ЗАРОЗУМІЛА МОВА
Зарозуміла мова (рос. “заумь”, “заумный язык”) – це специфічний різновид індивідуальної словотворчості, що вбирає в себе слова і словотворчі звороти, які характеризуються ослабленістю або й повною відсутністю предметних значень, буквально – мова, що лежить за межами раціонального розуміння (узвичаєних його норм), безпредметна мова.
Основні принципи зарозумілої мови були вироблені на початку XX століття в поетиці російських футуристів, зокрема відомих теоретиків футуризму – Олексія Кручених та Веліміра Хлебникова. Передісторія
Зокрема, там писалося, що “думка та мовлення
“…слово, – писав інший теоретик зарозумілої мови В. Хлебников, – звукова лялька, словник – зібрання іграшок. Але мова природно розвивалася з небагатьох одиниць абетки; приголосні та голосні звуки були струнами цієї гри у звукові ляльки. А якщо брати сполучення цих звуків у довільному порядку, наприклад: бобэоби або дыр бул щ (ы) л, або Манч! Манч! (або) чи брео зо! – то такі слова не належать до жодної мови, але водночас щось говорять, щось невловиме, але існуюче… ці довільні сполучення (звуків), гра голосу поза словами, отримали назву зарозумілої мови. Зарозуміла мова – означає те, що лежить за межами розуміння.
Те, що в закляттях, замовляннях зарозуміла мова підпорядковує і витісняє зрозумілу, доводить, що в неї особлива влада над свідомістю, особливі права поряд із зрозумілою. Але є шлях зробити зарозумілу мову зрозумілою.
Якщо взяти одне слово, скажімо “чашка”, то ми не знаємо, яке значення має для цілого слова кожен окремо взятий звук. Але якщо зібрати всі слова з першим звуком Ч (чаша, череп, чан і т. д.), то всі інші звуки один одного взаємознищують, і те загальне значення, яке є в цих словах, і буде значенням Ч. Порівнюючи ці слова на Ч, ми бачимо, що всі вони означають “одне тіло в оболонці іншого”; Ч – означає “оболонка”. І таким чином зарозуміла мова перестає бути зарозумілою. Вона перетворюється в гру за усвідомленою нами абеткою – новим мистецтвом, на порозі якого ми стоїмо.
Зарозуміла мова виходить з двох передумов:
1) Перша приголосна простого слова керує всім словом
– наказує іншим.
2) Слова, що починаються на одну приголосну, об’єдну
Ються одним і тим же поняттям і немовби летять з різних
Боків в одну й ту ж цятку свідомості.
Таким чином зарозуміла мова є майбутньою світовою мовою в зародку. Тільки вона може об’єднати людей. Зрозумілі мови вже роз’єднують”. Наводимо характерний зразок практичного використання зарозумілої мови у В. Хлебникова (монолог Зангезі з однойменної “надповісті”, площина XIX): “К Зангези подводят коня.
Он садится.
Зангези
Иверни выверни,
Умный игрень!
Кучери тучери,
Мучери ночери,
Точери тучери, вечери очери.
Четками чуткими
Пали зари.
Иверни, выверни,
Умный игрень!
Одним з найвідоміших практиків зарозумілої мови в українській поезії початку XX століття вважається Михайль Семенко:
Я – нічий. Я – ніхто. Мене не знає історія.
Мій девіз – несталість і несподіваність.
Хочете? Я зримую зараз: Істерія.
Я остроїв поезію в стрій ні разу не надіваний.
(“Поезійка зарозумілості”)
Як зауважив С. Єфремов, “хоча Семенко й хизується тим, що не хто, як він, “остроїв поезію у стрій ні разу не надіваний”, але це навіть до української поезії не зовсім так: не він перший завітав до нас із “футуризмами”. Пальму першості все ж треба віддати Василискові Гнє-дову, що в збірці “Небокопи” (1913) надрукував по-українському “Огняну свиту”, а в ній непохитно вибрав патент на свій винахід:
Перша его – футуристична пісня На українській мові. Усім набридли Тарас Шевченко Та гопашник Кропивницький. Ніхто не збреше, що Я свиданий Забув Українців (sic!)”.
У цілому в українській поезії футуристичні експерименти зі словом, поетика зарозумілої мови не дістали такого поширення як у російській поезії.
