“Жахливе століття, жахливі серця!” (По добутку А. С. Пушкіна “Скупий лицар”)
1. Містичний ореол пушкінського тексту. 2. Бездуховна влада грошей. 3. Знецінені людські відносини. Людина, пануючи над іншими, втрачає власну волю. Ф. Бекон В 1830 році А. С. Пушкін відправляється в Болдіно, щоб вступити у володіння маєтком.
Але через холеру змушений залишитися там на три місяці.
Цей період у творчості великого прозаїка й поета йменують Болдинской восени. Він багато пише: вірші, статті, “Повести Белкина” і “Маленькі трагедії”. Письменник вибирає різні жанри для вираження своїх роздумів над філософськими проблемами.
І
Так у поетичне й прозаїчне полотна Пушкіна вторгаються психологічні риси, що дозволяють наблизитися до розуміння того миру, що його оточує.
“Жахливе століття Жахливі серця!” – це всеосяжна характеристика не тільки часу лицарства й преклоніння перед прекрасною дамою. Це й опис миру, суспільства пушкінського періоду.
Таке визначення цілком можна співвіднести й з нашим часом, у якому
На думку деяких дослідників, у нього немає прототипу. Та й сцени із Честоновой трагікомедії, про яку говорив автор, теж не існує Все це надає пушкінському добутку містичний ореол. Але саме в цьому добутку поет піднімає важливі проблеми: про століття сьогоденні й про черствість серць, які своєю байдужістю можуть завдати непоправної шкоди не тільки собі, але й навколишньої.
Головним пороком у добутку “Скупий лицар” стає владу.
Саме вона підштовхує Барона збирати гроші й золото. Адже тільки на такий солідної, але бездуховній основі тримається влада. Але вона негативно позначається не тільки на суспільстві в цілому, але й на кожній окремій людині.
Поет показує нам, що гроші позбавлені самого головного – духовної складової Її немає в процесі придбання грошей. Барон заробляє на приниженні людського достоїнства. Але влада прибутку настільки затьмарила йому розум, що він розповідає сумну історію однієї вдови як забавний випадок з життя. …Нині Вдова мені віддала його, але колись Із трьома дітьми полудня перед вікном Вона стояла на колінах виючи. Ішов дощ і перестав, і знову пішов, Удавальниця не рушала…
І таке приниження коштувало всього лише стародавній дублон. Як знецінюються життя й співчуття в тім світі, у якому повинне панувати шляхетність! Дамам у часи лицарства поклонялися.
Були, звичайно, тоді й бедние жінки, які не вдостоювалися такої честі. Але Барон у добутку названий лицарем, хоч і скупим. Так що він повинен був хоча б просто взяти борг і не принижувати так мати із трьома дітьми.
У той же час гроші не використовуються на благо навіть самого хазяїна: він просто складає їх у скриню. Але саме такий предмет приносить йому влада А це для Барона є самим головним на світі. Я царюю!..
Який чарівний блиск! Слухняна мені, сильна моя держава; У ній счастие, у ній честь моя й слава!
У цих декількох рядках Барон повідав нам зміст свого життя У ній є прагнення тільки до накопичення, славі. Саме з таких кубиків складається його щастя. Але навіть таке розуміння радостей життя засновано на лихах інших людей. Вся ця скриня повна не тільки золотими монетами.
У ньому є часточка людського болю й страждання.
Якщо зібрати всі приниження й образи, які випробували люди, щоб наповнити таку ємність золотом, то вони ніколи не помістяться в скрині Барона. І він сам про це говорить, хвастаючись тим, яким шляхом зміг домогтися такого багатства И ми розуміємо, що його душу не може торкнути ніхто з людей, тим більше, коли на коні буде стояти якийсь стародавній дублон. Так! Якби всі сльози, кров і піт, Пролиті за все, що тут зберігається, З надр земних усі виступили раптом, То був би знову потоп – я захлинувся б У моїх підвалах вірних.
