ЖАРГОНІЗМИ
Жаргонізмами (франц. jargon, від галло-романського gargone – базікання) називаються слова, вживання яких обмежене нормами спілкування, прийнятими в певному соціальному середовищі. З цієї причини жаргонізми ще називають соціальними діалектизмами. Жаргонізми – це переважно такі специфічні, емоційно забарвлені назви понять і предметів, які мають нормативні відповідники в літературній мові і, відступаючи від неї, надають процесу спілкування атмосфери невимушеності, іронічності, фамільярності і т. д. До молодіжної жаргонної лексики, наприклад,
В літературно-художніх творах жаргонізми використовуються переважно з метою створення відповідного описуваному емоційного й соціального колориту, а також з метою мовленнєвої характеристики осіб, про яких ідеться. Наприклад: “Це все було просто до дрібниць: і я, і заспаний ранок, і сивий степ. Я пам’ятаю хороше тільки ранок: заплаканий у росах,
– Ну, ну… вже й цілуватися лізе! Кажу це до сонця, бо
Воно безцеремонно грається волосинками на моїй нозі,
Любовно оглядає забрьохану колошу на штанях і сміється
З мене крильцями бджіл: “Дізік, дізік…”
– Дізік?! Я починаю сердитись, бо що таке “дізік”?
Дізік – страшне для мене слово, бо воно нагадує мені
Про дійсність – раз, а друге – в нашій революційній тер
Мінології це є дезертир, а я, товариші, саме до них і нале
Жав!” (Г. Косинка, “В житах”).
Related posts:
- ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА Просторічними називаються слова та форми мовлення, вживання яких, за висловом Б. Томашевського, “не рекомендується літературними нормами, але які фактично у вільному, інтимному, непублічному мовленні охоче вживаються”. Наприклад: Двера, звиняйте, урем’я, жисть і т. д. До просторічних, таким чином, найчастіше відносять спотворені слова, які засвідчують низький рівень мовленнєвої культури – фактичний або ж умовний, тобто уживаний […]...
- Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.2.Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення Засобами лексико-синонімічного увиразнення є слова та форми слів у лексичному запасі національної мови, що відступають від узвичаєної норми слововживання та словопозначення, наприклад: хмариночка, замість – хмара, злото – замість золото; іроплан – замість літак; пика – замість обличчя […]...
- Скорочено “В житах” Косинки Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен Добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо нагадує про дійсність. Я й […]...
- В житах (скорочено) – Косинка Григорій Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо нагадує про дійсність. Я й […]...
- Григорій Косинка – В житах (СКОРОЧЕНО) Григорій Косинка В житах (СКОРОЧЕНО) Все було просто до дрібниць – і я, і заспаний ранок, і сивий стен Добре я пам’ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці. Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук “дізік, дізік”, і це мене починає сердити, бо […]...
- Твір на тему: “Що таке спілкування” Перш ніж говорити про сутність і безмежне різноманіття проявів феномена людського спілкування, необхідно позначити його найбільш важливі аспекти з точки зору значення, сенсу і значущості місця, займаного в житті людей, для суспільства й особистості. Спілкування є фактором людської життєдіяльності. З цим пов’язане уявлення як про податливість індивіда тим чи іншим впливам людей (ефект групового тиску […]...
- “Що таке спілкування” Перш ніж говорити про сутність і безмежне різноманіття проявів феномена людського спілкування, необхідно позначити його найбільш важливі аспекти з точки зору значення, сенсу і значущості місця, займаного в житті людей, для суспільства й особистості. Спілкування є фактором людської життєдіяльності. З цим пов’язане уявлення як про податливість індивіда тим чи іншим впливам людей (ефект групового тиску […]...
- РИТОРИЧНІ ФІГУРИ Риторичними фігурами (грец. &;#961;&;#951;&;#964;&;#959;&;#961;Ι&;#954;&;#942; – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це має місце в “живому”, побутовому спілкуванні, […]...
- Жаргон Жаргон (фр. jargon, від галло-романськ. gar gone – базікання) – мова, перемішана довільно дібраними або перекрученими формами слів, якою, переважно усно, користуються окремі соціальні групи людей (злодії, картярі, міські вуличники тощо). Жаргонний характер притаманний також мовленню людей певного роду занять, професій, які фахову лексику і. вислови переносять у побутову сферу, наприклад, військові, спортсмени, студенти та […]...
- Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою: Не шкодить Такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, […]...
- Вертеп Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – побутові інтермедії, […]...
- Вірш-діалог Вірш-діалог (грецьк. dialogos – бесіда, розмова між двома особами) – поетичний жанр, у якому зображено спілкування двох осіб, на відміну від полілогу чи монологу. Вживається не лише з метою зіставити різні, подеколи полярні погляди чи розкрити порозуміння між ними, а й задля пошуку істини: Перший голос У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За […]...