Засобами лексико-синонімічного увиразнення мовлення є слова та форми слів у лексичному запасі національної мови, що відступають від узвичаєної норми слововживання та слово-позначення, наприклад: хмариночка, замість – хмара, злото – замість золото; іроплан – замість літак; пика – замість обличчя і т. д. Експресивний ефект від уведення до тексту твору лексико-синонімічних засобів увиразнення мовлення грунтується на тому, що замість очікуваного читачем, звичайного для означення того чи іншого предмета слова автор підбирає таке синонімічне словесне означення, яке більш або менш різко контрастує з умовно-нормативним – окремим словом чи його словесним оточенням у цілому – і в силу своєї неочікуванос-ті може слугувати джерелом емоційного враження або посилювати його у читача, який свідомо чи неусвідомлю-вано співвідносить його з нормою. До слів, що становлять систему засобів лексичної синонімії, яка відступає від узвичаєних мовленнєвих норм, входять переважно слова, забарвлені належністю до маловикористовуваних, з тих чи інших причин, шарів лексичного запасу мови.
Серед них можна виокремити: 1) групу слів з історичним забарвленням; 2) слова іншомовного походження; 3) так звані стилістично забарвлені слова.
1. До слів з історичним забарвленням належать слова, які характеризують форми мовленнєвого спілкування, прийняті на певних історичних проміжках часу і з точки зору самого мовлення сприймаються як застарілі слова. Застарілі слова, що використовуються письменниками, у свою чергу, поділяються на Архаїзми та Історизми.
2. До групи слів іншомовного походження відносяться слова, запозичені з інших національних мов. Ці слова прийнято позначати термінами Варваризм, макаронічна мова, екзотизм, старослов ‘янізм.
3. До стилістично забарвлених належать слова сучасної національної мови, вживання яких суттєво обмежене певною комунікативною сферою людських стосунків і в найбільшій мірі характеризує прийнятий у ньому мовленнєвий стиль. Такі слова сприймаються як стилістичні синоніми слів Загальновживаних, тобто не обмежених переважною належністю до того чи іншого мовленнєвого стилю й використовуваних усіма носіями мови в будь-яких формах мовленнєвого спілкування. В групу стилістично забарвлених слів виокремилися, по-перше, слова, що належать до специфічних форм усного мовлення.
Це Діалектизми, жаргонізми, професіоналізми, арготизми (також: Сленг і Вульгаризми), які відповідно характеризують обмежену територіальними, вузькосоціальними, побутовими сферами своєрідність форм людського спілкування. З іншого боку, до групи стилістично забарвлених слів входять слова, що визначають специфічні норми книжного мовлення. Це Поетизми, термінологізми, канцеляриями, які відповідно характеризують своєрідність стилів художнього, наукового та офіційно-ділового мовлення.
Related posts:
- Зарозуміла мова – Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення 6.2.1.2. Зарозуміла мова Зарозуміла мова (рос. “заумь”, “заумный язык”) – це специфічний різновид індивідуальної словотворчості, що вбирає в себе слова і словотворчі звороти, які характеризуються ослабленістю або й повною відсутністю предметних значень, буквально – мова, що […]...
- Мова – найважливіший засіб спілкування Hy що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… А серце б’ється, ожива, Як їх почує… Т. Шевченко Мова – найважливіший засіб спілкування. Без мови не зможе існувати народ, не розвиватиметься його культура. Одним із найчарівніших скарбів, які були створені людиною, є саме мова. Вона має велике значення в житті кожного з нас. […]...
- Мова – найважливіший засіб спілкування – IІ варіант 8 клас II варіант Hy що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… А серце б’ється, ожива, Як їх почує… Т. Шевченко Мова – найважливіший засіб спілкування. Без мови не зможе існувати народ, не розвиватиметься його культура. Одним із найчарівніших скарбів, які були створені людиною, є саме мова. Вона має велике значення в […]...
- Ой, яка чудова українська мова! “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”, – писав Тарас Григорович Шевченко. Цей геніальний поет якнайкраще розумів значення мови для повноцінного існування народу. Українська мова дуже мелодійна. Слухаючи, як гозорять носії нашої мови, упевнюєшся, що пісенна основа в ній має величезне значення. В одному оповіданні я прочитав про цікавий епізод, який стався з іноземцем-мандрівником. […]...
- МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, […]...
- РІДНА МОВА – БАРВІНКОВА. Ю. КОСИНСЬКА “РІДНА МОВА” Мета: формувати вміння працювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розуміти зміст тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і пошану до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над скоромовкою Їсть Валерка вареника, а Валюшка – ватрушку. 2. Читання вірша Л. Компанієць “Отак у нас – щодня” III. […]...