Барон впивається своєю владою, він не бачить за нею живих людей Тільки скриня може в ньому викликати серцевий трепет.
І про сина своєму, хороброму лицарі, він навіть не згадує. Єдине, про що думає “скупий лицар”, так це знову про свої гроші. Він боїться, що син умить розточить всю свою спадщину. Так письменник показує нам, що гроші й багатство ніколи не приносять нічого гарного.
Вони гублять свого власника А він у свою чергу здатний вапна всіх, кого тільки можна запідозрити в намірі покуситься на такий скарб. Все своє життя Барон прожило в маленькій тісній кімнаті, за назвою скриня. Його душа належить тільки цьому золотому “посудині”. Тільки йому він може розповісти про свої таємниці й надії.
Я щораз, коли хочу скриню Мій відімкнути, упадаю в жар і трепет.
Можливо, такий підхід до життя має право на існування Тому поет так барвисто й докладно описує мир, у якому живе Барон. Це не говорить про те, що Пушкін підтримує його, але він намагається показати нам, що такі закони часу. І якщо ми їх не приймаємо, то повинні боротися з ними. Так і надходить син Барона – Альбер.
Він розуміє, що між ним і батьком коштує більша перешкода – скриня золота. І зруйнувати цю глуху стіну йому не під силу Тоді він і звертається по допомогу до Герцога. Однак у заключній сцені в палаці ми розуміємо, що той, хто має незліченні скарби, ніколи не відмовиться навіть від їхньої маленької часточки. Воістину “жахливе століття, жахливі серця”.
Барон, щоб зберегти свої гроші від будь-якого зазіхання, готовий оббрехати власного сина.
Письменник недарма ховає парубка в сусідній кімнаті. Він одержує шанс почути те, про що, може бути, і догадувався, але в що не хотів вірити. Власний батько обвинувачує його в буйстві й низьких пороках Так гроші й владу валять не тільки нормальні відносини між людьми, але й сімейні узи, які повинні бути самими міцними.
У цей сполучник батька й сина втручаються золоті дублони, які можуть також швидко пропасти, як і з’явитися. Пушкіна показує нам, що Барон робить неправильний вибір.
Замість рідного сина він вибирає скриню із золотом. І саме небезпечне в тім, що “скупий лицар” не тільки не усвідомлює, але навіть не розуміє, що в житті повинне бути одне багатство – сім’я. Парубок теж стає продовжувачем батьківської традиції. Він не збирає грошей, але приймає виклик Барона на дуель И тільки Герцог обурюється такому положенню справ.
У цьому епізоді показані наслідки виховання Барона. По-перше, парубок готовий переступити через будь-який рубіж для досягнення своїх цілей (не таким же був і залишається Барон).
По-друге, Альбер не усвідомлює своїх дій. Він сам собі не дає звіту у власних учинках.. Черствість серць у цьому роді буде передаватися від покоління до покоління.
Вони не зможуть виховати своїх дітей так, щоб ті змогли побачити весь жах происходящего.
Це замкнуте коло. Недарма Герцог і говорить про те, що це століття жахливе. Він робить своєрідне узагальнення: від такого людського пороку не швидко вдасться позбутися.
Це зайвий раз підтверджується в момент смерті Барона.
Він не замислюється над тим, що син зміг відповісти на його виклик. Він не думає про те, що парубок, зовсім не пристосований до життя, залишиться один У його голові звучить тільки одна думка: Стояти я не можу… мої коліна Слабшають… задушливо!.
, задушливо!.. Де ключі? Ключі, ключі мої!
Пушкін представляє нам у невеликій трагедії різні відтінки й наслідки прояву безмежної влади грошей. Він показує, що вони ніколи, ні в часи лицарства, ні в наше століття не приносять нічого позитивного. Вони дають владу, але вона не має ніякої духовної основи.
