Зав’язка

Зав’язка – елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії художнього твору. 3., як правило, розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів. У ряді творів їй передує експозиція. Якщо ж вона відсутня або дуже стисла, то 3. набуває особливої гостроти.

Основний конфлікт започатковується випукло, зримо. Міцно стиснута пружина сюжету у 3. роману І. Багряного “Сад Гетсиманський”, де автор максимально концентрує зародки тих багатьох проблем, вирішення яких обіцяє у наступному розвиткові подій, розгортанні сюжетних ліній. Характер 3.

залежить і від творчої манери письменника, стильових особливостей твору, від пошуків нових форм викладу (традиційний характер 3. у романі “Волинь” і надзвичайно стисла, динамічна 3. у повісті “Марія” У. Самчука). Кожна окремо взята, композиційно оформлена одиниця художнього твору (глава, частина, дія і т. п.) має свою 3., яка підпорядкована основній.

Так, повість М. Коцюбинського “Для загального добра” має свої міні-елементи сюжету (3. у 1-ій частині “Перший грім” слугує епізод, з якого читач дізнається про головних персонажів. 3. 2-ої ч. “Різні погляди” дає відомості про членів філоксерної комісії

і т. д.). Бувають випадки, коли твір розпочинається з кульмінації чи розв’язки. Письменник зумисне “ламає” усталену схему (зав’язка – розвиток дії – кульмінація – розв’язка), щоб активізувати читача, рельєфніше відтінити основну ідею твору. Так, етюд М. Коцюбинського “Лялечка” починається з розв’язки, яка розривається і створює своєрідне обрамлення, а 3. реалізується через спогади-роздуми головної героїні в середині твору.

Типи зав’язок: динамічна (В. Стефаник/’Новина”), стисла (У. Самчук/Марія”), сконцентрована (І.

Багряний “Сад Гетсиманський”), розтягнута (У. Самчук, “Волинь ).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зав’язка