сумували… Руками власними тюрму Творили ми собі одвічну… О будьте прокляті, – кому Назад повернуте обличчя! Кати нас брали на штики За слово, правдою повите… Ви ж розумієте?! Віки Не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце шило […]...
- Скорочено – ПОСЛУХАЙТЕ! – ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ 11 КЛАС ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ ПОСЛУХАЙТЕ! Послухайте! Якщо зірки засвічують – Виходить – це комусь треба? Виходить – хтось хоче, щоб вони були? Виходить – хтось називає ці плювочки Перлинами неба? І, надриваючись, У заметілях полуденного пилу, Ввірвається до Бога, Спізниться боїться, Плаче гірко, Цілує йому жилясту руку, Просить – Щоб неодмінно була зірка! – Присягається […]...
- Сад – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Скорочено (Уривок) В огні нестримної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили ми собі одвічну… О, будьте прокляті, кому назад повернуто обличчя! Брати нас брали на штики за слово, правдою повите… Ви ж розумієте, – віки Не знали ми, чиї ми діти!.. Хтось застромив у серце […]...
- Скорочено “Володимир Маяковський” Маяковського Звертаючись до юрби, В. Маяковський намагається пояснити, чому він несе свою душу на блюді до обіду лет, що йдуть. Стікаючи непотрібної слезою з неголеної щоки площ, він почуває себе останнім поетом. Він готовий відкрити людям їхні нові душі – словами простими, як мукання. В. Маяковський бере участь у вуличному святі жебраків. Йому приносять їжу: залізного […]...
- Ирій скорочено – Володимир Дрозд Ми жили в селі Пакуль. Дядько Денис обіцяв, що я вчитимуся в старших класах у місті. Матері не вірилося, що її рідна сестра Дора візьме до себе жити її хлопця. Нарешті приїжджає дядько на велосипеді, забирає мене, корову Маньку, груші з верби, що я нарвав, і їде до міста. Мати застерігає, щоб вчився й не […]...
- Володимир Винниченко – Салдатики (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко Салдатики (СКОРОЧЕНО) Малюнок із селянських розрухів Сірий холодний березневий ранок. Хмари темним густим димом нависли над селом і повзуть кудись далеко-далеко. Січе пронизуватий тонкий дощик. В кінці села, при самій дорозі, стоїть велика валка селян і чогось чекає. “Худі, бліді лиця та похмурі і болісно сердиті, очі дивляться кудись у поле за невеличкий […]...
- Салдатики! (скорочено) – Винниченко Володимир (1880-1951) Малюнок із селянських розрухів Сірий холодний березневий ранок. Хмари темним густим димом нависли над селом і повзуть кудись далеко-далеко. Січе пронизуватий тонкий дощик. В кінці села, при самій дорозі, стоїть велика валка селян і чогось чекає. “Худі, бліді лиця та похмурі і болісно сердиті, очі дивляться кудись у поле за невеличкий лісок… ” Аз […]...
- САЛДАТИКИ!! – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Скорочено Сірий холодний березневий ранок. Хмари темним густим димом нависли над селом і повзуть кудись далеко-далеко. Січе пронизуватий тонкий дощик. В кінці села, при самій дорозі, стоїть велика валка селян і чогось чекає. “Худі, бліді лиця та похмурі і болісно сердиті, очі дивляться кудись у поле за невеличкий лісок…” Аз села все підходять люди: чоловіки, діти, […]...
- Володимир Винниченко – Федько-Халамидник (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко Федько-Халамидник (СКОРОЧЕНО) Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той […]...
- Скорочено ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Федько був справжній розбишака-халамидник. 3 ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той згоджується – відпускає, як […]...
- Скорочено МОМЕНТ – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО З оповідань тюремного Шахерезади ( Скорочено) “Було це навесні… Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось… З ким? А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого… А я, мої панове, їхав з моїм контрабандистом Семеном Пустуном до кордону. І той кордон я мусив неодмінно у той же день […]...
- Ирій – Володимир Дрозд Скорочено Дядько Денис, приїжджаючи до нас у село Пакуль, після щедрого частування обіцяв, що я вчитимуся в старших класах у місті. Матері не вірилося, що її рідна сестра Дора, з якою вони постійно були І стані “холодної війни”, візьме до себе жити її хлопця. Нарешті довгоочікуване стається. Приїжджає дядько на велосипеді, забирає мене, корову Маньку, груші […]...
