Головна ⇒ 📌Бібліотека ⇒ Жаба і Віл – Леонід ГЛІБОВ (1827-1893)
Жаба і Віл – Леонід ГЛІБОВ (1827-1893)
Українська література 6 клас – О. М. Авраменко
ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ
Леонід ГЛІБОВ (1827-1893)
Жаба і Віл
Раз Жаба вилізла на берег подивиться
Та й трошечки на сонечку погріться.
Побачила Вола
Та й каже подрузі тихенько
(Вигадлива була!):
– Який здоровий, моя ненько!
Ну що, сестрице, як надмусь,
То й я така зроблюсь?
От будуть жаби дивуваться!
– І де вже, сестро, нам рівняться! –
Казать їй друга почала;
А та не слуха… дметься… дметься..
– Що, сестро, як тобі здається.
Побільшала хоч трохи я?
– Та ні, голубонько моя!
– Ну, а теперечки? Дивися!
– Та годі, сестро, схаменися! –
Не слуха Жаба, дметься гірш.
Все думає, що стане більш.
Та й що, дурна, собі зробила?
З натуги луснула – та й одубіла!
Такі і в світі жаби є.
Прощайте, ніде правди діти;
А по мені – найлучче жити.
Як милосердний Бог дає.





Related posts:
- Леонід Глібов – Жаба й Віл ЖАБА Й ВІЛ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; […]...
- ЖАБА Й BІЛ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ЛЕОНІД ГЛІБОВ ЖАБА Й BІЛ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, […]...
- Скорочено – ЖАБА І ВІЛ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; А та не […]...
- ЖАБА Й ВІЛ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) ЖАБА Й ВІЛ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От […]...
- Жаба й Віл – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Скорочено Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь. То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; А та не […]...
- Жаба й Віл (скорочено) – Глібов Леонід Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь. То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; А та не […]...
- Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 РОЗДІЛ ШОСТИЙ. РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) Пригадай, що тобі відомо про видатного українського байкаря Леоніда ГЛІБОВА (1827-1893). Дитинство майбутнього байкаря минуло серед розкішної природи Полта́вщини в селі Великий Поді́л. Початкову освіту хлопчик здобув удома – його навчала матінка. Потім він навчався […]...
- ЖУРБА – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Леонід Глібов (1827-1893) ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька: Як скло вода блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, […]...
- МУХА Й БДЖОЛА – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Леонід Глібов (1827-1893) МУХА Й БДЖОЛА Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі1 Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов […]...
- Муха і Бджола – Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) Мухі і Бджола Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі. Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає. Що робиться в садку; […]...
- АКРОВІРШІ – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Леонід Глібов (1827-1893) АКРОВІРШІ Хто доня? Мати доні молодій Огородик наділила. Розкошує доня мила, Каже неньці – тісно їй: “В земляній сиджу коморі, А коса моя надворі”. Хочу цей раз штуку втнуть1: Не скажу, як доню звуть; Ви ж до загадки верніться, З краю пильно2 придивіться. Що за […]...
- ВОВК І КІТ – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Леонід Глібов (1827-1893) ВОВК І КІТ В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця1 Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться: Проклятий2 люд з собаками настиг3… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому: куди не […]...
- ЩУКА – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Леонід Глібов (1827-1893) ЩУКА На Щуку хтось бомагу1 в суд подав, Що буцімтсі2 вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав; Того заїла в смерть, другого обідрала3. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці4 Гуртом до суду притаскали5, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями […]...
- ЩУКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й […]...
- Глібов Леонід Іванович Жаби Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостайно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили та гралися звичайно… Так ні, ще треба би не так, І стали радить: – Квак та квак! Чом короля у нас немає? Усякий дурень теє знає: Орел – у птиць, Лев – у звірей, Є королі і у людей,- Хіба […]...
- Леонід Глібов – Зозуля і півень ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати,- Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – […]...