- “Єдина справжня розкіш – це розкіш спілкування” Кожний розуміє під розкішшю своє поняття. У когось – це відпочинок на Канарських островах в оточенні білявок. У когось – це прочитання улюбленої книги. Але ніщо не порівняється із спілкуванням. Я вважаю, що саме спілкування – це єдина справжня розкіш. Що може дати ще такі емоції, як при активному дискусі із гідним опонентом. Ми – […]...
- Ідіолект Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios – свій та dialectos – розмова, говір, наріччя) – індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури певної людини. І. як мовна характеристика особистості не тільки окреслює особливе, а й розкриває розмаїті аспекти мови як загальнонаціонального феномена, її невичерпний потенціал. Літературний І. в сучасній […]...
- Твір-роздум з елементами цитування Ми часто говоримо слова: спілкування, спілкуватися. А що це означає, якщо вдуматися? Поняття “спілкування” в психології уживається найчастіше стосовно міжо-собових контактів. Заглянемо в словник: Спілкування – це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються інформацією або ж взаємодіють в практичній діяльності. Відомий філософ Л. Фейербах визначав значення спілкування таким чином: “Спілкування ушляхетнює і прославляє, в […]...
- Твір-роздум: Душа слова Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють з ним. Звертаються до дитини з ніжними, пестливими словами. Втішаються, коли дитина “агукає”. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у родину, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “тато”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті диво спілкування через слова […]...
- Чого гідні в житті слова? Твір-міркування Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють із ним. Звертаються до дитини з ніжними, ласкавими словами. Утішають, коли дитина плаче. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у сім’ю, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “батько”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті чудо спілкування через слова […]...
- Твір на тему “Осінній ранок” Осінній ранок настає повільно. Лежачи в ліжку, я спостерігаю, як у вікні поступово розгоряється ранкове світло. Воно бліде та неяскраве, не те, що влітку. Влітку сонячні промені так і б’ють у вікно. А тут не зрозумієш, розвиднілось вже чи ні. Хмарно осіннім ранком. А ще холодно. Якщо опівдні може пригріти сонечко, то вранці точно не […]...
- Спілкування – основа стосунків між людьми Можливість спілкування – величезна цінність, якою наділені люди. Мало хто про це замислюється, але навіть уявити неможливо, що стане зі світом, якщо водночас всі люди втратять можливість спілкуватися один з одним. Навіть маленькі діти, які не вміють нормально розмовляти, обмінюються нерозбірливими звуками, різними рухами, поглядами і спілкуються таким чином. Зростаючи, діти вчаться розмовляти і вже […]...
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- Читати скорочено “В житах” Косинка (Стислий переказ) Пояснення, критика до твору ” В житах ” Григорій Косинка Розповідь ведеться від першої особи. Описується ранок та навколишня природа: роса, вітер та яскраве сонце. Автор використовує безліч метафор та персоналізацій: в уяві головного героя твору сонце грається з ним, а також із бджолами, що видають крилами наступний звук: “Дізік, дізік… “. А саме це […]...
- Гусляр Гусляр – народний співак-музика, який грав на гуслях, – старовинному багатострунному щипковому музичному інструменті, що був поширений в Україні за княжих часів (згадується з VI ст.) та інших слов’янських країнах* Гуслі мали форму плоскої скриньки різної конфігурації: крилоподібної – дзвінчаті, шоломопоподібної, прямокутної. Кількість струн – від декількох у давнину, до 55-66 в XX ст. Гуслярі […]...
- Скорочено В ЖИТАХ – ГРИГОРІЙ КОСИНКА (Стислий виклад) Був ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутно купалося у стрижні. “Ну, ну… вже й цілуватися лізе!” – кажу до сонця, що безцеремонно грається волосинками на нозі, любовно оглядає забрьохану колошу на штанях і сміється крильцями бджіл: “Дізік, дізік…” Дізік – страшне слово, бо воно нагадує про дійсність – […]...
- ІСТОРИЗМИ Історизмами називаються слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети, які вони позначали, наприклад: мушкет, кунтуш, опанча, шеляг, челядь і т. д. З цієї ж причини історизми інколи називають матеріальними архаїзмами. На відміну від останніх історизми не мають у сучасній мові синонімів. Історизми трапляються переважно в художніх творах історичної тематики, де вони позначають […]...
