Головна ⇒ 📌Твори з літератури ⇒ Засудження бездуховності у творі “Слово матері” БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ
Засудження бездуховності у творі “Слово матері” БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ
8 клас
Ім’я українського письменника Б. Антоненка-Давидовича донедавна було майже невідоме читачам, бо твори його заборонялися, виключалися з літературного процесу. Проте сьогодні ми маємо можливість ближче познайомитися з творчістю цього письменника, який і у складних суспільних умовах продовжував відстоювати право української мови на існування. “… Може, й справді, нам бракує часто тої “твердості” щоб створити умови, за яких українська мова зайняла б своє природне місце в нашому поточному житті на Україні?” – писав
Твори письменника чи не найкраще підкріплюють ці слова. Так, повість “Слово матері” розкриває проблему таких українців, які у свій час відцуралися своєї мови, свого народу, своїх матерів. Головний герой Івась, син простого коваля, отримав у спадок від помираючої матері найдорожче. Це були її останні слова: “Горнись, дитино, до простих, до роботящих людей…” Але проходить час, і юнак зближується з панами.
Спочатку його приваблює це середовище, але воно негативно впливає на нього: він перестає вчитися, його вже “пересмикує” від батькових слів про “мужицького
Вистава, яка вразила Івася та перевернула душу, у них викликає невдоволення, яке вони заїдають тістечками. Для підкреслення бездуховності панської родини автор часто вдається до саркастичних зауважень щодо її членів. Так, Мері повторює часто якусь “заучену від когось фразу”, невдоволення виставою у Калерії Олександрівни виявляється в тому, що вона неохоче “пила чай”.
Образ сільської дівчини Зіни, покоївки у Караваєвих, уособлює тих людей, які відцуралися свого рідного, а до чужого пристати ніяк не можуть. Івась розуміє, що то були два різні світи, які ніколи не могли порозумітися. Між ними була така прірва, яку годі переступати.
Герой покидає панський будинок зі старою матір’ю Зої, тисне руку Афоньки – тобто робить, нарешті, свій остаточний вибір, виконуючи пораду своєї матері.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) – I варіант БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас (за повістю “Слово матері”) I варіант Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений […]...
- Слово матері – Антоненко-давидович Борис (дуже стисло) Події відбуваються на початку XX ст. У родині коваля Сметани, який дуже любив читати, була тільки одна книжка – “Кобзар” Тараса Шевченка. Тому він часто вечорами читав її своїй родині – жінці й синові Івану. Іван добре закінчив церковнопарафіяльну школу, батько вирішив віддати його у гімназію. Мати глибоко переживала розлуку з сином. Склавши добре вступні […]...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Слово матері Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання я почув від одного пенсіонера. Як і я, він зайшов ненадовго до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу, де вони вдвох попрацювали десь близько тридцяти років. Зацікавившись темою нащої розмови, він затримався. Ми говорили про стиляг, про бешкетників, про тих молодиків, у яких через надмірне […]...
- Слово матері скорочено – Антоненко-Давидович Борис (1899-1984) Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало […]...
- Слово матері – Антоненко-давидович Борис (cкорочено) (1899-1984) Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало […]...
- СЛОВО МАТЕРІ – БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Скорочено Якби ви знали, паничі… Тарас Шевченко Це оповідання розповів один пенсіонер. Як і я, він прийшов до нашого спільного знайомого, начальника цеху великого київського заводу. Ми вели розмову про стиляг та бешкетників, у яких через футбол голова часто відстає у своєму розвитку від ніг. Господиня поскаржилася на нинішню молодь, які не слухають і мало поважають […]...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Борис Дмитрович Антоненко-Давидович народився 5 серпня 1899 р. в передмісті м. Ромни – Засуллі в сім’ї машиніста-залізничника. Прізвище Антоненко-Давидович було одночасно псевдонімом письменника і прізвищем його предків – реєстрових козаків Антоненків. Спочатку він навчався в Охтирській гімназії, яку закінчив у 1917 p., потім вступив на природничий факультет Харківського університету, але згодом перевівся на історико-філологічний факультет […]...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Про самого себе Якби 5 серпня 1899 року я не являв собою лише клубок м’яса й нервів, наділений від природи самим тільки інстинктом, я відчув би, що народився на межі двох великих століть. Позад мене здалека відлунювало Шевченкове слово й будило з летаргії мій край, десь у Петербурзі гримнув був міністр Валуєв: “Не было, нет й быть не […]...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Чистка Якби не деякі несподівані обставини, що склались останнім часом, ніхто в київській філії видавництва “Книгоспілка” не побоювався б чистки, що мала незабаром статись. Чистка – звичайне явище кінця двадцятих років, коли-не-коли воно потрясало не тільки радянські установи, а й партійні організації, вишукуючи недобитків розтрощених класів та всякі рештки минулого, що якимось способом прослизнули між пальцями […]...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Смерть За життя розплата тільки кров’ю, Тільки смертю переможеш смерть. Василь Еллан. Кость Горобенко оглянув свій партбілет, і на цей раз чомусь надто виразними і многозначними здалися йому кілька таких знайомих і звичайних слів: Російська Комуністична Партія (більшовиків). Кость в’яло подумав: це нісенітниця – друкувати українською мовою “російська”… А втім, не це, власне, впадало в око […]...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Кінний міліціонер Це тільки з першого погляду Беймбет Кунанбаєв видасться дикуном і відлюдьком, але досить придивитись до нього пильніше, спробувати поговорити з ним, як побачиш, що цей літній казах, якому перейшло вже за п’ятдесят, є добродушна, але вельми скривджена в житті людина. Так скривджена, що й досі не може очуматись, дарма що відтоді, як заподіяно йому страшну […]...