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення національній мові не фіксована словниками й контекстом загального вживання і які створюються прозаїком або поетом у процесі індивідуальної мовної творчості, […]...
- Розмовна мова Розмовна мова – різновид літературної мови, вживаний у повсякденному спілкуванні, у неофіційних життєвих ситуаціях, відмінний від книжної літературної мови. Характеризується спонтанністю висловлювань без попереднього відбору мовного матеріалу. Форма функціонування Р. м. переважно усна, діалогічна. Порозуміння за допомогою засобів Р. м. полегшується використанням інтонації та допоміжних позамовних комунікативних засобів – міміки, жестів, урахуванням реакції співрозмовника. Р. […]...
- “Українська мова – державна мова України” Як це не дивно, але питання державної мови на території України стоїть досить гостро. Деякі люди вважають, що ніякої природної проблеми немає, що все це нав’язано безвідповідальними політиками, інші ж переконані, що питання державної мови в Україні дійсно має обговорюватися, і це має відбуватися досить серйозно. Ця тема викликає певний резонанс, а тому заслуговує на […]...
- &;gt;Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи […]...
- Твір на тему “Мова та спілкування в житті людини” Кожна людина хоче спілкуватися з іншими людьми. Люди не живуть без спілкування, хіба що їх закине куди-небудь на безлюдний острів. Не спілкуючись з іншими, людина може здичавіти. А для того, щоб спілкуватися, обмінюватися інформацією, вкрай потрібна мова. У словах будь-якої мови зберігаються поняття, якими людина користується в повсякденному житті. Якби не було мови, то предмети […]...
- Мова роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами, і розмовна мова міщан, козаків. […]...
- Мова роману “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами, і розмовна мова міщан, козаків. […]...
- Невласне-пряма мова Невласне-пряма мова – своєрідний тип мови, проміжний між прямою і непрямою мовою. Н.-п. м. зближує з прямою те, що в ній зберігаються лексичні й синтаксичні риси чужого висловлювання, манера мовлення і настрій персонажа, але Н.-п. м. подається ніби від імені автора, в мову якого вплітається мова дійової особи. Відтак створюється двоплановість висловлювання: передається “внутрішнє мовлення” […]...
- Пряма мова Пряма мова (лат. oratio recta) – дослівне відтворення чужого висловлення, супроводжуване реплікою-коментарем мовця (словами автора). П. м., на відміну від синтаксично організованої непрямої мови, будується за принципом паратаксису – вільного розташування конструктивних частин без граматично вираженого їх зв’язку (“Усміхнеться неня: “Ну і басурман!”” О. Близько). П. м. буквально відтворює усі форми чужого висловлення із властивими […]...
- Твір-роздум: Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]...
- “Мова – першоелемент літератури” Слово є двигун думки, лише воно одне звертає поточне почуття в думку. (А. Платонов ) Сила слова, влада слова! Ці, вже усталені словосполучення часто зустрічаються і відомі практично всім. Але чи справді слово є таким сильним і владним, а мова являє собою першоелемент літератури? У російській мові існує величезна кількість приказок і прислів’їв про силу […]...
- Мова – душа народу Мова – душа народу Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі на суспільну тему План 1. Тернистий історичний шлях. 2. Мова – душа народу: а) значення етнічних особливостей; б) духовна сутність мови; в) вплив історичних подій на розвиток мови. 3. Збереження мови – обов’язок кожного українця. Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (за поезією “Мова”) II варіант На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І […]...
- Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]...
- Нарис “Алмазна мова” (К. Г. Паустовский) (Досвід рецензії) Немає таких звуків, фарб, образів і думок – складних і простих, – для яких не найшлося б у нашій мові точного вираження. К. Г. Паустовский Епіграф обраний мною не випадково, тому що він ясно відбиває й суть добутку К. Г. Паустовского “Алмазна мова”, і суть мого твору, у цьому випадку […]...
- Мова-посередник Мова-посередник – мова, що стала проміжною ланкою у поширенні оригінального літературного твору. Нині М.-п. вважаються розповсюджені європейські мови ( Англійська, німецька, французька), якими переважна більшість перекладів виконується вперше. Наприклад, М.-п. для Лесі Українки у перекладі гімнів “Рігведи”, написаних санскритом, – німецька; І. Франко, перекладаючи індійські легенди з “Махабгарати”, також користувався німецьким посередником; П. Куліш, намагаючись […]...