Тому влада також швидко розсипається, як і будувалася.
Отже, в основі нашого життя повинні бути родинні узи й поважне відношення до людини, що, можливо, коли-небудь саме тобі простягне руку допомоги. І подібне багатство не повинне будуватися на користі Цієї простої істини, крім Герцога, ніхто не зрозумів, тому автор саме в його вуста вкладає фразу: “Жахливе століття, жахливі серця!” Але ми ще можемо спробувати змінити не стільки інших, скільки самих себе, щоб поруч із нами була не безжиттєва скриня із золотом, а проста людина, здатна словом розм’якшити душу й розвіяти всі сумніви
Related posts:
- “Жахливе століття, жахливі серця!” ЖивуЧи в суспільстві, побудованому на експлуатації людини людиною, Пушкін не могла не зауважувати пороків цього суспільства. Гроші для людей ставали головною цінністю в житті, мірилом життя, заздрість запросто могла підняти руку на дружбу, миром правили обман, зрадництво й властолюбство. Сучасне століття нагадує Пушкіну демонський танець, бесівське крутіння. Його душа неспокійна: поета позбавляють творчої незалежності, його […]...
- Лицарська честь і влада грошей у трагедії А. С. Пушкіна “Скупий Лицар” На початку п’єси дія відбувається у вежі середньовічного замка: у розмові лицаря зі зброєносцем Мова йде про минулий і майбутній лицарський турнір, шолом, панцирах і коні, про блискучу перемогу. У наявності всі зовнішні атрибути лицарства, той романтичний флер, що був добре знаком читачам по романах Вальтера Скотта. Однак романтичний колорит представляє лише зовнішню сторону подій, […]...
- Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар” Літературні джерела образу скупого лицаря досить великі. Це перш за все щіток Шекспіра і Гарпагон Мольєра, а також прототип останнього – Гарпаг Плавта. У ряді інших прообразів зазвичай називають Варраве (“Мальтійська єврей” К. Марло, бл. 1S92), багатьох скнар в комедіях Гольдоні, варіації мольєрівського Гарпагона в п’єсах Жюста і Детуша, скупих в романах В. Скотта (Двайнінг […]...
- Образи Барона й Альбера в трагедії А. С. Пушкіна “Скупий лицар” Епоха середньовіччя – це шляхетний і піднесений мир лицарських турнірів, освячений прекрасними ритуалами культ дами серця, прекрасної й недосяжної, як ідеал, що надихає на подвиги. Лицарі – це носії честі й шляхетності, незалежності й самовідданості, захисники всіх слабких і скривджених. Але це все в минулому. Мир змінився, і дотримання лицарського кодексу честі стало непосильним тягарем […]...
- Скупий лицар характеристика образа Альбер СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Альбер – молодий лицар, син скупого барона, герой трагедії, стилізованої під переклад з неіснуючого твору Ченстона (Шенстона). У центрі сюжету – конфлікт двох героїв, батька (Барона) і сина (А.). Обоє належать до французького лицарства, але до різних епох його історії. А. молодий і честолюбний; для […]...
- Індивідуалістична свідомість і “жахливі серця” у поетиці Пушкіна Живучи в суспільстві, побудованому на експлуатації людини людиною, Пушкін не могла не зауважувати пороків цього суспільства. Гроші для людей ставали головною цінністю в житті, мірилом життя, заздрість запросто могла підняти руку на дружбу, миром правили обман, зрадництво й властолюбство. Сучасне століття нагадує Пушкіну демонський танець, бесівське крутіння. Його душа неспокійна: поета позбавляють творчої незалежності, його […]...
- Скупий лицар характеристика образа Барон СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Барон – батько молодого лицаря Альбера; вихований колишньою епохою, коли належати до лицарства значило насамперед бути сміливим воїном і багатим феодалом, а не служителем культу прекрасної дами й учасником придворних турнірів. Старість звільнила Б. від необхідності надягати панцири (хоча у фінальній сцені він і виражає […]...