- Глібов Леонід Іванович Два кума – Здоров, Василю, пане-брате! – Здоров, кумасю мій Кіндрате! – Чи ти ще там здоров та жив? – Ох, братику! – Василь завив,- Мого ти лишенька не знаєш, Що так питавші Бог покарав мене: я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала… – Оце бак лихо! Глянь… Коли ж воно І як? – А […]...
- Миш і жаба – Народні байки МИШ І ЖАБА Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: – Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди. Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. – Е, це дурниця! – відповіла їй жаба.- Я зав’яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. […]...
- Леонід Глібов – Муха й Бджола МУХА Й БДЖОЛА Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджола близенько: – Добридень! – каже […]...
- Миша, Жаба і Каня – Народні байки МИША, ЖАБА і КАНЯ1 Близенько коло поточка виточила миша ямку і зносила там собі зерно на зиму. Коли раз віддалилася з дірки на стерню, щоби який колос ко ямі притягнути, вилізла жаба з потока, вигрілася на березі та й шусть до мишачої норки! Прибігає миша і… застає нову газдиню!.. – А ти що тут робиш? […]...
- Глібов Леонід Іванович Бджола і Мухи Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити, Що слід усім туди летіти, Хто щастя тут не мав. Наслухались дві Мухи того дива (Про се найбільше Чміль гудів). – Тут,- кажуть,- доля нещаслива, Дурний, хто досі не летів! Покиньмо, кумо, Україну,- Нехай їй хрін! Та помандруймо на чужину, Аж до веселих тих долин, Де доля […]...
- Глібов Леонід Іванович Осел і Соловей Раз у вишневому садочку Лежав Осел у холодочку. Побачив він між рястом Солов’я І став йому гукати: – Здоров, співун! Насилу вглядів я; Який маленький ти, а кажуть, що горлатий. Ану, лишень, утни! Казали у дворі індики, Що ніби ти співать мастак великий, Чи, може, брешуть, вражії сини? Ану, нехай і я почую, Яку там […]...
- Скорочено МУХА І БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджола близенько: – Добридень! – каже їй. – Оддиш […]...
- Глібов Леонід Іванович Муха й Бджола Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько: – Добридень! – каже їй.- Оддиш хоч […]...
- Миш, жаба і каня – народні байки Близенько коло поточка виточила собі миш ямку і зносила собі там зерно на зиму. Коли раз віддалилася з діри на стерню, щоби який колос ко ямі притягнути, вилізла жаба з потока, вигрілася па березі та й шусть до мишачої діри! Прибігає миш і… застає нову газдиню!.. – А ти що тут робиш? То моя яма! […]...
- Хто сестра і брат? (скорочено) – Глібов Леонід “Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась, Є у мене листячко, пахучії квіти. Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти? Краще в полі нашому над мене немає. Аж до моря славонька про мене літає. Із моєї сипанки (1) смачна страва буде, Поливку і маслечко дадуть добрі люде!” “Рівна, […]...
- Глібов Леонід Іванович Лев та Миша Старенька Миша горювала: Їй ніде, бідній, було жить, Головоньки на старість прихилить; Сама собі по світові блукала… Діток нема: були колись – Теперечки по світу розбрелись,- Одним одна зосталась мати. Пішла вона звичайненько прохати, Щоб Лев в дуплі дозволив їй, Самотній та старій, Хазяйство завести маленьке Біля їх Милості близенько. – Хоч сила всім страшна […]...
- Глібов Леонід Іванович “Гоп! Гоп! Діти-молодята!..” “Гоп! Гоп! Діти-молодята! І дівчата, і хлоп’ята! Годі бігать і скакать: Буду загадку казать: Як була я молодою, Грала в хрещика з весною І між квітками росла, Зеленіла і цвіла. Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна я була. Як підкрадеться до мене Те бадиллячко зелене, Чи бур’ян, чи лобода,- Через […]...
- Глібов Леонід Іванович Мірошник Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. […]...