- Мова роману Ліни Костенко “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами, і розмовна мова міщан, козаків. […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- “Ой, яка чудова українська мова!” – IІІ варіант 6 клас III варіант “Мова є сповіддю народу…” Ці слова поета П. А. Вяземського, сказані ним колись про російську мову, однаково стосуються кожної мови. Рідне слово – то невичерпне, животворче і невмируще джерело, з якого людина черпає уявлення про навколишній світ. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. “Людина, яка не любить мови […]...
- Зміст нарису Паустовского Нарис “Алмазна мова” Немає таких звуків, фарб, образів і думок – складних і простих, – для яких не найшлося б у нашій мові точного вираження. К. Г. Паустовский. Епіграф обраний мною не випадково, тому що він ясно відбиває й суть добутку К. Г. Паустовского “Алмазна Мова “, і суть мого твору, у цьому випадку рецензії. Я думаю, що […]...
- Душа нашого народу рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мови”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
- Діалог “Рідна мова” або “Чому потрібно вивчати українську” 8 реплік – Привіт, Олеже! – І тобі, Дмитро! – А знаєш, в нашому класі новий хлопець з’явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати. – Чому? – Так він мови ще як слід не вивчив! – А в Грузії як розмовляють? – Тю, Олеже, ти смішний! Його […]...
- “Рідна мова – це не полова, її за вітром не розвієш” Давним-давно люди стали замислюватися над загадкою мови, таємницею її походження. Існує безліч припущень про появу і призначення мови. Одні вважають, що мова – це безцінний дар Бога; інші переконані, що здатність до мовлення виникла сама по собі; треті розглядають мову, як результат багатовікового перетворення мавпи в людину, адже саме здатність мислити і говорити відрізняє нас […]...
- Тарабарська мова Тарабарська мова (від рос. тарабарить – теревенити) – незрозуміла комусь мова; бурсацький, лірницький, єврейсько-купецький, злодійський жаргони. В Україні XVIII – початку XIX ст. Т. м. користувалися бурсаки. їхня мова створювалася на основі спеціальної перестановки (метатези) звуків, складів і коренів сусідніх або близьких одне від одного сліз з метою зробити висловлювання незрозумілим для сторонніх людей. Зразком […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) – ІІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (за поезією “Мова”) III варіант “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова […]...
- Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.2.Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення Засобами лексико-синонімічного увиразнення є слова та форми слів у лексичному запасі національної мови, що відступають від узвичаєної норми слововживання та словопозначення, наприклад: хмариночка, замість – хмара, злото – замість золото; іроплан – замість літак; пика – замість обличчя […]...
- Кінетична мова Кінетична мова (грецьк. kinetikos – той, що належить до руху, рухає) – спілкування за допомогою жестів рук, рухів тіла, міміки (інша назва – мова жестів). К. м. використовується у таких випадках: 1) глухонімими та сліпо-глухонімими. Існують спеціальна мова жестів, кодифікована, структурно незалежна від звукових мов, а також спонтанні системи спілкування за допомогою жестів, які складаються […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Підтвердьте або спростуйте думку німецького філософа Л. Фейєрбаха: “…Мова є критерієм того, на якому рівні знаходиться людська культура” Я підтримую думку відомого німецького філософа. Так, Формування людини як особистості з високим інтелектуальним рівнем, як яскравої творчої індивідуальності неможливе без досконалого володіння мовою. Саме в мові закодовано інтелект тієї чи іншої нації, адже Мова є скарбницею її духовних надбань, досвіду, праці, Творчості попередніх поколінь. Свідченням цього є слова Панаса Мирного зі статті “Рідна мова”: […]...
- Олександр Олесь – Рідна мова в рідній школі! ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам німими стати, […]...
- Твір на тему “Що для мене рідна мова” Для мене рідна мова – це мова, якою зі мною змалечку розмовляли батьки. Це українська. Вона співуча, багата, поетична. Це мова також моїх предків, але не всіх, бо серед них були також поляки та росіяни. Вони розмовляли іншими мовами. Рідною мовою я сказав своє перше слово: “Мама”. Цією мовою мати та бабуся співали мені колискові […]...
- Мова – основа духовного життя народу Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник Панас Мирний, “смерть для його душі”. Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не […]...
- Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Твір на тему: Наша пісня, наша мова не вмре – не загине Наша пісня, наша мова не вмре – не загине Мова – душа народу, вона його цвіт і зав’язь, без неї дерево національного життя в’яне і засихає. Відберіть у народу мову – і він гине як народ, як нація. Згадаймо вірш В. Сосюри “Юнакові”: О мова рідна! Їй гаряче Віддав я серце недарма. Без мови рідної, […]...