- “Століття нинішній” і “століття минулий”. Суперечка поколінь у добутку А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. Служіння Скалозуба й судження Молчалина. 2. Вогненне фамусовское суспільство. 3. Один у поле воїн Суспільну думку формують не самі мудрі, а самі балакучі. В. Беганьский У своїй комедії “Горе від розуму” А. С. Грибоєдов зіштовхує два покоління. Він показує нам, що вони дуже далекі друг від друга як по поглядах на життя, так і […]...
- Жахливе обличчя Другої світової війни як трагічної події в історії людства XX століття Сьогодні ми починаємо вивчати розділ, який перенесе нас у події Другої світової війни, ми ознайомимося із художніми творами, які допоможуть нам проникнутись співчуттям та повагою до тих людей, які винесли на своїх плечах цю страшну війну, яка стала останнім глобальним історичним катаклізмом XX століття, жахливим свідченням духовної катастрофи, значною мірою спричиненою кризою гуманістичних цінностей. На […]...
- Страшним відгомін війни, Сіль материнського серця у поезії Л. Костенко “Пастораль XX століття” Інколи, читаючи Поезію Л. Костенко “Пастораль XX століття”, виникає питання, чому поетеса обрала саме таку назву для вірша? Адже, як відомо, жанр пасторалі, тобто ідилічної картини життя сільської людини У її гармонійних зв язках з навколишнім світом, був поширений у XІV-XVІІІ століттях. Тому не можна не звернути увагу й на суттєве уточнення поетеси – пастораль […]...
- Ущербність і вульгарність людей, що ставлять матеріальний добробут вище духовного в добутку А. С. Пушкіна “Пікова дама” 1. Ідейний зміст добутку. 2. Моральне падіння Германна. 3. Вузьке коло персонажів повести. А. С. Пушкін створює “Пікову даму” в 1833 році. До цього часу поет уже досить доросла зріла людина зі своїми цілком сформованими поглядами. У своєму добутку він серйозно показує й розглядає проблему єдності азарту, багатства, любові й світському життю И саме в […]...
- Трагедія мистецтва в “Маленьких трагедіях” А. С. Пушкіна (На прикладі добутку “Моцарт і Сальери”) 1. Цінність моральних правил. 2. Кристальна чистота музики. 3. Геній і лиходійство…своєрідний геній. І власною величчю великий. Е. А. Баратинський “Маленькі трагедії” – один з найцікавіших періодів творчості А. С. Пушкіна Вони створювалися в Болдіно, восени 1830 року. Письменник змушений був залишитися в цьому містечку, тому що в Москві в той час панувала епідемія холери. […]...
- Переказ добутку Капітанська дочка Пушкіна А. С План переказу 1. Життя недоука Петруши Гринева. 2. Петро відправляється на службу в Оренбург. 3. Незнайомець рятує Гринева в буран, Петро дарує “вожатому” заячий тулупчик. 4. Знайомство Гринева з мешканцями Білогірської міцності 5. Дуель Гринева й Швабрина. 6. Петро не одержує благословення своїх батьків на весілля з Машею Миронової. 7. Жителі міцності довідаються про наближення […]...
- Дивак і фантазер Мюнхгаузен Якось барон Мюнхгаузен гуляв лісом. Він тримав кульок з вишнями, які купив у сільській крамниці. Однак поласувати досхочу йому перешкодив олень. Він зненацька з’явився з лісової хащі, застиг на місці, дивлячись на барона. А барон, як відомо, запеклий мисливець. Але цього разу куль у нього із собою не було. Він почав стріляти в оленя вишневими […]...
- Виклад комедії Мольера “Скупий” Элиза, дочка Гарпагона, і юнак Валер полюбили один одного вже давно, і відбулося це при досить романтичних обставинах – Валер урятував дівчину з бурхливих морських хвиль, коли корабель, на якому обоє вони плили, зазнав катастрофи. Почуття Валера було так сильно, що він оселився в Парижу й надійшов дворецьким до батька Элизы. Молоді люди мріяли одружитися, […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...