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (за повістю “Слово матері”) Творчість Бориса Антоненка-Давидовича довгі роки замовчувалася, не видавалися його повісті, оповідання. Чудовий романіст і повістяр, новеліст і репортер знайшов свого читача, на жаль, тільки після своєї смерті. Мого оповідання щирі і людяні, автор торкається в них загальнолюдських проблем. Гортаємо сторінки повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері”, і серце щемить від того, що є люди, які зневажають свій […]...
- Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Твір Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор […]...
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (За повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Доля творів Бориса Антоненка-Давидовича була непростою. Ім’я цього письменника практично мало знайоме українському читачеві. Його творчість за радянських часів замовчувалася, не виходили його книжки. Сьогодні ми значно більше знаємо про творчу спадщину цієї обдарованої людини. Є від чого засмутитися: надзвичайно талановитий письменник, романіст, повістяр, новеліст, репортер знайшов свого читача лише після своєї смерті. Його твори […]...
- Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства в романі Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста”. Розвінчання, “деромантизація” злочинного світу УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 19 Тема. Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства в романі Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста”. Розвінчання, “деромантизація” злочинного світу Мета: показати учням огидність злочинного світу, антигуманних учинків героїв, майстерно зображених у романі письменника; розвивати […]...
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Події повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері” досить далекі від нас за часом, але як же потрібен твір тепер, особливо для молоді, щоб вона вчилася вірності рідній землі, рідному народу, його духовним скарбам. Майбутній письменник зростав у російськомовному середовищі. Зрусифіковані батьки не могли дати синові національного виховання. Свою приналежність до українського роду хлопчик відчув завдяки бабусі, яка […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас І варіант Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас III варіант Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, […]...
- Вірність материнському заповіту (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Борис Антоненко-Давидович до шести років зростав у російськомовному середовищі, адже батько працював у Брянську машиністом. Та саме родина дала йому національний характер: бабуся Олександра вчила онука берегти пам’ять про свій рід, плекала любов до рідної мови, виховувала в ньому почуття національної гідності. Повість “Слово матері” письменник присвятив своїй родині. Образи цього твору багато в чому […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це […]...
- Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів) 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – […]...
- Мої роздуми після прочитання повісті “Слово матері” …Коли я дочитав повість “Слово матері”, надворі вже був глибокий вечір Він тихо вкрив землю, його тепла ковдра лягла і на моє ліжко. Знаю, що зараз закрию очі – і пам’ять подарує диво: загойдається паді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, неначе вертає мене у безтурботне дитинство: Голуби-голубочки, Несіть щастя синочку! – Чую […]...
- Борис Харчук. “Планетник”. Казкове та реалістичне у повісті-притчі, час теперішній та минулий у творі УРОК 45 Тема. Борис Харчук. “Планетник”. Казкове та реалістичне у повісті-притчі, час теперішній та минулий у творі. Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника, зі змістом твору; вміти знаходити казкове і реальне у повісті, повторити термін “притча”; розвивати творчу уяву, виховувати любов до природи, до навколишнього світу. Обладнання: портрет письменника, виставка творів, книга […]...
- “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Однією з центральних тем у творчості Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Доля жінки-матері була добре відома письменникові. З болем у серці він говорив про рідну матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положила”. Не кращою була й доля сестер, до […]...
- Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина за поезією “Сон” – IІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за поезією “Сон”) II варіант Як відомо, Т. Шевченко народився за часів кріпаччини, тому вся його творчість пронизана мріями про вільне життя. Найбільше він бажав бачити свій народ вільним. Тому більшість його творів присвячена саме цій темі. Вірш “Сон” вже з перших рядків повідомляє, що мова піде про жінку-кріпачку: На панщині […]...