- Глібов Леонід Іванович Хазяйка і Челядки Колись жила Госпоженька старенька, Багата і скупенька, Два віки б то, чи що, хотіла жить; Ввесь день клопочеться і не приляже, Вночі не переспить. “Ви б заспокоїлись,- було хто-небудь скаже.- І докіль турбуватись вам? Нехай би вже унукам та синам”. Бабусенька була розумниця велика, Усе було одно твердить: “Давненько сказано: своя рука владика. Мене вже, […]...
- Глібов Леонід Іванович Старець Ішов Старець по долині З ламанцями у торбині; Кругом поле зеленіло, Хлібороба веселило, – А у тебе, Старче сивий, Нема поля, нема ниви,- Вітер тихо промовляє, Жалю серцю добавляє. Скрізь безлюдно по дорозі; Шумлять верби по облозі, Вітер віє-виграває, Старець слізоньки ковтає. Аж назустріч із-за жита Вийшла Доля грошовита, Любо-мило засміялась І до його обізвалась: […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: […]...
- ЩУКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ЛЕОНІД ГЛІБОВ ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці1 Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь […]...
- Леонід Глібов – Ведмідь-пасічник ГЛІБОВ ЛЕОНІД ВЕДМІДЬ-ПАСІЧНИК У темнім лісі, за горами, Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало. Була і пасіка у них… Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! От радиться громада стала – Кому б то пасічником […]...
- Глібов Леонід Іванович Скоробагатько Десь на шляху, біля діброви, У хаті чепурній шинкарочка жила; Про біле личко, чорні брови Далеко чутка йшла. Один купець – забув, як звати,- Із ярмарку багато грошей віз І до шинкарчиної хати Він привернув і з воза зліз. Вишнівочка-первак, хазяйка чорноброва, Та ще к тому веселая розмова Забавили його, І він забув погонича свого. […]...
- Леонід Глібов – Охрімова свита ГЛІБОВ ЛЕОНІД ОХРІМОВА СВИТА Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита: Іззаду вусики з червоного сукна; На комірі мережечка така, що на! – Хоч голові носити. Дурний Охрім не вмів її глядіти, Таскав, коли й не слід таскать. Раз став він свиту надягать,- Аж дивиться – рукава вже продрались. От мій Охрім, щоб люди […]...
- КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Літературне читання 3 клас Легенди. байки. п’єси Байки Байка – це невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом. У ній ідеться про звірів, птахів, комах, риб, рослини, що поводяться, як люди. Змальовуючи вчинки персонажів байки, письменник висміює людські вади. Байку починає або закінчує мораль – повчальний висновок. ЛЕОНІД ГЛІБОВ Леонід Глібов любив рідний край, […]...
- Байка багато чого навчить (за байками Л. Глібова “Щука”, “Муха й Бджола”, “Жаба і Віл”) Леонід Глібов відомий в українській літературі передусім як поет-байкар. Він вважається творцем нової байки. У своїх творах Л. Глібов зобразив суттєві явища життя, безправне становище кріпаків, пихатість чиновників, недолугість тогочасних судів. Автор висміював хитрі та підступні вчинки людей, лицемірство, егоїзм, жадібність, заздрість, лінощі та багато інших негативних рис характеру. Ось хитра і підступна Лисичка – […]...
- Глібов Леонід Іванович Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827 р. в с. Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Батько його служив управителем у місцевих панів Родзянків. З часом родина переїхала разом зі своїм паном до села Горби Кременчуцького повіту. Початкову освіту хлопець отримав удома, навчала його мати, Орина Гаврилівна, яка була знайома з родиною Миколи Гоголя. У […]...
- Глібов Леонід Іванович За щедрівку пісенька Колись, в годину давню, Не раз журився я, Що молодість коханая Не вернеться моя. І де вже їй вернутися? До бога десь пішла… Спасибі їй, голубоньці, Моторною була! Під вечір віку тихого Повеселішав я: До мене несподівано Прийшла весна моя. О, як забилось серденько! Відразу я пізнав І щиро гостя милого Обняв, поцілував. Голубко, зоре […]...