- Винниченко Володимир Федько-халамидник (дуже стисло) (скорочено) Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє – і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той згоджується – відпускає, як […]...
- Скорочено – ЛІЛІЧКО! – ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ 11 КЛАС ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ ЛІЛІЧКО! (Замість листа ) Дим тютюновий повітря виїв. Кімната – Розділ у крученихівському1 пеклі. Згадай – за цим вікном тобі я Вперше руки, нестямний, пестив. Сьогодні сидиш ось, серце в залізі. День і ще – посваришся, Щоб швидше тікав. У тьмяній передній довго не влізе Зламана дрожем рука у рукав. Вибіжу, […]...
- МАЗЕПА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Скорочено (Мазепа Іван – Іван Колединський (його батько був власником села Мазепинень), гетьман.) Пролог Автор знайомить нас із постаттю, що схилилась “над стародавньою рікою”. Колись цей чоловік мав велику владу, а тепер його Бог забув, покинули люди: Стоїть Мазепа, як докір Безжальній долі, над водою… “Колишній велет” схуд, змарнів, його влада розвіялась, і спомин лишається єдиною […]...
- Мазепа скорочено – Сосюра Володимир (1898-1965) (Мазепа Іван – Іван Колединський (його батько був власником села Мазепинень), гетьман.) Пролог Автор знайомить нас із постаттю, що схилилась “над стародавньою рікою”. Колись цей чоловік мав велику владу, а тепер його Бог забув, покинули люди: Стоїть Мазепа, як докір Безжальній долі, над водою… “Колишній велет” схуд, змарнів, його влада розвіялась, і спомин лишається […]...
- Федько-халамидник – Володимир Винниченко Скорочено Не було й дня, щоб хтось не жалівся на Федька: там вікно розбив, там синяка набив другові, там перекинув діжку з водою. Наче біс який сидів у хлопцеві – йому аби битись, аби щось перевернути догори ногами. Ось граються діти в піску, ліплять хатки. Федько теж ліпить, а тоді візьме та й повалить усе – […]...
- Федько-халамидник (скорочено) – Винниченко Володимир Не було й дня, щоб хтось не жалівся на Федька: там вікно розбив, там синяка набив другові, там перекинув діжку з водою. Наче біс який сидів у хлопцеві – йому аби битись, аби щось перевернути догори ногами. Ось граються діти в піску, ліплять хатки. Федько теж ліпить, а тоді візьме та й повалить усе – […]...
- Володимир Сосюра – Нальотчиця ВОЛОДИМИР СОСЮРА НАЛЬОТЧИЦЯ ПОЕМА І Біля конторки хлопці п’яні, вгорі вагончики біжать; і труби в синім океані… Туди летить моя душа. Колись на станції з огнями шумів залюднений перон, і чорним привидом між нами ходив в медалях “фараон”… А ніччю плакали шахтьори, лилась горілка і пісні… Мовчала тьма, мовчали гори, і – в небі золоті […]...
- Суд (скорочено) – Винниченко Володимир (1880-1951) Неділя. Був дощ, і надворі ще не зовсім прояснилося. Але сонце прудко бігло з-за туману, золотило баню церкви і наближалося до економії. “Земський начальник Михайло денисович Самоцвіт, вигодований, опецькуватий чолов’яга з підстриженими, мов стріха, чорними вусами й розтопірченими вухами, що дуже нагадують ліхтарі біля брички, вийшов із душних покоїв надвір і поволі ходить собі […]...
- СУД – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Скорочено Неділя. Був дощ, і надворі ще не зовсім прояснилося. Але сонце прудко бігло з-за туману, золотило баню церкви і наближалося до економії. “Земський начальник Михайло Денисович Самоцвіт, вигодований, опецькуватий чолов’яга з підстриженими, мов стріха, чорними вусами й розтопірченими вухами, що дуже нагадують ліхтарі біля брички, вийшов із душних покоїв надвір і поволі ходить собі біля […]...
- Патріоти – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Скорочено Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі. Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив. […]...
- Про дощ Скорочено Є повір’я, що Бог має особливі сховища дощу. Коли треба пустити дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю та глухого янгола. Вони набирають дощ у хмару і розносять його по світу. Часто буває, що дощ ллється кілька днів підряд. Це трапляється тому, що Бог каже глухому янголові: “Ходи там, де чорно”, – а той чує: […]...