- “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) (ІІ варіант) Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до материнства. І це відбилося у його творчості. Гортаючи сторінки “Кобзаря”, ми постійно зустрічаємо образи матерів. Різні […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький… Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це […]...
- Величальна пісня Матері (образ матері у творчості українських поетів) Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більша твоя […]...
- Образ матері у творах Тараса Шевченка Рідної матері. Тема матері проходить крізь усю творчість Тараса Шевченка, бо була близькою для поета протягом всього його життя. Він ще маленьким втратив найдорожче, що в нього було, – матір. На все життя запам’ятав він її ніжні слова, її теплий погляд, дотик її рук. А потім – довгі роки поневірянь по чужих людях, їли дні, […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства’ Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- “Патріотичні мотиви в творі “Слово о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” було відкрито цінителями стародавньої словесності лише наприкінці XVIII століття і відразу отримало визнання як одна з найвидатніших пам’яток давньоруської літератури. В основі ” Слова о полку Ігоревім” лежить історія походу Ігоря Святославича, князя Новгород-Сіверського, проти половців, вчиненого ним в 1185 році. Але автор твору перетворив цей приватний трагічний епізод у подію […]...
- Серце матері, сповнене любові (за баладою “Смерть матері Юговичів”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Скільки існує людський рід, стільки йде боротьба за незалежність, свободу, мирну працю на своїй землі, за свою родину. І українські думи, і руські билини сербські юнацькі пісні розповідають нам по далеке минуле, у якому людей різних національностей поєднувало одне: бажання жити у злагоді, ростити дітей, пишатися ними, вчити […]...
- Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки) І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки) Герасим Калитка – головний герой комедії “100 тисяч”. Це сільський багатій широкої руки. Автор обрав ім’я героя невипадково: Калитка походить від калита. Так називався мішок для грошей, гаманець у старовину. Основа багатства цього селянина – земля – […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім”я” Нечуя – Левицького В історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози і, зокрема, великих епічних жанрів – повісті й роману – є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Вийшовши на українське літературне поле, Нечуй-Левицький блискуче розвинув зміст і форму невеличкого оповідання і дав перші зразки реалістичного романного жанру […]...
- Сто тисяч аргументів проти бездуховності (за драмою І. Карпенна-Карого “Сто тисяч”) Творчість Карпенка-Карого – це набагато більше, ніж проста комедія. Це не розважальні твори, а твори повчальні, глибокі й не прості. Драматург не просто намагається зобразити певні соціальні явища, а й дати їм пояснення, проаналізувати, детально дослідити. Соціальио-психологічна комедія – дуже складний жанр, бо все це не смішно, це серйозно, відтак і вимагає неймовірної відповідальності з […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Сьогоднішній день жадає від молодого покоління поінформованості в багатьох сімейних проблемах. Саме література задовольнить потребу за допомогою мистецтва слова виховувати майбутніх чоловіків і жінок, зятев і невісток. У центрі художнього твору повинен стояти духовний мир людини, исповедываемые їм норми моралі Саме ці питання піднімав ще наприкінці XIX ст. И. С. Нечуй-Левицький. Згадуючи про свою роботу […]...
- Біографія Антоненко-Давидовичa Борисa Борис Антоненко-Давидович (літературні псевдоніми Богдан Вірний і Б. Антонович) народився 5 серпня 1899 року в передмісті міста Ромни – Засуллі (тепер Сумської обл.) в родині машиніста-залізничника Дмитра Олександровича Давидова і Юлії Максимівни Яновської (“Антоненко-Давидович” одночасно є псевдонімом і прізвищем його прадідів – реєстрових козаків Антоненків). Закінчивши 1917 р. Охтирську гімназію, майбутній письменник вступає на природничий […]...
- Мрії матері-кріпачки про вільне життя сина за поезією “Сон” – IІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за поезією “Сон”) III варіант Вірш “Сон” був написаний Т. Г. Шевченком у Санкт-Петербурзі в 1858 році. У ньому поет змальовує долю матері-кріпачки. Вона тяжко працює на полі, а потім іде не спочивати, а годувати сина, який теж Там, на полі. Поки вона годувала сина, задрімала. І наснився їй сон про […]...
- Твір опис на тему: Слово “мати” – особливе слово Воно народжується, здається, разом з нами, супроводжує нас у зрілі роки, з ними ми йдемо з життя. Писати про неї можна довго, безкінечно, бо тема ця воістину невичерпна. Здається, якого боку буття не торкнися – скрізь знайдеш її відклик. Вона віддається болем чи радістю у серці, вона гріє і дарує те, чого в людському житті […]...