- Коротка характеристика добутку Капітанська дочка Пушкіна А. С По жанрі “Капітанська дочка” – історичне оповідання у формі сімейних записок. Тут є риси й повести, і роману; історичні події тісно пов’язані з особистою долею головного героя. Пушкіна обирає як оповідач саме Гринева, оскільки для автора оптимальна точка зору кращого представника дворянства. Гринев духовно близький авторові; події викладаються непредвзято. Образ Пугачова неоднозначний (жорстокість і великодушність; […]...
- Тема честі й людського достоїнства в добутку А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Можна чудовим образом Виховати в собі людини. В. Г. Бєлінський У будь-якому літературному творі, так чи інакше, у тім або іншому виді ставляться вічні питання – що вважати нормою моральності? Де грань, що відокремлює моральність від аморальності? Чи відрізняються вони взагалі? І майже в будь-якому добутку мовлення, як правило, іде про ідеали моральності. Я вважаю, […]...
- Cоотнесение добутку К. Н. Батюшкова “Прогулянка в Академію мистецтв” з поемою А. С. Пушкіна “Мідний вершник” Даний уривок з Добутку Батюшкова перегукується із вступною частиною поеми Пушкіна ” Мідний вершник “, коли Петро, “душ великих полн”, дивився вдалину, де неслася буйна ріка, шумів, невідомий променям, ліс. Він стояв і думав, що тут обов’язково буде закладене місто на зло сусідові, тобтошведам, “Природою тут нам призначене в Європу розбудити вікно”. Герой Батюшкова представляє […]...
- Життя дворянства XІX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Життя дворянства XІX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роман “Євгеній Онєгін” займає провідне місце у творчості Пушкіна. Цей твір не тільки великий за обсягом, але й широко охоплює найрізноманітніші теми та характери. В. Г. Бєлінський назвав його “енциклопедією російського життя”. За ним, дійсно, можна скласти враження про епоху, вивчити життя Росії в […]...
- “У МОЄ ЖОРСТОКЕ СТОЛІТТЯ ВОССЛАВИЛ Я ВОЛЮ” (по добутках А. С. Пушкіна) Боротьба є Умова життя: життя вмирає, коли Кінчається боротьба. В. Г. Бєлінський Пушкін Супроводжує нас все життя. Він входить у наше Свідомість із самого дитинства через чудесні Казки про золоту рибку, про бешкетний Працівнику Балді, про синє Лукомор’я з Морськими богатирями. Замолоду Пушкін Приходить до нас через школу. Він будить Прагнення до високого, любов “до […]...
- У пошуках “живого” особи Пушкіна (Перші десятиліття XX століття) В історії життя образа Пушкіна були етапи переломні, як в 30-е роки XIX століття, у другу половину 50-х, на початку 80-х років, коли помітно мінялися відносини до особистості й Творчості Пушкіна. Були інші періоди, коли нові оцінки, прочитання його творчості тільки визрівали. Такими були перші роки нового століття. Відзначений у самий переддень XX сторіччя пушкінський […]...
- Життя дворянства XIX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Життя дворянства XIX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роман “Євгеній Онєгін” займає провідне місце у творчості Пушкіна. Цей твір не тільки великий за обсягом, але й широко охоплює найрізноманітніші теми та характери. В. Г. Бєлінський назвав його “енциклопедією російського життя”. За ним, дійсно, можна скласти враження про епоху, вивчити життя Росії в […]...