- КАНЦЕЛЯРИЗМИ Канцеляризмами називають слова та сталі форми словосполучень, вживання яких характерне виключно для норм спілкування, прийнятих офіційно-діловим стилем мовлення. Слово “канцеляризм” стосовно інших стилів мовлення набуває різко негативного забарвлення і звичайно асоціюється не з усією офіційно-діловою лексикою, а з найбільш характерними, свого роду найбільш “бездушними” й “сухими” словосполученнями – кліше, прийнятими в цьому стилі, на зразок: […]...
- Каталог Каталог (грецьк. katalogos – список) – систематичний перелік книг, картин, музейних експонатів та інших предметів, складений для полегшення їх розшуку. В бібліотечній практиці складається з метою інформування про фонди даної бібліотеки і сприяння їх використанню. Розрізняють К. алфавітний, генеральний (центральний), службовий, спеціальний, предметний, систематичний, читацький. Зведені К. охоплюють фонди кількох бібліотек з метою кооперування зусиль […]...
- ЗАРОЗУМІЛА МОВА Зарозуміла мова (рос. “заумь”, “заумный язык”) – це специфічний різновид індивідуальної словотворчості, що вбирає в себе слова і словотворчі звороти, які характеризуються ослабленістю або й повною відсутністю предметних значень, буквально – мова, що лежить за межами раціонального розуміння (узвичаєних його норм), безпредметна мова. Основні принципи зарозумілої мови були вироблені на початку XX століття в поетиці […]...
- Руський співаник “Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва “Руська пісня благовістна”, що став прологом до збірки. Вірші народного та літературного походження згруповані в кілька циклів: “Пісні патріотичні” (44 […]...
- ЕПАНАФОРА Епанафорою (від грец. &;#941;&;#960;&;#945;&;#957;&;#945;&;#966;&;#959;&;#961;&;#942;), або Анадиплосисом (від грец. &;#940;&;#957;&;#945;- &;#948;&;#943;&;#960;&;#955;ω&;#963;Ι&;#950; – удвоєння), або Стиком, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремого слова або словосполучення кінець попередньої мовної одиниці з початком наступної. Наприклад: Чому стилетом був мій стилос. І стилосом бував стилет. (Є. Маланюк) Крім стику, тут ще й кільце. Стик можна розглядати як подвоєння епіфори […]...
- Твір про природу по добутках Ф. І. Тютчева, А. А. Фета Живучи в тісному, шумному індустріальному місті, досить складно оцінити всю красу й глибину віршів про природу. Начебто б розумієш, що це насправді прекрасно, але щось усередині мовчить, не озивається гармонією, тому що “безбережна, як море… жито”, безшумний політ луня, покриті “мережею золотавої” ниви залишаються для нас усього лише картинкою із книги Для мене вірша А. […]...
- Риторичне запитання Риторичне запитання, Риторичне питання – риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь. Це питання, яке ставиться не з метою отримання відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки, наприклад: “Кати знущаються над нами, А правда наша п’яна спить. Коли вона прокинеться? Коли одпочити Ляжеш, боже, утомлений?” (Т. […]...
- Як я розумію вираження Культура спілкування Спілкування – справа дуже тонке, необхідне, незамінне. А із чого воно складається? Складові спілкування можна перелічити по пальцях однієї руки: слово, інтонація, погляд, жест. І як багато в кожної складового спілкування відтінків! Ви звертали увагу, зі скількома нюансами можна вимовити просте слово “здрастуйте “. В одному випадку воно звучить тепло, ласкаво, в іншому – офіційно, […]...
- ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи постій. – А ти що? – Мед. – Ставай наперед. – А ти що привіз? – Горілку! – Берись за […]...
- Твір на тему: Культура спілкування Людське життя безпосередньо пов’язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди. Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з “ближнім”, так і з “стороннім”, завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі […]...
- Проклітика Проклітика (грецьк. proklitikos – схилений вперед) – ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне ціле. У давньогрецькій мові П. називали випадок у мовленні, коли слово вимовлялося спільно з наступним, втрачаючи свій наголос. В українській мові це переважно службові частини мови, які сприймаються як єдине ціле із словами, яким вони передують (на […]...
- Культура спілкування людини Людське життя безпосередньо пов’язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди. Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з “ближнім”, так і з “стороннім”, завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі […]...
- Культура спілкування Людське життя безпосередньо пов’язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. Оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди. Хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з “ближнім”, так і з “стороннім”, завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі […]...
- Терцет Терцет (італ. terzetto, від лат. tertius – третій) – тривірш. Строфа Т. самостійна за умови, коли схема рим викінчена в її межах або під час римування один віршовий рядок лишається без рими (ритурнель): Лежить солдат під лісом, на травах, на піску, а Над ним кує зозуля в зеленому ліску, а І що ж вона віщує, […]...
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Дом-бровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...