- У війни жахливе обличчя (за оповіданням М. О. Шолохова “Доля людини”) Висвітлення подій Великої Вітчизняної війни в літературі. (Багато епічних творів, мемуарів присвячено подіям Другої світової війни. Епічні полотна присвятили війні ті письменники, які самі безпосередньо брали участь у бойових діях. Серед них – М. О. Шолохов.) Персоніфікація війни в особі російського солдата Андрія Соколова. (Андрій Соколов воює, а потім потрапляє у полон до фашистів, де […]...
- Зміна типу героя в російській літературі XIX століття по добутках А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, И. С. Тургенєва Проблема героя свого часу була однієї із самих гострих у літературі XIX століття. Всі великі письменники, так чи інакше, намагалися визначити, якого людини породжує час, хто є виразником найбільш прогресивних ті – чений суспільної думки й що може протиставити особистість юрбі. Зрозуміло, із часом міняється й подання про його героя. Російський романтизм протиставляв безликій масі […]...
- Безсмертні комедії Мольера “Скупий” і ” Міщанин у дворянстві” У комедії “Скупий” використані мотиви комедії давньоримського драматурга Плавта “Горщик”. Але вона наскрізь сучасна. М. показав у ній страшну владу грошей над душами людей. Герой комедії Гарпагон – втілення скнарості й разом з тим цілком реальна фігура лихваря XVII ст. Заради грошей він готовий на все. Йому байдуже, що його доня Элиза закохана у Валеру, […]...
- “Яким має бути сьогоднішній лицар?” З світової літератури нам відомі образи великої кількості різних лицарів. Вони володіли істотною кількістю різних характеристик і якостей. У минулому лицарем був чоловік шляхетного роду і походження, який творив добрі справи, причому робив це абсолютно безкорисливо і без бажання отримати за це якусь вигоду або користь. Втім, це можна називати лише спільною рисою всіх лицарів. […]...
- Вічна драма людської гордині в “Маленьких трагедіях” А. С. Пушкіна 1. Коротка характеристика циклу. 2. Насолода можливістю могутності: барон Пилип у трагедії “Скупий лицар”. 3. Парадоксальне почуття справедливості: Сальери в трагедії “Моцарт і Сальери”. 4. Глузування над мораллю й безрозсудний виклик інший світу: Дон Гуан у трагедії “Кам’яний гість”. 5. Чаша розпачу на бенкеті смерті: Вальсингам у трагедії “Бенкет під час чуми”. “Маленькі трагедії” – […]...
- Чичиков – “лицар копійки” “Дуже сумнівно, щоб вибраний нами герой сподобався читачам… Ні, пора, нарешті, припрягти й негідника. Отже, припряжемо негідника”. Так характеризував Гоголь свого героя. Так повно, чи дійсно Чичиков негідник? Що поганого в тім, що людина все життя хотів розбагатіти? Але ні, не помиляється мудрий знавець людських сердець, великий сатирик. Не чесним шляхом хотів розбагатіти Павло Іванович, […]...
- Шлях до високої комедії: “Тартюф, або Облудник”, “Мізантроп”, “Донжуан”, “Скупий” ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ Ж. Б. МОЛЬЄРА 2. Шлях до високої комедії: “Тартюф, або Облудник”, “Мізантроп”, “Донжуан”, “Скупий” До нас дійшло 34 п’єси комедіографа, не враховуючи втрачених, написаних у роки подорожування, фарсів та декількох одноактних комедій, авторство яких не встановлене. Мольєр – чудовий майстер комедії, у створенні якої він спирався як на літературні, так і на […]...
- Трагедія закоханого серця (за збіркою “Зів’яле листя”) Почуття закоханості переживають усі люди, а письменники такі ж люди, як і всі інші, тільки часто ці почуття перетворюються в маленькі поетичні шедеври, які живуть на цілі століття довше, ніж жив сам письменник. Так сталося і з Іваном Яковичем Франком та його збіркою “Зів’яле листя”. Вона й до сьогодні залишається найвищим досягненням світової інтимної лірики, […]...
- СКУПИЙ, АЖ СИНІЙ. ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ “ЗАЯЧИЙ ХОЛОДОК” II семестр ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ СКРИНЬКА КАЗОК УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ Урок 116. СКУПИЙ, АЖ СИНІЙ. ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ “ЗАЯЧИЙ ХОЛОДОК” Мета: продовжити ознайомлення учнів з літературними казками; вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; виховувати щедрість, дружелюбність. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Крокодил до крокодила Припливав просити мила, Бо набридло крокодилу […]...
- Під диктовку серця (за романом “Марія”) Улас Самчук – один з найвизначніших письменників сучасності. Його називають українським Гомером XX ст. Усе життя цього маловідомого, але дуже цікавого письменника сповнене пригод та подорожей по Україні, Польщі, Німеччині, Чехословаччині. Багатий життєвий досвід Уласа Самчука знайшов відображення на сторінках прозових творів. Свій прихід у літературу майстер слова пояснював так: “Я не тому письменник українського […]...
- “Автор першої книги XXI століття” М. Павич М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД “Автор першої книги XXI століття” М. Павич Милорада Павича недарма називали “автором першої книги XXI століття”: його творчість була незвичною, дивувала, літературознавці називали її “новим словом”. Не секрет, що сучасний світ дуже технологізований, комп’ютеризований. Постійно точаться суперечки щодо […]...
- Григорій Многогрішний – лицар національної ідеї (за романом І. Багряного “Тигролови”) Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю! Т. Шевченко Під цими словами міг би підписатися не тільки Тарас Шевченко, а сотні, тисячі, мільйони. І це дійсно так, бо любов до рідної землі народжується з першим подихом, людини. І якою сильною буде ця любов, залежить від […]...
- Лицар української ідеї (життя і творчість Олега Ольжича) (1907-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився в м. Житомир у родині відомого поета Олександра Олеся. Був дуже здібною дитиною: навчився читати у три роки, у п’ять написав п’єсу, гарно малював, грав на скрипці, фортепіано. У 20-і роки родина емігрувала спочатку до Берліна, потім – до Праги. Навчався на філософському факультеті Карпового університету та в Українському […]...
- Ренесансний реалізм у літературі XVII століття – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ. 2. Ренесансний реалізм у літературі XVII століття Ренесансний реалізм продовжував демократичні традиції гуманістів Відродження. Сам термін “ренесансний реалізм” було взято літературознавцями з тією метою, щоб позначити ту частину художнього надбання XVII століття, яка не могла бути віднесеною ані до класицизму, ані до бароко і безпосередньо була пов’язана з ідеями […]...
- Трагедія серця Олександра Олеся Трагедія серця Олександра Олеся Є в Олександра Олеся драматичний етюд “Трагедія серця”, де не тільки передано складність життєвої долі героїв твору, а й пророче передбачено трагедію серця самого поета. Ще на початку XX століття літературознавець Сергій Єфремов назвав Олександра Олеся сином свого суперечливого часу – динамічної епохи, сповненої водночас великих сподівань і гіркої зневіри. Справді, […]...
- Кащенко Адріан Феофанович Кость Гордієнко-Головко – останній лицар Запорожжя Боротьба у другій половині XVII віку Польщі, Туреччини та Московської держави за владу над Україною, разом із змаганням самої України за свою волю й незалежність од сусідів, як відомо, мала наслідком Велику Руїну Правобережної України та зміцнення московської влади на Лівобережній. Занепад українського життя, що настав після того, відбився на Запорожжі. Як на Україні за […]...
- Мудрість та любов жіночого серця (образи Ровени та Ребекки) 7 клас ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ В. СКОТТ Мудрість та любов жіночого серця (образи Ровени та Ребекки) Якими б сильними й мужніми не були чоловіки, та, мабуть, нічого б вони не були варті без жінок. Адже жінка не просто дає їм життя. Вона надихає їх на подвиги, чекає із походів, омиває рани, вміє розрадити у […]...